Ухвала КАС ВС № 380/29750/23

УХВАЛА про відмову у відкритті касаційного провадження 04 серпня 2025 року м. Київ справа №380/29750/23 адміністративне провадження № К/990/28097/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Шарапи В.М., суддів: Берназюка Я.О., Чиркіна С.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20.01.2025 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.05.2025 у справі №380/29750/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, у якій просив: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо виплати щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2023 рік ОСОБА_1 як учаснику бойових дій у меншому розмірі, ніж передбачено статтею 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2023 рік відповідно до статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги. Розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження. Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 20.01.2025 (залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.05.2025) позов задовольнив. На адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду 01.07.2025 надійшла касаційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якій скаржник просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20.01.2025, постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.05.2025 та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. У касаційній скарзі скаржник заявив клопотання про поновлення пропущеного строку. В якості обґрунтувань поважності причин пропуску згаданого строку, позивач зазначає, що 30.05.2025 через підсистему «Документообіг» інтегрованої комплексної інформаційної системи скерував лист за №2800-0703-9/35517 із наданням інформації про постанову Великої Палати Верховного Суду від 14.05.2025 року у справі №440/14216/23 для ознайомлення та використання в роботі. Тому, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, вважає, що строк подачі касаційної скарги потрібно рахувати з 30.05.2025, дати коли йому фактично стало відому про постанову Великої Палати Верховного Суду. Також відповідач вказує, що подання касаційної скарги з вказаними підставами стало можливим лише після ухвалення постанови Великої Палати Верховного Суду справі №440/14216/23. Повний текст оскаржуваної постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.05.2025, відповідач отримав 16.05.2025, а отже, передбачений процесуальним законом тридцятиденний строк закінчився 16.06.2025. Втім скаржник до Верховного Суду із касаційною скаргою звернувся 27.06.2025, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження. Верховний Суд своєю ухвалою від 07.07.2025 визнав неповажними причини пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення, відмовив у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції, касаційну скаргу залишив без руху та встановив скаржнику десятиденний строк для усунення недоліків касаційної скарги шляхом, зокрема, зазначення інших причин пропуску строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів на підтвердження їх поважності. У якості мотивування вказаної ухвали Верховний Суд зауважив, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судових рішень у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин. Тим не менш, перевіряючи наведені скаржником причини, Верховний Суд наголошує на тому, що ухвалення постанови Великої Палати Верховного Суду справі №440/14216/23 не може ставитись у взаємозв`язок із імперативними приписами щодо дотримання процесуальних строків. Верховний Суд своєю ухвалою від 07.07.2025 касаційну скаргу залишив без руху та надав десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом: -надання належних доказів на підтвердження наведених підстав пропуску строку або вказати інші причини пропуску строку касаційного оскарження з наданням відповідних доказів. На виконання вимог зазначеної вище ухвали, від скаржника через підсистему Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи «Електронний Суд» на адресу суду 17.07.2025 надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги, у якій заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку касаційного оскарження. В обґрунтування поважності підстав пропуску строку скаржник повторно зазначає 30.05.2025 через підсистему «Документообіг» інтегрованої комплексної інформаційної системи скерував лист за №2800-0703-9/35517 із наданням інформації про постанову Великої Палати Верховного Суду від 14.05.2025 року у справі №440/14216/23 для ознайомлення та використання в роботі. Тому, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, вважає, що строк подачі касаційної скарги потрібно рахувати з 30.05.2025, дати коли йому фактично стало відому про постанову Великої Палати Верховного Суду. Також відповідач вказує, що подання касаційної скарги з вказаними підставами стало можливим лише після ухвалення постанови Великої Палати Верховного Суду справі №440/14216/23. Також, вказує, що повний текст оскаржуваної постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.05.2025, надійшов до Електронного кабінету відповідача 16.05.2025 о 11:55. Оскільки 17.05.2025 (вихідний день), то у перший робочий після нього день, 19.05.2025 за вхідним номером реєстрації 22701/7 зареєстровано в підсистемі «Документообіг» інтегрованої комплексної інформаційної системи постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду. Відповідач вважає, що передбачений процесуальним законом тридцятиденний строк закінчився 20.05.2025. Втім, колегія суддів зазначає, що скаржник до Верховного Суду із касаційною скаргою звернувся 27.06.2025, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження. Пунктом 2 частини 6 статті 251 КАС України визначено, що днем вручення судового рішення, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення (абзац 7 частини 6 статті 251 КАС України). Відповідно до частини 1 статті 120 КАС України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Частиною 6 цієї ж статті встановлено, що якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. З огляду на викладене, Верховний Суд вкотре звертає увагу на те, що процесуальним законом чітко визначено момент початку відліку строку оскарження судового рішення, ухваленого без повідомлення (виклику) учасників справи, а саме, день складення його повного тексту, або ж день вручення скаржнику копії такого судового рішення (останнє може застосовуватись як підстава для поновлення такого строку оскарження). При цьому датою вручення рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Втім позивач доказів на підтвердження зазначеного вище не надав. Таким чином, зазначені скаржником у касаційній скарзі підстави поновлення строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані поважними, позаяк такі є абстрактними, узагальненими та такими, що не містять ознак наявності перепони у вчиненні процесуальної дії протягом визначеного законодавством строку. Додатково Верховний Суд зазначає, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права й інтереси інших учасників правовідносин. Верховний Суд наголошує, що особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо дотримання строків касаційного оскарження. Вказане твердження заслуговує особливої уваги в контексті дотримання необхідності скаржником положення частини 2 статті 19 Конституції України, якою визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У підсумку можна виснувати про те, що клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження є необґрунтованим, а підстави, вказані у ньому, є неповажними. Таким чином, з наведеного вбачається, що скаржник згаданий вище недолік касаційної скарги до теперішнього часу не усунув та поважних підстав для поновлення строку касаційного оскарження на вказав. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними. Враховуючи зазначене, у відкритті касаційного провадження слід відмовити. Керуючись статтями 248, 333 КАС України, Верховний Суд УХВАЛИВ: Визнати неповажними причини пропуску Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області строку на касаційне оскарження рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20.01.2025 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.05.2025 у справі №380/29750/23. Відмовити Головному управлінню Пенсійного фонду України у Львівській області у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20.01.2025 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.05.2025 у справі №380/29750/23. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20.01.2025 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.05.2025 у справі №380/29750/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена. СуддіВ.М. Шарапа Я.О. Берназюк С.М. Чиркін