Ухвала КАС ВС № 320/1062/24

УХВАЛА 05 серпня 2025 року м. Київ справа №320/1062/24 провадження № К/990/27702/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Смоковича М. І., суддів: Кашпур О. В., Мацедонської В. Е., перевіривши касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про стягнення середнього заробітку, у с т а н о в и в : 27 червня 2025 року зазначену касаційну скаргу сформовано за допомогою підсистеми «Електронний суд». Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 червня 2025 року визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Мартинюк Н. М., судді: Загороднюк А. Г., Мельник-Томенко Ж. М. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 липня 2025 року визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Смокович М. І., судді: Кашпур О. В., Мацедонська В. Е. За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Смокович М. І. 04 серпня 2025 року перебував у відпустці на підставі наказу від 01 серпня 2025 року № 3700/0/5-25, у зв`язку із чим вирішення питання про відкриття касаційного провадження відбувається після виходу судді з відпустки. Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, суд зазначає таке. Верховний Суд на підставі частини п`ятої статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» проаналізував ухвалені у цій справі судові рішення й установив, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), у якому просив: - стягнути з Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки у поновлені на роботі з 29 грудня 2022 року до 28 грудня 2023 року у сумі 193481,91 грн. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 05 липня 2024 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2024 року, адміністративний позов задоволено. Стягнуто з Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь ОСОБА_1 виплату середнього заробітку за час затримки у поновлені на роботі з 29 грудня 2022 року до 28 грудня 2023 року у сумі 193481 (сто дев`яносто три тисячі чотириста вісімдесят одна) грн 91 грн. 24 березня 2025 року на адресу Київського окружного адміністративного суду від представника відповідача надійшла заява про роз`яснення судового рішення в частині необхідності відрахування податків та інших обов`язкових платежів. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24 березня 2025 року у задоволенні заяви представника відповідача про роз`яснення рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 липня 2024 року у справі № 320/1062/24 відмовлено. Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) звернулося з апеляційною скаргою. При цьому, разом із апеляційною скаргою апелянтом подано клопотання в якому він просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Київського окружного адміністративного суду від 24 березня 2025 року, яке обгрунтоване тим, що обставини, зумовлені впровадженням в Україні воєнного стану вплинули на можливість своєчасного подання відповідачем апеляційної скарги і унеможливили її подання у встановлений законодавством строк, а тому вказані обставини є поважними причинами для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 08 травня 2025 року апеляційну скаргу залишив без руху, та надав десятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків та направити таку заяву на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду з додаванням доказів на підтвердження поважності причин пропуску зазначених строків та доказів (оригіналів), що підтверджують сплату апелянтом судового збору за подачу апеляційної скарги в розмірі 2422,40 грн або доказів, які б підтверджували наявність правових підстав для звільнення його від сплати судового збору. На виконання вимог ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2025 року апелянтом подано заяву на усунення недоліків апеляційної скарги. Вказаною заявою було усунуто недоліки в частині сплати судового збору. Також, на виконання вимог зазначеної ухвали апелянтом подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження. Скаржник у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення належним чином не обґрунтовує, яким чином запровадження воєнного стану в Україні вплинуло на пропуск строку на апеляційне оскарження судового рішення у цій справі. Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 30 травня 2025 року відмовив у задоволені заяви Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про поновлення строку на апеляційне оскарження, відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на ухвалу Київського окружного адміністративного від 24 березня 2025 року за заявою Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про роз`яснення судового рішення у справі № 320/1062/24 відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 299 КАС України. Не погодившись із ухвалою суду апеляційної інстанції від 30 травня 2025 року, Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) оскаржило її в касаційному порядку. Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї документи, Верховний Суд зазначає таке. Приймаючи оскаржуване судове рішення, суд апеляційної інстанції, керувався тим, що апелянтом не доведено наявності обставин, що перешкоджали йому звернутися до суду в межах строку, визначеного статтею 295 КАС України, та становили об`єктивно непереборні перешкоди, які пов`язані з дійсними істотними труднощами у реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення, причини пропуску строку апеляційного оскарження зазначені у вказаній заяві не є поважними, а тому підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Київського окружного адміністративного від 24 березня 2025 року відсутні. Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Відповідно до частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення. Згідно з частиною третьою статті 298 цього ж Кодексу апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними. Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 295 КАС України, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала. Отже, у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами). Під поважними причинами необхідно розуміти лише ті обставини, що були чи є об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. У кожній справі суд має перевірити, чи наводить особа, яка заявляє клопотання про поновлення строку на оскарження судового рішення, такі підстави. Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, суд виходить з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), що безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними та допустимими засобами доказування. При вирішенні питання про поновлення строку, у межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, що слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, що він учиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності. Як встановлено судом апеляційної інстанції, ухвала суду першої інстанції постановлена 24 березня 2025 року. З матеріалів апеляційної скарги вбачається, що копія оскаржуваного рішення отримана відповідачем 28 березня 2025 року, а тому строк на апеляційне оскарження сплив ще 14 квітня 2025 року (з урахуванням вихідних днів), тоді як апеляційна скарга була подана лише 17 квітня 2025 року через систему «Електронний суд», тобто із пропуском строку на апеляційне оскарження, встановленого статтею 295 КАС України. Разом з тим, відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Маючи намір добросовісної реалізації належного права на апеляційний перегляд справи, сторона повинна забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту. Зважаючи на викладене, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у цій справі суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм процесуального права, оскільки апеляційна скарга подана поза межами строку апеляційного оскарження, а наведені апелянтом підстави для поновлення цього строку не були підкріплені належною доказовою базою. Також Верховний Суд в ухвалі від 05 липня 2021 року у справі № 320/10912/20 зазначив, що продовження процесуального строку є правом, а не обов`язком, суду і повинно здійснюватися за наявності для цього обґрунтованих підстав. Умовою продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги є наявність достатніх доказів того, що після такого продовження строку відпадуть обставини, які перешкоджають виконанню ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою. За змістом частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні. На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 248, КАС України, у х в а л и в : Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2025 року у справі № 320/1062/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про стягнення середнього заробітку. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач М. І. Смокович Судді О. В. Кашпур В. Е. Мацедонська