Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 400/9707/24

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 05 серпня 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/9707/24 Категорія:106010000 Головуючий в 1 інстанції: Дерев`янко Л.П. Час та місце ухвалення: 09:34 год, м. Миколаїв Дата складання повного тексту: 19.05.2025 р. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Бітова А.І. суддів Лук`янчук О.В. Ступакової І.Г. у зв`язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, справа розглянута згідно п.1 ч.1 ст. 311 КАС України, розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 травня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, В С Т А Н О В И Л А : У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі ІНФОРМАЦІЯ_2 ), військової частини (далі в/ч) НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №427 08 жовтня 2024 року (з основної діяльності) про призов солдата ОСОБА_1 , 1994 р.н. на військову службу під час оголошення загальної мобілізації в Україні з 08 жовтня 2024 року та направлення його для проходження військової служби до в/ч НОМЕР_1 . Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що він 07 жовтня 2024 року прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 для подання заяви про оформлення відстрочки від мобілізації на підставі абз.1 ч.3 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та надав посадовим особам відповідача довідку №406199 від 03 жовтня 2024 року про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти. Не зважаючи на наявність в позивача законної підстави для оформлення відстрочки від призову від мобілізації, про яку він неодноразово повідомив представників ІНФОРМАЦІЯ_2 з наданням довідки про здобування освіти, останніми це було проігноровано, позивача було затримано у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , а 08 жовтня 2024 року видано оскаржуваний наказ №427 від 08 жовтня 2024 року про його призов на військову службу під час оголошення загальної мобілізації в Україні з 08 жовтня 2024 року та направлення для проходження військової служби до в/ч НОМЕР_1 . Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_2 , позов не визнав, вказуючи, що 06 жовтня 2024 року громадянина ОСОБА_1 було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Під час звірки даних було встановлено, що особа не володіла правом на відстрочку, а саме не мала статусу здобувача вищої освіти, як зазначалось в позові, що підтверджується копією анкети "Анкетні данні особи, що призивається за мобілізацією". 07 жовтня 2024 року будучи придатним за станом здоров`я ОСОБА_1 працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 було призвано на військову службу під час мобілізації. Відповідач в/ч НОМЕР_1 , позов не визнав, вказуючи, що позивач не додав до позовної заяви і в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази, які б підтверджували факт подання ним на ім`я голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 заяви про оформлення відстрочки від мобілізації. У позовній заяві позивач взагалі не вказав про те, що ним подавалась заява про оформлення відстрочки від мобілізації і про те, що відповідач відмовився її приймати та реєструвати. Відтак, на момент призову позивача на військову службу під час мобілізації, 08 жовтня 2024 року у нього не було оформленої відстрочки від мобілізації, тому відповідач правомірно видав наказ про мобілізацію позивача. Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 травня 2025 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , в/ч НОМЕР_1 відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування судового рішення в зв`язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального та з порушенням норм процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, а також у зв`язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи. Доводи апеляційної скарги: - обов`язок щодо перевірки наявності відстрочки від призову під час мобілізації на військову службу та підстав для її надання покладено на районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, а тому відповідач 1 мав перевірити наявність чи відсутність у позивача права на відстрочку від призову за мобілізацією, ураховуючи відповідне неодноразове повідомлення збоку позивача. Тобто, даний пункт визначає право військовозобов`язаного особисто звернутися до відповідача 1 із заявою про оформлення відстрочки. Даним правом позивач скористався, підготувавши заяву згідно додатку №4 Постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі Порядок №560), долучивши до неї довідку про послідовне здобуття вищої освіти. Зазначаючи, що між сторонами не є спірним, що комісією для розгляду питань надання відстрочки при ІНФОРМАЦІЯ_2 рішення про надання позивачу відстрочки від призову під час мобілізації на особливий період не приймалось, суд першої інстанції залишив поза увагою і не надав оцінки не виконанню ІНФОРМАЦІЯ_2 свого обов`язку перевірити наявність підстав для відстрочки, для дотримання гарантованого Законом права позивача. Перебуваючи у розпорядженні ІНФОРМАЦІЯ_2 , у його службовому приміщенні позивач дві доби наголошував на цьому праві надаючи заяву і довідку. Однак, у своєму відзиві ІНФОРМАЦІЯ_2 не пояснив суду, яким чином мав діяти позивач згідно Порядку №560, особисто доставивши йому заяву про відстрочку разом із довідкою про здобуття освіти, тобто не вказав до якого кабінету, до якого спеціаліста мав звернутися ОСОБА_1 для особистого подання заяви. Також, мотивуючи своє рішення суд першої інстанції вказує, що матеріали справи не містять ні копії такої заяви, ні доказів її реєстрації ІНФОРМАЦІЯ_2 , ні посилання на відмову ІНФОРМАЦІЯ_2 в такій реєстрації. Дані твердження не відповідають дійсності, оскільки у позовній заяві зазначається про факт прибуття позивача з заявою і довідкою та про відмову представників відповідача їх отримувати, що підтверджується поясненнями допитаних судом свідків і не оспорюється у відзиві ІНФОРМАЦІЯ_2 ; - ІНФОРМАЦІЯ_3 лист від 05 жовтня 2024 року дружині позивача не надсилався, а надсилався ІНФОРМАЦІЯ_4 . У листі ІНФОРМАЦІЯ_4 є посилання на повістку про виклик позивача на 07 жовтня 2024 року, однак не зазначено мету, з якої її було видано. Враховуючи відсутність будь-яких пояснень від ІНФОРМАЦІЯ_2 у його відзиві з приводу повістки, в суду першої інстанції були відсутні підстави стверджувати про неможливість наявності в позивача мети 07 жовтня 2024 року звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_2 саме із заявою про відстрочку від мобілізації. По суті, суд першої інстанції під час ухвалення рішення взяв до уваги припущення ІНФОРМАЦІЯ_2 про відсутність в позивача підстав для відстрочки і мотивував це припущення неподанням позивачем заяви про відстрочку з довідкою про здобуття освіти, при тому що ІНФОРМАЦІЯ_5 нічим не довів належними і допустимими доказами факт ненадання позивачем відповідної заяви та довідки про здобуття освіти позивачем. Більш того, ІНФОРМАЦІЯ_5 у своєму відзиві на позов послався на неіснуючі обставини, такі як доставлення 06 жовтня 2024 року позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2 та звірки даних на підставі анкети від 06 вересня 2024 року, у яких не зазначалося підстав для відстрочки. Також ІНФОРМАЦІЯ_2 нічим не довів законність утримання 07 та 08 жовтня 2024 року позивача у будівлі ІНФОРМАЦІЯ_2 та " ІНФОРМАЦІЯ_6 ". Таким чином, суд першої інстанції неповно дослідив пояснення свідків та інші матеріали справи, що призвело до помилкового рішення у справі. У відзиві в/ч НОМЕР_1 на апеляційну скаргу вказується, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, а тому не підлягають задоволенню. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного. Судом першої інстанції встановлені, судом апеляційної інстанції підтверджені, учасниками апеляційного провадження неоспорені наступні обставини. Карткою обстеження та медичного огляду №2484 підтверджується, що 06 вересня 2024 року проведено медичний огляд військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_2 військовозобов`язаного ОСОБА_1 . За висновком картки позивач є придатним до військової служби. Картка підписана головою, членом і секретарем ВЛК. ІНФОРМАЦІЯ_2 надано також до матеріалів справи довідку ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_7 від 06 вересня 2024 року №1863, якою позивача визнано придатним до військової служби. 06 вересня 2024 ІНФОРМАЦІЯ_2 складено довідку про анкетні дані особи, що призивається за мобілізацією, в якій, серед іншого, зазначено про відсутність відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Відомості анкети підтверджені підписом позивача. Представник позивача звертав увагу суду першої інстанції, що зазначена у відзиві ІНФОРМАЦІЯ_2 дата прибуття позивача до 06 жовтня 2024 року, не відповідає дійсним обставинам. Суд вважає це посилання слушним, оскільки за встановленими обставинами справи уточнення військово-облікових даних позивача відбулось в ІНФОРМАЦІЯ_2 06 вересня 2024 року, а не 06 жовтня 2024 року. В матеріалах справи є лист ІНФОРМАЦІЯ_2 від 05 жовтня 2024 року на адресу дружини позивача ОСОБА_2 . В ньому ІНФОРМАЦІЯ_2 зазначено, що 06 вересня 2024 року ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення військово-облікових даних, пройшов медичний огляд, визнаний придатним до військової служби. Під час уточнення військово-облікових даних заяв та підтверджуючих документів щодо можливості користуватись правом на відстрочку від призов на військову службу під час мобілізації посадовим особам ІНФОРМАЦІЯ_2 не надав. В листі зазначено, що позивачу була вручена повістка про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_8 на 07 жовтня 2024 року. За відомостями журналу відвідувачів ІНФОРМАЦІЯ_2 позивач з`явився 07 жовтня 2024 року і перебував в 42 кабінеті з 10 год 46 хв до 12 год 03 хв. Свідок ОСОБА_3 повідомила суд, що, направляючись до ІНФОРМАЦІЯ_2 07 жовтня 2024 року, позивач мав в наявності довідку про здобувача освіти і виявляв намір повідомити про наявність права на відстрочку. Свідок ОСОБА_4 надав суду відомості, що 07 жовтня 2024 року він перебував в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з позивачем. Свідок підтверджує, що у позивача були документи, які підтверджують право на відстрочку і він їх показував працівникам ІНФОРМАЦІЯ_2 . Витягом із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (з основної діяльності) №427 від 08 жовтня 2024 року підтверджується, що на виконання вимог Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №65/2022 "Про загальну мобілізацію" призвано та направлено для проходження військової служби за мобілізацію до в/ч НОМЕР_1 з 08 жовтня 2024 року солдата ОСОБА_1 ,1994 року народження. Відповідно до витягу із наказу командира в/ч НОМЕР_1 №17 від 09 жовтня 2024 року солдат ОСОБА_1 зарахований до списків особового складу в/ч НОМЕР_1 . Вважаючи наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (з основної діяльності) №427 від 08 жовтня 2024 року, наказ командира в/ч НОМЕР_1 №17 від 09 жовтня 2024 року протиправними, позивач звернувся до суду з вимогою про їх скасування. Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що з позовної заяви і показань свідків суд встановив, що позивач мав довідку про здобувача освіти, повідомляв працівників ІНФОРМАЦІЯ_2 про її наявність, проте не вбачається, що 07 жовтня 2024 року позивач звертався до ІНФОРМАЦІЯ_2 з заявою про надання відстрочки. З огляду на відсутність в матеріалах справи рішення комісії для розгляду питань надання відстрочки при ІНФОРМАЦІЯ_2 про надання позивачу відстрочки від призову під час мобілізації, а також доказів звернення позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2 з заявою про оформлення відстрочки, суд не знаходить підстав вважати, що 08 жовтня 2024 року ІНФОРМАЦІЯ_2 мав передбачені законодавством України перешкоди для мобілізації позивача. Крім того, суд першої інстанції оцінюючи позовні вимоги про скасування наказів про призов позивача на військову службу під час мобілізації, про зарахування позивача до особового складу військової частини, суд першої інстанції звернув увагу, що після їх видання виникли нові правовідносини проходження військової служби, особливості яких визначаються Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" №2232-ХІІ (далі Закон №2232-ХІІ) та Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України. Даними актами законодавства не передбачено звільнення з військової служби шляхом скасування наказів про призов та про направлення до військової частини. У питанні скасування акту індивідуальної дії разового застосування, який вичерпав свою дію фактом його виконання, Верховний Суд має сталу та послідовну позицію, відповідно до якої такий акт не може бути скасованим після його виконання через порушення гарантій стабільності суспільних відносин та принципу правової визначеності (зокрема, таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 12 травня 2021 року у справі №9901/286/19, від 08 вересня 2021 року у справі №816/228/17, Касаційний адміністративний суд у рішеннях від 14 липня 2021 року у справі №9901/96/21, від 27 жовтня 2022 року у справі №П/9901/97/21). Суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправним і скасування наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (з основної діяльності) №427 від 08 жовтня 2024 року, наказу командира в/ч НОМЕР_1 №17 від 09 жовтня 2024 року, не підлягають задоволенню. Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 19, 65, п.20 ч.1 ст. 106 Конституції України ст.ст. 2, 6-12, 77 КАС України, ч.8 ст. 4, абз.2 ч.1, ч.3 ст. 22, ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", п.п.1, 6, 56, 58, 60 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року №154. Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного. Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно ст. 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону. Пунктом 20 ч.1 ст. 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України. Колегія суддів зазначає, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/202 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 строком на 30 діб. Разом з тим, правовий режим воєнного стану в Україні продовжено та не скасовано, а відповідно під час розгляду справи застосуванню підлягає законодавство, що регулює порядок призову на військову службу по мобілізації в умовах воєнного стану. Частиною 8 ст. 4 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" встановлено, що з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій. Відповідно абз.2 ч.1 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" громадяни зобов`язані, зокрема, з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період. Частиною 3 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту). Разом з тим, ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" передбачена обставини щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Відповідно п.1 ч.3 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній ч.2 ст. 10 Закону України "Про освіту", а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури. Відповідно п.1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року №154 (далі Положення №154, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Відповідно до положень п.9 Положення №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема, оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам; розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи. Згідно п.11 Положення №154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у п.9 цього Положення оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов`язаних. Враховуючи наведені правові норми, колегія суддів зазначає, що саме територіальні центри комплектування та соціальної підтримки оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації. Відповідно п.1 Порядку №560 цей Порядок визначає, серед іншого, процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення; процедуру оформлення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період; механізм відправлення військовозобов`язаних та резервістів до місць проходження військової служби. Пунктом 6 Порядку №560 встановлено, що призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період здійснюється у строки та в обсягах, визначених мобілізаційними планами, мобілізаційними директивами (розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил або Генерального штабу Збройних Сил. Призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період включає: оповіщення резервістів та військовозобов`язаних про виклик до районного (об`єднаного районного) територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи його відділу, міського (районного у містах, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів України; прибуття резервістів та військовозобов`язаних до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів, уточнення своїх персональних даних, внесення відповідних змін у військово-облікові документи та до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів; проходження резервістами та військовозобов`язаними медичного огляду для визначення придатності до військової служби; перевірку підстав щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення; документальне оформлення призову на військову службу під час мобілізації; відправлення призваних громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період до місць проходження військової служби. Відповідно п.п.56, 58 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених ст. 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію. За наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у пп.пп.16-23 п.1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком

5. Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації. Відповідно п.60 Порядку №560 Комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади. На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом. Колегія суддів, враховуючи вищенаведені положення діючого законодавства, доходить висновку, що до прийняття рішення комісією про надання або відмову у наданні відстрочки військовозобов`язаний має звернутись до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу із заявою за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5 Порядку №560. З матеріалів справи не вбачається доказів звернення позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Позивачем у якості доказу повідомлення посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 , що він є студентом денної форми здобуття освіти за ступеню фаховий молодший бакалавр у Відокремленому структурному підрозділі "Херсонський політехнічний фаховий коледж Національного університету "Одеська політехніка" та має право на відстрочку до суду надано довідку про здобувача освіти за даними Єдиної електронної бази з питань освіти (а.с.14). Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що позивач мав завчасно (до дати, на яку його було викликано ІНФОРМАЦІЯ_2 ) подати заяву про відстрочку разом з документами, що підтверджують право на неї. Разом з тим, до Комісії для розгляду питань надання відстрочки вищезазначеної заяви подано не було. Враховуючи відсутність в матеріалах справи рішення комісії для розгляду питань надання відстрочки при ІНФОРМАЦІЯ_2 про надання позивачу відстрочки від призову під час мобілізації, а також доказів звернення позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2 з заявою про оформлення відстрочки, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, , що 08 жовтня 2024 року ІНФОРМАЦІЯ_2 мав передбачені законодавством України перешкоди для мобілізації позивача. З урахуванням вищенаведених обставин, колегія суддів констатує відсутність підстав для скасування наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №427 08 жовтня 2024 року (з основної діяльності) про призов позивача на військову службу та направлення його для проходження військової служби до в/ч НОМЕР_1 . Інші доводи апеляційної скарги зроблених висновків не спростовують, та є тотожними відзиву на позовну заяву, факти та мотивування яких повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та об`єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні справи. Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Колегія суддів не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України. Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, колегія суддів, П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 травня 2025 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України. Повне судове рішення складено 05 серпня 2025 року. Головуючий: Бітов А.І. Суддя: Лук`янчук О.В. Суддя: Ступакова І.Г.