Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 240/14201/22

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/14201/22 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Приходько О.Г. Суддя-доповідач - Драчук Т. О. 31 липня 2025 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Драчук Т. О. суддів: Смілянця Е. С. Полотнянка Ю.П. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : в квітні 2025 року позивач, - ОСОБА_1 , звернулась до Житомирського окружного адміністративного суду з заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень-відповідачем на виконання рішення суду в межах ст.383 КАС України. Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 17.04.2025 заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень-відповідачем на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05 січня 2023 року у справі №240/14201/22 повернуто заявниці. Не погоджуючись з судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права. Відповідно до ч.1 ст.312 КАС України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Згідно з п.1 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю. У даній справі характер спірних правовідносин не вимагає проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін, а тому з урахуванням вимог ст.ст. 12, 312 КАС України справу належить розглядати у порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного. Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень з 04 грудня 2023 року перебуває виконавче провадження № 73494502 з примусового виконання виконавчого листа № 240/14201/22 від 30 листопада 2023 року, виданого Житомирським окружним адміністративним судом. Заявницею вказано про припинення виплати підвищення до пенсії (виконання рішення суду) з 01 січня 2025 року. У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернулась до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України зі зверненням від 03 лютого 2025 року, яке було перенаправлено для розгляду за належністю до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ), листом від 26 лютого 2025 року № 615/5.2-25ж/Ф-176/5.2-25ж якого заявницю поінформовано про хід виконавчого провадження. У цьому листі зазначено про те, що на виконання вказаного судового рішення пенсійним органом проведено перерахунок підвищення до пенсії ОСОБА_1 за статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та здійснено з боку органу Пенсійного фонду комплекс заходів щодо належного виконання рішення суду; виплата заборгованості проводитиметься після надходження бюджетного фінансування. Оскільки судове рішення не виконано у повному обсязі державним виконавцем 17 лютого 2025 року винесено вимогу щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області виконати рішення суду. Стверджуючи, що така вимога пенсійним органом не виконана, що підтверджується розрахунком пенсійної виплати від 26 лютого 2025 року, заявниця звернулась до суду із заявою у порядку статті 383 КАС України 01 квітня 2025 року (здано на пошту). Оскільки Головним управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, як зазначає заявниця, припинено виплату підвищення до пенсії у порядку 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 01 січня 2025 року, враховуючи перебування на примусовому виконанні у відділі примусового виконання рішень з 04 грудня 2023 року виконавчого листа, виданого Житомирським окружним адміністративним судом 30 листопада 2023 року на виконання судового рішення у справі № 240/14201/22, та не нарахування виплати підвищення до пенсії й станом на 26 лютого 2025 року, що підтверджено відповідним розрахунком по пенсійній справі заявниці, щонайпізніше з 26 лютого 2025 року ОСОБА_1 була обізнана щодо протиправної бездіяльності (дій, - як йдеться у заяві) щодо проведення пенсійним органом спірних виплат заявниці. Виходячи з цього, отримавши у січні 2025 року пенсію без підвищення за статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", тобто у меншому розмірі, отримувачка пенсії з 01 лютого 2025 року вважається обізнаною щодо відповідного порушення її права на пенсійну виплату. Отже, звернувшись до суду з цією заявою 01 квітня 2025 року (здано на пошту; 08 квітня отримано судом та внесено до системи авторозподілу суду), заявницею пропущено встановлений статтею 383 КАС України десятиденний строк, який, навіть при обрахунку з 26 лютого 2025 року закінчився 10 березня 2025 року (за правилами статті 120 КАС України). Окрім того, суд першої інстанції звернув увагу й на те, що згідно з поданою заявою ОСОБА_1 просить визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, вчинені на виконання рішення суду від 05 січня 2023 року у справі № 240/14201/22 щодо визначення при перерахунку підвищення до пенсії, як непрацюючій пенсіонерці, яка проживає на території радіоактивного забруднення, з 01 січня 2025 року, розмір якого має становити 3200 грн; направити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Житомирській області окрему ухвалу для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенням закону, із встановленням тридцятиденного строку для надання відповіді. У той же час, за змістом заяви від 01 квітня 2025 року ОСОБА_1 посилається на норму статті 382 КАС України, зазначаючи про обов`язок суду встановлення судового контролю у такій категорії справ. А тому суд першої інстанції звернув увагу, що відповідно до частини другої статті 381-1 КАС України суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу. Тобто, судовий контроль у межах вказаних статей є альтернативним та передбачає вжиття окремих, визначених конкретною нормою, заходів. Оскільки заявницею пропущено встановлений частиною четвертою статті 383 КАС України десятиденний строк звернення до суду з цією заявою, за правилами частини п`ятої цієї ж норми заява підлягає поверненню ОСОБА_1 . Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. У відповідності до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно з вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до вимог ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з вимогами ст.383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом. До заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи. Заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду. В свою чергу, Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі № 806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18) звернув увагу, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення. Тобто, визначальним для вирішення питання про дотримання позивачем строку звернення до суду із заявою, зазначеною у частині першій цієї статті, є встановлення дати, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Перебіг десятиденного строку на звернення до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України починається із дати, коли особа - позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів діями або бездіяльністю відповідача, пов`язаними із виконанням судового рішення, яке набрало законної сили. Згідно з матеріалами справи, колегія суддів дійшла висновку, що про порушення свої прав позивач дізнався або повинен був дізнатись у січні 2025 року, отримавши пенсію, яка є щомісячним періодичним платежем. В свою чергу, її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Проте до суду з заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень (відповідачем) на виконання такого рішення суду (в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України), позивач звернувся 01 квітня 2025 року (відмітка на поштовому конверті), тобто з пропуском встановленого ч.4 ст.383 КАС України, десятиденного строку. Також, колегія суддів зауважує, що ст. 383 КАС України не передбачає можливості поновлення такого строку. Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про пропуск позивачем десятиденного строку, встановленого ч.4 ст.383 КАС України Крім того, колегія суддів наголошує, що встановлення строків звернення до суду законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Таким чином, заява, що подана в порядку статті 383 КАС України, не відповідає вимогам, визначеним частиною четвертою статті 383 КАС України Згідно з абз.2 ч.5 ст.383 КАС України у разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам, а також у разі подання заяви особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, така заява ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена. Тобто, частина 5 статті 383 КАС України є нормою прямої дії, яка передбачає безумовні наслідки у вигляді повернення заяви, у разі невідповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, без попереднього залишення такої заяви без руху. Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про пропуск позивачем десятиденного строку, встановленого ч.4 ст.383 КАС України У відповідності з статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. А тому, оскільки доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні. Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2025 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України. Головуючий Драчук Т. О. Судді Смілянець Е. С. Полотнянко Ю.П.