Постанова Хмельницький апеляційний суд № 688/704/25

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 липня 2025 року м. Хмельницький Справа № 688/704/25 Провадження № 22-ц/820/1513/25 Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Гринчука Р.С., Костенка А.М., Спірідонової Т.В., розглянув в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 22 квітня 2025 року, суддя Цідик А.Ю., у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової та моральної шкоди, встановив: В лютому 2025 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 4495,20 грн. майнової та 50000 грн. моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. В обґрунтування позову вказала, що ухвалою Шепетівського міськрайонного суду від 27.09.2024 ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 125 КК України на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Кримінальне провадження №12022244060000683 від 20.09.2022 щодо ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, закрито на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, у зв`язку із закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Зазначеною ухвалою суду встановлено, що 19.09.2022 ОСОБА_1 , перебуваючи в приміщенні кухні, що знаходиться у будинку АДРЕСА_1 , штовхнула її руками в спину, після чого взяла зі столу дерев`яну кухонну дошку для нарізання, нанесла нею один удар по спині між лопатками, внаслідок чого вона присіла на підлогу, після чого ОСОБА_1 нанесла ще не менше двох ударів дерев`яною кухонною дошкою для нарізання в ділянку голови потерпілої. З метою захисту, вона прикрила свою голову руками, однак ОСОБА_1 , продовжуючи свої протиправні дії на спричинення тілесних ушкоджень позивачу, нанесла не менше чотирьох ударів дерев`яною дощечкою для нарізання по правому передпліччю потерпілої та один удар по передній правій частині грудної клітки. Внаслідок вище вказаних умисних, неправомірних дій ОСОБА_1 , їй було заподіяно тілесні ушкодження у вигляді синця та садна на лівій тім`яній ділянці голови, синця на тім`яній ділянці голови справа, синця та шести саден на правому передпліччі, синця на правій молочній залозі, синця на задній поверхні грудної клітки, які за своїм характером відносяться до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості. Неправомірними діями відповідача їй було завдано майнової шкоди в сумі 4495,20 грн. у зв`язку із понесеними витратами на лікування. Крім того, враховуючи її фізичні, психологічні та моральні страждання внаслідок вчиненого відносно неї кримінального правопорушення, їй було заподіяно моральної шкоди, яку вона оцінила у 50000 грн. Рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 22.04.2025 позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 майнову шкоду в сумі 4495,20 грн. та моральну шкоду в сумі 20000 грн. В решті позову відмовлено. Вирішено питання судових витрат. Суд виходив з того, що ОСОБА_1 не спростувала в суді обставин щодо заподіяння нею тілесних ушкоджень ОСОБА_2 . Період придбання ліків та медичних препаратів, зазначених у фіскальних чеках, співпадають з періодом проходження лікування потерпілою, а виходячи з їх виду та назв, вони могли бути використані для лікування травм, отриманих нею внаслідок кримінального правопорушення. При визначенні розміру моральної шкоди суд послався на триваючий характер фізичних, моральних, душевних страждань позивача, яка тривалий час лікувалася, негативні переживання, які змінили її звичний спосіб життя, негативні наслідки вчинення кримінального правопорушення, які потягли за собою нераціональне витрачання життєвого часу, необхідність залучення фізичних, душевних та матеріальних ресурсів на їх подолання та компенсацію. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просила рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування скарги вказала, що розмір моральної шкоди, стягнутої судом, є необґрунтованим та завищеним, таким, що призвів до відповідного збагачення. Вказала на відсутність у матеріалах справи доказів понесення позивачем майнових втрат через необхідність проведення лікування. Придбання ОСОБА_2 ліків саме з метою лікування від наслідків вчинення відносно неї протиправних дій відповідачем, не підтверджене відповідними висновками лікарів. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів дійшла висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Встановлено, що ухвалою Шепетівського міськрайонного суду від 27.09.2024 ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 125 КК України на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку із закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Кримінальне провадження №12022244060000683 від 20.09.2022 відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, закрито на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, у зв`язку із закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. За обвинувальним актом ОСОБА_1 обвинувачувалась у тому, що 19.09.2022, приблизно о 21 год. 30 хв. вона, перебуваючи в приміщенні кухні, що знаходиться у будинку АДРЕСА_1 , вступила у словесний конфлікт із потерпілою ОСОБА_2 , який виник на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, в ході якого у ОСОБА_1 виник умисел на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , реалізуючи який, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, штовхнула руками в спину потерпілу, після чого, взявши зі столу дерев`яну кухонну дошку для нарізання, нанесла нею один удар по спині між лопатками, внаслідок чого ОСОБА_2 присіла на підлогу. Після цього ОСОБА_1 нанесла ще не менше двох ударів дерев`яною кухонною дошкою для нарізання в ділянку голови потерпілої. Далі, з метою захистити себе, ОСОБА_2 прикрила свою голову руками, але ОСОБА_1 , продовжуючи свої протиправні дії на спричинення тілесних ушкоджень для ОСОБА_2 , нанесла ще не менше чотирьох ударів дерев`яною дощечкою для нарізання по правому передпліччю потерпілої та один удар по передній правій частині грудної клітки. Внаслідок вказаних дій ОСОБА_1 , потерпілій ОСОБА_2 було заподіяно тілесні ушкодження у вигляді синця та садна на лівій тім`яній ділянці голови, синця на тім`яній ділянці голови справа, синця та шести саден на правому передпліччі, синця на правій молочній залозі, синця на задній поверхні грудної клітки, які за своїм характером відносяться до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості. Згідно з виписним епікризом ОСОБА_2 знаходилася в неврологічному відділенні КНП «Вузлова багатопрофільна лікарня ст. Шепетівка» з 23.09.2022 по 30.09.2022. Під час лікування ОСОБА_2 пройшла обстеження головного мозку, вартість якого становила 950 грн., що підтверджується довідкою ПП «ЛДЦ ВАШЕ ЗДОРОВ`Я» №58 від 28.09.2022. У фіскальних чеках від 23.09.2022, 25.09.2022, 27.09.2022 та 28.09.2022 містяться дані щодо придбання лікарських засобів на загальну суму 3545,20 грн. невстановленою особою. В медичній книзі ОСОБА_2 містяться записи вузькопрофільних спеціалістів, згідно з якими вона перебувала на прийомі у лікарів хірурга та травматолога 21.09.2022, здійснювала медичні обстеження 22.09.2022. Таким чином, зі змісту встановлених обставин справи випливає, що між сторонами виникли правовідносини щодо відшкодування моральної та майнової шкоди, яку в добровільному порядку не відшкодовано. Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. В постанові Верховного Суду від 20.01.2021 у справі №197/1330/14-ц (провадження №61-21956св19) вказано, що причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою, завданою потерпілому, є однією з обов`язкових умов настання деліктної відповідальності. Визначення причинного зв`язку є необхідним як для забезпечення інтересів потерпілого, так і для реалізації принципу справедливості при покладенні на особу обов`язку відшкодувати заподіяну шкоду. Причинно-наслідковий зв`язок між діянням особи та заподіянням шкоди полягає в тому, що шкода є наслідком саме протиправного діяння особи, а не якихось інших обставин. Проста послідовність подій не повинна братися до уваги. Об`єктивний причинний зв`язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об`єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння. Заподіювач шкоди відповідає не за будь-яку шкоду, а тільки за ту шкоду, яка завдана його діями. Відсутність причинного зв`язку означає, що шкода заподіяна не діями заподіювача, а викликана іншими обставинами. При цьому, причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою має бути безпосереднім, тобто таким, коли саме конкретна поведінка без якихось додаткових факторів стала причиною завдання шкоди. Отже, для відшкодування моральної шкоди необхідно встановити та довести наявність усіх складових елементів цивільного правопорушення. Згідно зі ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у порушенні психологічного благополуччя, переживаннях, стражданнях у зв`язку із ушкодженням здоров`я, фізичному та психологічному пристосуванні до порушень у стані здоров`я. Суд повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого; тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках; можливість, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, пропорційності та справедливості. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.12.2020 у справі №752/17832/14-ц дійшла висновку про те, що, визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення. Визначення розміру відшкодування залежить від таких чинників, як характер і обсяг страждань (фізичного болю, душевних і психічних страждань тощо), яких зазнав позивач, можливості відновлення немайнових втрат, їх тривалість, тяжкість вимушених змін у його життєвих і суспільних стосунках, ступінь зниження престижу, репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, і сама можливість такого відновлення у необхідному чи повному обсязі. Тобто суд повинен з`ясувати усі доводи позивача щодо обґрунтування ним як обставин спричинення, так і розміру моральної шкоди, дослідити надані докази, оцінити їх та визначити конкретний розмір моральної шкоди, зважаючи на засади верховенства права, вимоги розумності, виваженості і справедливості. Згідно з ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Статтею 79 ЦПК України передбачено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Норми ст. 80 ЦПК України вказують, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Як вбачається зі змісту матеріалів справи, внаслідок неправомірних дій відповідача позивачу було заподіяно моральну та майнову шкоду, про що правильно зазначив суд першої інстанції. Позивач, обґрунтовуючи позов вказав, що йому заподіяно майнової шкоди в розмірі 4495,20 грн., на підтвердження чого надав суду копію довідки, зі змісту якої вбачається, що 27.09.2022, під час лікування, ОСОБА_2 пройшла обстеження головного мозку, за що сплатила 950 грн., а також придбала лікарські препарати на загальну суму 3545,20 грн. Колегія суддів критично оцінює подані позивачем докази придбання лікарських засобів, оскільки відповідних медичних документів на підтвердження необхідності їх придбання за призначенням лікаря до справи не надано, а посилання суду на ту обставину, що відповідні медичні препарати було придбано в період лікування ОСОБА_2 , відтак відповідні витрати є обґрунтованими і могли бути використані для лікування останньої саме від заподіяних ОСОБА_1 тілесних ушкоджень, є припущенням суду та доказами не підтверджено. Посилання ОСОБА_1 на недоведеність необхідності здійснення ОСОБА_2 витрат на обстеження головного мозку, вартість якого становила 950 грн., колегія суддів вважає безпідставним, позаяк відповідне обстеження відбувалося в період лікування позивача в неврологічному відділенні КНП «Вузлова багатопрофільна лікарня ст. Шепетівка» з 23.09.2022 по 30.09.2022 та пов`язано саме із заподіяними їй тілесними ушкодженнями, зокрема, з травмою голови. Разом з тим, доводи відповідача щодо необґрунтованості розміру стягнення на користь позивача моральної шкоди в розмірі 20000 грн. колегія суддів вважає безпідставними. Визначений місцевим судом розмір відшкодування моральної шкоди, з урахуванням встановлених обставин справи, характеру та обсягу моральних страждань позивача, тривалості негативних наслідків, з урахуванням засад розумності та виваженості, не є завищеним та не призведе до безпідставного збагачення позивача. За вищенаведеного, з огляду на неправильне застосування судом норм матеріального права, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, колегія суддів дійшла висновку про необхідність зміни судового рішення в частині стягнення майнової шкоди та нового розподілу судових витрат. Оскільки ОСОБА_2 звільнена від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, відповідно до ч. 7 ст. 141 ЦПК України, судові витрати ОСОБА_1 по сплаті судового збору в суді апеляційної інстанції, розмір яких становить 262,89 грн. (3545,20 грн.:(24495,20 грн.:100%):100%)=14,47%*1816,80 грн.:100%=262,89 грн., підлягають компенсації за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд, постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 22 квітня 2025 року в частині стягнення майнової шкоди, змінити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 950 грн. майнової шкоди. В решті рішення суду залишити без змін. Судові витрати ОСОБА_1 по сплаті судового збору в суді апеляційної інстанції, розмір яких становить 262,89 грн., підлягають компенсації за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Судді: Р.С. Гринчук А.М. Костенко Т.В. Спірідонова