Постанова 4821 № 711/3809/24

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 липня 2025 року м. Черкаси Справа № 711/3809/24 Провадження № 22-ц/821/1018/25 Категорія: 304090000 Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючої: Карпенко О.В. суддів: Василенко Л.І., Новікова О.М. за участю секретаря: Костенко А.І. учасники справи: позивач: ОСОБА_1 , представник позивача: адвокат Ткачук-Коваленко Олексій Валерійович, відповідач: Комунальне підприємство «Черкаське експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів» Черкаської міської ради, третя особа: Черкаська міська рада, розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Комунального підприємства «Черкаське експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів» Черкаської міської ради на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 10 березня 2025 року (ухваленого під головуванням судді Демчика Р.В. в приміщенні Придніпровського районного суду м. Черкаси, повний текст рішення складено 20 березня 2025 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Черкаське експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів» Черкаської міської ради, третя особа: Черкаська міська рада про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди,- в с т а н о в и в : Короткий зміст позовних вимог 13 травня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до КП «Черкаське експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів» Черкаської міської ради ( далі КП «ЧЕЛУАШ» Черкаської міської ради), третя особа: Черкаська міська рада про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 07.07.2023 року, близько 23.30 год, в м. Черкаси, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 , що належить йому на праві приватної власності, рухаючись по вул. вул. Гетьмана Сагайдачного, навпроти буд.241, проїжджаючи частину дороги, покритою водою, потрапив колесом автомобіля у відкритий оглядовий колодязь, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди, пошкодження транспортного засобу з матеріальними збитками. Відповідно до акту обстеження місця пригоди, що було складено поліцейськими 08 липня 2023 року з 01:20 год по 01:45 год встановлено, шо забезпечення безпечного експлуатаційного стану вказаної ділянки дороги покладено на КП «ЧЕЛУАШ» міста Черкаси. Покриття проїзної частини дороги в місці пригоди має наявність забруднення у вигляді калюжі розміром 14*18 метрів, дана ділянка дороги залита водою. За результатом обстеження ділянку визнано небезпечною для інших учасників дорожнього руху. Позивач вказує, що його вина в настанні вказаної дорожньо-транспортної пригоди відсутня, оскільки ним були дотримані вимоги правил дорожнього руху України. 30.08.2023 постановою Придніпровського районного суду м.Черкаси, директора КП «ЧЕЛУАШ» ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.4 ст. 140 КпАП України та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу. Судовим рішенням встановлено, що 07.07.2023 о 23.30 год ОСОБА_2 , будучи відповідальною посадовою особою за утриманням вулично-шляхової мережі в м. Черкаси по вул. Гетьмана Сагайдачного, не вчинив заходів щодо позначення технічними засобами регулювання організації дорожнього руху небезпечної ділянки по вул. Гетьмана Сагайдачного буд. 241, на якій знаходився пошкоджений люк оглядового колодязя та вчасно його не відновив, що призвело до ДТП і пошкодження автомобіля Volkswagen Passat д.н.з. НОМЕР_1 з матеріальними збитками, чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.4 ст.140 КУпАП. Крім того, вказує позивач, з вини відповідача йому завдано матеріальної та моральної шкоди. Відповідно до звіту № А07-31 від 07 серпня 2023 року про оцінку автомобіля «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 встановлено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля «Volkswagen Passat» , д.н.з. НОМЕР_1 складає 85 273,53 грн. За виконання звіту позивачем сплачено 3 000,00 грн. Таким чином, майнова шкода, завдана власнику пошкодженого автомобіля засобу ОСОБА_1 становить 89 073,53 грн. Крім матеріальної шкоди, вказує позивач, йому було завдано немайнових втрат, які полягали у глибоких психологічно-душевних стражданнях з приводу неможливості експлуатації пошкодженого транспортного засобу автомобіля, оскільки даний автомобіль використовувався позивачем як у повсякденному житті, так і під час виконання своїх робочих потреб. Пошкодження автомобіля безпосередньо вплинуло на звичайний ритм життя позивача, призвело до його суттєвого ускладнення і потягнуло необхідність прикладення додаткових зусиль для відновлення попереднього стану. Так як в результаті ДТП йому були завдані душевні страждання, які він зазнав у зв`язку із пошкодженням свого майна, позивач вважає за необхідне відшкодувати за рахунок відповідача моральну шкоду в розмірі 20 000,00 грн. Крім того, на виготовлення копій додатків до позовної заяви, ним було витрачено грошову суму у розмірі 816,00 грн, що підтверджується листом замовлення та квитанцією про оплату, що є складовою судових витрат. Враховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд ухвалити рішення, яким стягнути з Комунального підприємства «Черкаське експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів» Черкаської міської ради на його користь матеріальну шкоду у розмірі 89 073,53 грн, моральну шкоду в розмірі 20 000,00 грн; понесені судові витрати зі сплати судового збору та виготовлення копій документів, а також витрати на правничу допомогу. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 10 березня 2025року позов - задоволено частково. Стягнуто з КП «Черкаське експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів» Черкаської міської ради на користь ОСОБА_1 77 731,88 грн матеріальної шкоди, 7 000,00 грн моральної шкоди та 3 066,15 грн судового збору, а всього 87 798,03 грн. Рішення суду першої інстанції, зокрема, мотивовано тим, що оскільки ДТП сталася через незадовільне утримання доріг, тому з відповідача підлягає стягненню спричинена позивачеві матеріальна та моральна шкода. Визначаючи розмір матеріального збитку, суд першої інстанції виходив із того, що автомобіль не відремонтований, тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути вартість відновлювального ремонту в сумі 77 731,88 грн, яка складається з вартості необхідних для ремонту матеріалів, вартості нових складових, що підлягають заміні під час ремонту з урахуванням ПДВ та вартості ремонтно-відновлювальних робіт, на яку ПДВ не нараховується. Визначаючи розмір моральної шкоди, суд першої інстанції взяв до уваги, що протиправними діями відповідача було пошкоджено належний позивачеві автомобіль, ступінь моральних страждань останнього, негативні зміни у житті та зусилля, вжиті для відновлення порушених прав, врахував принципи розумності та справедливості і прийшов до висновку, що заявлений позивачем розмір моральної шкоди в сумі 20 000,00 грн є завищеним, недоведеним та необґрунтованим. З огляду на викладене, суд прийшов до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди 7 000,00 грн. Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційній скарзі, поданій засобами поштового зв`язку 17 квітня 2025 року, КП «Черкаське експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів» Черкаської області, вважаючи оскаржуване рішення суду першої інстанції незаконним, ухваленим без урахування правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 02.06.2022 у справі № 638/10072/19, за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, просило суд апеляційної інстанції скасувати рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 10 березня 2025 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 повністю. Апеляційна скарга, зокрема, мотивована тим, що 20.07.2023 позивачем проведено діагностику ходової автомобіля «Volkswagen Passat», під час якої встановлено пошкодження балки задньої підвіски, що зафіксовано в дефектній відомості №А07-31 огляду транспортного засобу від 20.07.2023, складеного оцінювачем ОСОБА_3 , який знаходиться в трудових відносинах з суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_4 в присутності представника КП «ЧЕЛУАШ» Пакліної В.В. Додаток до дефектної відомості №А07-31 від 28.07.2023 складено без участі власника ТЗ та без участі представника відповідача. В схемі місця ДТП не встановлено пошкоджень ступиці задньої правої та амортизатора ТЗ. В переліку виконаних робіт ТОВ «АНТ-Авто-Сервіс» відповідно до заявки №Г000057193 від 28.07.2023 зазначено лише про перевірку розвалу-сходження. Вказує, що відомості про пошкодження правої задньої ступиці та правого заднього амортизатора не мають безпосереднього зв`язку з ДТП та спростовуються тим, що під час проведення діагностики ходової ТЗ не було встановлено зазначених пошкоджень, а ТОВ «АНТ-Авто-Сервіс» діагностики ходової взагалі не проводилось. Представник КП «ЧЕЛУАШ» в судовому засіданні вимоги визнав частково, не заперечував проти стягнення матеріального збитку, визначеного висновком експертизи, у розмірі 31 908,34 грн. Відзив на апеляційну скаргу на адресу Черкаського апеляційного суду не надходив Фактичні обставини справи З матеріалів справи вбачається, що позивач є власником транспортного засобу марки «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 . 07.07.2023 року, близько 23.30 год, в м. Черкаси, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 , що належить йому на праві приватної власності, рухаючись по вул. вул. Гетьмана Сагайдачного, навпроти буд.241, проїжджаючи частину дороги, покритою водою, потрапив колесом автомобіля в відкритий оглядовий колодязь, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди і пошкодження транспортного засобу з матеріальними збитками. Відповідно до акту обстеження місця пригоди, що було складено поліцейськими 08 липня 2023 року з 01:20 год по 01:45 год. встановлено , шо забезпечення безпечного експлуатаційного стану вказаної ділянки дороги покладено на КП «ЧЕЛУАШ» м. Черкаси . Покриття проїзної частини дороги в місці пригоди має наявність забруднення у вигляді калюжі розміром 14*18 метрів, дана ділянка дороги залита водою. За результатом обстеження ділянку визнано небезпечною для інших учасників дорожнього руху. Постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 30.08.2023 по справі № 711/4268/23 визнано ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.140 КУпАП та притягнуто його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 850,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 536,80 грн. Згідно вказаної постанови, 07.07.2023 о 23.30 год. ОСОБА_2 , будучи відповідальною посадовою особою за утриманням вулично-шляхової мережі в м.Черкаси по вул. Гетьмана Сагайдачного, не вчинив заходів, щодо позначення технічними засобами регулювання організації дорожнього руху небезпечної ділянки по вул. Гетьмана Сагайдачного буд.241, на якій знаходився пошкоджений люк оглядового колодязя, вчасно його не відновив, що призвело до ДТП і пошкодження автомобіля Volkswagen Passat д.н.з. НОМЕР_1 з матеріальними збитками, чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.4 ст.140 КУпАП. Також судом встановлено, що забезпечення безпечного експлуатаційного стану ділянки дороги по вул. Г.Сагайдачного та вул.С.Амброса покладено саме на КП «ЧЕЛУАШ». Згідно розпорядження першого заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради С.Тищенка, від 10.01.2023 - директором КП «ЧЕЛУАШ» призначено Заїчка Г.П. Відповідно до звіту № А07-31 від 07 серпня 2023 року про оцінку автомобіля «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 встановлено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля «Volkswagen Passat» , д.н.з. НОМЕР_1 складає 85 273,53 грн. Згідно висновку експерта № СЕ-19/124-24/13560-АВ від 10.01.2025, вартість відновлювального ремонту автомобіля «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 , в результаті його пошкодження в ДТП, яка сталася 07.07.2023 року складає 92788.25 грн. Коефіцієнт фізичного зносу на пошкоджені складники (деталі) автомобіля марки «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 становить 0,7, що еквівалентно в грошовому виразі: 60 879,91 грн. Вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 , в результаті його пошкодження в ДТП, яка сталася 07.07.2023, складає 31 908,34 грн. Позиція Черкаського апеляційного суду Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог поданої апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступних висновків. Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав сторонам строк для подачі відзиву. Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників (ухвала Великої Палати Верховного Суду у справі №668/13907/13-ц). Відповідно до вимог частин першої і другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції відповідає. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до частин першої та другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, в тому числі, і відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, а також відшкодування моральної (немайнової шкоди). Відповідно до положень ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є витрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. При цьому, частина 2 вказаної статті передбачає, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Отже, для відшкодування завданої майнової шкоди необхідно довести неправомірність поведінки особи; вину заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Наявність усіх зазначених умов є обов`язковою для ухвалення судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного із цих елементів виключає відповідальність за завдану шкоду. У цьому випадку, саме на позивача покладено обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. Водночас, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) немає вини у заподіянні шкоди. Верховний Суд у постанові від 10 грудня 2018 року у справі № 902/320/17 вказав, що протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди. Статтею 1 Закону України «Про автомобільні дороги» передбачено, що автомобільна дорога - це лінійний комплекс інженерних споруд, призначений для безпечного, безперервного та зручного руху транспортних засобів. Відповідно до ст. 16 цього Закону, вулиці і дороги міст та інших населених пунктів знаходяться у віданні органів місцевого самоврядування і є комунальною власністю. Пунктом 1 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» визначено, що елементами благоустрою є покриття площ, вулиць, доріг, проїздів, алей, бульварів, тротуарів, пішохідних зон і доріжок відповідно до діючих норм. Частиною третьою статті 14 та частиною першою статті 16 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що учасники дорожнього руху мають права на безпечні умови дорожнього руху, на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху. Водій має право на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху. Відповідно до ст. 9 Закону України «Про дорожній рух» до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ним органів у сфері дорожнього руху належить: розробка програм та здійснення заходів щодо розвитку, удосконалення, ремонту та утримання у безпечному для дорожнього руху доріг, вулиць та залізничних переїздів, зон відчуження, компенсація витрат власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортні пригоди сталися з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, за рішенням судових органів, забезпечення безпечних, економічних та комфортних умов дорожнього руху, забезпечення учасників дорожнього руху інформацією з питань стану аварійності та дорожнього покриття, гідрометеорологічних та інших умов; вирішення питань експлуатації автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів у надзвичайних ситуаціях, термінове усунення пошкоджень на автомобільних дорогах, вулицях, залізничних переїздах, своєчасне виявлення перешкод дорожнього руху та їх усунення, а у разі неможливості, невідкладне позначення дорожніми знаками, огороджувальними направляючими засобами: організація виконання встановлених вимог щодо забезпечення безпеки дорожнього руху. Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про дорожній рух» власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні. Відповідно до п. 2 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету міністрів України № 198 від 30 березня 1994 року (далі - Правил) передбачено, що ремонт і утримання дорожніх об`єктів, що перебувають у загальнодержавній власності, здійснюється дорожньо-експлуатаційними організаціями, які належать до сфери управління Укравтодору, а тих, що перебувають у комунальній власності - відповідними комунальними дорожньо-експлуатаційними організаціями. Пунктом 11 Правил встановлено, що власники дорожніх об`єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації зобов`язані: своєчасно і якісно виконувати експлуатаційні роботи відповідно до технічних правил з дотриманням норм і стандартів з безпеки руху; постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об`єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити - невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух; вирішувати питання забезпечення експлуатації дорожніх об`єктів у надзвичайних ситуаціях, за несприятливих погодно-кліматичних умов, у разі деформації та пошкодженні елементів дорожніх об`єктів, аварії на підземних комунікаціях і виникнення інших перешкод у дорожньому русі й разом із спеціалізованими службами організації дорожнього руху і за погодженням з Державтоінспекцією оперативно вносити зміни до порядку організації дорожнього руху; відшкодовувати в установленому законодавством порядку збитки власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок незадовільного утримання доріг, вулиць, залізничних переїздів. Вказані правила є обов`язковими для їх власників або уповноважених ними органів, організацій, що здійснюють ремонт і утримання дорожніх об`єктів і користувачів. Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14 вересня 2020 року у справі № 127/18036/15-ц (провадження № 61-44376сво18), зазначив, що у силу закону, у разі заподіяння власникам транспортних засобів збитків внаслідок ДТП, яка сталася через незадовільне утримання доріг, такі збитки мають бути відшкодовані власниками доріг або уповноваженими ними органами. Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що належний позивачу автомобіль «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 , було пошкоджено внаслідок неналежного стану дорожнього покриття на ділянці вул. Г.Сагайдачного, 241 у м. Черкаси. Забезпечення безпечного експлуатаційного стану зазначеної ділянки дороги по вулиці Г.Сагайдачного, 241 у м. Черкаси покладено на КП « ЧЕЛУАШ» Черкаської міської ради. Відповідно до положень чинного законодавства, відповідач зобов`язаний постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об`єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити - невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух. Враховуючи, що пошкодження автомобіля позивача стало наслідком неналежного виконання КП «ЧЕЛУАШ» м.Черкаси, як балансоутримувача дороги на ділянці дороги біля будинку 241 по вулиці Г.Сагайдачного у м. Черкаси, своїх обов`язків щодо забезпечення безпеки дорожнього руху у зв`язку з невжиттям заходів щодо огородження небезпечної ділянки дороги та встановлення попереджувальних знаків, тому саме відповідач відповідає за шкоду, заподіяну позивачу. За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про задоволення позову в частині відшкодування майнової шкоди, поклавши обов`язок відшкодувати завдану позивачу шкоду на КП «ЧЕЛУАШ» Черкаської міської ради. В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що представник КП «ЧЕЛУАШ» в судовому засіданні вимоги визнав частково і не заперечував проти стягнення матеріального збитку, визначеного висновком експертизи у розмірі 31 908,34 грн, проте такі посилання відхиляються колегією суддів як безпідставні. Звертаючись до суду із даним позовом, ОСОБА_1 в обгрунтування розміру матеріального збитку надав звіт про оцінку автомобіля «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 , згідно якого вартість відновлювального ремонту складає 85 273,53 грн. Під час розгляду справи в суді першої інстанції за клопотанням сторони відповідача було призначено та проведено судову автотоварознавчу експертизу. Згідно висновку експерта № СЕ-19/124-24/13560-АВ від 10.01.2025, вартість відновлювального ремонту автомобіля «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 , в результаті його пошкодження в ДТП, яка сталася 07.07.2023 року складає 92 788.25 грн. Коефіцієнт фізичного зносу на пошкоджені складники (деталі) автомобіля марки «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 становить 0,7, що еквівалентно в грошовому виразі сумі 60 879,91 грн. Вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 , в результаті його пошкодження в ДТП, яка сталася 07.07.2023, складає 31 908,34 грн. Стороною відповідача висновок експерта щодо суми збитків не оскаржувався та будь-яких доказів на спростування такого розміру не надано, а навпаки, визнаючи частково заявлені позивачем вимоги, сторона відповідача погодилась із зазначеними розмірами. Визначаючи розмір заподіяної позивачу майнової шкоди, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню майнова шкода у розмірі 77 731,88 грн ( вартість відновлювального ремонту з урахуванням ПДВ), оскільки на час звернення до суду із даним позовом та проведення експертизи, належний позивачу автомобіль не відремонтований. КП « ЧЕЛУАШ» Черкаської міської ради рішення суду першої інстанції в частині моральної шкоди в апеляційному порядку не оскаржується, хоча в апеляційній скарзі підприємство просить рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 10 березня 2025 року - скасувати, однак, мотивів для скасування рішення суду в частині моральної шкоди, апеляційна скарга не містить. Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Враховуючи наведене, колегія суддів не вбачає підстав для перегляду рішення суду у частині вирішення вимог про відшкодування моральної шкоди. Доводи апеляційної скарги, що судом першої інстанції ухвалено оскаржуване рішення без урахування правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 02.06.2022 у справі № 638/10072/19, відхиляється колегією суддів, оскільки у справі №638/10072/19, на час розгляду справи автомобіль Ніссан Прімастар номерний знак НОМЕР_2 був відремонтований, а у розглядуваній справі встановлено, що на час розгляду справи та проведення експертизи (10.01.2005) автомобіль позивача Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 , не був відремонтований та був оглянутий експертом. Інші доводи, наведені стороною відповідача в апеляційній скарзі, стосуються незгоди зі Звітом №А07-31 про оцінку автомобіля від 07.08.2023, який не був покладений в основу рішення, тому відсутні підстави для його аналізу, суттєвими не являються, носять суб`єктивний характер і правильності висновків суду першої інстанції не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). У відповідності до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постановлене у справі рішення є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування за наведеними у скарзі доводами не вбачає. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом судового рішення в апеляційній інстанції, розподілу не підлягають, оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення. Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, апеляційний суд, - у х в а л и в : Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Черкаське експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів» Черкаської міської ради - залишити без задоволення. Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 10 березня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Черкаське експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів» Черкаської міської ради, третя особа: Черкаська міська рада про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов, визначених ЦПК України. Головуюча О.В. Карпенко Судді О.М. Новіков Л.І. Василенко