Постанова Дніпровський апеляційний суд № 203/7335/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/6411/25 Справа № 203/7335/24 Суддя у 1-й інстанції - Католікян М. О. Суддя у 2-й інстанції - Никифоряк Л. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 липня 2025 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд колегією суддів у складі: судді-доповідача: Никифоряка Л.П., суддів: Новікової Г.В., Гапонова А.В., Учасники справи: позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», відповідач: ОСОБА_1 , розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в місті Дніпро справу, що виникла з цивільних правовідносин, в якій подана апеляційна скарга Акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 березня 2025року, головуючий у суді першої інстанції Католікян М.О., В С Т А Н О В И В: Описова частина Короткий зміст заявлених вимог У грудні 2024року Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі АТ КБ «ПриватБанк», Банк) подало в суд позов проти ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 56 741,87грн та судових витрат, що складаються із судового збору в розмірі 2 422,40грн. Існування таких вимог позивач пов`язував із тим, що відповідно до укладеного договору № б/н від 10 вересня 2021року Банк надав ОСОБА_1 кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом. Однак, відповідач порушив умови укладеного договору в частині своєчасного погашення платежів та відсотків, передбачених умовами кредитного договору, у зв`язку з чим, станом на 18 листопада 2024року за договором виникла заборгованість на загальну суму 56 741,87грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту 51 178,54грн та заборгованості за простроченими відсотками 5 563,33грн. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 березня 2025року у задоволенні позову відмовлено. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх безпідставності та недоведеності, прийшовши до висновку, що Заява про приєднання до умов та правил надання послуг від 10 вересня 2021року не містить підпису відповідача. Крім того, дана Заява не містить даних щодо обрання відповідачем виду банківських послуг та їх змісту, у цій Заяві зазначено лише особисті дані відповідача та перелічено істотні умови різних договорів та умов користування кредитними картками, які можливо отримати в АТ КБ «ПриватБанк». Також, на думку суду позивачем не підтверджені обставини щодо існування домовленості про розмір процентів за користування кредитними коштами, оскільки надана Банком Заява позичальника не містить умови щодо розміру процентів, яка була би погоджена позичальником та Банк в жодний інший спосіб не підтвердив, що було волевиявлення позичальника з приводу наведених в позовній заяві істотних умов договору з приводу процентів. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу 30 квітня 2025року АТ КБ «ПриватБанк»подало безпосередньо до суду апеляційної інстанції через підсистему «Електронний суд» апеляційну скаргу на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 березня 2025року. В апеляційній скарзі заявник не погодився з висновками суду та висловив вимогу про скасування рішення та задоволення позову повністю. Доводи апеляційної скарги зводились до того, що Банком надані належні та допустимі докази у справі, зокрема відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана Заява складає між позичальником та Банком кредитний договір; та суд не врахував, що відповідач, підписавши Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та ознайомившись і скріпивши своїм підписом Паспорт споживчого кредиту погодився з умовами договору щодо розміру процентної ставки та порядком зміни процентів за користування кредитом. Обставини щодо укладення договору на певних умовах та існування заборгованості по процентах за кредитним договором у визначеному Банком розмірі підтверджено письмовими доказами, які жодним чином не спростовані. Інша вимога апеляційної скарги заявником зводилась до того, що судом не враховано дійсних обставин з приводу вчинення відповідачем дій направлених на виконання договору та щодо не виконання останнім своїх зобов`язань належним чином, що підтверджується розрахунком заборгованості. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу не подали. Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 06 травня 2025року витребувано з Центрального районного суду міста Дніпра цивільну справу; та 21 травня 2025року справа надійшла на адресу апеляційного суду. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 26 травня 2025року апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» залишено без руху. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 12 червня 2025року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ КБ «ПриватБанк» на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 березня 2025року. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 26 червня 2025року справу призначено до судового розгляду без повідомлення учасників справи. Про час та місце слухання даної справи апеляційним судом сторони у справі повідомлені належним чином у відповідності до вимог статей 128-130 ЦПК України, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень та довідкою про отримання документів в Електронному суді. Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Згідно пункту 1 частини першої статті 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. Згідно з частиною першою статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Відповідно до частини першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Сторони у справі у встановлений законом строк не звернулися до суду з заявою із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Фактичні обставини встановлені в ході судового розгляду, які підтверджені належними та допустимими доказами Заява позичальника про приєднання до Умов та Правил надання послуг від 10 вересня 2021року в розділах «1.2 Основні умови кредитування» та «1.3 Інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача» містить інформацію щодо суми кредиту, строку договору і строку кредитування, а також розмір процентної ставки в межах пільгового періоду, простроченої ставки за межами пільгового періоду і процентну ставку, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту; та вказаний документ не містить підпису ОСОБА_1 /а.с.17-28/. В порушення умов вказаного кредитного договору, відповідач допустив прострочення повернення кредиту і сплати процентів, внаслідок чого позивач нарахував заборгованість станом на 18 листопада 2024року в розмірі 56 741,87грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту 51 178,54грн та заборгованості за простроченими відсотками 5 563,33грн. Банківська виписка за період з 01 жовтня 2021року по 18 листопада 2024року містить інформацію про те, що ОСОБА_1 користувався картками Банку, отримував готівку в банкоматах та відділенні банку, витрачав кошти на придбання товарів та здійснював поповнення картки в терміналі і відділеннях Банку /а.с.13-14/.

Мотивувальна частина Позиція апеляційного суду Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача щодо змісту судового рішення, яке оскаржено, дослідив доводи апеляційної скарги та з`ясував межі, в яких повинна здійснюватися перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази. У своїх висновках про відмову у задоволенні позову суд першої інстанції вирішального значення надав тій обставині, що позивачем не підтверджені належними та допустимим доказами обставини щодо існування між сторонами домовленості про суму отриманого відповідачем кредиту та розмір процентів за користування кредитними коштами. Дослідивши наявні в цивільній справі документальні докази апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково так як судом першої інстанції не повно з`ясовано обставини, що мають значення для справи. Мотиви та норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частина перша статті 633 ЦК України проголошує, що публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України). За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Згідно зі статтею 1049 указаного Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Визначальним у даній справі є не безпосередньо вид чи характеристика умов, які включені до заяви позичальника чи містяться в Умовах і Правилах надання банківських послуг, а саме встановлення обставин про додержання письмової форми для цих умов та їх погодження сторонами кредитного договору, після чого їх можна буде розцінювати як невід`ємну складову змісту договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Для вирішення спору в даній справі обов`язковим є з`ясування обставин щодо виникнення зобов`язання боржника сплатити певну суму отриманих в кредит коштів та процентів на користь іншої сторони у строк та в порядку відповідно до цивільно-правового договору. Позовні вимоги щодо стягнення процентів Банк обґрунтовував наявністю домовленостей про процентну ставку за кредитним договором що малася в Заяві про приєднання до умов та правил надання послуг та з огляду на зміст Паспорту споживчого кредиту, в якому умова щодо процентної ставки погоджена з позичальником під його особистий підпис. Розроблені Банком умови договору приєднання повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим Банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що інша сторона договору лише приєднується до тих умов, з якими вона ознайомлена. Однак рішення суду не може обґрунтовуватись лише самими правовими підставами або аргументами, на які робиться посилання в апеляційній скарзі без встановлення відповідних фактів. За недоведеності заявлених в позовній заяві фактів щодо ознайомлення позичальника ОСОБА_1 з Умовами та Правилами надання банківських послуг вірні висновки суду з приводу того, що такі Умови та Правила не були частиною договору. Зазначення в Заяві позичальника про ознайомлення позичальника з умовами надання кредиту без ідентифікації самих умов, як таких, що погоджені підписом відповідача, не може бути належним доказом ознайомлення та погодження відповідача саме з тією редакцією умов, на якій наполягає Банк. Умови та Правила надання банківських послуг не містять підпису відповідача. Позивач не надав доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору і що саме ці Умови мав на увазі відповідач, підписуючи заяву позичальника. Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, а тому суд апеляційної інстанції вважає, що він вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів. Судом апеляційної інстанції встановлено, що виникнення заборгованості по боргових зобов`язаннях та їх розмір станом на 18 листопада 2024року підтверджується розрахунком заборгованості та випискою по кредитному договору. З виписки по картковому рахунку відповідача вбачається, що загалом за період з 01 жовтня 2021року по 18 листопада 2024року зарахування на картку становлять 35 221,63грн, з чого вбачається, що відповідач має заборгованість перед Банком в розмірі 21 520,24грн (56741,87 - 35 221,63). Виходячи з викладеного, встановивши отримання відповідачем тіла кредиту в сумі 21 520,24грн; що також підтверджується випискою з особового рахунку та не спростовано відповідачем, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для стягнення в примусовому порядку з боржника суми непогашеного тіла кредиту в розмірі 21520,24грн. Позовні вимоги про стягнення заборгованості за простроченими відсотками задоволенню не підлягають, оскільки матеріали справи містять належних та допустимих доказ, які підтверджують факт ознайомлення позичальника з умовами договору щодо розміру процентів за кредитним договором. Заява про приєднання до умов та правил надання послуг від 10 вересня 2021року та Паспорт споживчого кредиту не містять підпису ОСОБА_1 , у вказаних документах лише зазначено «підписано ОТП», отже відсутні докази в підтвердження обставин щодо обґрунтованості нарахування процентів за кредитним договором. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги Саме з такого розуміння вищезазначених обставин та норм матеріального права виходить апеляційний суд та вважає що суд першої інстанції в частині доводів що стали предметом апеляційного оскарження не виконав вимоги про законність та обґрунтованість рішення суду, висновки суду в частині позовних вимог, в задоволенні яких судом відмовлено здійснені з недотриманням норм матеріального права, що відповідно до статті 376 ЦПК України є підставою для задоволення апеляційної скарги, скасування рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 березня 2025року та стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором № б/н від 10 вересня 2021року станом на 18 листопада 2024року в розмірі 21 520,24грн, що складається із тіла кредиту. У задоволенні іншої частини позовних вимог слід відмовити. Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи (пункти 1, 3 частини першої статті 376 ЦПК України). Щодо судових витрат Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. За положеннями частин першої та тринадцятої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Згідно з частиною десятою статті 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат. Приймаючи до уваги висновок апеляційного суду про часткове задоволення позовних вимог, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача АТ КБ «ПриватБанк» підлягають стягненню судові витрати, що складаються із судового збору за подачу позову пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі 918,73грн (21 520,24 х 100 / 56 741,87 х 2 422,40 / 100 = 1 200,80). Керуючись статтями 259,268,374,376,381-384 ЦПК України, апеляційний суд, У Х В А Л И В: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково. Рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 березня 2025року скасувати та ухвалити нове судове рішення. Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 10 вересня 2021року станом на 18 листопада 2024року в розмірі 21 520,24грн, що складається із тіла кредиту. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судовівитрати, що складаються із судового збору в розмірі 918,73грн. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення. Повне судове рішення складено 31 липня 2025року. Суддя: