Постанова Дніпровський апеляційний суд № 202/2006/25

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/7611/25 Справа № 202/2006/25 Суддя у 1-й інстанції - Бєсєда Г. В. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 липня 2025 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд у складі: Головуючого судді-доповідача Гапонова А.В. суддів Новікової Г.В., Никифоряка Л.П. за участю секретаря Гречишникової О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: орган опіки та піклування Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради, ОСОБА_2 , про усиновлення, - за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 09 травня 2025 року,- В С Т А Н О В И В: ІСТОРІЯ СПРАВИ 25.02.2025 року до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшов позов ОСОБА_1 , заінтересовані особи: орган опіки та піклування Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради, ОСОБА_2 , про усиновлення, в якому позивач просив внести зміни до актового запису цивільного стану про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що складений 08 серпня 2017 року за № 389282 Серія І-ЕД, в якому змінити прізвище дитини з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 », по батькові змінити з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 » та записати усиновлювача батьком дитини, в графі «відомості про батька» вказати батько - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України. КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 09 травня 2025 року заява ОСОБА_1 , заінтересовані особи: орган опіки та піклування Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради, ОСОБА_2 , про усиновлення залишена без задоволення. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ 12.06.2025 рокувід ОСОБА_1 надійшла апеляційна скарга в якій ставиться вимога про скасування рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 09 травня 2025 року та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог. В обґрунтуванні доводів апеляційної скарги зазначено, що заявник апеляційної скарги вважає себе за станом здоров`я та матеріального достатку таким, що може усиновити та виховати дитину. Він й так фактично виховую ОСОБА_3 , яка проживає у його родині. АРГУМЕНТИ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ Відзиву на апеляційну скаргу в порядку ст.360 ЦПК України не надходило. СУДОВІ ВИКЛИКИ Сторони належним чином повідомлені про день та час розгляду справи (а.с.88-92). ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Відповідно до ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення сторін, які з`явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи: 22 липня 2022 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрував шлюб з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в Шевченківському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), про що було складено актовий запис №850 від 22 липня 2022 року та видано свідоцтво про шлюб серія НОМЕР_1 . ОСОБА_8 після реєстрації шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_5 ». ІНФОРМАЦІЯ_4 у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 народилася донька, ОСОБА_9 . Крім неї, в сім`ї виховується донька дружини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сестра дружини, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Згідно зі свідоцтвом про народженням серія НОМЕР_2 , актовий запис № 581 від 08 серпня 2017 року, складений Сєверодонецьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області батьками ОСОБА_3 є ОСОБА_11 та ОСОБА_8 . Батько дитини, ОСОБА_11 , помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_3 , актовий запис №1490 від 27 жовтня 2020 року складений відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Лутугинському району та місту Сєверодонецьку Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків). ОСОБА_2 , надала заяву - згоду, посвідчену приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бунякіною О. В., на усиновлення малолітньої доньки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянином України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідно до витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» департаменту інформатизації Міністерства внутрішніх справ України ФОВМ-002346007: «Громадянин України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець Україна, Сєверодонецьк, на території України станом на 01 листопада 2024 року є особою, стосовно якої наявна інформація:- відомості про притягнення до кримінальної відповідальності відсутні; - відомості про наявність незнятої чи непогашеної судимості: засуджений 19.05.2020 Сєверодонецький МС Луганської обл. Статті: 122 ч. 1 КК України. Вид основного покарання обмеження волі строком на 2 роки. На під ст.ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспит. строком 1 р.; ст. 76 ч. 1 п. 1, 2 КК України. Дата набрання законної сили 19.06.2020. 14.07.2020 поставлений на облік Сєверодонецьким МВ філії ДУ «Центр Пробації» в Луганській обл. 10.06.2021 знятий з обліку Сєвєродонецького МВ ФДУ «ЦП» в Л/О у зв`язку із закінчен. іспит. строку, ухвала Сєвєродонецького м/с Л/О від 24.05.2021. Особа до кримінальної відповідальності не притягується, у розшуку не перебуває та відповідно до ст. 89 КК України визнається такою, яка не має судимості. Органом опіки та піклування Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради надано висновок про недоцільність усиновлення ОСОБА_1 . ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , в якому зазначено, що ОСОБА_1 не може бути усиновлювачем, оскільки був засуджений за статтею 122 Кримінального кодексу України «Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження», тобто за кримінальне правопорушення проти життя і здоров`я особи, він підпадає під дію норми статті 212 Сімейного кодексу України і не може бути усиновлювачем дитини. Окрім цього, у висновку зазначено, що сума сукупного доходу заявника на кожного члена сім`ї з урахуванням дитини, яка усиновлюється, менша, ніж установлений законодавством прожитковий мінімум. ОСОБА_1 проживає з дружиною ОСОБА_2 , яка знаходиться у декретній відпустці, донькою ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . Згідно довідки № НП000000122 від 01.12.2024, ОСОБА_1 працював в товаристві з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об`єднання «СЗХНО» з 12.01.2023 по 11.07.2024 на посаді електрозварник ручного зварювання, при цьому у довідці надана інформація щодо доходу за період з 01.01.2024 по 12.12.2024. Інформації на якій посаді працював ОСОБА_1 з 11.07.2024, довідка не містить, копії трудової книжки також заявником не надано. Також встановлено, що заявник має ще одну неповнолітню дитину ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , яку також необхідно утримувати. Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2024 років», установлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2920 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років - 2563 гривні; дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривень; працездатних осіб - 3028 гривень). Згідно наданої довідки № НП000000122 від 01.12.2024, сума сукупного доходу заявника ОСОБА_1 на кожного члена сім?ї з урахуванням дитини, яка усиновлюється, менша, ніж установлений законодавством прожитковий мінімум, як того вимагає Порядок провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 905 від 08 жовтня 2008 року. Таким чином, аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засідання докази, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про усиновлення малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , оскільки таке усиновлення не буде відповідати її найвищим інтересам для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя. З таким висновком погоджується й колегія суддів апеляційного суду з огляду на таке. Судом першої інстанції встановлено та правильно зазначено, що доходи ОСОБА_1 на кожного члена сім?ї з урахуванням дитини, яка усиновлюється, менше, ніж установлений законодавством прожитковий мінімум. При усиновленні цієї дитина, вона буде позбавлена можливості отримувати допомогу від держави (оскільки її рідний батько помер в 2020 році). Крім того, відповідно до пункту 10 ч. 1 ст. 212 СК України передбачено, що не можуть бути усиновлювачами особи, які були засуджені за злочини проти життя і здоров`я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також за злочини, передбачені статтями 148, 150, 150-1, 164, 166, 167, 169, 181, 187, 324, 442 Кримінального кодексу України, або мають непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших злочинів. Згідно матеріалів справи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , був засуджений 19.05.2020 Сєверодонецький МС Луганської обл. за ч. 1 ст. 122 КК України, яка передбачає відповідальність за умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я або значну стійку втрату працездатності менш як на одну третину, тобто за злочин проти життя та здоров`я, а отже в силу положень ч. 1 ст. 212 СК України не може бути усиновлювачем. Тож ОСОБА_1 не може бути усиновлювачем будь-якої дитини, що прямо зазначено на законодавчому рівні. З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди із рішенням суду. При таких обставинах апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»). ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Судом першої інстанції на основі об`єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи та правильно застосовано норми матеріального права. Недоліків, які призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального судочинства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, та впливають на суть ухваленого рішення під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не встановлено. Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Ухвалене судом рішення відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 09 травня 2025 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення. Повне судове рішення виготовлено 29.07.2025 року. Судді: