Постанова КАС ВС № 640/36342/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 липня 2025 року м. Київ справа №640/36342/21 адміністративне провадження № К/990/38766/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючий суддя - Стародуб О.П., судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М., розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Полтавської обласної прокуратури на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2024 (судді: Оксененко О.М., Ганечко О.М., Кузьменко В.В.) у адміністративній справі №640/36342/21 за позовом Заступника керівника Полтавської обласної прокуратури до Державної служби геології та надр України, Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕНС-Д», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Регіональний ландшафтний парк «Гадяцький», про визнання недійсним спеціального дозволу на користування надрами. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ Заступник керівника Полтавської обласної прокуратури звернувся до суду з позовом про визнання недійсним спеціального дозволу на користування надрами від 25.09.2018 №4922. КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.12.2022 в задоволенні позову відмовлено. Заступник керівника Київської міської прокуратури, не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, звернувся до суду апеляційної інстанції зі скаргою, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про задоволення позову. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2023 витребувано з Київського окружного адміністративного суду матеріали справи №640/36342/21. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.06.2023 відкрито апеляційне провадження за скаргою Київської міської прокуратури. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.09.2023, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 11.04.2024, апеляційне провадження закрито. Згодом, заступник керівника Полтавської обласної прокуратури 19.10.2023 направив до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.12.2022. Разом з апеляційною скаргою, особою, яка її подала, заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.02.2024 відмовлено у задоволенні клопотання та відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на підставі частини 2 статті 299 КАС України. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що апеляційна скарга заступника керівника Полтавської обласної прокуратури подана до Шостого апеляційного адміністративного суду 19.10.2023, тобто після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, а тому пропущений строк за заявою суб`єкта владних повноважень не може бути поновлено Постановою Верховного Суду від 13.08.2024 скасовано ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.02.2024, а справу №640/36342/21 направлено до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду. Скасовуючи вказану ухвалу, Суд виходив з того, що оскаржуване рішення суду ухвалене 07.12.2022, повний текст рішення складений 14.12.2022, отриманий скаржником 15.12.2022, а апеляційну скаргу подано 19.10.2023, що свідчить про те, що річний строк, який є присічним, прокурором не пропущено. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.08.2024 відмовлено у задоволенні клопотання заступника керівника Полтавської обласної прокуратури про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційну скаргу залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків апеляційної скарги. Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачу було відомо про оскаржуване рішення ще з 15.12.2022, а реалізація права на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.12.2022 іншою прокуратурою - Київською міською прокуратурою, не може свідчити про наявність поважних причин пропуску такого строку. На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху 22.08.2024, заявник подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтоване тим, що повний текст оскаржуваного рішення було отримано лише 15.12.2022. Також апелянт покликався на те, що про ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.09.2023 про закриття апеляційного провадження йому стало відомо лише 27.09.2023 з листа Київської міської прокуратури, а отже, строк на апеляційне оскарження судового рішення пропущений з поважних причин. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2024 відмовлено у задоволенні клопотання заступника керівника Полтавської обласної прокуратури про поновлення строку на апеляційне оскарження та відмовлено у відкритті апеляційного провадження за його касаційною скаргою на підставі частини 2 статті 299 КАС України. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Київської міської прокуратури не може свідчити про наявність обґрунтованих підстав для поновлення Полтавській обласній прокуратурі строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.12.2022. ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ З ухвалою суду апеляційної інстанції позивач не погодився, звернувся з касаційною скаргою. В обґрунтування касаційної скарги позивач покликається на те, що причина пропуску апеляційного оскарження пов`язана виключно із судовою невизначеністю у прийнятті цієї справи до провадження за апеляційною скаргою Київської міської прокуратури та, у подальшому, закритті судом апеляційного провадження ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.09.2023. Покликається на те, що йому стало відомо про вказану вище ухвалу про закриття апеляційного провадження лише 27.09.2023 із листа Київської міської прокуратури і саме ця обставина стала підставою для звернення Полтавською обласною прокуратурою до суду із апеляційною скаргою та є поважною причиною пропуску 30-денного строку на апеляційне оскарження. Крім того, покликається на те, що неподання Полтавською обласною прокуратурою апеляційної скарги протягом тридцятиденного строку з дня проголошення рішення суду пов`язана із своєчасною реалізацією такого права прокурором Київської міської прокуратури. Також покликається на те, що апеляційна скарга у цій справі, згідно положень частини 3 статті 24 Закону України «Про прокуратуру» та пункту 8.4 наказу Офісу Генерального прокурора від 21.08.2020 №389 була подана уповноваженою особою - заступником керівника Київської міської прокуратури. Покликаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду від 09.09.2024 скасувати та справу передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду. Копія ухвали про відкриття касаційного провадження разом з копією касаційної скарги та доданими до неї документами доставлена до електронного кабінету Державної служби геології та надр України 21.10.2024 о 22:00, а Регіональному ландшафтному парку «Гадяцький» такі копії вручено 29.10.2024 шляхом надсилання через поштовий зв`язок, однак ні відповідач, ні третя особа не скористалися правом подати відзив на касаційну скаргу. Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕНС-Д» подало відзив на касаційну скаргу, у якому просить відмовити у її задоволенні. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Частиною 2 статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Відповідно до частини 3 статті 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу. Судом апеляційної інстанції встановлено, що копія оскаржуваного рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.12.2022 доставлена Полтавській обласній прокуратурі в електронний кабінет 15.12.2022 о 14:34, на підтвердження чого, в матеріалах справи наявна довідка (а.с. 121 том 2). Відповідно до частини 6 статті 120 КАС України, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Таким чином, з врахуванням наведених вище норм процесуального права, останнім днем строку на апеляційне оскарження позивачем рішення суду було 16.01.2023. У той же час, апеляційну скаргу заступником керівника Полтавської обласної прокуратури направлено до суду апеляційної інстанції лише 19.10.2023, тобто з більш ніж 9-місячним пропуском згаданого строку. Також судом апеляційної інстанції встановлено, що в межах строку апеляційного оскарження у цій справі було подано апеляційну скаргу заступником керівника Київської міської прокуратури, однак ухвалою від 26.09.2023 апеляційне провадження було закрите. Переглядаючи в касаційному порядку ухвалу Верховний Суд у постанові від 11.04.2024 у справі, що розглядається (№640/36342/21), дійшов наступних висновків: «…У справі, яка розглядається, прокуратура України реалізувала надані їй законом повноваження на представництво інтересів держави шляхом подання позову, за яким саме прокурор (заступник керівника) Полтавської обласної прокуратури виступає позивачем з відповідним статусом учасника справи та усіма процесуальними правами та обов?язками. Відтак, саме прокурор Полтавської обласної прокуратури наділений усіма процесуальними правами та обов?язками позивача, в т. ч. правом на апеляційне оскарження рішення суду як учасник справи відповідно до статті 293 КАС України. Прокурор Київської міської прокуратури участі у справі не брав, учасником справи не виступає, тож правом апеляційного оскарження, відповідно до правил статті 293 КАС України, не наділений. Крім того, за правилами частини 3 статті 24 Закону № 1697-VII крім прокурора, який брав участь у судовому розгляді, право подання апеляційної чи касаційної скарги на судове рішення надано також прокурору вищого рівня. Однак, заступник керівника Київської міської прокуратури не є прокурором вищого рівня відносно заступника керівника Полтавської обласної прокуратури. Покликання заступника керівника Київської міської прокуратури в обґрунтування права апеляційного оскарження на участь в судовому засіданні в суді першої інстанції прокурора відділу Київської міської прокуратури Биховцевої О.А. також є безпідставним і не впливає на статус учасників справи, оскільки остання брала участь в розгляді справи як представник позивача - заступника керівника Полтавської обласної прокуратури, і саме такий її статус відображено у протоколах судового засідання та рішенні суду першої інстанції. Подання прокурором позову (апеляційної скарги) та участь прокурора в судовому засіданні є різними за своєю природою процесуальними діями, які вчиняються з дотриманням встановлених процесуальних правил особами, яким таке право надано, відтак участь в судовому засіданні прокурора Київської міської прокуратури в статусі представника позивача не робить такого прокурора учасником справи та не зумовлює виникнення у нього права на апеляційне оскарження. Водночас, статус прокурора відділу Київської міської прокуратури Биховцевої О.А. як представника позивача не позбавляв її права підписати та подати апеляційну скаргу від імені позивача - заступника керівника Полтавської обласної прокуратури, однак таким правом зазначений прокурор не скористалась. Покликання в обґрунтування права апеляційного оскарження на наказ №389 від 21.08.2020, зокрема, щодо забезпечення участі у справі прокурором за місцем розташування суду, також є безпідставним, оскільки такий наказ не може змінювати встановлені правила апеляційного оскарження та повноваження на подання прокурором апеляційної скарги.» За таких обставин та зазначених висновків Верховного Суду суд апеляційної інстанції обґрунтовано дійшов висновку щодо пропуску позивачем строку апеляційного оскарження та постановив рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження. Покликання позивача в обґрунтування доводів касаційної скарги на те, що в межах строку апеляційного оскарження у цій справі апеляційну скаргу було подано уповноваженою особою - заступником керівника Київської міської прокуратури також є безпідставним, оскільки у постанові від 11.04.2024 Верховний Суд дійшов висновку, що заступник керівника Київської міської прокуратури не мав повноважень на подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у цій справі. За таких обставин факт відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Київської міської прокуратури, який участь у справі не брав, не справляв вплив на право апеляційного оскарження позивача, тому не може свідчити про поважність підстав пропуску строку протягом якого таке право може бути реалізоване. Також безпідставним є покликання позивача на висновки Верховного Суду у постанові від 17.03.2020 у справі №704/1233/17, оскільки у вказаній справі досліджувалось питання правомірності підтвердження прокурором своїх повноважень службовим посвідченням, що не корелюється із обставинами справи, що розглядається, а отже, висновки у згаданій постанові є нерелевантними. Відповідно до статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційна скарга Полтавської обласної прокуратури залишається без задоволення, а ухвала суду апеляційної інстанцій - без змін. Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, п о с т а н о в и в : Касаційну скаргу Полтавської обласної прокуратури залишити без задоволення. Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2024 у справі №640/36342/21 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена. Судді О.П. Стародуб А.А. Єзеров В.М. Кравчук