Постанова 4854 № 420/7751/25

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 29 липня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/7751/25 Головуючий в 1 інстанції: Скупінська О.В. Час і місце ухвалення: м. Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Лук`янчук О.В. суддів Бітова А. І. Ступакової І. Г. розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одеса адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 травня 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И Л А : ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, в якому просив: - визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Херсонській області щодо обмеження з 01.09.2024р. при здійсненні перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/10931 від 31.05.2024 року із основного розміру пенсії з 77% на 70% грошового забезпечення без врахування рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/11555/23 від 07.08.2023р.; - зобов`язати ГУ ПФУ в Херсонській області здійснити перерахунок та виплачувати з 01.09.2024р. пенсію ОСОБА_1 виходячи із основного розміру пенсії 77% грошового забезпечення без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше здійснених виплат; - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо здійснення перерахунку з 01.01.2025 року в сторону зменшення пенсії ОСОБА_1 , застосувавши при перерахунку максимальний розмір пенсії шляхом застосування понижуючих коефіцієнтів згідно Постанови КМУ №1 від 03.01.2025 року та ст. 46 ЗУ Про Державний Бюджет України на 2025 рік; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, провести перерахунок та виплачувати пенсію ОСОБА_1 , з 01.01.2025 року без застосування понижуючих коефіцієнтів згідно Постанови КМУ №1 від 03.01.2025 року та ст. 46 ЗУ Про Державний Бюджет України на 2025 рік з урахуванням індексації пенсії згідно Порядку проведення перерахунку пенсій затвердженого Постановою КМУ №124 від 20.02.2019 року та доплат згідно Постанови КМУ №713 від 14.07.2021 року без обмеження максимальним розміром пенсії; - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, щодо не здійснення (припинення) виплати нарахованої суми індексації та доплати у розмірі 2000 грн. з 01.01.2025 та з 01.03.2025 року згідно Порядку проведення перерахунку пенсій затвердженого Постановою КМУ №124 від 20.02.2019 року та п. 1 Постанови КМУ №185 від 23.02.2024 року п.1 Постанови КМУ №209 від 25.02.2025 року з урахуванням коефіцієнту збільшення 1.15, Постанови КМУ №713 від 14.01.2021 року який має враховуватися згідно ст.64 ЗУ №2262-ХІІ, ч.2 ст.42 ЗУ №1058-IV; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, ЄДРПОУ 21295057 нарахувати суму індексації з 01.03.2025 року згідно Порядку проведення перерахунку пенсій затвердженого Постановою КМУ №124 від 20.02.2019 року та п.1 Постанови КМУ №209 від 25.02.2025 року з урахуванням коефіцієнту збільшення 1.15, без обмеження максимальним розміром; - стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, ЄДРПОУ 21295057 на користь ОСОБА_1 , суму нарахованої несплаченої пенсії з урахуванням індексації згідно Порядку проведення перерахунку пенсій затвердженого Постановою КМУ №124 від 20.02.2019 року та доплат згідно Постанови КМУ №713 від 14.07.2021 року з 01.01.2025 року по час набуття рішення суду законної сили. В обґрунтування позовних вимог зазначається, що оскільки Законом №2262-ХІІ не передбачено обмеження розміру пенсій, розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, шляхом застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів, то до спірних правовідносин не підлягають застосуванню положення статті 46 Закону України Про Державний бюджет України на 2025 рік від 19.11.2024 №4059-IX і постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29 травня 2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2025 обмеживши максимальний розмір пенсії шляхом застосування понижуючих коефіцієнтів згідно постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025, а також щодо припинення нарахування щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн згідно постанови Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021 Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб, починаючи з 01.01.2025. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2025 без застосування понижуючих коефіцієнтів згідно постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025 та без обмеження максимальним розміром пенсії та провести з 01.01.2025 нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн згідно постанови Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021 Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб, з урахуванням раніше виплачених сум. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025 обмеживши максимальний розмір пенсії шляхом застосування понижуючих коефіцієнтів згідно постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, здійснити перерахунок та виплат пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025 без застосування понижуючих коефіцієнтів згідно постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 та без обмеження максимальним розміром пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 3875,84 грн. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій зазначає про порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволені позову та прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. В своїй скарзі апелянт зазначає, що відмовляючи у задоволені позову суд обґрунтував тільки вимогу щодо компенсації втрат доходу з урахуванням вимог ч.2 ст.55 ЗУ №2262-ХІІ, яка не є самостійною позовною вимогою. Та суд зазначив, що не існує жодної правової матеріальної норми закону яка дозволяє стягнення не виплаченої суми, що протирічить вимогам закону на які ми зазначили вище (ч.2 ст.55 ЗУ №2262-ХІІ, ст.22. ч.1 ст.1166 ЦК України, Ч.1 та 2 ст. 5, 9 Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права, ч.1 ст.1 Першого Протоколу Європейської Конвенції з прав людини, ч.1 та 2 ст.1 Протоколу №12 Європейської Конвенції з прав людини, ст.13 Європейської Конвенції з прав людини, ст.3, 6,8, 41,46, 56 Конституції України, У справі "Кечко проти України" (заява № 63134/00) ЄСПЛ. Правовим висновкам КСУ у справах (щодо свавілля) статті 8 Конституції України, відповідно до якої в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Апелянт вказує, що необмежена дискреція адміністративного органу у будь-якому випадку є порушенням конституційного принципу верховенства права, адже кожен орган державної влади має враховувати та, більш того, практично застосовувати усі складові цього принципу. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, подало апеляційну скаргу, в якій зазначає про порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Апелянт вказує, що використання коефіцієнтів до пенсій, призначених (перерахованих) відповідно до спеціальних законів (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), вжито для забезпечення загальносуспільних потреб у сфері соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України виходячи з фінансових можливостей держави шляхом справедливого та неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами із забезпеченням збалансованості бюджету. Решта доводів апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області відтворюють зміст відзиву на позов. Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі ч.1 ст.311 КАС України. Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області та отримує пенсію, відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб № 2262-ХІІ. З протоколу перерахунку пенсії, пенсійна справа №2103000237 перераховану з 01 липня 2021 року. Підстава перерахунку: Перерахунок на виконання Постанови КМУ №713 від 14.07.2021. Основний розмір пенсії: 70% грошового забезпечення (вислуга років 29). Щомісячна доплата до 2000 відповідно до ПКМУ №713 від 14.07.2021 (від суми ОСНП 6807,02 на 01.03.2018). Підсумок пенсії (з надбавками): 8807,02 грн. На виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду у справі №540/3786/21 від 12.11.2021 ОСОБА_1 здійснено перерахунок пенсії з 01.12.2019 у відповідності до нової довідки №33-42-К-113 о/п від 14.06.2021. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07.08.2023 у справі №420/11555/23 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити з 01.02.2022 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з включенням щомісячної доплати в розмірі 2000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб, з урахуванням раніше виплачених сум; провести з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , виходячи із основного розміру пенсії 77% грошового забезпечення, з урахуванням раніше здійснених виплат; провести з 01.03.2022 та з 01 березня 2023 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше проведених виплат. На виконання ухвали суду від 25.03.2025 ГУ ПФУ в Херсонській області надали до суду копії протоколі перерахунку пенсії ОСОБА_1 , пенсійна справа №2103000237, перераховану з: - 01 вересня 2024 року. Основний розмір пенсії: 77% грошового забезпечення (вислуга років 29). Індексація базового ОСНП 2022 (21087,36*0,1400). Індексація базового ОСНП 2023 (24039,59*0,1970). Індексація базового ОСНП 2024 (25539,59*0,0796). Щомісячна доплата до 2000 відповідно до ПКМУ №713 від 14.07.2021 (згідно рішення суду). Підсумок пенсії (з надбавками): 29039,59 грн; - 01 січня 2025 року. Основний розмір пенсії: 70% грошового забезпечення (вислуга років 29). Базовий розмір пенсії (28273,27*70%). Індексація базового ОСНП 2022 (19791,29*0,1400): 2770,78 грн. Індексація базового ОСНП 2023 (22562,07*0,1970): 1500.00грн. Індексація базового ОСНП 2024(24062,07*0,0796): 1500.00грн. ПІДСУМОК ПЕНСІЇ (з надбавками) пониження суми 29039,59 згідно ПКМУ №1 від 03.01.2025: 26017 грн; - 01 березня 2025 року. Основний розмір пенсії: 70% грошового забезпечення (вислуга років 29). Базовий розмір пенсії (28273,27*70%). Індексація базового ОСНП 2022 (19791,29*0,1400): 2770,78 грн. Індексація базового ОСНП 2023 (22562,07*0,1970): 1500.00грн. Індексація базового ОСНП 2024(24062,07*0,0796): 1500.00 грн; Індексація базового ОСНП 2025(25562,07*0,1150): 1500.00грн. ПІДСУМОК ПЕНСІЇ (з надбавками) пониження суми 29039,59 згідно ПКМУ №1 від 03.01.2025: 26017 грн. Вважаючи такі дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області протиправними, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою. Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки перерахунок пенсії позивача, проведений ГУ ПФУ в Одеській області з 01.12.2019 на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права на належний розмір пенсії, не є перерахунком пенсії у зв`язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, то позивач має право на щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови №713, яка має виплачуватись для досягнення мети прийняття постанови №713 поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018. Відмовляючи в частині нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів з огляду на її передчасність, позаяк станом на день розгляду цієї справи в матеріалах справи відсутні докази як щодо виплати заборгованості пенсії, так і те, що відповідачем не було нараховано та виплачено разом із заборгованістю належної компенсації. Також, суд першої інстанції зазначив, що пенсія позивачу виплачувалась за вказаний період виходячи з основного розміру 77% грошового забезпечення та розмір її виплати не обмежувався десятьма прожитковими мінімумами, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в цій частині. Колегія суддів надаючи оцінку рішенню суду першої інстанції з урахуванням доводів апелянта виходить з наступного. Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною 2 ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (в редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу) передбачено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, -95 процентів. Відповідно до Закону України Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи від 08.07.2011 року № 3668-VІ до вказаної норми були внесені зміни, якими обмежено максимальний розмір пенсії на рівні 80% від відповідних сум грошового забезпечення. Законом України Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні від 27.03.2014 р. №1166-VII також внесені зміни до частини другої статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб та змінено до 70% максимальний розмір пенсії від сум грошового забезпечення. Частиною 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Статтею 22 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. При вирішені даного спору застосуванню підлягають положення ст. 58 Конституції України, за змістом якої, Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. При перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців та особам, які мають право на пенсію за цим Законом, має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Внесені Законом України Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи від 08.07.2011 р. № 3668-VІ та Законом України Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні від 27.03.2014 р. №1166-VIІ зміни до частини другої статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% від сум грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедура призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Так, при перерахунку розміру пенсії на підставі Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб максимальний її розмір має обраховуватися із вказаного у довідці грошового забезпечення, але виходячи із розміру пенсії у відсотках, право на які особа набула на момент виходу на пенсію і розмір яких не може бути зменшено наступними змінами в законодавстві. На розгляді Конституційного Суду України неодноразово перебували питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст. 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій). Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення. Наведене у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 03.03.2018р. у справі №175/1665/17 (2-а/175/41/17) провадження № К/9901/9550/18 та від 24.04.2018 у справі №686/12623/17, провадження № К/9901/849/17. Стосовно перерахунку та виплати пенсії з 01.01.2025 та з 01.03.2025 без застосування понижуючих коефіцієнтів згідно Постанови КМУ №1 від 03.01.2025 та ст. 46 Закону України Про Державний Бюджет України на 2025 рік з урахуванням індексації пенсії згідно Постанови КМУ №209 від 25.02.2025 без обмеження максимальним розміром, колегія суддів зазначає таке. Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09.04.1992 №2262-ХІІ, особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років. Статтею 1-1 Закону №2262-ХІІ передбачено, що законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів. Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. З огляду на наведені приписи можливо прийти до висновку, що виключно шляхом внесення змін до Закону №2262-ХІІ можуть бути змінені умови і норми пенсійного забезпечення осіб, які отримують пенсію на підставі цього Закону. Відповідно до ст. 46 Закону України Про Державний бюджет України на 2025 рік від 19.11.2024 року №4059-IX, у 2025 році у період дії воєнного стану пенсії, призначені (перераховані) відповідно до, зокрема, але не виключно, Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України. Згідно із ст. 46 Закону України Про Державний бюджет України на 2025 рік Кабінет Міністрів України прийняв постанову Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану від 03.01.2025 №3 (далі Постанова №1). Відповідно до п.1 Постанови №1 у період воєнного стану у 2025 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення: - до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,5; - до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,4; - до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,3; - до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,2; - до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,1. Пунктом 2 Постанови №1 встановлено, що у період воєнного стану у 2025 році коефіцієнти, визначені пунктом 1 цієї постанови, не застосовуються до пенсій (пенсійних виплат) осіб, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, а також до пенсій в разі втрати годувальника, призначених членам сім`ї загиблих (померлих, зниклих безвісти) таких осіб, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру ветеранів війни, отриманими Пенсійним фондом України у порядку інформаційної взаємодії з Міністерством у справах ветеранів. Ця постанова набирає чинності з дня опублікування та застосовується з 1 січня 2025 року (п.3 Постанови №1). Суд першої інстанції правильно зауважив, що фактично Законом України Про Державний бюджету України на 2025 рік від 19.11.2024 року №4059-IX та постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 року №1 змінено умови виплати пенсій шляхом застосування коефіцієнтів до розміру пенсій (які перевищують у певну кількість разів прожитковий мінімум) та подальшого обмеження розміру таких пенсій, призначених згідно Закону №2262-ХІІ. Конституційний Суд України неодноразово у своїх рішенням з питань соціального захисту звертав увагу, що законом про Державний бюджету України не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об`єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві; у разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони (рішення від 09.07.2007 № 6-рп/2007, від 22.05.2008 № 10-рп/2008 та від 30.11.2010 № 22-рп/2010 Конституційний Суд України). Абзацом 3 п. 4 мотивувальної частини рішення від 28.08.2020 року №10-р/2020 Конституційний Суд України вкотре наголосив на тому, що скасування чи зміна законом про Державний бюджет України обсягу прав і гарантій та законодавчого регулювання, передбачених у спеціальних законах, суперечить статті 6, частині другій статті 19, статті 130 Конституції України. Згідно із першим реченням ч.3 ст. 8 Конституції України норми Конституції України є нормами прямої дії. У разі суперечності між правовими нормами Закону України про Державний бюджет України та правовими нормами спеціальних законів України, якими врегульовано ті ж самі правовідносини, застосуванню підлягають правові норми спеціальних законів України. Оскільки Законом №2262-ХІІ не передбачено обмеження розміру пенсій, розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, шляхом застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів, то до спірних правовідносин не підлягають застосуванню положення статті 46 Закону України Про Державний бюджет України на 2025 рік від 19.11.2024 №4059-IX і постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1. Відповідно до ч.4 ст.63 Закону №2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. Конституційний Суд України у рішенні від 13.05.2015 за № 4-рп/2015 у справі за конституційним зверненням 2 щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 63 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб наголосив на тому, що виключно Верховна Рада України шляхом прийняття законів визначає види грошового забезпечення для обчислення та перерахунку пенсій військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом, а Кабінет Міністрів України вживає заходів щодо забезпечення права осіб на пенсійне забезпечення, керуючись Конституцією та законами України. Зміна умов чи норм пенсійного забезпечення (зокрема, визначення видів грошового забезпечення для перерахунку пенсій) підзаконними нормативно-правовими актами є порушенням закону. У постанові від 09.06.2022 у справі №520/2098/19 Велика Палата Верховного Суду вказала, що відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України. З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що застосування при перерахунку пенсії, призначеної відповідно до Закону №2262-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1, якою фактично змінюються умови пенсійного забезпечення, є протиправним. Верховний Суд в ухвалі від 06.02.2025 у справі №520/909/25 зазначив, що він неодноразово висловлював правову позицію щодо застосування норм права у спорах, пов`язаних з обмеженням максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII. Зокрема, у постановах від 16.12.2021 у справі №400/2085/19, від 20.07.2022 у справі №340/2476/21, від 25.07.2022 у справі №580/3451/21, від 30.08.2022 у справі №440/994/20, від 17.03.2023 у справі №340/3144/21 та інших Верховний Суд дійшов висновку про те, що у правовідносинах щодо призначення та перерахунку пенсій відповідно до Закону №2262-XII норми зазначеного закону підлягають застосуванню з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, у зв`язку з чим будь-яке обмеження максимального розміру зазначених пенсій є протиправним. Згідно з правовою позицією Конституційного Суду України обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом №2262, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканість України (абзац 10 підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень другого речення частини сьомої статті 43, першого речення частини першої статті 54 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб). Відповідно до ч.7 ст.43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень, у зазначеній редакції вказану частину ст.43 Закону №2262-XII було викладено відповідно до Закону України Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи №3668-VI від 08.07.2011 року із змінами, внесеними згідно із Законами №911-VIII від 24.12.2015 року, №1774-VIII від 06.12.2016 року. Відповідно до ст.2 Закону України Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи, який набрав чинності 01.10.2011 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих), зокрема, відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих), зокрема, відповідно до законів України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, Про пенсійне забезпечення, не може перевищувати 10 740 гривень. Вказаним Законом були внесені зміни до ст.43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб. Рішенням Конституційного Суду України у справі №1-38/2016 від 20.12.2016 року №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 9 квітня 1992 року №2262-XII зі змінами, а саме: частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень. З 20 грудня 2016 року норма частини 7 статті 43 в Законі України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб відсутня. Внесені Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 06 грудня 2016 року до частини 7 зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 16 жовтня 2018 року по справі №522/16882/17, від 31 січня 2019 року по справі №638/6363/17, від 12 березня 2019 року по справі №522/3049/17, від 14 травня 2019 року у справі №591/2109/17, та від 12 березня 2019 року по справі №522/3049/17, від 16.04.2020 року по справі №620/1285/19, від 09.11.2020 року по справі №813/678/18. Як правильно зазначив суд першої інстанції, норми-принципи частини п`ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто, заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб у зв`язку, зокрема, з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. Таким чином, зміст та обсяг досягнутих соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства чи шляхом ігнорування рішень Конституційного Суду України та конституційних прав. Аналогічна правова позиція була висловлена і Верховним Судом у постанові від 16.12.2021 року по справі №400/2085/19, де було зазначено, що застосуванню підлягають норми Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016, а не норми Закону №3668-VI. Так, на виконання приписів постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1, з 01.01.2025 та з 01.03.2025 відповідач застосував понижуючі коефіцієнти до пенсії позивача, внаслідок чого пенсія розрахована у розмірі 29039,59 грн, а призначена до виплати у сумі лише 26017,94 грн. Крім того, на виконання приписів постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 року №1, відповідач також застосував понижуючі коефіцієнти до пенсії позивача та призначив до виплати з 01.01.2025 та з 01.03.2025 у сумі 23610,00 грн. Апелянтом, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області, не було доведено обґрунтованості та, відповідно, правомірності власних дій щодо застосування понижуючих коефіцієнтів до пенсії позивача з 01.01.2025 та з 01.03.2025, а також обмеження пенсії позивача з 01.01.2025 та з 01.03.2025 максимальним розміром. З огляду на наведене, колегія суддів, як і суд першої інстанції дійшла висновку, що таки дії відповідача є протиправними. Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необхідності зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2025 та з 01.03.2025 без застосування коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану, з 01.01.2025 та з 01.03.2025 без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум. Стосовно відсутності доплати відповідно до ПКМУ №713 від 14.07.2021, Колегія суддів зазначає таке. Відповідно до п.1 постанови №713 встановлено з 01.07.2021 особам, яким призначено пенсію до 01.03.2018 відповідно до Закону №2262-ХІІ (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 01.03.2018, щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону. Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 01.03.2018, розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 01.03.2018 або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту. У разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018, щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру. Щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 01.07.2021. Таким чином, постановою №713 визначено, зокрема, для осіб, яким призначено пенсію до 01.03.2018, щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, при цьому обумовлено, що вказана доплата не виплачується у разі, коли пенсія переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. У такому випадку щомісячна доплата встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру. Внаслідок ухвалення вказаного нормативно-правового акта Уряду з 01.07.2021 колишнім військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та іншим особам, пенсії яким призначено за нормами Закону №2262-ХІІ до 01.03.2018 було установлено щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн, виплата якої не здійснюється у разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018. Водночас аналіз наведених норм права, а також мети прийняття Урядом вказаної постанови №713 свідчить про те, що перерахунок пенсії, проведення якого згідно з абзацом третім пункту 1 постанови №713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ, має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ на підставі нормативно-правого акта компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення постанови №713, а саме зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, визначених на законних підставах. Натомість перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, не є перерахунком пенсії у зв`язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії. Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що оскільки перерахунок пенсії позивача, проведений ГУ ПФУ в Одеській області з 01.12.2019 на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права на належний розмір пенсії, не є перерахунком пенсії у зв`язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, то позивач має право на щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови №713, яка має виплачуватись для досягнення мети прийняття постанови №713 поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018. Верховний Суд у постанові від 08.11.2022 у справі №4320/2473/22 дійшов висновку, що перерахунок пенсії позивача на виконання судового рішення з метою усунення порушеного його права на належний розмір пенсії не є перерахунком пенсії у зв`язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії. Підстави перерахунку пенсій визначені Законом №2262-XII. Судове рішення не є підставою перерахунку пенсії, а є лише актом судового захисту права, яке позивач мав на час звернення до суду і яке заперечувалося Пенсійним фондом. Судове рішення лише підтверджує (визнає) право на перерахунок пенсії з підстав, визначених законом, а не створює його. Як вбачається з матеріалів справи, а саме протоколу перерахунку з 01 липня 2021 року. Підстава перерахунку: Перерахунок на виконання Постанови КМУ №713 від 14.07.2021. Щомісячна доплата до 2000 відповідно до ПКМУ №713 від 14.07.2021 (від суми ОСНП 6807,02 на 01.03.2018). Так, відповідачем на виконання рішення суду №420/11555/23 здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.09.2024 та протиправно припинено нарахування доплати до 2000 відповідно до ПКМУ №713 від 14.07.2021. Як встановлено раніше з протоколу перерахунку пенсії 01 вересня 2024 року щомісячна доплата до 2000 відповідно до ПКМУ №713 від 14.07.2021 (згідно рішення суду), нарахована та виплачена. При цьому ГУ ПФУ не заперечує, що після проведення перерахунку пенсії позивача на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.10.2024 у справі №420/12076/24 Головним управлінням ПФУ проведено у листопаді 2024 року перерахунок пенсії з 01.12.2019. З перерахунків наданих до суду встановлено, що відповідач, припинив з 01.01.2025 нарахування та виплату позивачу щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн, чим порушив його права та законні інтереси на таку виплату, що вказує на протиправність дій ГУ ПФУ в Одеській області. При прийнятті рішення суд враховує, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від у справі №420/12076/24 позивачу проведено перерахунок пенсії та з 01.01.2025 без нарахування доплати до пенсії згідно з постановою №713. Як правильно зазначив суд першої інстанції, відповідач не заперечує припинення виплати щомісячної доплати до 2000 грн відповідно до постанови КМУ №713 від 14.07.2021, проведеного на виконання рішення суду №420/12076/24. Отже, з урахуванням правових висновків Верховного Суду у постанові від 08.11.2022 у справі №420/2473/22, встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, колегія суддів, як і суд першої інстанції, дійшла висновку, що вимоги в цій частині підлягають задоволенню. Щодо доводів апелянта, ОСОБА_1 щодо здійснення перерахунку виплати пенсії з 01.09.2024 виходячи із основного розміру пенсії 77% грошового забезпечення без обмеження її максимальним розміром, колегія суддів зазначає таке. Відповідно до протоколу перерахунку пенсії позивача з 01.09.2024 вбачається, що пенсії виплачувалась з основним розміром 77% грошового забезпечення. Підсумок пенсії (з надбавками): 29039,59грн. Беручи до уваги, що пенсія позивачу виплачувалась за вказаний період виходячи з основного розміру 77% грошового забезпечення та розмір її виплати не обмежувався десятьма прожитковими мінімумами, колегія суддів, як і суд першої інстанції не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в цій частині. Колегія суддів також не вбачає підстав у задоволенні вимог позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо не виплати йому індексації пенсії у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 з 01.03.2025, оскільки під час розгляду справи було встановлено, що згідно протоколу перерахунку пенсії позивача з 01.03.2025 позивачу нарахована та виплачена індексація, що встановлена відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209, водночас розмір його пенсії був обмежений максимальним розміром та нараховувався із застосуванням до неї коефіцієнтів до відповідних сум перевищення. Щодо стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області суми нарахованої несплаченої пенсії з урахуванням індексації з 01.01.2025 по час набуття рішення суду законної сили. За змістом абзацу 2 статті 55 Закону №2262-ХІІ нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Жодним нормативним актом України не встановлено особливий порядок виплати пенсії за минулий час. Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати № 2050-III від 19.10.2000 (далі - Закон № 2050-III) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21.02.2001 (далі - Порядок № 159). Відповідно до положень статей 1, 2 Закону № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші. Згідно із статтею 3 Закону № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться). Статтею 4 цього ж Закону визначено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Пунктом 2 Порядку № 159 передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів нарахованих громадянам за період, починаючи з 01 січня 2001 року. Відповідно до пункту 3 Порядку № 159 компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат); соціальні виплати (допомога сім`ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо); стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення). Пунктом 4 Порядку № 159 передбачено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на

100. З системного аналізу вищезазначених норм права слідує, що компенсації підлягають нараховані грошові доходи, зазначені у пункті 3 Порядку № 159, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, у разі затримки їх виплати на один і більше календарних місяців. Отже, компенсація нараховується та проводиться при виплаті доходу, тобто право на компенсацію позивач набуває в момент отримання доходу (нарахування). Основними умовами для виплати суми компенсації є: 1) порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та 2) виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу. Відтак, законодавець пов`язує виплату компенсації втрати частини доходів з виплатою основної суми доходу. Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 20.10.2022 у справі № 140/862/19 та у постанові від 29.09.2022 у справі № 520/1001/19, які в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України, враховуються судом при вирішенні спірних правовідносин. Таким чином, суд вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи. Отже, при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому підстав для його скасування немає. З підстав визначених статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених пп. "а"- "г" п.2 ч.5 ст.328 КАС України. Керуючись ст.308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів , - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційні скарги ОСОБА_1 , Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 травня 2025 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України Повний текст постанови складено та підписано 29 липня 2025 року. Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук Суддя: А. І. Бітов Суддя: І. Г. Ступакова