Постанова 4854 № 420/76/25

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 29 липня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/76/25 Головуючий в 1 інстанції: Бойко О.Я. Час і місце ухвалення: м. Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Лук`янчук О.В. суддів Бітова А. І. Ступакової І. Г. розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одеса адміністративну справу за апеляційною скаргою НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 травня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання здійснити перерахунок та виплату грошової компенсації за невикористану щорічну основну відпустку за 2022, 2023, 2024 роки та додаткових відпусток, вирішив адміністративний позов задовольнити частково, - В С Т А Н О В И Л А : ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), в якому просила: - визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) щодо не включення щомісячної додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану до складу суми місячного грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 нараховувалась та виплачувалась грошова компенсація за невикористані дні додаткових відпусток та невикористані дні оплачуваних щорічних відпусток за 2022, 2023, 2024 роки; - зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористану щорічну основну відпустку за 2022, 2023, 2024 роки та додаткових відпусток з включенням до складу місячного грошового забезпечення для її нарахування додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану. В обґрунтування позовних вимог зазначається, що за час проходження військової служби з лютого 2022 року по день звільнення з військової служби позивач щомісячно отримувала додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану. При цьому, з урахуванням того, що додаткова винагорода, запроваджена постановою КМУ № 168 є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, виплачувалась позивачу з лютого 2022 року по день звільнення з військової служби, то вказана винагорода входить до складу грошового забезпечення (як розрахункової величини), з якого обчислюється розмір компенсації за всі невикористані нею дні щорічної основної відпустки. При цьому, на звернення позивача щодо перерахунку грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди, відповідач листом відмовив у такому перерахунку. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13 травня 2025 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) щодо не включення щомісячної додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану до складу суми місячного грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 нараховувалась та виплачувалась грошова компенсація за невикористані дні оплачуваних щорічних відпусток за 2022, 2023, 2024 роки. Зобов`язано НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористану щорічну основну відпустку за 2022, 2023, 2024 роки з включенням до складу місячного грошового забезпечення для її нарахування додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), подав апеляційну скаргу, в якій зазначає про порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. В своїй скарзі апелянт зазначає, що відповідно до абзаців 3-4 пункту 6 глави 8 розділу V Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України № 558, грошова компенсація за всі невикористані дні відпустки провадиться виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого має військовослужбовець відповідно до чинного законодавства, на день виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби. При цьому, одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення місячного розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів. В свою чергу, відповідно до абзацу 3 пункту 2 розділу І Інструкції № 558, місячне грошове забезпечення - грошове забезпечення, на отримання якого у відповідному місяці має право військовослужбовець згідно із чинним законодавством. Місячне грошове забезпечення складається із: основних видів грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням); щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, премія). Отже, включення до грошової компенсації за невикористані дні відпустки одноразових додаткових видів грошового забезпечення, таких як додаткова грошова винагорода, чинним законодавством не передбачено. Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі ч.1 ст.311 КАС України. Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне. Судом першої інстанції встановлено, що позивач проходив військову службу у відповідача та відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 17.10.2024 № 665-ос позивача виключено зі списків особового складу частини та усіх видів забезпечення. Згідно з вказаним наказом від 17.10.2024 № 665-ос відповідно до абзацу 3 пункту 14 статті 10-1 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей позивачу виплачено грошову компенсацію за 27 невикористаних днів щорічної основної відпустки за 2022 рік, за 15 невикористаних днів щорічної основної відпустки за 2023 рік та за 04 невикористаних дні щорічної основної відпустки за 2024 рік. 25.11.2024 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив перерахувати та виплатити грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки, обчисливши їх суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану. Відповідач листом за № 09/Х-14053/14411 від 24.12.2024 повідомив позивача, що виплата спірної грошової компенсації була проведена у відповідності до вимог керівних документів під час виключення зі списків особового складу та всіх видів забезпечення у зв`язку із звільненням з військової служби. Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що позивач за період проходження служби отримував додаткову винагороду, передбачену постановою № 168, а зважаючи на сталу правову позицію Верховного Суду, яка є застосовними до спірних правовідносин, відповідач при обчисленні розміру компенсації за невикористані військовослужбовцем дні щорічної основної відпустки, повинен був урахувати суму винагороди, а тому вказав на наявність права у позивача на виплату компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки з урахуванням суми винагороди передбаченої Постановою №

168. При цьому відмовив у задоволенні позовних вимог в частині перерахунку додаткових відпусток, оскільки матеріалами справи не підтверджується виплата позивачу грошової компенсації за невикористані дні додаткових відпусток, оскільки наказом від 17.10.2024 № 665-ос передбачається виплата позивачу лише грошової компенсації за 27 невикористаних днів щорічної основної відпустки за 2022 рік, за 15 невикористаних днів щорічної основної відпустки за 2023 рік та за 04 невикористаних дні щорічної основної відпустки за 2024 рік. Колегія суддів надаючи оцінку рішенню суду першої інстанції з урахуванням доводів апелянта виходить з наступного. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснюється Законом України 25 березня 1992 року № 2232-XII Про військовий обов`язок і військову службу. Відповідно приписів ч.1 ст. 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Частиною 4 статті 2 вказаного Закону передбачено, що порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами. Статтею 3 Закону № 2232-XII визначено, що правовою основою військового обов`язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України Про оборону України, ;Про Збройні Сили України, Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію, інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов`язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Закон України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі. Частиною 1 статті 9 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення відповідно до статті 9 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Відповідно до пунктів 2-4 статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України. Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України. Відповідно до пункту 1 статті 10-1 Закону №2011-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення. У рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей (пункт 14 статті 10-1 Закону №2011-XII). Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - постанова КМУ № 704), окрім тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців та розмірів надбавки за вислугу років також затверджено додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу. Пунктом 2 постанови КМУ № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. 28 лютого 2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану. Згідно з п.1 постанови № 168, на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Частиною 14 статті 10-1 Закону № 2011-ХІІ передбачено, що у рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі не використані за час проходження військової служби дні щорічних основної та додаткової відпусток. Так, спірним питанням в межах розгляду даної справи є наявність у позивача права вимагати включення до грошового забезпечення, з якого йому обчислена компенсація за всі не використані за час проходження військової служби дні щорічних основної та додаткової відпусток, сум виплаченої додаткової грошової винагороди. На час нарахування та виплати грошової компенсації невикористаної щорічної відпустки позивачу діяла Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25 червня 2018 року № 558, яка визначає порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, які проходять військову службу в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону (Адміністрації Державної прикордонної служби України), територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону (регіональних управліннях Державної прикордонної служби України), Морській охороні, яка складається із загонів морської охорони, органах охорони державного кордону (прикордонних загонах, окремих контрольно-пропускних пунктах, авіаційних частинах), розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, навчальних закладах, підрозділах спеціального призначення та органах забезпечення Державної прикордонної служби України (далі Інструкція 558). Пунктом 2 Інструкції 558, передбачено, що місячне грошове забезпечення - грошове забезпечення, на отримання якого у відповідному місяці має право військовослужбовець згідно із чинним законодавством. Місячне грошове забезпечення складається із: основних видів грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням); щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, премія). Підпунктом 6 пункту 8 розділу V Інструкції 558 передбачено, що у рік звільнення зі служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), зазначеним у пунктах 4, 5 цієї глави, у разі невикористання ними щорічної основної та додаткової відпусток виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей. Виплата грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється на підставі наказу. Грошова компенсація за всі невикористані дні відпустки провадиться виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого має військовослужбовець відповідно до чинного законодавства, на день виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення місячного розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів. Положення статі 10-1 Закону № 2011-ХІІ, підпункту 6 пункту 8 розділу V Інструкції 558 дозволяє зробити висновок про те, що виплати, що здійснюються військовослужбовцям у разі звільнення їх з військової служби (компенсація щорічної основної або додаткової відпустки) виплачується у розмірах, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення військовослужбовця. Верховний Суд у постанові від 23 вересня 2024 року в справі №240/32125/23 зробив висновок, що приписи частини першої, чотирнадцятої статті 10-1 Закону № 2011-ХІІ встановлюють лише право військовослужбовця на отримання допомоги на оздоровлення та допомоги у разі звільнення зі служби. Положення четвертої статті 9 Закону № 2011-ХІІ є відсилочними, оскільки розміри грошового забезпечення визначає Кабінет Міністрів України, а право визначити порядок виплати грошового забезпечення законодавець, зокрема, делегував Міністру оборони України. Такими нормативно-правовими актами є постанова № 704, якою, з-поміж іншого, передбачено, що грошове забезпечення військовослужбовців, крім посадового окладу; окладу за військовим званням включає і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії), що вірно зазначено судом першої інстанції. Крім того, суд першої інстанції також правомірно зазначив, що Інструкція № 558 також прийнята на виконання постанови №

704. Апелянт, як ц відзиві на позовв так і у апеляційній скарзі вказує, що в Інструкції 558 відсутнє посилання на додаткову винагороду передбачену постановою 168, як на щомісячний додатковий вид грошового забезпечення. З даного приводу колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що на відміну від правил обчислення розміру допомоги для оздоровлення (п.7 розділу IV), підпункт 6 пункту 8 розділу V Інструкції 558, яким врегульована виплата спірної компенсації, не містить жодних застережень щодо заборони врахування винагород до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір відповідної компенсації. Навпаки, за приписами зазначеної норми до такого розрахунку включено щомісячні додаткові види грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою. Аналогічна правова позиція, стосовно військовослужбовців Держприкордонслужби та застосування пункту 6 глави 8 розділу V Інструкції № 558 викладена Верховним Судом в постанові від 20.08.2024 у справі №420/693/23 та від 24.04.2025 року у справі № 460/2217/23, а тому доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції в цій частині не спростовують та зводяться до переоцінки доказів, яким судом надано належну правову оцінку. Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач за період проходження служби отримував додаткову винагороду, передбачену постановою №

168. З викладеного вбачається, що при обчисленні розміру компенсації за всі невикористані дні оплачуваної відпустки, відповідач був зобов`язаний урахувати суму винагороди, яку позивач отримував перед звільненням. Отже, зважаючи на зважаючи на вищевикладене, відповідач при обчисленні розміру компенсації за невикористані військовослужбовцем дні щорічної основної відпустки, повинен був урахувати суму винагороди, за умови отримання позивачем її перед звільненням, що вірно встановлено судом першої інстанції. Таким чином, суд вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи. Отже, при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому підстав для його скасування немає. З підстав визначених статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених пп. "а"- "г" п.2 ч.5 ст.328 КАС України. Керуючись ст.308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів , - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 травня 2025 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України Повний текст постанови складено та підписано 29 липня 2025 року . Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук Суддя: А. І. Бітов Суддя: І. Г. Ступакова