Постанова 4850 № 200/6430/24

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 липня 2025 року справа №200/6430/24 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Компанієць І.Д., суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2025 року у справі № 200/6430/24 (головуючий суддя у І інстанції Аляб`єв І.Г.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, - ВСТАНОВИВ: Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просила: - визнати дії та рішення відповідача, повідомлено в листі № 11388-8721/М-02/8-0500/24 від 02.05.2024, стосовно відмові у призначенні пенсії позивачці, та бездіяльність відповідача, щодо не призначення пенсії позивачки - протиправними, скасувати їх та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 07.10.2023 (з дати досягнення позивачкою 63 річного віку) та здійснювати виплату пенсії на вказаний нею банківський рахунок - № НОМЕР_1 відкритий в АТ КБ Приватбанк, з урахуванням індексації та з нарахуванням компенсації втрати частини доходів, відповідно до норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». В обґрунтування позову зазначила, що неодноразово зверталася до суду за захистом порушеного права на призначення пенсії, яке судами частково відновлювалося. На виконання чергового рішення суду отримала від відповідача протиправну відмову, оформлену листом № 11388-8721/М-02/8-0500/24 від 02.05.2024. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2025 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 11.04.2024 № 056230001576 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 . Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 07.10.2023 відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання судових витрат по справі. Не погодившись з судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позову у повному обсязі. Обґрунтування апеляційної скарги. Представник позивача Меламед Вадим, не має право представляти інтереси позивача у справі № 200/6430/24 на підставі ордеру серія АА № 1136528 виданого на підставі Договору № б/н від 01.07.2021, оскільки термін його дії закінчився розглядом справи № 200/18561/21. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області 11.04.2024 прийнято рішення № 056230001576 відмовити ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до частини першої статті 26 Закону України № 1058 у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу 27 років на дату досягнення пенсійного віку 59 років і 6 місяців. Головним управління Пенсійного фонду України в Донецькій області 02.05.2024 № 11388-8721/М-02/8-0500/24 надано роз`яснення, що для призначення пенсії за віком відповідно до частини 2 статті 26 Закону № 1058 ОСОБА_1 необхідно звернутися із заявою встановленого зразка та відповідним пакетом документів, що передбачені Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005. Позивач з заявою встановленої форми до пенсійного органу не зверталася. Крім того, суд першої інстанції, зобов`язуючи відповідача призначити позивачу пенсію за віком, втрутився в дискреційні повноваження пенсійного органу. Позивачем рішення суду першої інстанції не оскаржується. Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. З огляду на наведене суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції тільки в межах доводів апеляційної скарги відповідача, не надаючи оцінку судовому рішенню в тій частині, яка сторонами не оскаржується. Враховуючи режим роботи суддів та працівників апарату Першого апеляційного адміністративного суду з часу введення на території України правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя та здоров`я, а також забезпечення безпеки суддів та працівників апарату суду, дана постанова прийнята колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів адміністративної справи. Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу, суд першої інстанції листом повідомив, що всі документи у цій справі сформовано в електронному вигляді та експортовано в КП Діловодство спеціалізованого суду. Верховний Суд листом від 19.08.2022 № 2097/0/2-22 на лист вх. № 1730/0/1-22 щодо надання Науково-консультативною радою при Верховному Суді висновку з питань, пов`язаних з електронним адміністративним судочинством повідомив, що підстав для звернення до НКР щодо надання вченими-членами НКР наукових висновків немає. Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України). Відповідно до листів Державної судової адміністрації України від 01.08.2018 № 15-14040/18, від 13.09.2018 № 15-17388/18 судами забезпечено сканування та експортування в підсистему Електронний суд матеріалів всіх судових справ, як перебували в провадженні суддів станом на 01.08.2018. Тобто вказана підсистема містить усі матеріали судової справи. Отже, враховуючи зазначені листи, апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі Електронний суд. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження. Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне. Фактичні обставини справи. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 є громадянкою України, що підтверджено паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_3 , номер паспорта НОМЕР_4 , виданий органом 2ISR, 06.10.2020. 17.10.2010 Позивачка виїхала з України до Ізраїлю на постійне місце проживання, де була прийнята на консульський облік в консульському відділі посольства України в Державі Ізраїль. 16.08.2021 представник позивача звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії ОСОБА_1 . До заяви було додано: довіреність представників; паспорт громадянина України для виїзду за кордон; довідку про присвоєння РНОКПП; трудова книжка; апостильована особиста заява про призначення пенсії від 01.07.2021. 17.09.2021 листом вих.№ 0500-1510-8/72164 відповідач надав відповідь на лист позивача від 16.08.2021 № 4332, в якому зазначив наступне. Відповідно до частини першої статті 44 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи. Згідно пункту 1.1. Порядку подання та оформлення докуметів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 заява про призначення пенсії може подаватись заявником до територіального органу Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб або через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України з використанням кваліфікованого електронного підпису або електронної системи BankID відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.07.2015 № 13-1. Для надання повного пакету документів та заяви про призначення пенсії за допомогою веб-порталу електронних послуг необхідно авторизуватись в особистому кабінеті на веб-порталі за допомогою кваліфікованого електронного підпису. В особистому кабінеті необхідно обрати пункт «Призначення пенсії». До заяви додаються скановані копії документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), визначені в пункті 2.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1. 30.11.2021 представник позивача звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою в якій просив прийняти дану заяву та документи для призначення пенсії ОСОБА_1 , додані до заяви, та передати за належністю до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області для призначення останнім пенсії ОСОБА_1 відповідно до зазначеного в його заяві. До заяви було додано: апостильована заява про призначення пенсії (копія); довіреність на представників (оригінал для огляду та засвідчена копія); посвідчення особи (оригінал для огляду та засвідчення копії); ІПН (оригінал для огляду та засвідчення копії); трудова книжка (оригінал для огляду та засвідчення копії). Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся з позовом до суду. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 09.02.2022 у справі № 200/18561/21 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій та рішення протиправними, скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо неприйняття рішення за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії від 01.07.2021. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 01.07.2021 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 26.09.2022 по справі № 200/18561/21 ухвалено: відмовити у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про поновлення строку на апеляційне оскарження. Відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09 лютого 2022 року у справі № 200/18561/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії. Отже, рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09.02.2022 по справі № 200/18561/21 набрало законної сили 26.09.2022. Представником позивача адвокатом Меламедом Вадимом на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області було скеровано лист від 05.12.2022 № 6287 про добровільне виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09.02.2022 по справі № 200/18561/21. Відповідачем на вищезазначений лист представника позивача була надана відповідь від 27.12.2022 № 0500-0906-8/76887, в якій відповідач зазначив, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09.02.2022 по справі № 200/18561/21 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянута апостильована заява від 01.07.2021 та додані до неї документи та прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії від 29.11.2022 № 056230001576 у зв`язку з не підтвердженням 27 років страхового стажу та відсутністю оригіналів або завірених в установленому порядку копій документів про вік і стаж заявника, відсутністю реєстрації на території України. Враховуючи вищевикладене, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області виконано рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09.02.2022 по справі № 200/18561/21 в добровільному порядку. До зазначеного листа відповідачем було додано в якості додатку рішення про відмову у призначенні пенсії за віком, прийнятого відповідачем від 29.11.2022 № 056230001576, в якому відповідач зазначив наступне: відмова у призначенні пенсії за віком гр. ОСОБА_1 . Дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_2 . Дата звернення за призначенням пенсії за віком - 01.07.2021 р. Вік заявниці- 60 років. Необхідний страховий стаж відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003 складає 27 років. Відповідно до абзацу першого та другого частини першої статті 26 Закону 1058 - особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років. До досягнення віку, встановленого абзацами першим і другим цієї частини, право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року. Відповідно частини 1, 2 статті 24 Закону 1058-ІV, страховий стаж-період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі, не меншій ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Згідно абзацу першого, другого пункту 2.23 Постанови правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі-Порядок № 22-1) - При поданні особою заяви в паперовій формі документи можуть бути подані як в оригіналах так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію. Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах. Згідно з пунктом 2.1 Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком подаються такі документи: документ, що підтверджує номер облікової картки платника податків, або свідоцтво про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування; документи про стаж, що визначені трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637; для підтвердження заробітної плати за період страхового стажу з 01.07.2000 орган, що призначає пенсію додає індивідуальні відомості про застраховану особу; документи про місце проживання особи. Відповідно до статті 21 Закону України «Про єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012 № 5492-ІV - документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, є паспорт громадянина України. Паспорт громадянина України для виїзду за кордон є документом, що посвідчує особу, підтверджує громадянство України та дає право цій особі на виїзд з України і в`їзд в Україну. Частиною 7 статті 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003 № 1382-ІV передбачено, що громадяни України, а також іноземці чи особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, зобов`язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання. Реєстрація місця проживання громадян України, які проживають за межами України, здійснюється в установленому порядку консульськими установами України за кордоном або дипломатичними представництвами. На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09.02.2022 по справі № 200/18561/21 повторно розглянута апостильована заява про призначення пенсії за віком та надані документи з урахуванням правової оцінки, наданої у рішенні. Надана копія паспорту громадянина України для виїзду за кордон, не завірена в установленому законом порядку, не може підтверджувати особу та вік заявниці. Консульській облік є реєстрацією місця проживання /перебування громадян України, які проживають за її межами. Згідно листа № 4332 від 16.08.2021 від представника заявниці Вадима Меламеда, 17.10.2010 ОСОБА_1 виїхала з України на постійне місце проживання до Ізраїлю, де була прийнята на консульський облік консульському відділу посольства України в Державі Ізраїль. Документи, які б підтверджували факт реєстрації або фактичного проживання на території України не надавались. На виконання вищевказаного рішення суду від 09.02.2022 по справі 200/18561/21 розглянута копія трудової книжки НОМЕР_5 від 29.08.1975, та згідно проведеного аналізу встановлено: копія трудової книжки не придатна для сприйняття змісту в деяких наказах на прийом (переведення) та звільнення (неякісна копія стор.4-5); не прослідковується підтвердження зміни дошлюбного прізвища в установленому порядку (неякісна копія обкладинки та титульної сторінки трудової книжки), окремо свідоцтво про шлюб не надавалось; копія трудової книжки не засвідчена в установленому порядку. В системі персоніфікованого обліку за РНОКПП НОМЕР_2 відсутні індивідуальні відомості про застраховану особу. Таким чином, страховий стаж особи не підтверджено в установленому порядку у відповідності до вимог до статті 24 Закону 1058-ІV. Відповідно до пункту 4.7 Порядку 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. За результатами розгляду заяви від 01.07.2021 на зобов`язання, згідно рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09.02.2022 по справі №200/18561/21, прийнято рішення відмовити гр. ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до частини першої статті 26 Закону України № 1058-IV у зв`язку з відсутністю належним чином завірених документів про вік, стаж та необхідного страхового стажу 27 років. Не працює. На обліку в територіальних органах Пенсійного фонду не перебуває та пенсію не отримує. Відповідно до статті 23 Закону № 1058-IV та статті 16 Закону України «Про звернення громадян», у разі незгоди з рішенням, прийнятим Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області, гр. ОСОБА_1 має право оскаржити його у порядку підлеглості до вищого органу або в судовому порядку. Представником позивача адвокатом Меламедом Вадимом на адресу суду були надані наступні документи: свідоцтво про народження ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке було видане 31.10.1960 серії НОМЕР_6 ; свідоцтво про розірвання шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 16.10.1996 виданого відділом реєстрації актів громадянського стану виконавчого комітету Київської районної ради народних депутатів серії НОМЕР_7 (свідоцтво видане ОСОБА_4 ); свідоцтво про одруження з громадянином ОСОБА_5 та громадянки ОСОБА_4 де в графі «прізвище після одруження» «дружини» - зазначено ОСОБА_6 , свідоцтво видане відділом реєстрації актів цивільного стану Київського районного управління юстиції м. Донецька від 28.04.2004 серія НОМЕР_8 ; копія трудової книжки позивача серії НОМЕР_5 . Не погоджуючись з рішенням відповідача та відмовою у призначенні пенсії на підставі поданих документів, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 07.11.2023 у справі № 200/3065/23 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дії, скасування рішення № 056230001576 від 29.11.2022 та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 29.11.2022 № 056230001576 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 . Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.08.2021 про призначення пенсії за віком із зарахуванням до її страхового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком, відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» наступні періоди роботи: з 21.07.1975 по 15.05.1977; з 16.05.1977 по 30.06.1977; з 01.07.1977 по 14.11.1977; з 08.07.1983 по 28.11.1983; з 16.10.1989 по 02.05.1990; з 03.05.1990 по 30.09.1990; з 01.10.1990 по 15.10.1998; з 16.10.1998 по 11.10.2000; з 16.10.2000 по 10.08.2008; з 11.08.2008 по 09.04.2009; з 10.04.2009 по 18.05.2009; з 19.05.2009 по 14.10.2009; з 15.10.2009 по 15.04.2010; з 16.04.2010 по 13.09.2010, з урахуванням висновків суду по даній справі. В решті позовних вимог відмовлено. Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2024 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області - залишено без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 7 листопада 2023 року у справі № 200/3065/23 за позовом Меламеда Вадима Борисовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - залишено без змін. 15.05.2023 позивач через свого представника вернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з заявою про перерахунок пенсії на банківський рахунок - № НОМЕР_1 відкритий в АТ КБ Приватбанк». 05.04.2024 представник позивача звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з заявою № 8965 про добровільне виконання рішення суду. Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 02.05.2024 № 11388-8721/М-02/8-0500/24 в якому повідомлено представника позивача, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07.11.2023 у справі № 200/3065/23 повторно розглянута заява ОСОБА_1 від 16.08.2021 та зараховано до страхового стажу періоди роботи з 21.07.1975 по 15.05.1977; з 16.05.1977 по 30.06.1977; з 01.07.1977 по 14.11.1977; з 08.07.1983 по 28.11.1983; з 16.10.1989 по 02.05.1990; з 03.05.1990 по 30.09.1990; з 01.10.1990 по 15.10.1998; з 16.10.1998 по 11.10.2000; з 16.10.2000 по 10.08.2008; з 11.08.2008 по 09.04.2009; з 10.04.2009 по 18.05.2009; з 19.05.2009 по 14.10.2009; з 15.10.2009 по 15.04.2010; з 16.04.2010 по 13.09.2010. Страховий стаж заявниці склав 23 роки 7 місяців 10 днів. На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07.11.2023 у справі № 200/3065/23 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято рішення відмовити ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до частини 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу 27 років на дату досягнення пенсійного віку 59 років і 6 місяців. В матеріалах справи міститься рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 11.04.2024 № 056230001576 в якому зазначено наступне. Відповідно до абзацу першого та другого частини першої статті 26 Закону України №1058 - особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року- не менше 27 років. До досягнення віку, встановленими абзацами першим і другим цієї частини, право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 59 років і 6 місяців - які народились з 1 жовтня 1960 по 31 березня 1961. Відповідно до частини другої статті 26 Закону 1058 - у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року- від 20 до 30 років. На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07.11.2023 року по справі № 200/3065/23 повторно розглянута заява про призначення пенсії від 16.08.2021, зараховано до страхового стажу періоди роботи з 21.07.1975 по 15.05.1977, з 16.05.1977 по 30.06.1977, з 01.07.1977 по 14.11.1977, з 08.07.1983 по 28.11.1983, з 16.10.1989 по 02.05.1990, з 03.05.1990 по 30.09.1990, з 01.10.1990 по 15.10.1998, з 16.10.1998 по 11.10.2000, з 16.10.2000 по 10.08.2008, з 11.08.2008 по 09.04.2009, з 10.04.2009 по 18.05.2009, з 19.05.2009 по 14.10.2009, з 15.10.2009 по 15.04.2010, з 16.04.2010 по 13.09.2010. Страховий стаж заявниці склав 23 роки 7 місяців 10 днів. На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07.11.2023 по справі № 200/3065/23 прийнято рішення відмовити ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до частини першої статті 26 Закону України № 1058 у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу 27 років на дату досягнення пенсійного віку 59 років і 6 місяців. Заявник набуде права на пенсію при досягненні 63 річного віку. Суд першої інстанції, частково задовольняючи позов, виходив з того, що позивач як громадянка України має право на призначення та виплату належній їй пенсії з моменту досягнення нею 63 річного віку, тобто з 07.10.2023. Додатково суд першої інстанції зазначив, що не підлягають задоволенню позовні вимоги позивачів в частині зобов`язання відповідача виплачувати пенсію позивачу на вказаний нею банківський рахунок, з урахуванням індексації та з нарахуванням компенсації втрати частини доходів, відповідно до норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки такі вимоги направлені на захист прав позивачів на майбутнє, що не відповідає вимогам ст. 5 КАС України. Оцінка суду. Відповідно до частини першої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Згідно зі статтею 62 Закону № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України № 1058-ІV, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, звернення особою за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію, але не раніше, ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за пенсією вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви про призначення, перерахунок, відновлення або переведення з одного виду пенсії на інший. У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви. Відповідно до абзацу першого та другого частини першої статті 26 Закону України № 1058 - особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року- не менше 27 років. До досягнення віку, встановленими абзацами першим і другим цієї частини, право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 59 років і 6 місяців - які народились з 1 жовтня 1960 по 31 березня 1961. Відповідно до частини другої статті 26 Закону № 1058 - у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року- від 20 до 30 років. Частиною 2 статті 44 Закону № 1058 визначено, що призначення пенсії за віком здійснюється автоматично (без звернення особи) у разі набуття застрахованою особою права на призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, на підставі відомостей, наявних у системі персоніфікованого обліку, якщо до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, особа не повідомила про бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку. У разі відсутності в системі персоніфікованого обліку даних про страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком (у тому числі за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку), територіальний орган Пенсійного фонду інформує застраховану особу, у тому числі через її особистий електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду, про відсутність таких відомостей та необхідність їх подання (за наявності). Документи про страховий стаж можуть бути подані до територіального органу Пенсійного фонду або через особистий електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: 1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. Пенсія за віком, що призначається автоматично (без звернення особи), - з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, крім випадків відсутності в системі персоніфікованого обліку відомостей про страховий стаж застрахованої особи, необхідний для призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону. У разі якщо документи про страховий стаж не подані протягом трьох місяців з дня досягнення застрахованою особою пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, вважається, що застрахована особа виявила бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку. При відстрочці часу призначення пенсії за віком пенсія з урахуванням положень статті 29 цього Закону призначається за заявою пенсіонера з дня, що настає за останнім днем місяця, в якому набуто повний місяць страхового стажу (у тому числі сумарно) для відстрочки часу виходу на пенсію, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з такого дня. За ч. 5 ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника територіального органу Пенсійного фонду України на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 11.04.2024 № 056230001576, зокрема, встановлено, що страховий стаж заявниці склав 23 роки 7 місяців 10 днів; заявник набуде права на пенсію при досягненні 63 річного віку. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Отже, станом на момент ухвалення спірного рішення позивач набула необхідного віку - 63 роки. Отже, враховуючи положення ч. 2 ст. 44 Закону 1058 суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідачем протиправно відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 1058. Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного Фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1) (далі Порядок - № 22-1). Відповідно до пункту 1.3 Порядку № 22-1 заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім`ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії. Тобто, пунктом 1.5 Порядку № 22-1 передбачено можливість подачі заяви як особисто пенсіонером, так і його уповноваженим представником. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.02.2018 у справі № 757/12134/14-а. Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, до відповідача звертався представник позивача на підставі нотаріально завіреної довіреності з проставленим апостилем. Згідно пункту 2.8. Порядку № 22-1 поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії. За приписами пункту 4.1 Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3). Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів. Відповідно до положень пункту 4.3 Порядку № 22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України. Рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу начальника управління щодо розподілу обов`язків) та завіряється печаткою управління. У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви. Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону. За змістом Порядку № 22-1 (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин), подання документу, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації), необхідне для визначення територіальної підвідомчості органу уповноваженого для вирішення питання щодо призначення/поновлення пенсії, тобто відповідного органу ПФУ. Матеріали справи свідчать, що позивач є громадянкою України, яка постійно проживає на території держави Ізраїль, відтак подання нею документу із зазначенням постійного місця проживання в Україні є неможливим, а тому не подання такого документу не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії. Також не може бути підставою для відмови у поновленні пенсії не пред`явлення паспорта, оскільки особі необов`язково надавати саме паспорт відповідно до Порядку № 22-1, необхідно лише надати будь-який документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік, що було зроблено позивачами. Крім того, підставою для вчинення дій, спрямованих на призначення/поновлення пенсії за віком, є відповідна заява особи та додані до неї необхідні документи, подані до уповноваженого органу ПФУ в установленому порядку, а за наявності підстав, додатково витребувані пенсійним органом документи. Тобто, особа, яка проживає за кордоном, має право на призначення пенсії, реалізація якого повинна здійснюватися у встановленому національним законодавством порядку, визначеному, зокрема, у Законі № 1058-IV і затвердженому на виконання його положень Порядку № 22-1. Отже, позивач як громадянка України має право на призначення та виплату належній їй пенсії з моменту досягнення нею 63 річного віку, тобто з 07.10.2023. Щодо доводів відповідача про втручання в дискреційні повноваження пенсійного органу суд зазначає наступне. Згідно зі змісту Рекомендації № R(80) 2 Комітету Міністрів державам - членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11 березня 1980 року під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснити з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень, те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Суди не вправі втручатися в діяльність державних органів та органів місцевого самоврядування при здійсненні ними функцій та повноважень, визначених законодавством, не вправі переймати на себе функції суб`єктів владних повноважень, оскільки чинним законодавством України суди не наділені правом створювати норми права, а наділені лише компетенцією перевіряти уже створені норми права на їх відповідність вищестоящих в ієрархії нормативно - правовим актам. Суб`єкти владних повноважень застосовують надані їм в межах закону повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження у будь-якій формі своїх дій з іншими суб`єктами (дискреційні повноваження). Втручання в дискреційні повноваження суб`єкта влади виходить за межи завдань адміністративного судочинства. Відповідно до абзацу 2 частини четвертої статті 245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні. Право на судовий захист гарантовано статтею 55 Конституції України. Відповідно до статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. Тобто, для того, щоб особа могла реалізувати своє право на судовий захист, необхідно встановити, що оскаржуваними рішенням чи діянням суб`єкта владних повноважень порушено права, свободи чи інтереси саме цієї особи або особи в інтересах якої вона звертається. При цьому, як зазначив Конституційний Суд України в своєму рішенні від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003, правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13). Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам. Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. Так, дискреційними є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може". Натомість, у даній справі, відповідач помилково вважає свої повноваження дискреційними. Відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд, зокрема, призначати пенсію за віком чи ні. Отже, правомірним у даному випадку є лише один варіант поведінки, залежно від фактичних обставин. Таким чином, з огляду на протиправну поведінку відповідача, який протиправно відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком, при наявності підстав для призначення пенсії (особа досягла 63 років, страховий стаж склав 23 роки 7 місяців 10 днів) - суд вважає правильним обраний судом першої інстанції спосіб захисту порушеного права позивача - зобов`язання пенсійного органу призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 07.10.2023 відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Щодо посилання скаржника на те, що у справі відсутні належні документи, що підтверджують адміністративну процесуальну дієздатність адвоката Меламеда В.Б. щодо представництва інтересів позивача, суд зазначає наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 57 КАС України, представником у суді може бути адвокат або законний представник. У справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність. Отже, за положеннями КАС України представником може бути адвокат або законний представник. Згідно ч. 1 ст. 59 КАС України, повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна. Згідно п. 4 ст. 59 КАС України, повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу". Частиною 6-8 ст. 59 КАС України передбачено, що оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи. У разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог закону та Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання. Отже, за положеннями КАС України повноваження адвоката, як представника підтверджуються довіреністю або ордером. При цьому, вказаний документ повинен подаватися оригіналом, копією або в електронній формі засвідченою у визначеному законом порядку. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року № 5076-VI (далі Закон № 5076) під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правничої допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правничої допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами. Згідно з частиною 1 статті 26 Закону № 5076, адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. За частиною 2 зазначеної статті, ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера. Частина 2 статті 27 Закону регламентує вичерпні випадки надання правової допомоги адвокатом без укладення договору в письмовій формі. Згідно пункту 2-5 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого Рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 № 41, ордер на надання правової допомоги - письмовий документ, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги у випадках і порядку, встановлених Законом України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та іншими законами України. В Україні встановлюється єдина, обов`язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України (зразок в Додатку 1). Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням. Ордер, встановленої форми, є обов`язковим для прийняття усіма органами, установами, організаціями на підтвердження правомочності адвоката на вчинення дій, передбачених статтею 20Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Відповідно до підпункту 12.4 пункту 12 Положення № 41, ордер містить наступні реквізити: назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Позов поданий та підписаний через особистий кабінет в підсистемі "Електронний суд" адвокатом Меламедом Вадимом Борисовичем в інтересах ОСОБА_1 , також додано, зокрема: ордер на надання правничої (правової) допомоги, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. Копії вказаних документів подані в електронній формі в підсистемі «Електронний суд» засвідчені у визначеному законом порядку електронним підписом. Посилання скаржника на те, що ордер видається на представництво інтересів в одній справі, не ґрунтується на приписах законодавства. Отже, зазначений ордер є підтвердженням повноважень представника Меламеда А.Б. на надання правової допомоги позивачу ОСОБА_1 . За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення адміністративного позову. Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Оскільки судове рішення в межах доводів апеляційної скарги є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для її задоволення та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається. Як визначено пунктом 3 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг. Згідно з пунктом 2 частини п`ятої 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Отже зазначена справа відноситься до справ незначної складності, тому судове рішення за наслідками апеляційного розгляду в цій справі касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2025 року у справі № 200/6430/24 залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2025 року у справі № 200/6430/24 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення 30 липня 2025 року є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених ст. 328 КАС України. Повне судове рішення складено 30 липня 2025 року. Головуючий суддя І.Д. Компанієць Судді А.В. Гайдар Е.Г. Казначеєв