Постанова Рівненський апеляційний суд № 559/1278/25

Рівненський апеляційний суд __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 25 липня 2025 року м. Рівне Справа № 559/1278/25 Провадження № 33/4815/644/25 Суддя Рівненського апеляційного суду Полюхович О.І., з участю: особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 30 червня 2025 року, ВСТАНОВИВ: Постановою Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 30 червня 2025 рокуОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і до нього застосовано стягнення у виді 17000 (сімнадцять тисяч) гривень штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. З матеріалів справи вбачається, що 22.03.2025 року о 21:24 год. в м. Дубно по вул. Сурмичі, 101, водій ОСОБА_1 , керував т/з Renault Megane Scenic, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів). Від проходження огляду на виявлення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки т/з за допомогою газоаналізатора Аlcotest Drager 7510 та проведення такого огляду у медичному закладі відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП. В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу правопорушення на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. Зазначає, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та проведення огляду на стан сп`яніння не були залучені свідки, а відеозаписи, долучені до матеріалів справи, в порушення вимог ст.266 КУпАП не містять факту прямої відмови від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння. Вказує, що на наданому відеозаписі у нього відсутні будь-які ознаки сп`яніння, а жоден із поліцейських таких ознак не озвучував, що свідчить про відсутність у працівників поліції підстав для проведення огляду відповідно до ст.266 КУпАП. Заслухавши доводи ОСОБА_1 на підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Так, однією з підстав притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП є відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп`яніння визначається ст.266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведення такого огляду" від 17 грудня 2008 року №1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858. Відповідно до цих нормативних актів, оглядові підлягають лише водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного чи іншого сп`яніння, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС. Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення при зазначених у постанові обставинах ґрунтується на зібраних у справі та перевірених у судовому засіданні доказах, а саме: - актом огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого огляду на місці зупинки не проводився (а.с.5); - направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно якого ОСОБА_1 направлено до медичного закладу. Огляд у медичному закладі не проводився у зв`язку з відмовою останнього (а.с.6); - висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №119, згідно якого ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду (а.с.7). - відеофайлу з нагрудної камери працівника поліції, яким зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження встановленого огляду на місці зупинки транспортного засобу (файл Clip-1, час 11:00) та у медичному закладі (файл Clip-3, час 05:20). Зазначені вище докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі і сумніву у своїй належності та допустимості не викликають, тому вони є належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування. Апеляційний суд звертає увагу на те, що відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції є об`єктивними доказами, тобто такими, які процесі доказування не встановлюються від людей і не залежать від їх суб`єктивного сприйняття певних обставин. Так, апеляційний суд виходить з того, що відмова від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі зафіксована відеозаписом безперервно, а тому відеозапис, долучений до матеріалів справи, є належним та допустимим доказом. Судом не встановлено обставин, які б свідчили про упередженість дій працівників поліції стосовно ОСОБА_1 та порушень ними оформлення адміністративних матеріалів, що ставили б під сумнів його вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Жодних доказів порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) до апеляційної скарги додано не було. Доводи апеляційної скарги про те, що на відеозаписі, долученому до протоколу, у нього відсутні будь-які ознаки сп`яніння, а жоден із поліцейських таких ознак не озвучував, не заслуговують на увагу, оскільки як вбачається з відеозапису, працівники поліції чітко повідомляють ОСОБА_1 про виявлені у нього ознаки алкогольного сп`яніння, зокрема: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мовлення та координації рухів (файл Clip-0, час 06:45). Апеляційний суд також критично відноситься до доводів апеляційної скарги про те, а відеозаписи, долучені до матеріалів справи, в порушення вимог ст.266 КУпАП не містять факту прямої відмови від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння, оскільки ними зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження встановленого огляду на місці зупинки транспортного засобу (файл Clip-1, час 11:00) та у медичному закладі (файл Clip-3, час 05:20). Інші доводи апеляційної скарги щодо незаконності оскаржуваної постанови також не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи. За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Стягнення суддею накладене з врахуванням положень ст.33, ст.38 КУпАП в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП. На думку апеляційного суду, таке стягнення буде достатньою мірою гарантувати виправлення ОСОБА_1 і попередження вчинення ним нових адміністративних правопорушень, а отже досягне мети адміністративного стягнення, передбаченої ст.23 КУпАП. Доказів на спростування висновків місцевого суду в апеляційній скарзі не наведено, матеріалами справи не встановлено і в ході судового засідання апеляційної інстанції не здобуто. Постанова суду є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її скасування не вбачається. Керуючись ст.6 ЄКПЛ, ст.294 КУпАП, суд,

ПОСТАНОВИВ: Постанову Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 30 червня 2025 року відносно ОСОБА_1 залишити без зміни, а його апеляційну скаргу без задоволення. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Рівненського апеляційного суду О.І. Полюхович