Ухвала КЦС ВС № 757/18462/21-ц

УХВАЛА 24 липня 2025 року м. Київ справа № 757/18462/21-ц провадження № 61-1829св24 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І., суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І., учасники справи: позивач - Адвокатське об`єднання «Гапоненко Роман і партнери», відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2, розглянув заяву ОСОБА_1 про роз`яснення постанови Верховного Судувід 07 серпня 2024 рокуу справі за позовом Адвокатського об`єднання «Гапоненко Роман і партнери» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні майном, ВСТАНОВИВ: У квітні 2021 року Адвокатське об`єднання «Гапоненко Роман і партнери» (далі - АО «Гапоненко Роман і партнери») звернулось з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні майном. Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 14 листопада 2022 року у задоволенні позову АО «Гапоненко Роман і партнери» відмовлено. Додатковим рішенням Печерського районного суду м. Києва від 05 квітня 202 року, заяву представника відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат задоволено. Ухвалено додаткове рішення у цивільній справі № 757/18462/21-ц. Стягнено з АО «Гапоненко Роман і партнери» на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 33 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Постановою Київського апеляційного суду від 06 вересня 2023 року, апеляційні скарги АО «Гапоненко Роман і партнери» залишено без задоволення, рішення Печерського районного суду міста Києва від 14 листопада 2022 року та додаткове рішення Печерського районного суду міста Києва від 5 квітня 2023 року - без змін. Постановою Верховного Суду від 07 серпня 2024 року касаційну скаргу АО «Гапоненко Роман і партнери» задоволено частково. Рішення Печерського районного суду міста Києва від 14 листопада 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 вересня 2023 року в частині позовних вимог до ОСОБА_1 змінено, викладено їх мотивувальні частини в редакції цієї постанови. Рішення Печерського районного суду міста Києва від 14 листопада 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 вересня 2023 року в частині позовних вимог АО «Гапоненко Роман і партнери» до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні майном та додаткове рішення Печерського районного суду м. Києва від 05 квітня 2023 року скасовано, справу в цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції. У травні 2025 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду через підсистему «Електронний Суд» заяву, в якій просить роз`яснити постанову Верховного Суду від 07 серпня 2024 року, та вказати, чи може вказана постанова, в якій Верховний Суд встановив, що ОСОБА_1 не є належним відповідачем у справі, вважатися преюдиційною щодо спорів, учасником яких є ОСОБА_1 .? Чи є твердження, яке міститься у постанові Верховного Суду від 07 серпня 2024 року у справі № 757/18462/21-ц: «…навіть у тому разі якщо сторони не домовилися про розмір плати у договорі найму (оренди) - це не «знищує» такий договір. Варто підкреслити, що договір, і зокрема договір найму (оренди) вчиняється для того щоб «породити» відповідний результат, а не для того щоб згодом констатувати його неукладеність, вочевидь для того щоб не виконувати обов`язки, які «з`явилися» з такого договору» встановленням факту зловживання ОСОБА_1 своїми правами чи прояву недобросовісної поведінки? 07 травня 2025 року АО «Гапоненко Роман і партнери» подало до Верховного Суду через підсистему «Електронний Суд» клопотання про повернення заяви ОСОБА_1 про роз`яснення постанови Верховного Суду від 07 серпня 2024 року без розгляду, оскільки ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 08 квітня 2025 року у справі № 757/18462/21-ц позовні вимоги АО «Гапоненко Роман і партнери» до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні майном залишено без розгляду. Колегія суддів зазначає, що підстави для задоволення клопотання АО «Гапоненко Роман і партнери» відсутні, оскільки ОСОБА_1 є учасником справи, який відповідно до частини першої статті 271 ЦПК України може звернутися до суду із заявою про роз`яснення судового рішення. Заява ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення задоволенню не підлягає з огляду на таке. За заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення (частини перша статті 271 ЦПК України). Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання (частини друга статті 271 ЦПК України). Як свідчить тлумачення частин першої та другої статті 271 ЦПК України роз`яснення рішення суду можливе тоді, коли воно є незрозумілим, і це ускладнює його реалізацію. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, суд відмовляє в роз`ясненні рішення. В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року в справі № 904/2526/18 (провадження № 12-272гс18) зазначено, що «роз`яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового документа. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз`яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання. Здійснюючи роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз`ясненні рішення. Частиною другою статті 245 ГПК України встановлено, що подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання. Із зазначеної норми вбачається, що роз`ясненню підлягають не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають виконанню, порядок здійснення якого визначено Законом України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження». В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року в справі № 233/3676/19 (провадження № 14-65цс20) Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що відповідно до частини другої статті 271 ЦПК України подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання. Зі змісту цієї норми убачається, що роз`ясненню підлягають не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають виконанню, зокрема, у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження. У цій справі постанова Верховного Суду від 07 серпня 2024 року, про роз`яснення якої подано заяву, не підлягає примусовому виконанню. Тому, вказана постанова відповідно до правил статі 271 ЦПК України роз`ясненню не підлягає. За таких обставин у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення постанови Верховного Судувід 07 серпня 2024 року слід відмовити. Керуючись статтями 260, 271 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: У задоволенні клопотання Адвокатського об`єднання «Гапоненко Роман і партнери» про повернення без розгляду заяви про роз`яснення судового рішення відмовити. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення постанови Верховного Судувід 07 серпня 2024 року в справі за позовом Адвокатського об`єднання «Гапоненко Роман і партнери» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні майном відмовити. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Головуючий В. І. Крат Судді: Д. А. Гудима І. О. Дундар Є. В. Краснощоков П. І. Пархоменко