Постанова 4811 № 466/3440/25

Справа № 466/3440/25 Головуючий у 1 інстанції: Баєва О. І. Провадження № 33/811/963/25 Доповідач: Галапац І. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 липня 2025 року Львівський апеляційний суд в складі: судді Галапаца І.І., розглянувши у судовому засіданні в м.Львові, апеляційну скаргу захисника правопорушника ОСОБА_1 адвоката Гавенка Олега Богдановича на постанову судді Шевченківського районного суду м.Львова від 05 червня 2025 року, в с т а н о в и в: цією постановою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн (сімнадцять тисяч) в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 грн (шістсот п`ять гривень шістдесят копійок). Згідно постанови судді, 07 квітня 2025 року о 07:33 год. у м. Львів-с. Брюховичі по вул. Незалежності України, 56 водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом «Toyota» н.з. НОМЕР_1 перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку із застосуванням технічного приладу Alcotest-Drager 6820, результат 1,24%. Своїми діями ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. В апеляційній скарзі захисник правопорушника ОСОБА_1 адвокат Гавенко О.Б. покликається на те, що оскаржувана постанова є незаконною, необгрунтованою, прийнятою без всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права. а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Вважає, що працівниками поліції порушено вимоги ст. 266 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 не був згоден із результатом тесту. Стверджує, що на відеозаписі події відсутній факт керування ОСОБА_3 транспортним засобом. Крім цього, апелянт зазначає, що місцевим судом безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання щодо скерування матеріалів за місцем проживання ОСОБА_1 . Просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови місцевого суду, мотивуючи тим, що розгляд справи в суді першої інстанції проводився за відсутності ОСОБА_1 та його захисника, копію постанови отримали 09 червня 2025 року; оскаржувану постанову скасувати, провадження у справі закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Правопорушник ОСОБА_1 та його захисник адвокат Гавенко О.Б. будучи повідомленими про дату, час і місце розгляду, в судове засідання для участі у справі не з`явилися, про причини неявки не повідомили, і клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило, а тому апеляційний суд вважає можливим розгляд апеляційної скарги проводити за їх відсутності, так як згідно практики Європейського суду з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає за можливе поновити строк апеляційного оскарження постанови судді місцевого суду, та приходить до висновку, що така задоволенню не підлягає, виходячи з наступного. Відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху. Вказані положення повністю узгоджуються з положеннями п. 2.9а Правил дорожнього руху України, якими водію забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебувати під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Як вбачається із матеріалів справи суд першої інстанції обґрунтовано, на підставі досліджених доказів дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Такий висновок суду підтверджується зібраними по справі доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №919972 від 07 квітня 2025 року, де викладена фабула вчиненого правопорушення; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; роздруківкою приладу Alcotest-Drager 6820, результат - 1,24%; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 07 квітня 2025 року; відеозаписом події та іншими матеріалами справи, яким суддя районного суду дала належну правову оцінку в своїй постанові, з чим погоджується апеляційний суд. Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, на думку апеляційного суду, суд першої інстанції обгрунтовано визнав їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП. Наявний в матеріалах справи протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №919972 від 07 квітня 2025 року, складений щодо ОСОБА_1 за своєю формою та змістом відповідає вимогам чинного законодавства, містить у собі усі необхідні дані щодо обставин вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та особи-порушника. Як зазначено в протоколі, права та обов`язки згідно зі ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП ОСОБА_1 були роз`яснені, проте, від підпису та пояснень останній відмовився, про що було зроблено відповідні відмітки у такому. Апеляційний суд не бере до уваги доводи адвоката Гавенка О.Б. в частині недоведення факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 , оскільки такі спростовуються зібраними та дослідженими по справі вищепереліченими доказами, як в суді першої, так і апеляційної інстанцій, а невизнання правопорушником своєї вини у скоєному, суд розцінює як спосіб уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення, та відхиляє їх. Що стосується доводів апелянта щодо порушення проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, то такі суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, виходячи з наступного. Так, відповідно до п.2.5 «Правил дорожнього руху», водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Згідно з ч.ч.2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, або в разі незгоди з його результатами, огляд проводиться в закладі охорони здоров`я. Аналогічні положення щодо огляду громадян на стан сп`яніння містить «Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затверджена наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за №1413/27858. Відтак, на переконання апеляційного суду, з наданих матеріалів справи вбачається, що працівниками поліції дотримано вимог «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Що стосується покликань адвоката Гавенка О.Б. в апеляційній скарзі про скерування матеріалів адміністративної справи за місцем проживання правопорушника, то такі, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки згідно з ч. 1 ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. При цьому вказана норма не передбачає жодних підстав для скерування справи про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП до іншого суду. З огляду на те, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення у м. Львів-с. Брюховичі по вул. Незалежності України, 56, що знаходиться у межах територіальної юрисдикції Шевченківського районного суду м. Львова, розгляд такої має здійснюватись суддею саме цього суду. Таким чином, твердження апелянта про те, що постанова не в повній мірі відповідає вимогам закону, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки при розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя відповідно до ст.ст. 245 та 280 КУпАП повно і всебічно з`ясувала усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи. При цьому, апеляційний суд з врахуванням вищенаведеного вважає, що стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік накладене на правопорушника з дотриманням вимог ст. 33 КУпАП та відповідає характеру вчиненого правопорушення, особі порушника, ступеню його вини та є необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети виховного впливу та запобігання вчиненню ОСОБА_1 нових правопорушень. З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді немає. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, - п о с т а н о в и в: поновити захиснику правопорушника ОСОБА_1 адвокату Гавенку О.Б. строк на апеляційне оскарження постанови судді Шевченківського районного суду м.Львова від 05 червня 2025 року. Апеляційну скаргу захисника правопорушника ОСОБА_1 адвоката Гавенка О.Б. - залишити без задоволення, а постанову судді Шевченківського районного суду м.Львова від 05 червня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн (сімнадцять тисяч) в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік - без зміни. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Галапац І.І.