Постанова 4824 № 754/11947/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД справа № 754/11947/24 провадження № 22-ц/824/5821/2025 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 червня 2025 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів: судді - доповідача Кирилюк Г. М. суддів: Рейнарт І. М., Ящук Т. І., при секретарі Черняк Д. Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» про захист прав споживача, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 21 листопада 2024 року в складі судді Таран Н. Г., встановив: 23.08.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (далі - ПрАТ «АК «Київводоканал») про захист прав споживача. Позовні вимоги обґрунтовував тим, що він є співвласником квартири АДРЕСА_1 . Він є користувачем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення. ПрАТ «АК «Київводоканал» є надавачем цих послуг. 21 червня 2018 року до його квартири з`явився працівник відповідача, який демонтував пломбу на лічильнику холодної води, намагався вручити припис-попередження, суть якого зводиться до того, що він мав до 21.07.2018 провести повірку приладу обліку, що на його думку є незаконним, оскільки обов`язок повірки лічильників холодної води покладено на надавача цих послуг. З 01 вересня 2018 року ПрАТ «АК «Київводоканал» самоправно, неправомірно «зняв» його лічильник холодної води з абонентського обліку, на якому лічильник до того перебував, почав нараховувати плату за нормативами споживання. ПрАТ «АК «Київводоканал» унеможливив передання ним показань лічильників гарячої та холодної води через свій сайт, «особистий кабінет» і сервіс Portmone.сom у розділі «передача показників». Відтоді у рахунках, які йому виставляє відповідач, фігурують надумані, захмарні обсяги споживання води. ПрАТ «АК «Київводоканал» порушує його права як користувача (споживача), оскільки намагається перекласти на нього виконання свого обов`язку повірки лічильника холодної води. З цього приводу він неодноразово звертався до відповідача, органів виконавчої влади та органів захисту прав споживачів, але відповідач ні на що не зважає. Він неодноразово повідомляв ПрАТ «АК «Київводоканал» про те, що його донька ОСОБА_2 не проживає в квартирі АДРЕСА_1 з 2015 року, проте відповідач продовжує виставляти рахунки за воду, яку нібито спожила його дочка. З 25 лютого 2022 року він перебуває в лавах Збройних Сил України. В квартирі за вищевказаною адресою з того часу і до 09 березня 2024 року не проживав, а після цієї дати майже не проживає. Проте відповідач весь цей час вважає його споживачем послуг холодної води та виставляє відповідні рахунки. Посилаючись на вказані обставини позивач просив суд: 1. визнати припис-попередження від 21.06.2018 неправомірним; 2. визнати зняття відповідачем з 01.09.2018 його квартирного лічильника холодної води з абонентського обліку і нараховування з того часу плати його сім`ї за воду за нормативами споживання неправомірними (незаконними) діями; 3. зобов`язати відповідача припинити його дії щодо зняття його квартирного лічильника холодної води з абонентського обліку, які порушують його право на врахування показань лічильників, і відновити становище, що існувало до порушення; 4. зобов`язати відповідача провести перерахунок його сім`ї розміру плати за централізоване водопостачання та водовідведення згідно з показаннями квартирних лічильників холодної та гарячої води ( реальний обсяг споживання помісячно відображено на сторінці ПрАТ «АК «Київводоканал» у «Фейсбуку»); 5. зобов`язати відповідача провести повірку лічильника холодної води, встановленого в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , тобто вчинити дії, передбачені в Порядку подання засобів вимірювальної техніки на періодичну повірку, обслуговування та ремонт, затвердженому урядовою постановою від 08.07.2015 №

474. Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 21 листопада 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 залишено без задоволення. 18.12.2024 ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Деснянського районного суду міста Києва від 21 листопада 2024 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Доводи апеляційної скарги позивача обґрунтовані тим, що відповідач не довів, що його дії щодо направлення припису-попередження від 21.06.2018, а також зняття з 01.09.2018 квартирного лічильника холодної води з абонентського обліку були законними. Відповідач діяв з порушенням постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» від 21.07.2005 №630, а також п. 2 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання». Суд не надав оцінки його аргументам щодо незаконності вказаних дій відповідача, що свідчить про незаконність та необґрунтованість оскаржуваного судового рішення. В позовних вимогах він не просив суд зобов`язати здійснити повірку лічильника за його рахунок. Повірка має здійснюватися за рахунок власників вузлів обліку, але не самими власниками вузлів обліку. Власники не можуть самостійно роботи демонтаж вузлів обліку, бо вони опломбовані надавачем послуг. Відповідач свідомо вводив суд в оману, нібито не розрізняючи таких понять, як «проведення повірки лічильника води» та «оплата послуг, пов`язаних з повіркою лічильника води». Згідно із законодавством повірку лічильника води має здійснювати надавач послуг щодо централізованого постачання та водовідведення, а оплату за повірку лічильника води - споживач. Але плата за повірку лічильника води можлива лише після проведення такої повірки. Тобто надавач послуг має провести повірку лічильника води та виставити споживачу відповідний рахунок, який і підлягає оплаті. Вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що норми Порядку подання засобів вимірювальної техніки на періодичну повірку, обслуговування та ремонт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2015 №474, не поширюються на процедуру подання на періодичну повірку розподільного (квартирного) засобу обліку води. 04.03.2025 ПрАТ «АК «Київводоканал» надіслало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Деснянського районного суду міста Києва від 21 листопада 2024 року без змін. Зазначає, що ПрАТ «АК «Київводоканал» з 2018 року нараховує позивачу плату за водопостачання та водовідведення за нормами споживання без врахування квартирних засобів обліку спожитої води. На підставі звернення позивача 13.06.2018 відповідачем була сформована заявка на контрольне зняття показань засобів обліку в його квартирі. 21.06.2018 фахівцем ПрАТ «АК «Київводоканал» було проведено обстеження засобів обліку води за адресою: АДРЕСА_1 . За результатами обстеження складено акт контрольного зняття показань засобів обліку води та встановлено, що встановлені засоби обліку води позивача 2022 року випуску та підлягають періодичній повірці в термін до 21.07.2018 року, про що зазначено в приписі-попередженні від 21.06.2018. В свою чергу ОСОБА_1 від підпису вказаних документів відмовився. З огляду на те, що позивачем не виконано умов припису - попередження від 21.06.2018 щодо необхідності проведення метрологічної повірки квартирних засобів обліку води або їх заміни до 21.07.2018, тому засіб обліку холодної води з 01.09.2018 знято з абонентського обліку. Нарахування оплати за послуги з централізованого постачання холодної води та відведення холодної і гарячої води проводяться як для квартири, яка не обладнана засобом обліку води. Під час проведення нарахувань враховується пільга на оплату житлово-комунальних послуг «Учасник бойових дій» на 3 особи. Для відновлення розрахунків за спожиті послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за показами квартирного засобу обліку холодної води позивачу необхідно здійснити метрологічну повірку квартирних засобів обліку води або замінити їх. Про вчинені дії необхідно повідомити ПрАТ «АК «Київводоканал» та надати підтверджуючі документи для прийняття квартирних засобів обліку води на абонентський облік. В судове засідання учасники справи не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином. 07.06.2025 ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернувся до суду з заявою, в якій просив розглянути справу за його відсутності. Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Судом встановлено, що ОСОБА_1 є користувачем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 . На підставі звернення ОСОБА_1 13.06.2018 була оформлена заявка на контрольне зняття показань засобів обліку у вказаній квартирі та 21.06.2018 фахівцем ПрАТ «АК «Київводоканал» проведено відповідне обстеження засобів обліку. За наслідками обстеження 21.06.2018 встановлено, що засоби обліку води 2002 року випуску. Відповідно до припису-попередження ПрАТ «АК «Київводоканал» від 21.06.2018, ОСОБА_1 необхідно в термін до 21.07.2018 провести повірку приладу обліку та надати інформацію до ПрАТ «АК «Київводоканал». У випадку непридатності засобу вимірювальної техніки потрібно провести його заміну. У разі відмові від повірки, нарахування оплати за користування послугами централізованого водопостачання та водовідведення відбуватиметься на підставі показників загальнобудинкового лічильника, а в разі його відсутності - згідно з нормами водопостачання ( відповідно постанови КМУ від 21.07.2005 №630). З 01 вересня 2018 року лічильник холодної води, що встановлений в квартирі позивача, знято з абонентського обліку. Листом від 15.01.2019 р. № 333/8/8/02-19 ПрАТ «АК «Київводоканал» на звернення ОСОБА_1 від 27.12.2018 р. повідомило, що відповідно до ст. 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 05.06.2014 №1314-VІІ зі змінами та доповненнями, лічильники холодної води, що знаходяться у власності фізичних осіб (квартиронаймачів) підпадають під сферу державного метрологічного контролю і нагляду. Згідно з п. 1 ст. 28 Закону, засоби вимірювальної технічки, що перебувають в експлуатації, на які поширюється державний метрологічний нагляд, підлягають періодичній повірці. Згідно даних акту контрольного зняття показників від 21.06.2018 №338644 у квартирних приладів обліку, які встановлені в квартирі позивача, сплинув міжповірочний інтервал. Лічильники холодної та гарячої води потребують повірки і не можуть вважатись придатними до використання. Термін повірки приладів обліку води становить один місяць з моменту отримання припису-попередження. З 01.092018 лічильник холодної води було знято з реєстрації і нарахування за послуги з водопостачання холодної води та водовідведення відбувається на підставі показників загальнобудинкового лічильника. Для проведення робіт по повірці лічильників води необхідно терміново звернутися за телефонами (044)277-21-81, 067-233-64-69 або онлайн vodokanal.kiev.ua. Рішення щодо проведення коригувань нарахувань по квартирі позивача буде прийнято після надання документів про проведення метрологічної повірки квартирних засобів обліку холодної води та надання копій повідомлень на сплату комунальних послуг із зазначенням показників лічильників, за які проведено оплату. Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що засіб вимірювальної техніки, встановлений в квартирі позивача, обліковує об`єм спожитої холодної води в цій квартирі та є засобом розподільного обліку, а тому норми Порядку подання засобів вимірювальної техніки на періодичну повірку, обслуговування та ремонт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2015 №474, не поширюються на процедуру подання на періодичну повірку розподільного (квартирного) засобу обліку води. Згідно з Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» періодична повірка (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) вузлів розподільного (квартирного) обліку здійснюються за рахунок власників таких вузлів обліку. Вказаний Закон має вищу юридичну силу, ніж Правила надання послуг з централізованого опалення постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630, а тому його положення застосовуються лише в тій частині, яка не суперечить вимогам Закону. Позивачем не доведено надання відповідачем послуг неналежної якості та/або порушення зобов`язань, визначених договором або законом. Надаючи оцінку висновку суду першої інстанції з огляду на доводи апеляційної скарги колегія суддів виходить з таких підстав. 02.08.2017 року набрав чинності Закон України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», яким змінені підходи до обліку комунальних послуг, а також встановлення та обслуговування засобів обліку води та теплової енергії (як квартирних, так і будинкових). У зв`язку з прийняттям вказаного закону внесено зміни до ст. 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» та виключено положення про здійснення періодичної повірки, обслуговування та ремонту засобів вимірювальної техніки, результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб теплову енергію і воду, що є власністю фізичних осіб за рахунок суб`єктів господарювання, що надають послуги з тепло- і водопостачання. Згідно з ст. 1, ч. 2 ст. 6 Закон України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» обслуговування, та заміна вузлів розподільного обліку/приладів-розподілювачів теплової енергії, що включає також огляд, опломбування/розпломбування, та періодичну повірку, здійснюються за рахунок власників таких вузлів обліку, якщо інше не встановлено законом або договором. 29.11.2017р. набрала чинності Постанова НКРЕКП від 02.11.2017 № 1344 «Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних справ від 26.11.2015 № 2868» якою із структури тарифу на послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем) були виключені витрати на проведення робіт з періодичної повірки, обслуговування та ремонту квартирних засобів обліку води (у тому числі на їх демонтаж, транспортування та монтаж). Виконання вказаних видів робіт за рахунок коштів ПрАТ «АК Київводоканал» було припинено. Відтак, з 29.11.2017р. проведення періодичної повірки, обслуговування і ремонт квартирних засобів обліку води (у тому числі їх демонтаж, транспортування та монтаж після повірки) має здійснюватися за рахунок власника квартири. Як було встановлено судом та не спростовувалося відповідачем, останній раз повірку засобів обліку води, встановлених у квартирі позивача, проведено в 2002 році. Доказів того, що позивач звертався до відповідача з питанням проведення робіт по повірці лічильників матеріали справи не містять. Оскільки при проведенні нарахувань за спожиті послуги з централізованого водопостачання та водовідведення мають враховуються показники лише тих приладів обліку води, які пройшли відповідну повірку, за відсутності доказів того, що ОСОБА_1 звертався до відповідача з вимогою проведення робіт по повірці лічильників води, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення його позовних вимог. Правильними є висновки суду першої інстанції і в тій частині, що норми Порядку подання засобів вимірювальної техніки на періодичну повірку, обслуговування та ремонт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 липня 2015 року №474 не поширюються на дані правовідносини. Так, відповідно до абзацу другого частини четвертої статті 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» в редакції Закону №2119-VIII від 22.06.2017, відповідальність за своєчасність проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення комерційних розрахунків за спожиті теплову енергію і воду) покладається на суб`єктів господарювання, що здійснюють обслуговування відповідних засобів вимірювальної техніки. Відповідно до абзацу третього частини четвертої статті 17 цього Закону періодична повірка засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення комерційних розрахунків за спожиті теплову енергію і воду) проводиться за рахунок внесків за обслуговування вузлів комерційного обліку, встановлених відповідно до Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання". Відповідно до абзацу частини четвертої статті 17 цього Закону в редакції Закону № 2189-VIII від 09.11.2017; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1060-IX від 03.12.2020, періодична повірка засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення комерційних розрахунків за спожиті теплову енергію і воду) проводиться за рахунок плати за абонентське обслуговування - за умови укладення індивідуального договору або індивідуального договору з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги". У разі укладення колективного договору про надання комунальних послуг, договору про надання комунальних послуг з колективним споживачем або прийняття рішення співвласниками про порядок обслуговування та заміну вузла (вузлів) комерційного обліку відповідно до законодавства періодична повірка засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення комерційних розрахунків за спожиті теплову енергію і воду) проводиться за рахунок співвласників багатоквартирного будинку. Відповідно до п. 1 Порядку подання засобів вимірювальної техніки на періодичну повірку, обслуговування та ремонт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 липня 2015 року №474, цей Порядок визначає процедуру подання на періодичну повірку, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки, результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиту для побутових потреб електричну енергію і газ, комерційних розрахунків за спожиту теплову енергію і воду (далі - засоби вимірювальної техніки), що є власністю фізичних осіб, спільною власністю співвласників багатоквартирного будинку. Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» комерційний облік комунальних послуг - визначення за допомогою вузла комерційного обліку або за встановленими правилами у передбачених цим Законом випадках кількісних та якісних показників комунальної послуги, вимірювання яких забезпечується вузлом обліку, на підставі яких проводяться розрахунки за спожиті комунальні послуги. Оскільки засіб вимірювальної техніки, встановлений в квартирі позивача, не є засобом комерційного обліку комунальних послуг, порядок подання таких засобів на періодичну повірку, обслуговування та ремонт не регулюється Порядком подання засобів вимірювальної техніки на періодичну повірку, обслуговування та ремонт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 липня 2015 року №474. З огляду на те, що повірка внутрішньо квартирних засобів обліку води здійснюється за умови надання власником доступу до квартири, в якій установлені відповідні засоби обліку води, за відсутності доказів звернення позивача з питання проведення повірки лічильників води та відмови відповідача у здійсненні такої повірки, суд першої інстанції дійшов в правильного висновку про відсутність правових підстав для зобов`язання відповідача провести повірку лічильників води, встановлених в квартирі позивача, а також провести перерахунок розміру плату виходячи з показників лічильників, які відображено на сторінці відповідача у «Фейсбуку». Отже, наведені в апеляційній скарзі доводи не можуть бути підставами для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи. Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки, встановивши фактичні обставини справи, які мають значення для правильного її вирішення, судове рішення прийнято з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи викладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Керуючись ст. 353, 367, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Деснянського районного суду міста Києва від 21 листопада 2024 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Повне судове рішення складено 25.07.2025. Суддя-доповідач Г. М. Кирилюк Судді: І. М. Рейнарт Т. І. Ящук