Постанова 4854 № 420/11116/24

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 28 липня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/11116/24 Перша інстанція: суддя Лебедєва Г.В., повний текст судового рішення складено 24.10.2024, м. Одеса П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Димерлія О.О., суддів: Шляхтицького О.І., Лук`янчук О.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.10.2024 у справі №420/11116/24 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ОТТО ТРЕЙДИНГ» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення У С Т А Н О В И В: 10.04.2024 товариство з обмеженою відповідальністю «ОТТО ТРЕЙДИНГ» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду із позовною заявою, у якій просило суд: - визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів від 26.12.2023 №UА500500/2023/000878/2; - визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлення випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2023/001654. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з метою визначення митної вартості товару за першим методом декларантом до митного органу надано повний пакет документів, перелік яких наведено у статті 53 Митного кодексу України. Такі документи не містять розбіжностей, а тому в митного органу не було правових підстав для витребування додаткових документів. На думку позивача, контролюючим органом безпідставно прийнято оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів від 26.12.2023 №UА500500/2023/000878/2 та сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2023/001654. Відповідач із позовними вимогами не погоджується з підстав викладених у відзиві на позовну заяву вказуючи про те, що в поданих до контролюючого органу документах містяться розбіжності, вони не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Означене зумовило необхідність витребування додаткових документів. Оскільки виявлених розбіжностей декларантом усунуто не було митним органом здійснено коригування митної вартості товару за резервним методом. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23.10.2024 у справі №420/11116/24 адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ОТТО ТРЕЙДИНГ» задоволено. Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив із того, що декларантом подано усі необхідні документи, які надавали митному органу можливість визначити митну вартість товару за першим методом. Такі документи підтверджують числове значення митної вартості та не містять розбіжностей. Також, окружним адміністративним судом зазначено, що неведені суб`єктом владних повноважень в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів від 26.12.2023 №UА500500/2023/000878/2 доводи є необґрунтованими. Не погодившись із вищеозначеним рішенням суду першої інстанції митним органом подано апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на неправильне застосування окружним адміністративним судом норм матеріального права, останнім викладено прохання скасувати оскаржуваний судовий акт із прийняттям нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги Одеською митницею не зазначено, у чому саме полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права, а зміст апеляційної скарги дублює зміст відзиву на позовну заяву (а.с.104-119, а.с.163-172). Згідно із поданими позивачем до суду апеляційної інстанції письмовими поясненнями, рішення від 23.10.2024 у справі №420/11116/24 Одеським окружним адміністративним судом прийнято із повним дотриманням норм матеріального та процесуального права. При цьому, на думку ТОВ «ОТТО ТРЕЙДИНГ», наведені в апеляційній скарзі доводи митного органу не спростовують висновків суду першої інстанції. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, у системному зв`язку із положеннями чинного, на момент виникнення спірних правовідносин, митного законодавства, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга Одеської митниці задоволенню не підлягає, з урахуванням такого. Зокрема, колегією суддів установлено, що 14.09.2022 між іноземною компанією ISOPLUS INTERNATIONAL LIMITED (Китай) (Постачальник) та ТОВ «ОТТО ТРЕЙДИНГ» (Покупець) укладено контракт №11/22 міжнародної поставки товару, за умовами якого постачальник продає, а покупець купує товар в асортименті, кількості та за цінами зазначеними в інвойсах (рахунках Постачальника), які є невід`ємною частиною даного Контракту. На виконання умов вищевказаного контракту від 14.09.2022 №11/22 компанією ISOPLUS INTERNATIONAL LIMITED (Китай) поставлено, а ТОВ «ОТТО ТРЕЙДИНГ» імпортовано в Україну: легку сітчасту тканину з отворами, полотняного переплетення, яку виготовлено із мінерального волокна/скловолокна (сітка скловолоконна), що використовується для внутрішніх і зовнішніх штукатурних робіт в будівництві, в рулонах завширшки 1м, довжиною 50м., щільністю 160гр/кв.м., з розміром осередку 4,0-4,0мм, жовтого кольору 2656 рулонів (132800м.кв.). З метою здійснення митного оформлення товарів, 25.12.2023 ТОВ «ОТТО ТРЕЙДИНГ» до Одеської митниці подано митну декларацію №23UA500500045856U4, у якій митну вартість товару декларантом визначено за ціною контракту. На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товару та обраного методу її визначення ТОВ «ОТТО ТРЕЙДИНГ» до контролюючого органу, разом з декларацією, подано наступні документи: зовнішньоекономічний контракт від 14.09.2022 №11/22, комерційний інвойс компанії «ISOPLUS INTERNATIONAL LIMITED» від 27.09.2023 №2023UPT01, пакувальний лист до інвойсу від 11.02.2023 № 2022UPT01, банківські платіжні документи від 13.12.2023 №231213/000540046 про сплату 2 550 доларів США, від 15.09.2023 №230915/000533250 про сплату 17 410 доларів США, від 27.11.2023 №231127/000538786 про сплату 152 долара США 80 центів, від 31.08.2023 про сплату 4482 доларів США; митну декларацію країни відправлення № 021720230000253554; коносамент №SHWS223091115, CMR № 360 від 24.12.2023; інвойси експедиторської компанії UAB «AGROLOGISTIKA LT» від 05.12.2023 №28763 на суму 2550 доларів США, №28918 від 19.12.2023 на суму 1500 доларів США та довідку від 21.12.2023 №211223/2; проформу-інвойс від 22.08.2023 №2023UPT01. Під час перевірки документів, які подано декларантом на підтвердження митної вартості товару, фахівцями контролюючого органу установлено, що подані документи містять розбіжності та не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме: - відповідно до п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; - для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 до зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Однак, в поданому до митного оформлення документі, що підтверджує вартість перевезення товару від 25.04.2023 № 250423/1, не міститься інформації щодо умов поставки товару. - у розділі 5 пункт 5.1.2 зовнішньоекономічного договору від 14.09.2022 №11/22 передбачено, що оплата здійснюється безготівковим банківським переказом на рахунковий рахунок постачальника, але в пакеті документів, наданих до митного оформлення, він відсутній. У зв`язку із чим, митним органом на підставі вимог ч.3 ст.53 Митного кодексу України було зобов`язано декларанта протягом 10-ти календарних днів надати додаткові документи, зокрема: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими організаціями; 3) каталоги, специфікації фірми-виробника товару; 4) копію митної декларації країни відправлення. Колегією суддів установлено, що 25.12.2023 ТОВ «ОТТО ТРЕЙДИНГ» до митного органу скеровано лист, яким адресата повідомлено, що інші документи подаватися не будуть. За результатом розгляду питання щодо митного оформлення зазначеного у митній декларації товару Одеською митницею прийнято оспорювані рішення про коригування митної вартості товарів від 26.12.2023 №UА500500/2023/000878/2 та сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2023/001654. Не погодившись із коригуванням митним органом заявленої декларантом у митній декларації митної вартості товару позивач звернувся до суду з даним позовом. Здійснюючи перегляд справи в апеляційному порядку в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Спірні правовідносини виникли у сфері митної справи і стосуються порядку визначення митної вартості товарів, правомірності рішення відповідача щодо коригування митної вартості товару, який імпортується на митну територію України. Такі правовідносини урегульовано положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (зі змінами та доповненнями), відповідно до статті 49 якого митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно із ч.1 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. За приписами ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. Відповідно до ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Частиною 2 статті 53 Митного кодексу України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Отже, Митним кодексом України визначено вичерпний перелік документів, що подається декларантом до митного органу з метою підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. Відповідно до ч.ч.3-5 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію). Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 Митного кодексу України). Частиною 2 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до ч.6 ст.54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Згідно із частинами 1 та 2 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Згідно із ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Згідно із ст.58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу. Із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів убачається, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Водночас, дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості. При цьому, законом чітко окреслено умову, за наявності якої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів та відмови у митному оформленні, а саме наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. Відтак, приписи вказаних норм права зобов`язують митний орган чітко зазначити обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі поданих декларантом документів та обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей із зазначенням документів, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з даною обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти відповідні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Між тим, витребовувати контролюючий орган має лише ті документи, які надають змогу пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості та жодним чином не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом, саме, тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Так, як з`ясовано колегією суддів, на підтвердження обґрунтованості визначеного методу митної вартості товарів ТОВ "ОТТО ТРЕЙДИНГ" до контролюючого органу подано наступні документи: зовнішньоекономічний контракт від 14.09.2022 №11/22, комерційний інвойс компанії «ISOPLUS INTERNATIONAL LIMITED» від 27.09.2023 №2023UPT01, пакувальний лист до інвойсу від 11.02.2023 № 2022UPT01, банківські платіжні документи від 13.12.2023 №231213/000540046 про сплату 2 550 доларів США, від 15.09.2023 №230915/000533250 про сплату 17 410 доларів США, від 27.11.2023 №231127/000538786 про сплату 152 долара США 80 центів, від 31.08.2023 про сплату 4482 доларів США; митну декларацію країни відправлення № 021720230000253554; коносамент №SHWS223091115, CMR № 360 від 24.12.2023; інвойси експедиторської компанії UAB «AGROLOGISTIKA LT» від 05.12.2023 №28763 на суму 2550 доларів США, №28918 від 19.12.2023 на суму 1500 доларів США та довідку від 21.12.2023 №211223/2; проформу-інвойс від 22.08.2023 №2023UPT01. За наслідком дослідження вказаних документів, колегією суддів установлено, що вони ідентифікують оцінюваний товар та містять об`єктивні і достовірні відомості, що піддавались обчисленню, а також обґрунтовують митну вартість товарів за ціною договору згідно із вимогами частинами 4, 5 статті 58 Митного кодексу України. Однак, під час перевірки поданих декларантом до митного органу документів фахівцями контролюючого органу установлено, що вони містять розбіжності та не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме: - відповідно до п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; - для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 до зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Однак, в поданому до митного оформлення документі, що підтверджує вартість перевезення товару від 25.04.2023 № 250423/1, не міститься інформації щодо умов поставки товару. - у розділі 5 пункт 5.1.2 зовнішньоекономічного договору від 14.09.2022 №11/22 передбачено, що оплата здійснюється безготівковим банківським переказом на рахунковий рахунок постачальника, але в пакеті документів, наданих до митного оформлення, він відсутній. Натомість, з такою позицією митного органу погодитися неможливо з огляду на таке. Стосовно доводу суб`єкта владних повноважень про те, що подані декларантом документи не містять відомостей про вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, суд апеляційної інстанції відмічає наступне. Згідно із п.п.«в» п.1 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, а саме: витрати, понесені покупцем на вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Отже, понесені покупцем витрати на вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, включаються до митної вартості лише у разі якщо такі витрати не включено до ціни товару. Відповідно до п.п. 4.1 та 7 контракту від 14.09.2022 №11/22 постачальник поставляє товар, який продається згідно даного Контракту, на умовах FOB TIANJIN, Китай. Товар повинен бути промаркірований, завантажений і упакований так, щоб виключити псування або знищення його на весь період постачання до прийому товару Покупцем. У рахунку-фактурі (інвойсі) (Commercial invoice) №2023UPT01 від 27.09.2023 вказано, що товар запакований в ткані сумки та картон. Постачання товару здійснювалось на умовах FOB. Апеляційний адміністративний суд зазначає, що за такими умовами постачання пакування включається до ціни товару. До того ж, відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі МД « 37.Процедура» митної декларації має бути зазначено «ZZ32», в той час як у вказаній графі митної декларації поданої декларантом зазначено «ZZ00» (тара не зворотна та її вартість входить у ціну товару). З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що в межах спірних правовідносин покупець ТОВ "ОТТО ТРЕЙДИНГ" додаткових витрат на упаковку або пакувальні матеріали та робіти, пов`язані із пакуванням не понесено. У даному випадку, витрати на упаковку або пакувальні матеріали та робіти, пов`язані із пакуванням входять до ціни товару. Означене спростовує доводи митного органу стосовно повноти заявленої декларантом митної вартості товарів. Не є юридично спроможним також сумнів митного органу стосовно повноти задекларованої митної вартості товару в контексті того, що в поданому до митного оформлення документі, що підтверджує вартість перевезення товару від 25.04.2023 №250423/1, не міститься інформації щодо умов поставки товару, адже відповідачем не зазначено, а судом апеляційної інстанції не встановлено, які саме законодавчі приписи вимагають зазначення у такому документі умов поставки. Між тим, за наслідком комплексного дослідження усіх наявних у матеріалах справи документів, які декларантом подавались до митного органу з метою підтвердження заявленої митної вартості товару, підтверджує, що в досліджуваній ситуації умовами поставки товару є FOB. Колегія суддів зазначає, що не відображення в поданому до митного оформлення документі, що підтверджує вартість перевезення товару від 25.04.2023 №250423/1, умов поставки товару не свідчить про заниження митної вартості товарів. Крім того, слід відмітити, що в оскаржуваному рішенні митний орган вказує, що умов поставки товару не містить документ від 25.04.2023 №250423/1. Водночас, декларантом до митного оформлення не подавався документ із реквізитами № 250423/1 від 25.04.2023. Такого документу немає в переліку, зазначеному в гр. 44 митної декларації №23UA500500045856U4. Як з`ясовано судом апеляційної інстанції, ТОВ «ОТТО ТРЕЙДИНГ» до митного органу подано коносамент №SHWS223091115 CMR № 360 від 24.12.2023, довідку про транспортно-експедиційні витрати від 21.12.2023 № 211223/2, з яких убачається, що перевезення відбувалося на морському судні з морського порту Китаю «Ксінганг» до морського порту Румунії «Констанца». Вартість такого перевезення становить 1 750 доларів США. У подальшому товар з морського порту Румунії «Констанца до порту Рені Одеської області (вартість перевезення 500 доларів США). Крім цього, витрати на експедирування та навантажувально-розвантажувальні роботи складали 300 та 500 доларів США відповідно. Загальна вартість послуг з перевезення склала 3050 доларів США, як це вказано в довідці від 21.12.2023 № 211223/2. Подальше перевезення відбувалася за рахунок покупця. Загальна вартість такого перевезення становила 3050 доларів США. Вказана вартість перевезення була додана до ціни, що була фактично сплачена за товари, тобто додана до митної вартості, як визначено ч.10 ст.58 Митного кодексу України. Довідку про вартість перевезення від 21.12.2023 №211223/2 разом з транспортними перевізними документами додано декларантом до митної декларації №23UA500500045856U4 для підтвердження заявленої митної вартості, як зазначено в ст.53 Митного кодексу України. Щодо подання до митного оформлення документу про оплату за товар безготівковим банківським переказом на рахунковий рахунок постачальника. Відповідно до п.5.1 контракту від 14.09.2022 №11/22 розрахунки за товар, який поставляється відповідно до цього контракту, здійснюються в наступному порядку: - оплата здійснюється в доларах США; - оплата здійснюється безготівковим банківським переказом розрахунковий рахунок Постачальника; - оплата за товар може бути виконана до його отримання покупцем у вигляді передоплати, а так само допускається відстрочка платежу за згодою обох сторін. Як установлено колегією суддів, до митного оформлення декларантом подавались платіжні документи №230915/000533250 від 15.09.2023, № 70 від 27.11.2023, №72 від 05.12.2023 про сплату ТОВ «ОТТО ТРЕЙДИНГ» на користь компанії «ISOPLUS INTERNATIONAL LIMITED» грошових коштів в сумі 22 044 доларів США 80 центів. У таких банківських документах відображено посилання на контракт № 11/22 від 14.09.2022 та інвойс від №2023UPТ01 від 22.08.2023, загальна сума якого також становить 22 044 доларів США 80 центів. Апеляційний суд вказує, що у процедурі контролю за митною вартість товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Натомість, наведені митним органом в оскаржуваному рішенні обґрунтування жодним чином не впливають на митну вартість товару. З урахування установлених фактичних обставин справи апеляційний адміністративний суд дійшов висновку, що подані декларантом документи містять усі відомості, які підтверджують задекларовану ТОВ «ОТТО ТРЕЙДИНГ» митну вартість товару. Натомість, суб`єктом владних повноважень не доведено, що подані декларантом для митного оформлення товару документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, як і не доведено неможливості визначення митної вартості за першим методом (за ціною договору). Між тим, колегія суддів уважає необґрунтованими доводи скаржника стосовно спрацювання системи управління ризиками, оскільки вказане є підставою для контролюючого органу більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції і не може бути безумовною підставою для відмови в митному оформленні товару за заявленою декларантом митною вартістю. Різниця між митною вартістю товару, задекларованого особою та митною вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, також не свідчить про заниження митної вартості декларантом і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками. Посилаючись на такі обставини контролюючий орган має довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України; митну вартість за відповідною вантажною митною декларацією не було відкориговано; рішення про коригування (якщо воно приймалося) не оскаржено до суду та скасовано судом. Тоді як, матеріали справи таких доказів не містять. Відтак, беручи до уваги вищевикладене, суд апеляційної інстанції уважає правильним висновок окружного адміністративного суду щодо протиправності та наявності законодавчо передбачених підстав для скасування спірних рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів від 26.12.2023 року №UА500500/2023/000878/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2023/001654. Установлені в межах розгляду даної справи фактичні обставини у повному обсязі спростовують наведені в апеляційній скарзі доводи відповідача. Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі. Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а викладені відповідачем в апеляційній скарзі доводи не свідчать про порушення окружним адміністративним судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи. Отже, при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано усіх вимог законодавства, а тому підстав для його скасування немає. З підстав визначених статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст.308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний адміністративний суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Одеської митниці залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.10.2024 у справі №420/11116/24 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ОТТО ТРЕЙДИНГ» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання сторонами копії судового рішення. Суддя-доповідач О.О. Димерлій Судді О.І. Шляхтицький О.В. Лук`янчук