Постанова 4851 № 643/1819/24

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 липня 2025 р.Справа № 643/1819/24 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Калиновського В.А., Суддів: Русанової В.Б. , Бегунца А.О. , за участю секретаря судового засідання Тютюник О.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Департаменту патрульної поліції на рішення Салтівського районного суду міста Харкова від 17.12.2024, головуючий суддя І інстанції: Майстренко О.М., пр-т Ювілейний, 38Є, м. Харків, 61005, повний текст складено 17.12.24 року по справі № 643/1819/24 за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Харківській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення, ВСТАНОВИВ: Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому просить поновити строк на оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серія ДПО18 № 640340 від 12.12.2023 року, скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серія ДПО 18 № 640340 від 12.12.2023 року та закрити справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП відносно ОСОБА_1 та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646) на користь відносно ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 гривень 60 коп. В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що постановою інспектора взводу №2 роти №3 батальйону №1 старшим лейтенантом Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Соболєвським Вячеславом Анатолійовичем, серія ДП018 №640340 від 12.12.2023 до неї , ОСОБА_1 було застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн. за ч.2 ст.122 КУпАП за те, що 12.12.2023 року о 08 годині 44 хвилини в м. Харків, вул. Клочківська, 65, керуючи транспортним засобом FORD KUGA , номерний знак НОМЕР_1 здійснила проїзд на жовтий заборонений сигнал світлофора, чим порушила вимоги п.п. 8.7.3. «ґ» ПДР України. Рішенням Салтівського районного суду міста Харкова від 17.12.2024 року адміністративний позов ОСОБА_1 до УПП в Харківській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення - задоволено частково. Скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серія ДПО 18 № 640340 від 12.12.2023 року та закрити справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП відносно ОСОБА_1 . Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції на користь відносно ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 гривень 60 коп. Департамент патрульної поліції, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції. Так, представник Департаменту патрульної поліції в апеляційній скарзі зазначає, що належним відповідачем у даній справі є саме орган державної влади - суб`єкт владних повноважень. Відповідачем чи співвідповідачем у справах про оскарження постанов про накладення адміністративного стягнення за порушення Правил дорожнього руху має бути саме Департамент патрульної поліції, який є юридичною особою і має рахунки відкриті в Державній казначейській службі України. Представник апелянта наголошує, що належним відповідачем, рішення якого оскаржує позивач, у цій справі має бути Департамент патрульної поліції, проте останній не був визначений позивачем як відповідач у розгляді цієї адміністративної справи та судом першої інстанції залучений не був, заміну неналежного відповідача або залучення ДПП в якості співвідповідача судом також не проведено. При цьому судовий збір в сумі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок на користь ОСОБА_1 суд визначив стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ДПП, який не брав участі у справі. Позивач не скористався своїм правом та не надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції. Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 12.12.2023 року о 08 год. 44 хв., вона керуючи транспортним засобом FORD KUGA номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по провулку Рогатинському в м. Харкові та на перехресті з вулицею Клочківською в м. Харкові повернула праворуч на вказаному перехресті в той момент, коли включилось жовте, а потім червоне світло світлофору. В районі вулиці Клочківської, будинок 44 в м. Харкові позивачку зупинили працівники поліції та повідомили, що вона, ніби-то, в районі вулиці Клочківської, будинок 65, здійснила проїзд на жовтий заборонений сигнал світлофора, чим порушила вимоги п.п. 8.7.3. «ґ» ПДР України. Усні доводи позивача про відсутність факту порушення Правил дорожнього руху, оскільки при проїзді перехрестя, повертаючи з крайньої правої смуги праворуч з провулку Рогатинського на вулицю Клочківську керувалась п. 16.9. Правил дорожнього руху, інспектор взводу №2 роти №3 батальйону №1 старший лейтенант Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Соболєвський В`ячеслав Анатолійович до уваги не прийняв та виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія ДП018 №640340 від 12.12.2023. На її вимогу, надати відео докази, або інші докази, які б підтверджували вчинення адміністративного правопорушення, інспектор не надав, сказав, що все зафіксовано на камеру. Показати відео відмовився. При розмові з інспектором, останній запевняв позивача , що на даному перехресті відсутня стрілка зеленого кольору на таблиці, встановленій на рівні червоного сигналу світлофора із вертикальним розташуванням сигналів. Проте, це не відповідає дійсності, що підтверджується факт таблицею, зробленою власними технічними засобами, а також може бути підтверджено відео записом з реєстратора поліцейського, який позивачці так і не було надано для ознайомлення. Свою не згоду з оскаржуваною постановою, позивач висловила працівнику поліції під відеозапис на їх бодікамеру. Отже, позивач вважає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є незаконною та підлягає скасуванню. До суду надійшов відзив представника відповідача Д.Федюка, в якому останній просить у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі. Зазначає, що 12.12.2023 о 08:44 год по вулиці Клочківська поруч будинку № 65 в місті Харкові ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом FORD KUGA номерний знак НОМЕР_1 , проїхала перехрестя на заборонений жовтий сигнал світлофора, чим порушила вимоги пункту 8.7.3.ґ Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР). Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю, тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі. Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позову з наступних підстав. Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційних скарг. Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб`єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України). За приписами п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію", у випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання. Згідно із ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: як зокрема порушення правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (частини перша, друга, третя, четверта, шоста і сьома статті 122). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Використання у зазначених вище нормах формулювань "від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення", "розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у ст.222 - 244-20 КУпАП" вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб`єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.09.2020 у справі №742/2298/17 та від 26.12.2019 у справі за №724/716/16-а. Згідно з п.п. 1-4 Положення про Департамент патрульної поліції, затверджений Наказом Національної поліції України від 06 листопада 2015 року № 73 ДПП є міжрегіональним територіальним органом Національної поліції України, який створюється, реорганізовується та ліквідовується Кабінетом Міністрів України за поданням Міністра внутрішніх справ України в установленому законом порядку. Повне найменування - Департамент патрульної поліції, скорочена назва - ДПП. Департамент патрульної поліції складається із структурних підрозділів апарату Департаменту патрульної поліції і територіальних (відокремлених) підрозділів Департаменту патрульної поліції (далі - підрозділи Департаменту патрульної поліції). Департамент патрульної поліції організовує діяльність своїх підрозділів, здійснює контроль за їх діяльністю, надає їм організаційно-методичну і практичну допомогу та здійснює їх інформаційно-аналітичне, матеріально-технічне та фінансове забезпечення. З матеріалів справи вбачається, що відповідачами у справі позивачем та судом першої інстанції визначено Управління патрульної поліції в Харківській області, яке є структурним підрозділом Департаменту патрульної поліції без створення окремої юридичної особи. Натомість, при розгляді справ про адміністративні правопорушення інспектори чи управління, які є структурними підрозділами відповідного органу діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені центрального органу виконавчої влади, а саме Департаменту патрульної поліції. Відповідно до ч. 3 ст.43 КАС України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам). Колегія суддів зазначає, що оскільки Управління патрульної поліції в Харківській області - територіальним (структурним) підрозділом ДПП та не являється окремою юридичної особою, тому відповідно до ст.43 КАС України не мають адміністративної процесуальної правосуб`єктності та не можуть виступати самостійними відповідачами по справі. Натомість, належним відповідачем, рішення якого оскаржує позивач, у даній справі має бути Департамент патрульної поліції, тобто, відповідний суб`єкт владних повноважень від імені якого винесена постанова про накладення адміністративного стягнення, проте останній не був визначений позивачем як відповідач у розгляді цієї адміністративної справи та судом першої інстанції залучений не був, заміну неналежного відповідача або залучення ДПП в якості співвідповідача судом також не проведено. Таким чином, позивачем заявлено позов до неналежного відповідача. З приводу наведеного, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні адміністративного позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави (ч. 4 ст. 48 КАС України). Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. При цьому обов`язком суду першої інстанції є встановлення належності відповідачів та їх заміна у разі необхідності. Колегія суддів зазначає, що позивач не завжди спроможний правильно визначити відповідача. Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач зазначає відповідачем особу, яка, на його думку, повинна відповідати за позовом, проте під час розгляду справи він може заявити клопотання про заміну неналежного відповідача належним. Заміна відповідача може відбутися за клопотанням не лише позивача, а й будь-якої іншої особи, яка бере участь у справі, у тому числі й за клопотанням самого відповідача, або навіть за ініціативою суду. Особа, яка залучається до участі у справі у процесуальному статусі відповідача має процесуальні права та процесуальні обов`язки, визначені КАС України. За правилами ч. 7 ст. 48 КАС України заміна відповідача допускається лише до ухвалення рішення судом першої інстанції, а суд апеляційної інстанції позбавлений процесуального права здійснювати заміну неналежної сторони по справі або залучати до участі у справі другого відповідача. Зокрема, залучення такої особи на стадії апеляційного розгляду справи позбавило би залученого відповідача можливості користуватися своїми процесуальними правами, гарантованими КАС України в суді першої інстанції, що є порушенням принципу рівності сторін. Така правова позиція щодо застосування норм процесуального права зокрема була висловлена Верховним Судом у постанові від 09.07.2020 у справі № 2040/5355/18. Крім того, колегія суддів зауважує, що позовні вимоги заявляє позивач, водночас адміністративний суд може, якщо вважатиме за потрібне, застосувати інший, аніж той, який зазначив позивач, спосіб захисту його прав та інтересів, який не суперечитиме закону і забезпечуватиме їхній ефективний захист. Вибір/застосування способу захисту порушених прав та інтересів детермінується через призму суті порушеного (суб`єктивного) права в рамках правовідносин, з яких виник спір. Тож результативним обраний спосіб захисту порушеного права (у контексті цього спору) буде тоді, коли існуватиме взаємозв`язок між порушенням (суб`єктивного права особи) та (дозволеним, прийнятним) способом його захисту, водночас останній сприятиме вичерпному його поновленню. Однією з умов для досягнення такого результату є визначення належного відповідача/відповідачів за позовом, адже від цього значною мірою теж залежить та ж таки ефективність захисту порушеного права (втілена у процедурі виконання судового рішення). З огляду на викладене, враховуючи предмет даного позову, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, в порушення вказаних вимог процесуального закону, вирішуючи спір про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення від 12.12.2023, не з`ясував належність відповідача у справі та не вирішив питання про залучення до участі у справі належного відповідача чи співвідповідача. Матеріали справи не містять жодних доказів того, що суд першої інстанції запропонував позивачу здійснити заміну неналежного відповідача на належного або залучити до участі у справі другого відповідача. Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, не встановивши фактичні обставини, які мають значення для справи та не здійснивши заміну неналежної сторони, яка, в силу обмежень, встановлених статтею 48 КАС України, могла бути проведена виключно судом першої інстанції, допустив порушення норм процесуального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та відмови у задоволенні позову. Колегія суддів зауважує, що відмова у задоволенні адміністративного позову, заявленого до неналежного відповідача, враховуючи неможливість його заміни на стадії перегляду судового рішення в апеляційному порядку, не позбавляє позивача права на повторне звернення до суду з тим самим позовом, проте, вже до належного відповідача. Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 28 листопада 2019 року у справі №826/12172/18. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, про наявність підстав для відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Харківській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України, підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції задовольнити. Рішення Салтівського районного суду міста Харкова від 17.12.2024 по справі № 643/1819/24 скасувати. Ухвалити постанову, якою відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Харківській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий суддя В.А. Калиновський Судді В.Б. Русанова А.О. Бегунц Повний текст постанови складено 28.07.2025 року