Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 200/4209/24

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 липня 2025 року справа №200/4209/24 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г., Компанієць І.Д., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2025 року (головуючий суддя І інстанції Стойка В.В.), складену в повному обсязі 28 квітня 2025 року, у справі № 200/4209/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 05 вересня 2024 року у справі 200/4209/24 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 виплату з 01.01.2024 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно з довідкою ТУ ДСА в Донецькій області від 05.06.24 № 04-998/24 в розмірі 54 відсотки суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням фактично виплачених сум. Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2024 року апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 5 вересня 2024 року у справі № 200/4209/24 - залишено без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 вересня 2024 року у справі № 200/4209/24 - залишено без змін. Позивач 21 січня 2025 року через веб-портал пенсійного фонду звернулась до відповідача із запитом щодо повного виконання судового рішення. Листом від 07 лютого 2025 року за вих.№ 3143-1557/Н-02/8-0500/25 відповідач повідомив, що за період з 01.01.2024 по 31.12.2024 заявнику було нараховано щомісячного довічного утримання судді у відставці в сумі 316825,44 грн., яке буде сплачено після затвердження бюджетних програм на 2025 рік. 08 квітня 2025 року від ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 до суду подано клопотання про зміну способу виконання рішення суду, оскільки судове рішення не є виконаним у повному обсязі. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2025 року, заяву ОСОБА_1 (поданої через представника) про зміну способу та порядку виконання рішення суду в адміністративній справі № 200/4209/24 задоволено. Змінено спосіб виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від від 5 вересня 2024 року у справі 200/4209/2 в частині з зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 виплату з 01.01.2024 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно з довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області від 05.06.24 № 04-998/24 в розмірі 54 відсотки суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням фактично виплачених сум на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 заборгованості з щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 01.01.2024 по 31.12.2024 в розмірі 316825, 44 грн. Не погодившись із зазначеною ухвалою суду Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подало апеляційну скаргу в якій просило її скасувати та відмовити у задоволенні клопотання позивача про заміну способу виконання судового рішення. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що зміна способу виконання рішення суду із зобов`язання здійснити виплату заборгованості пенсійних виплат на стягнення конкретної суми цієї заборгованості з визначенням певного періоду, є зміною рішення по суті. Сторони в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином. Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне. Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Частиною другою статті 14 КАС України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Нормами частини третьої зазначеної статті передбачено, що невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. У відповідності до частини 1 статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Частиною 3 статті 382-3 КАС України визначено, що у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення. Суд розглядає питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення за правилами статті 378 цього Кодексу (частина 9 статті 382-3 КАС України). Відповідно до частини 1 статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Частиною 3 статті 378 КАС України визначено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат. Суд зазначає, що рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі № 200/4209/24 стосується пенсійних виплат (довідного грошового утримання судді у відставці), набрало законної сили. Вказане рішення залишається невиконаним. Судами встановлено, що у зв`язку з невиконання рішення суду від 05 вересня 2024 року у справі № 200/4209/24 в частині виплати ОСОБА_1 з 01.01.2024 по 31.12.2024 перерахованого на підставі довідки довічного грошового утримання судді у відставці, більше двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є підстави для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з відповідача нарахованої суми в розмірі 316825,44 грн. Як зазначає Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в апеляційній скарзі, єдиною причиною, яка ускладнює виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/4209/24, є неналежне фінансування державою витрат по виплаті пенсії. Отже, відсутність відповідного фінансування Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з боку розпорядника бюджетних коштів вищого рівня є обставиною, що істотно ускладнює виконання рішення у справі № 200/4209/24. Зважаючи на тривале невиконання рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі № 200/4209/24 щодо виплати позивачу заборгованості по пенсії (довічного грошового утримання судді у відставці), а також наявність обставин, що істотно ускладнюють його виконання, суд доходить висновку про наявність підстав для зміни способу виконання цього рішення в частині зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області сплатити заборгованість у розмірі 316825,44 грн. Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін. Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2025 року у справі № 200/4209/24 залишити без задоволення. Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2025 року у справі № 200/4209/24 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку, встановленому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 28 липня 2025 року. Судді А.В. Гайдар Е.Г. Казначеєв І.Д. Компанієць