Постанова Кропивницький апеляційний суд № 386/84/25

ПОСТАНОВА Іменем України 23 липня 2025 року м. Кропивницький справа № 386/84/25 провадження № 22-ц/4809/974/25 Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючий суддя Дьомич Л. М. (суддя - доповідач), судді Дуковський О. Л., Письменний О. А. при секретарі - Соловйовій І.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа виконавчий комітет Голованівської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області (як орган опіки та піклування) про призначення опікуна над недієздатною особою за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області від 17 березня 2025 року (Гут Ю.О.), - В С Т А Н О В И В: Зміст заяви У січні 2025р адвокат Волощук Володимир Володимирович, який діє в інтересах заявника ОСОБА_1 , звернувся до Голованівського районного суду Кіровоградської області з заявою про призначення опікуном над недієздатною особою ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , її сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 Заяву обґрунтовує тим, що 23.05.2024 року рішенням Голованівського районного суду Кіровоградської області визнано недієздатною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженку с. Березова Балка Вільшанського району Кіровоградської області, зареєстровану по АДРЕСА_1 , Стан здоров`я ОСОБА_2 залишається незмінним, хвороба не дозволяє бути самостійною, здійснювати будь які дії у побуті, вона не може самостійно захищати свої права та виконувати обов`язки, вчиняти правочини, потребує постійного стороннього догляду та контролю, тобто потребує встановлення відносно неї опіки та призначення опікуна, так як не розуміє наслідків своєї поведінки, не може правильно орієнтуватися та оцінювати прості життєві ситуації. ОСОБА_2 потребує постійного стороннього догляду згідно довідки Лікарсько консультативної комісії № 221 від 25 квітня 2023 року, виданої КНП «Голованівська центральна районна лікарня» Голованівської селищної ради про наслідки ГПМК 2019 р, так як має значне порушення функції ходи унаслідок яких потребує постійного стороннього догляду. Судове рішення Рішенням Голованівського районного суду Кіровоградської області від 17 березня 2025 року відмовлено у задоволенні заяви Волощука Володимира Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , заінтересована особа виконавчий комітет Голованівської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області (як орган опіки та піклування) про призначення опікуна над недієздатною особою. Суд виснував, що при розгляді на комісії питання щодо призначення ОСОБА_1 опікуном над недієздатною особою не досліджені та не враховані рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області від 23.05.2024 та постанова Кропивницького апеляційного суду від 19.09.2024. Подання органу опіки та піклування Голованівської селищної ради про призначення ОСОБА_1 опікуном над недієздатною матір`ю не містить належної мотивації: чому саме ОСОБА_1 , який є військовослужбовцем, маючи вищу військову освіту та звання майора ЗСУ, перебуваючи безпосередньо в бойовому порядку військової частини, здійснює відсіч збройної агресії рф проти України, необхідно призначити опікуном, а не іншу особу, наприклад: інших близьких родичів онуки, оскільки судом встановлено, що у ОСОБА_2 є дві онуки зі сторони сина ОСОБА_3 , а також комісією не з`ясовано близьких родичів (наявність онуків зі сторони сина ОСОБА_4 ) . Апеляційна скарга Не погоджуючись з судовим рішенням, представник заявника адвокат Волощук В.В. подав апеляційну скаргу, якою просить рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області від 17.03.2025 року - скасувати та ухвалити нове рішення, яким заяву задовольнити повністю. В обґрунтування неправильності судового рішення вказує, що ОСОБА_1 є рідним сином ОСОБА_2 , яка потребує постійного стороннього догляду, на підтвердження чого видана довідка Лікарсько косультативної комісії № 221 від 25 квітня 2023 року КНП «Голованівська центральна районна лікарня» Голованівської селищної ради про наслідки ГПМК 2019 р, має значне порушення функції ходи унаслідок яких потребує постійного стороннього догляду. Рішенням Голованівського районного суду Кіровоградської області від 23.05.2024 у справі №386/1542/23 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Голованівська селищна рада Кіровоградської області, як орган опіки та піклування, про визнання фізичної особи недієздатним, встановлення опіки та призначення опікуна, вимоги заяви задоволено частково, визнано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженку с. Березова Балка Вільшанського району Кіровоградської області, зареєстровану по АДРЕСА_1 , недієздатною. Постановою Кропивницького апеляційного суду від 19.09.2024 доповнено резолютивну частину Голованівського районного суду Кіровоградської області від 23.05.2024: 1) строк дії рішення суду про визнання ОСОБА_2 становить два роки з дня набрання ним законної сили; 2) копію рішення після набрання ним законної сили направити виконавчому комітету Голованіської селищної ради для здійснення опіки над ОСОБА_2 до призначення опікуна, а також територіальні представництва Центральної виборчої комісії. У ОСОБА_2 єдиний син, що перебуває на території України та немає обмежень, які б перешкоджали чи заважали бути опікуном своєї матері. Весь час за матір`ю доглядає заявник. В нього добрий стан здоров`я, спиртними напоями або наркотичними засобами не зловживає і на обліку у психоневрологічному або наркологічному диспансері не перебуває. Інших близьких рідних, з якими ОСОБА_2 мала б приязні відносини, відсутні. Змусити не близьких родичів, які не бажають проживати разом з особою що має психічне захворювання та похилий вік, неможливо. ОСОБА_5 (другий син недієздатної особи) надіслав заяву про відмову в опікунстві над ОСОБА_2 , оскільки проживає в Польщі та має негативні відносини з братом та матір`ю. При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. ОСОБА_1 , надав згоду на призначення опікуном, є близькою особою, сином ОСОБА_2 та має можливість виконувати опікунські обов`язки. У заявника відсутні перешкоди, визначені статтею 64 ЦК України щодо опікунства над недієздатною ОСОБА_2 . Можливість ОСОБА_1 здійснювати опікунство, перевірені органом опіки та піклування, за наслідками чого виказана пропозиція про доцільність призначення його опікуном. Висновок суду, що призначення опікуном ОСОБА_1 є способом ухилення від військової служби, не є коректним, адже обов`язок оборони незалежності та територіальної цілісності України не є єдиним конституційним обов`язком громадянина України й не має переваг перед іншими конституційними обов`язками. Бажання заявника бути опікуном є однією із визначених законом вимог для призначення особи опікуном. Введення військового стану в країні не зупинило дію актів Цивільного законодавства, що визначають порядок призначення опікуна та наразі не містять заборон або обмежень у контексті правовідносин справи на призначення опікуна недієздатній особі, його рідного сина. Звернення ОСОБА_2 викликано об`єктивною необхідністю догляду за недієздатною матір`ю як єдиного близької людини, зокрема, за проханням ОСОБА_2 . За вищевикладеного, відмова суду є такою, що не відповідає обставинам справи та не ґрунтується на положеннях законодавства. Відзив заінтересованою особою не подавався Рух справи Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 09 травня 2025 року відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області від 17 березня 2025 року. Ухвалою від 23 травня 2025 року справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області від 17 березня 2025 року призначено до розгляду в Кропивницькому апеляційному суді на 12 годину 30 хвилин 08 липня 2025 року. Позиція сторін у суді апеляційної інстанції Учасники справи у судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Голова Голованівської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області подав заяву про розгляд справи за відсутності сторони, виклав письмову незгоду з судовим рішенням (а.с.95-98). Представник заявника, адвокат Волощук В.В. подав письмову заяву про розгляд справи без участі сторони апеллянта, скаргу підтримують, наполягають на її задоволенні (а.с.99-100). Відповідно до 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Дата судового рішення У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення (частина четверта статті 268 ЦПК України). Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина п`ята статті 268 ЦПК України). Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу(частини перша, третя статті 368 ЦПК України). Якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи. Зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не співпадатимуть, відповідає положенням законодавства, не є порушенням прав сторін. Постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року, справа № 1519/2-5034/11, провадження № 61-175сво21 Норми права застосовані судом Згідно до ст. 58 ЦК України опіка встановлюється над, зокрема, фізичними особами, які визнані недієздатними. Статтею 60 ЦК України визначено, що суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування. Аналогічний порядок щодо встановлення опіку над недієздатною особою визначений ч. 1 ст. 300 ЦПК України. Відповідно до приписів частини другої, третьої та п`ятої статті 63 Цивільного кодексу України опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників. Відповідно до частини першої статті 67 Цивільного кодексу України, опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням. Обставини встановлені судом Згідно копій свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_2 ОСОБА_2 є матір`ю ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . ОСОБА_2 , 1944 року народження, має порушення функції ходи та потребує постійного стороннього догляду, що підтверджується копією довідки ЛКК №221 від 25.04.2023. За довідкою ЦНАП Голованівської селищної ради №1017 від 31.07.2023 ОСОБА_2 , 1944 року народження, проживає одиноко за адресою АДРЕСА_1 . Рішенням Голованівського районного суду Кіровоградської області від 23.05.2024 у справі №386/1542/23 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Голованівська селищна рада Кіровоградської області, як орган опіки та піклування, про визнання фізичної особи недієздатним, встановлення опіки та призначення опікуна, вимоги заяви задоволено частково, а саме визнано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженку с. Березова Балка Вільшанського району Кіровоградської області, зареєстровану по АДРЕСА_1 , недієздатною. Постановою Кропивницького апеляційного суду від 19.09.2024 вимоги апеляційної скарги заявника задоволено частково. Доповнено резолютивну частину Голованівського районного суду Кіровоградської області від 23.05.2024 таким 1) строк дії рішення суду про визнання ОСОБА_2 становить два роки з дня набрання ним законної сили; 2) копію цього рішення після набрання ним законної сили направити виконавчому комітету Голованіської селищної ради для здійснення опіки над ОСОБА_2 до призначення опікуна, а також територіальні представництва Центральної виборчої комісії. Рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області від 23.05.2024 в частині відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 про призначення його опікуном ОСОБА_2 залишити без змін. Рішення суду набрало законної сили 19.09.2024. Відповідно протоколу засідання органу опіки та піклування Голованівської селищної ради №8 від 08.11.2024 розглянуто звернення ОСОБА_1 щодо призначення його опікуном над недієздатною особою. Комісією досліджені документи, які надані останнім, а саме свідоцтво про народження, копії паспортів, довідка про доходи, витяг про відсутність судимості, акт обстеження матеріально-побутових умов, довідка ЛКК №221 від 25.04.2023, довідку про стан здоров`я. Крім того, комісією досліджені заяви ОСОБА_5 який також є сином ОСОБА_2 та надав заяву про те, що він не бажає доглядати матір, оскільки перебуває за кордоном. ОСОБА_1 є військовослужбовцем, здійснює догляд за матір`ю. Рішенням виконавчого комітету Голованівської селищної ради №134 від 28.11.2024 затверджено подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення опікуна, в якому орган опіки та піклування вважає, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , може бути призначений опікуном над своєю недієздатною матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позиція апеляційного суду Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч.1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України). Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Оскаржуване судове рішення зазначеним вимогам закону відповідає в повній мірі. Мотиви апеляційного суду Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»). Статтею 15 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до статті 41 ЦК України над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка. Згідно зі статтею 55 ЦК України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки. Відповідно до статті 58 ЦК України опіка встановлюється над фізичними особами, які визнані недієздатними. У частині першій статті 60 ЦК України застережено, що суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування. За статтею 62 ЦК України опіка або піклування встановлюються за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника. У частинах другійп`ятій статті 63 ЦК України передбачено, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників. Згідно зі статтею 64 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням (частина перша статті 67 ЦК України). При призначенні опікуна важливі і обов`язково враховуються особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряється органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна. Аналогічні положення зазначені у Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26.05. 1999 № 34/166/131/88. Призначення опікуна недієздатній особі здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке має відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, та має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання, орган опіки та піклування має врахувати якнайкращі інтереси особи, над якою встановлюється опіка. Такі висновки викладені у постанові Верховного Суду від 08 січня 2024 року у справі №753/1905/22 (провадження № 61-8758св23)та у постанові Верховного Суду від 07 квітня 2022 року у справі №712/10043/20). Обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном. Висновок викладений в постановах Верховного Суду від 20 травня 2020 року в справі № 736/1508/17 (провадження № 61-39361св18), від 28 лютого 2024 року в справі № 372/3474/21 (провадження № 61-16349св23). Заявник у справі майор ОСОБА_1 є військовослужбовцем. Як виходить з матеріалів цивільної справи № 386/1542/23, з 14.03.2022 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_3 , згідно витягу з наказу командира цієї військової частини від 14.03.2022 № 32, така обставина встановлена при попередньому судовому розгляду, у даній справі обставина проходження служби сторонами документально не підтверджувалася. Однак, в оскаржуваному рішенні зазначено, що заявник має військову вищу освіту, військовозобов`язаний, у званні майора, перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 омпб НОМЕР_5 бригади ТРО), яка приймає участь у бойових діях. Додатково: одружений, має двох доньок ОСОБА_7 , 1992 року народження, та ОСОБА_8 , 1998 року народження. Має брата ОСОБА_5 , 1974 року народження, який перебуває за кордоном та надав заяву про відмову від опікунства над матір`ю. Один з основних мотивів суду про відмову в задоволенні заяви, що Держава Україна перебуває в умовах важкої війни, що передбачає домінування суспільного інтересу над приватним, така ознака характерна сьогоденню. На переконання суду, конституційний обов`язок захищати незалежність та територіальну цілісність України, має перевагу над бажанням заявника бути опікуном матері, при цьому недієздатна має інших споріднених членів сім`ї, зокрема ще одного рідного сина, онуків зі сторони заявника та іншого рідного сина, Жодних доказів про неможливість здійснення вказаних осіб обов`язків опікуна щодо ОСОБА_2 , до суду подано не було. Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 з 05:30 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб. Строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався, зокрема Указами Президента: № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022,, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022,, № 58/2023 від 06.02.2023, № 254/2023 від 01.05.2023, № 451/2023 від 26.07.2023, № 734/2023 від 06.11.2023, № 49/2024 від 05.02.2024, № 271/2024 від 06.05.2024, № 469/2024 від 23.07.2024, №4024-ІХ від 29.10.2024 07; № 740/2024 від 11.2024 р; №26/2025від 14.01.2025 р ; №478/2025 від 14.07.2025 р, який діє дотепер. Перебування опікуна на військовій службі, особливо у період дії воєнного стану, унеможливлює фактичне здійснення обов`язків опікуна. Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 26.06.2024 у справі № 742/887/23. Згідно з п. п. «г» п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби під час дії військового стану через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається частиною дванадцятоюцієї статті(якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу), зокрема, під час дії воєнного стану у зв`язку з необхідністю здійснення опіки над особою, визнаною судом недієздатною, за умови що за такою особою не здійснюється піклування (опіка) іншими особами (п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»). За наявності інших осіб, які можуть здійснювати опіку над недієздатною особою, військовослужбовець у період воєнного стану не підлягає звільненню з військової служби з підстави необхідності здійснення опіки над такою особою. ОСОБА_2 має двох синів: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_5 , відмовився бути опікуном матері, письмовими заявами датованими жовтнем 2024р, які засвідчені уповноваженими на це особами країни Польща вказав, що перебуває за кордоном, очікує на зміну громадянства, повертатися до України і в ній проживати, не бажає. Додатково просить не пропонувати йому бути опікуном матері, догляд якій здійснює ОСОБА_1 , з яким у нього погані відносини. Інший потенційний опікун свій вибір зробив, його згоди на опікунство бути не може. Разом з тим, суд першої інстанції правильно вказав, що орган опіки та піклування, направляючи до суду подання по призначення опікуном ОСОБА_1 та достовірно знаючи, що він є військовослужбовцем, не виконав припис п.п. 3.1. п. 3 Правила опіки та піклування та не з`ясував можливість здійснення опіки щодо ОСОБА_2 іншим членами родини. Заявник в судовому засіданні пояснив позицію брата, але недієздатна має родину, які в період воєнного стану, не мають обов`язків притаманних заявнику. Зокрема, діти заявника, а також діти брата заявника. ОСОБА_1 наголошував, що має двох повнолітніх доньок, проте жодних доказів про неможливість цими особами здійснювати обов`язки опікуна щодо баби, суду не надано. Виходить з подання, що тільки військовослужбовець, який проходить службу, що вкрай важливо в умовах сьогодення, згодилась бути опікуном, на відміну від інших членів родини. Суд місцевий правильно виснував, що конституційний обов`язок боронити незалежність та територіальну цілісність України, має перевагу над бажанням заявника бути опікуном матері за обставин існування інших споріднених членів сім`ї, зокрема, онуків зі сторони заявника та іншого рідного сина, жодних доказів про неможливість здійснення ними обов`язків опікуна щодо ОСОБА_2 , до суду не надано. Таким чином подання органу опіки та піклування не є повним, не обґрунтовано питання щодо відсутності можливості інших родичів бути опікунами над недієздатною особою, враховуючи необхідність ОСОБА_1 виконати конституційний обов`язок. Недієздатна ОСОБА_2 не є одинокою особою в розумінні наявності членів родини. ОСОБА_1 не єдиний член сім`ї. Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що інші родичі не виявили бажання бути опікунами ОСОБА_2 . Наявність у сім`ї недієздатної особи - далеко не привід для призначення військовозобов`язаного її опікуном. Він має бути фактично єдиним, хто може взяти на себе цей тягар. Рішенням виконавчого комітету Голованівської селищної ради №134 від 28.11.2024 затверджено подання органу опіки та піклування, який не містить повного дослідження всіх обставин, на підставі яких суд може з`ясувати обґрунтованість звернення. Орган опіки та піклування на підставі звернення особи чоловічої статі призовного віку із заявою про призначення його опікуном недієздатної особи, враховуючи введений у державі воєнний стан та закріплений статтею 65 Конституції України обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, повинен з`ясувати необхідність такого, чи не задіяні можливості уникнення та зловживань та належним чином мотивувати висновок про можливість призначення військовозобов`язаної особи опікуном. Доводи, наведені в апеляційній скарзі, були предметом дослідження, за своєю суттю не є такими, що свідчать про незаконність рішення, носять суб`єктивний характер і правильності висновків суду першої інстанції не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Загальний висновок суду Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. У відповідності до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції, без змін. Щодо судових витрат Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Оскільки, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, суд не здійснює розподіл судових витрат. Керуючись ст. ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу адвоката Волощука Володимира Володимировича подану в інтересах заявника ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області від 17 березня 2025, залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Л. М. Дьомич Судді О. Л. Дуковський О. А. Письменний