Ухвала КАС ВС № 520/29858/24

УХВАЛА про залишення касаційної скарги без руху 23 липня 2025 року м. Київ справа №520/29858/24 адміністративне провадження №К/990/28674/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Шарапи В.М., суддів: Берназюка Я.О., Чиркіна С.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2025 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 07.05.2025 у справі №520/29858/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області про визнання протиправним та скасування висновку, зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області в якому просила: - визнати протиправним та скасувати висновок засідання комісії з питань соціального захисту членів сімей осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, які загинули, поранені, зниклі безвісти за особливих обставин, захоплені в полон, а також осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, які отримали інвалідність або часткову втрату працездатності без встановлення інвалідності з питань попереднього розгляду документів щодо встановлення виплати одноразової грошової допомоги у Головному управлінні ДСНС України у Харківській області від 31 липня 2024 року; - зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області призначити та виплатити одноразову грошову допомогу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку із загибеллю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 в місті Харків, Харківської області, Україна, під час дії правового режиму воєнного стану, передбачену пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 за № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану». Харківський окружний адміністративний суд своїм рішенням від 15.01.2025, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 07.05.2025, позов задовольнив. На адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду через підсистему Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи "Електронний Суд" 04.07.2025 надійшла касаційна скарга Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, в якій скаржник просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2025, постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 07.05.2025 та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову. Згідно з частиною 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Однак Верховний Суд встановив, що касаційну скаргу подано без додержання вимог процесуального закону, що діяв на час її подання. Щодо строку на касаційне оскарження Відповідно до частини 1 статті 329 КАС України, касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Частиною 2 статті 329 КАС України встановлено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Другий апеляційний адміністративний суд ухвалив оскаржувану постанову 07.05.2025, при цьому Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області касаційну скаргу подано до Верховного Суду 04.07.2025, тобто із пропуском строку на касаційне оскарження. У касаційній скарзі відповідач просить поновити пропущений строк на касаційне оскарження, та зазначає, що отримав копію оскаржуваної постанови у підсистемі Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи "Електронний Суд" 08.05.2025. Однак через надскладну оперативну обстановку на території Харківської області протягом травня-червня 2025 року пов`язану з безпосередньою територіальною близкістю до фронту та здійснення фактичних щоденних масованих обстрілів та шахедних атак, служба цивільного захисту наразі функціонує у режимі підвищеної готовності та найвищого навантаження на особовий склад, однак забезпечує захист населення та територій від пожеж, наслідків ворожих атак, а також здійснює оперативно-рятувальні роботи та ліквідацію надзвичайних ситуацій на території області. У зв`язку із постійними обстрілами з боку ворога, енергетичний сектор Харківської області на межі можливостей здійснює електропостачання об`єктів критичної інфраструктури та цивільного населення, однак перебої та технічні обмеження щодо сталої роботи інтернет з`єднання та безперебійного живлення електроенергією проводяться кожного дня. У зв`язку із періодичною відсутністю електропостачання, у Головного управління виникають труднощі у опрацюванні вхідної документації, зокрема тієї, яка надходить до установи засобами електронного зв`язку. Таким чином вказані обставини виникають не з вини касатора та мають характер форм-мажорних обставин. Також, у вказаному клопотанні відповідач звертає увагу колегії суддів на складному режимі функціонування державних органів, зокрема, й Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області в умовах запровадженого Указом Президента України на всій території України правового режиму воєнного стану, як форс-мажорної обставини, що позбавила учасників справи вільно користуватися своїми процесуальними правами. Керуючись положеннями статті 121 КАС України та цитуючи правові позиції Європейського Суду з прав людини, Верховного Суду, положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, норми Конституції України, норми Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», Закону України «Про судоустрій і статус суддів» наполягає на необхідності прийняття судом та визнання поважними підстав пропуску ним строку на касаційне оскарження з подальшим його поновленням. Оцінюючи поважність наведених причин пропуску строку на касаційне оскарження, Верховний Суд наголошує, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судових рішень у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин. Суд звертає увагу, що особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо дотримання строків касаційного оскарження. Одночасно суд зазначає, що посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку на касаційне оскарження для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення військового стану вплинуло на роботу цього державного органу, що в свою чергу обумовило пропуск строку на подання касаційної скарги. Ба більше, стосовно зазначеного клопотання, Верховний Суд звертає увагу відповідача на положення частини 2 статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII, відповідно до якої, в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України. Як наслідок, Верховний Суд приходить до переконання, що зазначені Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, підстави поновлення строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані поважними, позаяк такі є непідтверджені належними доказами. Водночас, суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на касаційне оскарження, то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається. Частиною 3 статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Щодо підстав касаційного оскарження Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Імперативними приписами частини 4 статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 2, 3 статті 353 цього Кодексу. Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 4 статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 4 статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах 2, 3 статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Із системного аналізу наведених положень процесуального закону можна зробити висновок, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині 1 статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини 4 статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга. Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам процесуального закону, суд установив, що у скарзі не зазначені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку. Касаційна скарга в частині наведених у ній обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції містить лише посилання на фактичні обставини справи, цитати нормативних актів із абстрактним зазначенням, що судами попередніх інстанцій ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень у розумінні частини 4 статті 328 КАС України. Поза тим, у касаційній скарзі Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області зазначає про наявність випадку, визначеного пунктом 1 частини 4 статті 328 КАС України, а саме суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Дослідивши подану касаційну скаргу, Верховний Суд констатує, що відповідач не вказав висновки якої постанови Верховного Суду та щодо застосування якої норми права не були враховані судом апеляційної інстанції, а фактично висловив незгоду з рішенням суду апеляційної інстанції. Крім того слід зауважити, що за правилами пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню, зокрема, судові рішення у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Згідно з пунктом 3 частини 6 статті 12 КАС України, для цілей цього Кодексу, справами незначної складності є, зокрема, справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг. Відповідно до частини 4 статті 12 КАС України, виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу. Варто зауважити, що предмет спору у цій справі та критерії, визначені пунктом 3 частини 6 статті 12 КАС України, а також факт того, що дана справа не підпадає під перелік справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження (частина 4 статті 12 КАС України), дають підстави стверджувати, що вказану касаційну скаргу подано на судове рішення у справі незначної складності. Як зазначено вище, процесуальний закон пов`язує можливість касаційного перегляду у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах "а", "б", "в" та "г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України. Водночас обов`язок доведення наявності таких виняткових обставин покладається на особу, яка звертається до суду з касаційною скаргою. Вказані критерії прийнятності касаційної скарги встановлені задля можливості забезпечення Верховним Судом ключової мети касаційного перегляду - виправлення судових помилок та усунення недоліків судочинства, що призвели до порушення прав учасників справи. Касаційний перегляд за своєю сутністю має екстраординарний характер і спрямований на забезпечення основоположних гарантій справедливого судового розгляду, які становлять зміст конституційного принципу верховенства права. Водночас із поданої касаційної скарги вбачається, що відповідачем, не наведено доводів та мотивів, що дають підстави для висновку, що судове рішення, постановлене у зазначеній справі, стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Отже, у касаційній скарзі також не зазначено про наявність випадків передбачених підпунктами «а» - «г» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, які на думку скаржника могли б бути підставою для відкриття касаційного провадження. Враховуючи наведене вище, касаційну скаргу слід залишити без руху, а особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно: - надати належні докази на підтвердження наведених підстав пропуску строку або вказати інші причини пропуску строку касаційного оскарження з наданням відповідних доказів; - зазначити посилання на конкретний пункт (пункти) частини 4 статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, а також посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування (у взаємозв`язку із посиланням на конкретні підпункти «а» - «г» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України). Керуючись статтями 329, 330, 332 КАС України, суд,- У Х В А Л И В: Визнати неповажними причини пропуску Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області строку на касаційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2025 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 07.05.2025 у справі №520/29858/24. Касаційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2025 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 07.05.2025 у справі №520/29858/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області про визнання протиправним та скасування висновку, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху. Встановити скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена. ........................... ........................... ........................... В.М. Шарапа Я.О. Берназюк С.М. Чиркін, Судді Верховного Суду