Постанова 4856 № 713/366/25

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 713/366/25 Головуючий у 1-й інстанції: ОСОКІН А.Л. Суддя-доповідач: Сапальова Т.В. 23 липня 2025 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сапальової Т.В. суддів: Капустинського М.М. Шидловського В.Б. за участю: секретаря судового засідання: Пращерук М. О., позивача : ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 06 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Чернівецькій області про скасування постанови, В С Т А Н О В И В : позивач звернувся в суд з позовом до Управління патрульної поліції в Чернівецькій області про скасування постанови, зазначаючи, що 17.01.2025 було винесено постанову серії ЕНА №3875302 відносно нього, згідно з якою позивача було притягнено до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП та накладено штраф у сумі 425 грн. за те, що він 17.01.2025 об 11:04 год. керував т/з марки «Шкода Фабія» н/з НОМЕР_1 без страхового поліса. Позивач вважає вказану постанову незаконною, оскільки поліцейський, що зупинив автомобіль, яким керував позивач, не представився водієві. Крім того, позивач вважає, що зупинка транспортного була незаконною, доказів належного розгляду справи про адміністративне правопорушення матеріали справи не містять, а позивача притягнуто до відповідальності за тотожних обставин у цей самий день двічі , що є порушенням чинного законодавства України. Виходячи з викладеного, позивач просить суд скасувати постанову та провадження у справі про його притягнення до відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП - закрити. Рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 06 березня 2025 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Чернівецької області про скасування постанови. Не погоджуючись із рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі. В судовому засіданні позивач підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд задовольнити її. Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи, направив на адресу апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, а скаргу - без задоволення, оскільки вважає, що судом правильно встановлені обставини справи та надано їх належну правову оцінку. Заслухавши доповідь судді, пояснення позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне. Судом першої інстанції встановлено, що згідно з постановою про адміністративне правопорушення від 17.01.2025 серії ЕНА №3875302 ОСОБА_1 17.01.2025 об 11:04 год. керував т/з марки «Шкода Фабія» н/з НОМЕР_1 без страхового поліса, за що був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП України та отримав стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. Вважаючи протиправною цю постанову відповідача, позивач оскаржив її до суду. Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів дійшла наступного висновку. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 14 Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 № 3353-XII вказано, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР) зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Пунктом 2.1 ґ Правил дорожнього руху, передбачено, що водій зобов`язаний мати при собі поліс (договір) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"). Згідно з п.1 ст.126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до ст. 21 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" №1961-IV на території України забороняється експлуатація транспортного засобу (за винятком транспортних засобів, щодо яких не встановлено коригуючий коефіцієнт в залежності від типу транспортного засобу) без поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, або поліса (сертифіката) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного в іншій країні з уповноваженою організацією із страхування цивільно-правової відповідальності, з якою МТСБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування. Контроль за наявністю договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється відповідними підрозділами Національної поліції при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод. При використанні транспортного засобу в дорожньому русі особа, яка керує ним, зобов`язана мати при собі страховий поліс (сертифікат). Страховий поліс пред`являється посадовим особам органів, визначених у пункті 21.2 цієї статті, на їх вимогу. Згідно з матеріалами справи, підставою прийняття оскаржуваної постанови слугувало те, що позивач не мав при собі страхового полісу договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП. Дослідивши матеріали даної справи, колегія суддів встановила, що відповідач не надав суду першої інстанції належних та допустимих доказів правомірності винесення постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, зокрема відеозапису розгляду справи про адміністративне правопорушення, що зазначений у пункті 7 оскарженої постанови. Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, в тому числі поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, тощо. Судом встановлено, що доказів, які б свідчили про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП, відповідачем не надано, у відзиві на апеляційну скаргу долучено відомості (скрін фото) з онлайн платформи Моторне транспортне страхове бюро України, відповідно до якого під час перевірки станом на 17.01.2025 р. на транспортний засіб «Шкода Фабія» н/з НОМЕР_1 чинний страховий поліс не знайдено, проте це не підтверджує факт зупинки транспортного засобу та ненадання страхового полюсу позивачем на вимогу поліцейського. В п.7 оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення зазначено, що до постанови додається відео з нагрудної боді камери 476975, в той час до матеріалів справи відповідач зазначеного відеозапису не надає. Позивач стверджує, що при здійсненні зупинки поліцейський не виконав вимоги закону та не назвав своє прізвище, не надав доказів, які б свідчили про законність зупинки транспортного засобу. Перевіряючи доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів враховує, що сама постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення не є доказом наявності усіх ознак складу адміністративного правопорушення, оскільки містить, за встановленими законом вимогами щодо її змісту, опис обставин, які визнані суб`єктом накладення стягнення підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Без зазначення та/або надання доказів складу адміністративного правопорушення такі обставини, а також дотримання порядку їх встановлення під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, не можуть вважатися підтвердженими згідно із законом. Стаття 62 Конституції України передбачає, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь. Звинувачення не може ґрунтуватися лише на обставинах, викладених суб`єктом владних повноважень у своєму рішенні. Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У межах даної справи суб`єкт владних повноважень не надав суду доказів, що позивач, керуючи транспортним засобом, порушив Правила дорожнього руху, зокрема за ч.1 ст. 126 КУпАП України. Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Таким чином, відповідачем не доведено правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності, у зв`язку з чим, є необґрунтованим висновок суду першої інстанції, що постанова про накладення адміністративного стягнення визнається правомірною та складеною з дотриманням вимог законодавства. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції прийнято рішення з порушенням норм чинного процесуального законодавства. Оцінюючи доводи апеляційної скарги щодо подвійного притягнення до адміністративної відповідальності за одне й те саме правопорушення, позивач зазначає, що його двічі було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП, та складено дві постанови від 17.01.2025 серії ЕНА №3875546 та ЕНА №3875302. Не погоджуючись зі змістом складених постанов, позивач звернувся до суду. За результатами судового розгляду правомірності винесення постанови від 17.01.2025 серії ЕНА №3875546 рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області у справі №713/346/25 від 06.03.2025 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Чернівецької області про скасування постанови від 17.01.2025 серії ЕНА №3875546. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 06 березня 2025 року змінено шляхом доповнення мотивувальної частини та в межах абзацу 1 резолютивної частини: абзац 1 резолютивної частини рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 06 березня 2025 року викладено в редакції: "постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 17 січня 2025 року серії ЕНА № 3875546 залишити без змін, а позовну заяву ОСОБА_1 без задоволення", в решті рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 06 березня 2025 року залишено без змін. В обґрунтування прийнятого судового рішення у справі №713/346/25 апеляційний суд зазначив, що, як встановлено з оскаржуваної постанови від 17 січня 2025 року серії ЕНА № 3875546, остання містить посилання на відповідний відеодоказ. Крім того, згідно з матеріалами справи (адміністративного позову, апеляційної скарги, оскаржуваної постанови) позивач не заперечує обставини відсутності страхового полісу, а також суд зазначив при цьому, що факт ненадання позивачем на вимогу поліцейського чинного страхового полісу (договір) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є підтвердженим. Отже, вказане свідчить про порушення позивачем вимог ч. 1 ст. 126 КУпАП. При цьому у постанові суду апеляційної інстанції вказано, що розгляд справи про адміністративне правопорушення з винесенням постанови від 17 січня 2025 року серії ЕНА № 3875546 відбувся об 11:11, тобто того ж дня, що й винесена постанова від 17.01.25 серії ЕНА №3875302, оскаржувана у даній справі. Дослідивши обставини справи №713/366/25, а також встановивши вказані вище обставини про притягнення позивача до адміністративної відповідальності згідно з ч. 1 ст. 126 КУпАП України в цей же день об 11:11, враховуючи викладене у сукупності та відсутність в матеріалах справи доказів, які б підтверджували факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення згідно з постановою від 17.01.25 серії ЕНА №3875302 об 11:04 та здійснення розгляду його справи у встановленому законом порядку (оскільки відповідач суду таких не надав), судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для визнання протиправною та скасування оскарженої постанови з закриттям справи про адміністративне правопорушення, що відповідає положенням п.3 ч.3 ст.286 КАС України. Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно із ч.1 ст.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315, п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції вирішив його скасувати та ухвалити нове рішення, оскільки судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю. Рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 06 березня 2025 року скасувати. Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 17 січня 2025 року серії ЕНА №3875302 відносно ОСОБА_1 та закрити провадження у справі. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Сапальова Т.В. Судді Капустинський М.М. Шидловський В.Б.