Постанова 4854 № 490/327/25

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 24 липня 2025 р.м. ОдесаСправа № 490/327/25 Перша інстанція: суддя Шолох Л.М., повний текст судового рішення складено 24.06.2025, м. Миколаїв П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Джабурія О.В. суддів - Вербицької Н.В. - Кравченка К.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) на рішення Центрального районного суду м.Миколаєва від 24 червня 2025 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, - ПОЗОВНІ ВИМОГИ ТА НАСЛІДКИ ВИРІШЕННЯ ПОЗОВУ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ До Центрального районного суду м. Миколаєва надійшов позов ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області), яким просив скасувати постанову №000384 від 09.01.2025 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ст.153 КУпАП та стягнути з відповідача судові витрати. Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 24 червня 2025 року позов ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Південно-Західного округу Барчук Наталії Валентинівни №000384 від 09 січня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за статті 153 КУпАП та накладення на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 595 грн. Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 153 КУпАП стосовно ОСОБА_1 закрито. Стягнуто з Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) на користь ОСОБА_1 605 грн 60 коп. судового збору. На вказане рішення суду Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) подала апеляційну скаргу. Апелянт просить скасувати рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 24 червня 2025 року по справі №490/327/25 та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі. Апелянт вважає зазначене рішення незаконним, необґрунтованим, таким, що винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права та без повного з`ясування усіх обставин, які мають значення для справи, а тому, на думку апелянта, є всі підстави для скасування рішення. 18.07.2025 року до П`ятого апеляційного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» за вх. 39420/25 надійшов відзив від ОСОБА_1 на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) залишити без задоволення, а рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 24 червня 2025 року - без змін. Позивач повністю погоджується із висновками суду першої інстанції, викладеними в оскаржуваному рішенні від 24.06.2025 року у справі №490/327/25 та уважає їх обґрунтованими. Натомість, на думку позивача, доводи апеляційної скарги Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) є безпідставними Відповідно до вимог ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. За правилами частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. КОЛЕГІЯ СУДДІВ ВСТАНОВИЛА Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Південно-Західного округу Барчук Н.В., 08 січня 2025 року, складено протокол №000384 про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.153 КУпАП, відповідно до якого: о 13-00 год. 08 січня 2025 року, за керівництвом Плужник Я.В. - начальника дільниці Центрального району КП «Миколаївські парки», по вул. Соборна ріг Спаської (навпроти Каштанового скверу), було здійснено пошкодження дерева породи «Платан» до ступеня припинення росту (шляхом знаття крони). Зняття крони проведено за один прийом, що є порушенням затверджених правил утримання зелених насаджень в населених пунктах України, без проведення попередньої діагностики стану дерев, за відсутністю реєстру та паспорту об`єкту благоустрою зеленого господарства, без наявності проектно-кошторисної документації капітального ремонту об`єкта благоустрою. Діаметр дерева у корі біля шийки кореня 82 см, що є порушенням ст. ст.5,25 Закону України «Про рослинний світ», п.9.1, 9.1.10, 9.1.11.3 розділу 9, п.13.1, 13.1.1, 13.1.12 Розділу 13 Прав. Відповідно до цього протоколу, дії ОСОБА_1 на думку відповідача не відповідають вимоги ст.ст.5, 25 Закону України «Про рослинний світ» та п.п. 9.1, 9.1.10, 9.1.11.3 розділу 9, п.п. 13.1.4,13.1.12 розділу 13 Правил утримання зелених насаджень в населених пунктах України. Відповідно до змісту протоколу №000384, від підпису ОСОБА_1 відмовилася. Факт відмови засвідчено підписом самого державного інспектора ОСОБА_3 . Зі змісту протоколу вбачається, що особу правопорушника встановлено на підставі даних протоколу від 07 січня 2025 року № 000382. Жодного Акту про відмову у підписанні протоколу та відмову від отримання копії ОСОБА_1 , - працівниками відповідача не складено. Жодних підписів свідків протокол не містить. В протоколі зазначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 10.30 годин 09 січня 2025 року в приміщенні Інспекції за адресою м.Миколаїв, вул.3-тя Слобідська, 134, каб. 16 . Відповідно до пояснень представника відповідача, копію протоколу було направлено позивачеві за місцем його проживання рекомендованим листом, разом з тим матеріали справи не містять відомостей щодо одержання позивачем зазначеного протоколу. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем не доведено факт повідомлення позивача про дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення. 09 січня 2025 року, за результатами розгляду протоколу №000384, державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Південно-Західного округу Барчук Н.В., винесено постанову №000384 про визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статті 153 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 595 грн. Так, відповідно до цієї постанови, о 13 год. 00 хв. 08 січня 2025 року за керівництвом Плужник Я.В. начальника дільниці Центрального району КП «Миколаївські парки» по вул. Соборна ріг вул. Спаська (навпроти Каштанового скверу) здійснено зняття крони здійснено за один прийом, що є порушенням правил утримання зелених насаджень на населених пунктах України, без проведення попередньої діагностики стану дерева, за відсутністю реєстру та паспорта об`єкта благоустрою земельного господарства. Не погоджуючись із зазначеною постановою №000384 від 09.01.2025 року, позивачка звернулась до суду з цим позовом. ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ ПРАВА Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень. Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Надаючи правову оцінку законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне. Відносини у сфері охорони, використання та відтворення рослинного світу регулюються Конституцією України, законами України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про рослинний світ», Лісовим кодексом України та іншими нормативно-правовими актами. Відповідно до вимог ст. 40 Закону України «Про рослинний світ» порушення законодавства про рослинний світ тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законами України. Відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ несуть особи, винні у протиправному знищенні або пошкодженні об`єктів рослинного світу. Правила утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджено наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України № 105 від 10 квітня 2006 року та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 липня 2006 року за №880/12754. Відповідно до п.9.1.11 Правил під час догляду за деревами застосовують три види обрізання: формувальне, санітарне й омолоджувальне. Пунктом 9.1.11.1. встановлено, що формувальне обрізання дерев проводять у рядових та алейних насадженнях з метою збереження природної або штучної форми рослин (колоноподібної, конусоподібної, кулеподібної тощо), рівномірного розташування скелетних гілок, а також дерев, пересаджених з лісу (з асиметричною витягнутою вгору кроною). Розрізняють слабке, помірне і сильне обрізання, ступінь якого залежить від виду дерева, його віку і стану крони. Формувальне обрізання рекомендується здійснювати ранньою весною, до початку вегетації (кінець лютого-квітень). У районах з м`якою зимою, де температура повітря не опускається нижче мінус 10 град.С, допускається осіннє формування після листопаду. Згідно з п.9.1.11.2 санітарне обрізання крони виконують, щоб позбутися старих, хворих, сухих і пошкоджених гілок, а також гілок, спрямованих всередину крони або зближених одна з одною. Обрізанню підлягають також пагони, що відходять від центрального стовбура вгору під гострим кутом, щоб уникнути їхнього обламування. Санітарне обрізання потрібно проводити щороку протягом вегетаційного періоду. Тобто, Правила визначають рекомендації щодо формувального обрізання дерев та встановлюють вимоги щодо санітарного обрізання дерев. Формувальне обрізання дерев рекомендовано здійснювати ранньою весною, до початку вегетації (кінець лютого-квітень). У районах з м`якою зимою, де температура повітря не опускається нижче мінус 10 град.С, допускається осіннє формування після листопаду. В той час як санітарне обрізання проводиться щороку протягом вегетаційного періоду. Згідно з вимогами ст.153 КУпАП знищення або пошкодження зелених насаджень, окремих дерев, чагарників, газонів, квітників та інших об`єктів озеленення в межах населених пунктів, невжиття заходів для їх охорони, а також самовільне перенесення в інші місця під час забудови окремих ділянок, зайнятих об`єктами озеленення; пошкодження дерев і чагарників за межами населених пунктів, що не віднесені до лісового фонду, або їх незаконна порубка - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб або фізичних осіб - підприємців - від тридцяти до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Системний аналіз вищенаведених законодавчих приписів дає підстави для висновку про те, що відповідальність за знищення або пошкодження зелених насаджень або інших об`єктів озеленення в межах населених пунктів покладається на осіб, винних у протиправному знищенні або пошкодженні об`єктів рослинного світу. Частиною першою статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом (ч.1 ст.7 КУпАП). Згідно із вимогами п.1 ст.247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Диспозиція статті 153 КУпАП визначає порушенням умисні дії особи по знищенню або пошкодженню зелених насаджень. У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачяться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Згідно із положеннями ст.245 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (частини перша, друга статті 7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено правопорушення, чи винна особа в його вчинені, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (стаття 280 КУпАП). Відповідно до вимог статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. ОБГРУНТУВАННЯ ДОВОДІВ СТОРІН Під час апеляційного розгляду колегією суддів встановлено, що на позивача накладено стягнення за те, що нею здійснено пошкодження дерев різного породного складу до ступеня неприпинення росту, тобто у вегетаційний період, однак долучені до матеріалів справи докази, які зібрані відповідачем, жодним чином не доводять, що проводилось формувальне обрізання дерев. В той же час, позивач не заперечує, що працівники садово-паркового господарства КП Миколаївської міської ради «Миколаївські парки» 08.01.2025 року за адресою: м. Миколаїв, вул. Соборна здійснювали формувальне обрізання дерев. Згідно з Постановою КМУ від 08 квітня 1999 року №559 «Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів» до категорії пошкоджених до ступеня припинення росту належать дерева з переломом стовбура, обдиром кори понад 30 відсотків його периметра незалежно від довжини за висотою стовбура, обшморгом крони більше половини її довжини, обдиром та обломом скелетних коренів понад половину периметра стовбура, а також повалені дерева та ті, що мають нахил, спричинений дією антропогенних факторів, більше 30 відсотків від вертикальної осі, та зрубані та викорчувані чагарники. До категорії пошкоджених до ступеня неприпинення росту належать дерева з обломом вершин або обшморгом крони від 1/3 до 1/2 її довжини, обдиром кори від 10 до 30 відсотків периметра стовбура незалежно від його довжини за висотою стовбура, обдиром та обломом скелетних коренів від 1/4 до 1/2 периметра стовбура, обламаними, обрубаними, обрізаними боковими гілками, а також дерева, що мають нахил, спричинений дією антропогенних факторів, до 30 відсотків від вертикальної осі, без відриву коренів. Таким чином, колегія суддів зазначає, що для кваліфікації діяння особи за статтею 153 КУпАП, нею має бути вчинене хоча б одне з вище перелічених діянь. Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо того, що ані у протоколі від 08 січня 2025 року, ані у постанові №000384 від 09 січня 2025 року чітко не зазначено про жодні докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 були вчинені дії, які утворюють склад адміністративного правопорушення передбаченого статтею 153 КУпАП - щонайменше, що формувальна обрізка проведена всупереч постанови КМУ від 08 квітня 1999 року № 559, а саме що відбулося: переломом стовбура; обдир кори понад 30 відсотків його периметра; обшморг крони більше половини її довжини; обдир чи облом скелетних коренів понад половину периметра стовбура. Адже жодних замірів щодо крони не проводилося. Оскільки формувальне обрізання дерев рекомендується здійснювати ранньою весною, до початку вегетації (кінець лютого-квітень). У районах з м`якою зимою, де температура повітря не опускається нижче мінус 10 C, допускається осіннє формування після листопаду. Оскільки загальновідомими був факт того, що Миколаїв відноситься до кліматичної зони з м`якими зимами та протягом січня прогноз погоди не передбачав мінусової температури взагалі, в діях позивача відповідачем не доведено наявність порушення Закону України «Про благоустрій населених пунктів», Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, як передумови накладення адміністративного стягнення за статтею 153 КУпАП. Так, протокол про адміністративне правопорушення №000384 від 08 січня 2025 року не може бути визнаний належним доказом у справі у розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, що б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, і не викликали сумніви суду. Колегія суддів зазначає, що системний аналіз зазначеного дає підстави суду дійти висновку, що диспозиція статті 153 КУпАП визначає порушенням лише умисні дії особи по знищенню або пошкодженню зелених насаджень. В свою чергу, не зазначення в постанові всіх необхідних відомостей про адміністративне правопорушення позбавляє процесуальної можливості орган (посадову особу), уповноважений розглядати справу, з`ясувати обставини щодо вчинення адміністративного правопорушення, вини особи у його вчиненні, відтак, і наявність події і складу адміністративного правопорушення. Підсумовуючи, судова колегія дійшла висновку, що спірна постанова про накладення адміністративного стягнення від 09 січня 2025 року №000384 винесена на доказах, які ґрунтуються на припущеннях, оскільки відповідачем-суб`єктом владних повноважень не встановлені суттєві обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, чи були пошкоджені дерева до ступеня припинення росту, що є характеризуючою ознакою об`єктивної сторони правопорушення за статті 153 КУпАП. Також суд першої інстанції вірно встановив, що розгляд справи про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 153 КУпАП було здійснено без належного повідомлення позивача про дату та час розгляду та за відсутності об`єктивної можливості отримання засобами поштового зв`язку такого повідомлення. Крім того, колегія суддів звертає увагу на таке. Протокол, яким встановлено порушення позивачем вимог ст.153 КУпАП, складено державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Південно-Західного округу Барчук Н.В. Ця ж особа безпосередньо приймала участь при вирішенні питання щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст.153 КУпАП шляхом винесення оскаржуваної постанови по справі про адміністративне правопорушення. Судова колегія приходить до висновку, що такі дії свідчать про порушення відповідачем принципу безсторонності при прийнятті рішення, який закріплений, зокрема, приписами статті 2 КАС України. Так, орган влади, який не є судом держави, для виконання статті 6 §1 Європейської конвенції з прав людини, може розглядатися як суд у змістовному значенні цього терміну (рішення Європейського суду з прав людини від 22 жовтня 1984 року (серія А, № 84) у справі Срамек проти Австрії, справа Волков проти України від 09.01.2013р. заява № 21722/11). Європейський суд з прав людини, у рішенні Волков проти України від 09.01.2013р. (заява № 21722/11) визначив роль таких осіб, які здійснюють перевірку, направляють документи до органу, уповноваженому приймати рішення, а згодом беруть участь у голосуванні при прийнятті рішення у висуванні звинувачень щодо заявника на підставі результатів проведеної ними відповідної перевірки викликає об`єктивний сумнів щодо їхньої безсторонності при винесенні рішення по суті у справі заявника. Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що у даному випадку державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Південно-Західного округу Барчук Н.В., яка безпосередньо склала протокол про адміністративне правопорушення відносно позивача, при розгляді справи про правопорушення надавав правову оцінку та перевіряв правильність складення матеріалів справи про правопорушення, які ним же і оформлено, що, на думку колегії суддів є неприпустимим та викликає сумніви в його об`єктивності та неупередженості. Колегія суддів також погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що отримані судом роз`яснення спеціалістів, кандидатів наук у галузі екологічної безпеки, щодо завданої діями ОСОБА_1 шкоди деревам, без їх належного оформлення у вигляді письмових висновків з наданням належної оцінки уповноваженою особою відповідача на стадії прийняття оскаржуваної постанови, не можуть вважатись допустимим доказами. Як і не може бути належними доказами Висновок фахівця щодо проведення обрізання 17 платанів та 1 тополі по вул. Соборна у м. Миколаєві, складеним фахівцем - доцентом кафедри екологічної хімії Тимченко І.В., на які посилається представник відповідача, оскільки відомості викладені у них не стосується фактичних даних адміністративного правопорушення, інкримінованого Плужник Я.В., та події щодо обрізки ним дерев, яка мала місце 08 січня 2025 року. Згідно з вимогами ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Відповідно до вимог ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у правильності висновків суду першої інстанції відповідачем не наведено та не надано, в апеляційній скарзі апелянтом не спростовані доводи позивача. Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позовні вимоги керівника ОСОБА_1 підлягають задоволенню. Відповідно до вимог ч.2 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно з п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до вимог ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Керуючись ст.ст. 308; 311; 315; 316; 321; 322; 325 КАС України, суд апеляційної інстанції, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) залишити без задоволення, а рішення Центрального районного суду м.Миколаєва від 24 червня 2025 року без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених статтею 328 КАС України. Суддя-доповідач О.В. Джабурія Судді Н.В. Вербицька К.В. Кравченко