Ухвала Апеляційна палата ВАКС № 991/6172/25
від 23.07.2025 · АнтикорупційнаСправа № 991/6172/25 Провадження № 11-сс/991/469/25 Слідчий суддя ОСОБА_1 У Х В А Л А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 23 липня 2025 року м. Київ Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду у складі колегії суддів: головуючої судді ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , секретар судового засідання ОСОБА_5 , розглянула у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.07.2025, якою відмовлено в задоволенні скарги на бездіяльність уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей після отримання заяви про кримінальні правопорушення, за участю: особи, яка подала апеляційну скаргу, - адвоката ОСОБА_7 , та ОСОБА_6 , В С Т А Н О В И Л А: Зміст оскаржуваного рішення та встановлені судом обставини 17.06.2025 до Вищого антикорупційного суду в порядку, передбаченому п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, надійшла скарга представника заявника ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 на бездіяльність уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ), яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) відомостей про кримінальні правопорушення. Зі змісту скарги слідує, що 11.06.2025 ОСОБА_6 , який утримується в Державної установи «Київський слідчий ізолятор» у зв`язку із притягнення до кримінальної відповідальності, через свого захисника ОСОБА_7 , звернувся до НАБУ із заявою про вчинення службовими особами Офісу Генерального прокурора, Територіального управління Державного бюро розслідувань та Державної установи «Київський слідчий ізолятор», а також суддями Київського апеляційного суду, кримінальних правопорушень, передбачених ст. 255, 364, 366, 372, 383, 384 та 396 Кримінального кодексу України (далі - КК України). Однак, усупереч вимогам ч. 1 ст. 214 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України, відображені у заяві ОСОБА_6 відомості не внесені до ЄРДР, а йому та його захиснику не повідомлено про початок досудового розслідування й не надано витягу з відповідного реєстру. З урахуванням наведеного, адвокат ОСОБА_7 у скарзі просила постановити ухвалу, якою зобов`язати уповноважену особу НАБУ виконати вимоги ч. 1 ст. 214 КПК України. За результатами розгляду, слідчий суддя Вищого антикорупційного суду своєю ухвалою від 02.07.2025 відмовив у задоволенні скарги, оскільки дійшов висновку, що і в заяві ОСОБА_6 , і в скарзі від 17.06.2025, не наведено конкретних відомостей, які можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень віднесених до повноважень Вищого антикорупційного суду. Вимоги апеляційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала Не погодившись з ухвалою слідчого судді від 02.07.2025, представник ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7 звернулася до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційною скаргою. Просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову про задоволення скарги та зобов`язання НАБУ внести відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_6 . Посилається на те, що в заяві про вчинення кримінального правопорушення містить детальний опис події правопорушення, коло осіб, які причетні до таких подій, дату коли відбулося правопорушення, кваліфікацію та перелік доказів, які доводять вчинення кримінального правопорушення і де вони знаходяться. Розмір завданих збитків державі має встановлюватися слідством під час досудового розслідування. Позиції учасників судового провадження У судовому засіданні ОСОБА_6 та його представник адвокат ОСОБА_7 підтримали в повному обсязі апеляційну скаргу з наведених у ній підстав, просили задовольнити. Інші учасники судового провадження в судове засідання не прибули, свої позиції щодо вимог та доводів апеляційної скарги суду не надали. Про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином. Відповідно до приписів ч. 4 ст. 405 КПК України неприбуття учасників судового провадження не перешкоджає проведенню розгляду. Мотиви суду Колегія суддів заслухала суддю-доповідача щодо суті ухвали слідчого судді та поданої апеляційної скарги, вислухала доводи осіб присутніх у судовому засіданні, перевірила доводи апеляційної скарги, дослідила матеріали, які надійшли від слідчого судді, та дійшла таких висновків. Слідчий суддя наділений повноваженнями судового контролю у кримінальному провадженні (п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України). Частиною 1 статті 9 КПК України визначено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. На досудовому провадженні, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, може бути оскаржена, зокрема, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення. З матеріалів судового провадження колегія суддів встановила, що адвокат ОСОБА_7 , як представник ОСОБА_6 , звернулася до слідчого судді Вищого антикорупційного суду зі скаргою на бездіяльність уповноваженої особи НАБУ. В обґрунтуваннях скарги послалася на порушення вимог ст. 214 КПК України щодо невнесення відомостей про кримінальні правопорушення до ЄРДР за заявою ОСОБА_6 про вчинення службовими особами Офісу Генерального прокурора, Територіального управління Державного бюро розслідувань та Державної установи «Київський слідчий ізолятор», а також суддями Київського апеляційного суду, кримінальних правопорушень, передбачених ст. 255, 364, 366, 372, 383, 384 та 396 КК України. Відмовляючи в задоволенні скарги, слідчий суддя дійшов висновку, що як заява ОСОБА_6 , так і скарга від 17.06.2025, не містить конкретних відомостей, які можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень віднесених до повноважень Вищого антикорупційного суду. Разом із тим, оскільки ОСОБА_6 у своїй заяві про вчинення кримінального правопорушення зазначає про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК України, яке належить до підсудності Вищого антикорупційного суду, то в його заяві мають міститись відомості щодо завданої шкоди та вчинення корупційного злочину. Однак такі відомості у заяві ОСОБА_6 відсутні. Колегія суддів погоджується з такими висновками слідчого судді. При цьому, надаючи оцінку доводам апеляційної скарги зазначає про таке. Чинним КПК України закріплено процедуру початку досудового розслідування (без проведення дослідчої перевірки). Так, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР (ч. 1 ст. 214 КПК України). Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР (ч. 2 ст. 214 КПК України). Проте зазначена процедура не означає, що взагалі відсутні критерії для внесення чи невнесення відповідних відомостей до ЄРДР. Її спрощеність виражається в тому, що для перевірки наявності зазначених вище критеріїв не потрібно проводити попередню перевірку викладених у заяві відомостей, а необхідно лише перевірити зміст самої заяви. Водночас для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об`єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (з огляду на недостатню обізнаність заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але разом з тим достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті КК України). Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР. Тобто реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об`єктивно свідчити про вчинення такого кримінального правопорушення. Такі висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.09.2021 (справа № 556/450/18), у якій зазначено: «...слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР...». Крім того, за правовою позицією, висловленою в постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 16.05.2019 (справа № 761/20985/18, провадження № 51-8007км18), якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин. Колегія суддів також ураховує те, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2019 у справі № 818/15/18 зауважила, що у межах процедури за правилами п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Перевіривши доводи апеляційної скарги щодо порушення вимог положень ст. 214 КПК України, дослідивши матеріали судового провадження, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що відомості за заявою ОСОБА_6 не підлягають внесенню до ЄРДР уповноваженими особами НАБУ, оскільки в заяві про вчинення кримінального правопорушення відсутні будь-які конкретні обставини, які б могли бути перевірені під час досудового розслідування. Доводи в апеляційній скарзі вказаних висновків не спростовують. Отже, колегія суддів доходить висновку, що прийняте слідчим суддею рішення є правильним по суті. Висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги Оскарження ухвал слідчого судді здійснюється в апеляційному порядку (ст. 310 КПК України). Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Рішення, одне з яких за результатами розгляду апеляційної скарги може постановити апеляційний суд, передбачені ст. 407 КПК України. Колегія суддів уважає, що під час постановлення оскаржуваної ухвали слідчий суддя повністю дотримався вимог кримінального процесуального закону. Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, у тому числі за вимогами та обставинами, викладеними в апеляційній скарзі, колегія суддів не встановила. А тому вимоги апеляційної скарги необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу слідчого судді - без змін. Керуючись ст. 309, 376, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.07.2025 - без змін. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Головуюча суддя ОСОБА_2 Судді ОСОБА_3 ОСОБА_4