Постанова 4821 № 712/15181/24

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 липня 2025 року м. Черкаси Справа № 712/15181/24 Провадження № 22-ц/821/1012/25 Категорія: 305010400 Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Василенко Л. І., суддів: Карпенко О. В., Новікова О. М., учасники справи: позивач Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС», відповідач ОСОБА_1 , розглянувши в порядку письмового провадження в м. Черкаси апеляційну скаргу представника Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» адвоката Сечка Сергія Володимировича на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 24 березня 2025 року у цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування, - в с т а н о в и в : Описова частина Короткий зміст позовних вимог 20 грудня 2024 року ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування. Свої вимоги мотивувало тим, що 19.10.2021 між ПрАТ «СК «АРКС» та ОСОБА_2 був укладений електронний договір комплексного страхування майна № CRP5NBR-219J2JQ. Предметом даного договору є майнові інтереси страхувальника, пов`язані із володінням та користуванням нерухомим майном квартирою АДРЕСА_1 . 31.10.2022 із застрахованим майном відбулась страхова подія залиття застрахованої квартири водою. Про дану подію, 31.10.2022 комісією ТОВ «УПРАВЛІНСЬКА КОМПАНІЯ «НОВА ЯКІСТЬ» Дільниця №27» складено акт про залиття, з якого вбачається, що затоплення відбулось з розташованої поверховим вище квартири АДРЕСА_2 . Страхувальник за договором добровільного страхування майна № CRP5NBR-219J2JQ звернувся до ПрАТ «СК «АРКС» із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування. Дана заява була розглянута, залиття водою застрахованої квартири, визнано страховим випадком, у зв`язку з чим, на підставі: кошторису відновлювального ремонту від 18.11.2022; страхового акта № ARX3440339 від 18.11.2022 ПрАТ «СК «АРКС» здійснило виплату страхового відшкодування у сумі 9 145,23 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 930794 від 21.11.2022. У зв`язку із вищевикладеним, позивач вважає, що завдання матеріальної шкоди власнику квартири АДРЕСА_1 сталося в наслідок недбалого відношення відповідача по утриманню квартири АДРЕСА_3 , у зв`язку з чим, просив суд стягнути з ОСОБА_1 суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 9 145,23 грн. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Заочним рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 24 березня 2025 року у задоволенні позову відмовлено повністю. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що з наданого позивачем акта, складеного 31.10.2022 ТОВ «УПРАВЛІНСЬКА КОМПАНІЯ «НОВА ЯКІСТЬ» Дільниця №27» вбачається, що при його складанні був присутній лише власник квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_2 , а власника квартири, який, на думку комісії, є винним в залитті квартири, запрошено не було, підпис власника квартири АДРЕСА_3 відсутній. Зазначено, що позивачем не надано доказів, на підтвердження наявності у ОСОБА_3 обов`язку із відшкодування завданої шкоди. Також суд першої інстанції звернув увагу на те, що позивачем надано платіжне доручення № 30794 від 21.11.2022, зі змісту якого вбачається, що платником ПрАТ «СК «АРКС» було перераховано грошові кошти отримувачу АТ «СК «АРКС» з призначенням платежу по відомості № АХА00001214 від 21.11.2022 на суму 87 071,33 грн, проте, з даного платіжного доручення не вбачається, яке відношення воно має до предмету спору по даній справі. Доказів виплати позивачем страховику ОСОБА_2 страхового відшкодування у сумі 9 145,23 грн позивачем не надано. Таким чином, на підставі викладеного вище, суд прийшов до висновку про необґрунтованість та недоведеність позовних вимог, а тому відмовив у задоволенні позовних вимог. Короткий зміст вимог апеляційної скарги Доводи особи, яка подала апеляційну скарги 22 квітня 2025 року, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, представник ПРАТ «СК АРКС» адвокат Сечко С. В. подав апеляційну скаргу в якій, заначив, що висновки суду першої інстанції не відповідають дійсним обставинам справи. В обґрунтування поданої апеляційної скарги вказав, що згідно долученої до матеріалів позовної заяви Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 321277357, власником квартири АДРЕСА_3 є ОСОБА_1 (підстава для державної реєстрації: дублікат договору дарування квартири, серія та номер 971, виданий 06.06.2022). Щодо висновку суду першої інстанції, що акт обстеження від 31.10.2022 не відповідає вимогам Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказам Держжитлокомунпослуг України від 17.05.2005 № 76, вважає, що вищезазначений акт про залиття є належним та допустимим доказом по справі, позаяк у вказаному акті зазначені всі обов?язкові відомості, а саме: дата та місце складання; члени комісії, що складають акт; місце, де трапилося залиття; подія, що трапилася; наслідки залиття, а також причини залиття, отже даний акт в загальному відповідає вимогам зазначених Правил і є належним доказом по справі. Також, зазначив, що відповідачем не було надано доказів на спростування його вини у завданні шкоди. З огляду на викладене, вважає, що суд першої інстанції неповно з`ясував всі обставини справи, тому просив суд скасувати рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 23 березня 2025 року та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити. Відзив на апеляційну скаргу не надходив Фактичні обставини справи 19.10.2021 між ПрАТ «СК «АРКС» та ОСОБА_2 був укладений електронний договір комплексного страхування майна № CRP5NBR-219J2JQ Оферти № 248 від 31.08.2021 (індивідуальна частина), який набуває чинності з 00-00 год «20.10.2012», але не раніше дня, наступного за днем сплати страхувальником страхового платежу в обсязі визначеному в п. 8.3 Акцепта на розрахунковий рахунок страховика або першої частини платежу у разі, коли оплата страхового платежу здійснюється 12 рівними частинами (згідно з п. 6.9 Оферти) та діє до 24-00 год. «19.10.2022» (п. 7.1). Строк дії договору може бути автоматично продовжений на наступний період дії договору згідно з розділом 7 оферти (п.7.7). Предметом даного договору є майнові інтереси страхувальника, пов`язані із володінням та користуванням нерухомим майном квартирою АДРЕСА_1 (а.с.4). 31.10.2022 стався страховий випадок, а саме спальну кімнату квартири АДРЕСА_1 затоплено з квартири, яка знаходилась поверхом вище, а саме квартири АДРЕСА_2 , що стверджується актом, складеним 31.10.2022 ТОВ «УПРАВЛІНСЬКА КОМПАНІЯ «НОВА ЯКІСТЬ» Дільниця №27» (а.с. 5). Як зазначено у вказаному акті, складеному 31.10.2022 ТОВ «УПРАВЛІНСЬКА КОМПАНІЯ «НОВА ЯКІСТЬ» Дільниця №27» станом на 01.11.2022 у квартирі АДРЕСА_2 (власник ОСОБА_4 ) ніхто не проживає, однак доступ був наданий. При візуальному обстеженні вказаної квартири встановлено, що, у спальній кімнаті квартири виконана заміна опалювального приладу (з чавунного ребристого, передбаченого за проєктом, на плоский, металевий), 01.11.2022 сталося протікання цього опалювального приладу. Як наслідок відбулося залиття спальної кімнати квартири АДРЕСА_4 . З огляду на наведене, причиною залиття є побутовий залив. Згідно з чинним законодавством, відповідальність за технічний стан внутрішньо квартирного санітарно-технічного обладнання покладається на власників квартир (а.с. 5). Матеріали справи не містять відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна квартири за адресою: АДРЕСА_5 . 01.11.2022 страхувальник ОСОБА_2 звернувся з заявою про виплату страхового відшкодування, внаслідок настання страхового випадку (а.с. 6). Згідно з кошторисом відновлювального ремонту від 18.11.2022 вартість відновлювального ремонту становить 9 145,23 грн (а.с. 7). На підставі заяви страховика та наданих документів був складений страховий акт № АRХ3440339 від 18.11.2022 та розрахунок страхового відшкодування від 18.11.2022 (а.с. 9,10). Відповідно до платіжного доручення №930794 від 21.11.2022 платником ПрАТ «СК «АРКС» було перераховано грошові кошти отримувачу АТ «СК «АРКС» з призначенням платежу по відомості № АХА00001214 від 21.11.2022 на суму 87 071,33 грн (а.с. 11).

Мотивувальна частина Позиція Черкаського апеляційного суду Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Крім того, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. В одній із зазначених справ заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи. Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав сторонам строк для подачі відзиву. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України. Вивчивши матеріали справи за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків. Мотиви, з яких виходить Черкаський апеляційний суд, та застосовані норми права Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України). Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду першої інстанції даним вимогам закону відповідає. Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Частиною 1 ст. 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (ч. 1 ст. 129 Конституції України). Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ст. 2 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів»). Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Частиною 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Характеристиками доказів є їх належність, достовірність, допустимість та достатність. Так, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 77 - 80 ЦПК України). Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). За змістом ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Звертаючи до суду з даним позовом до відповідача ОСОБА_1 , ПрАТ «СК «АРКС» послалось на те, що ним, як страховиком виконано вимоги заелектронним договором комплексного страхування майна № CRP5NBR-219J2JQ Оферти № 248 від 31.08.2021 (індивідуальна частина) укладеним з ОСОБА_2 щодо відшкодування останньому, як страхувальнику страхового відшкодування внаслідок залиття його квартири яке мало місце 31.10.2022 в розмірі 9 145,23 грн. З долученого до позовної заяви електронного договору комплексного страхування майна № CRP5NBR-219J2JQ Оферти № 248 від 31.08.2021 (індивідуальна частина) вбачається, що він набуває чинності з 00-00 год «20.10.2012», але не раніше дня, наступного за днем сплати страхувальником страхового платежу в обсязі визначеному в п. 8.3 Акцепта на розрахунковий рахунок страховика або першої частини платежу у разі, коли оплата страхового платежу здійснюється 12 рівними частинами (згідно з п. 6.9 Оферти) та діє до 24-00 год. «19.10.2022» (п. 7.1). Строк дії договору може бути автоматично продовжений на наступний період дії договору згідно з розділом 7 оферти (п.7.7). Предметом даного договору є майнові інтереси страхувальника, пов`язані із володінням та користуванням нерухомим майном квартирою АДРЕСА_1 . Страховий випадок, за твердженням позивача, мав місце 31.10.2022, а саме спальну кімнату квартири АДРЕСА_1 затоплено з квартири, яка знаходилась поверхом вище, а саме квартири АДРЕСА_2 в підтвердження чого надано акт складений 31.10.2022 ТОВ «УПРАВЛІНСЬКА КОМПАНІЯ «НОВА ЯКІСТЬ» Дільниця №27». Водночас, доказів продовження дії даного договору відповідно до його умов матеріали справи не містять. Спірні правовідносини мають наступне правове врегулювання. Особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України). За приписами ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Як роз`яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. 27 постанови № 4 від 01 березня 2013, що при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика, суди повинні розрізняти поняття регрес та суброгація. Так, у випадку суброгації, відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов`язанні, із збереженням самого зобов`язання, на підставі договору страхування, а також ст. 993 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування». У випадку регресу, одне зобов`язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається. При цьому регрес регулюється нормами ст. 1191 ЦК України. Згідно із правовою позицією Верховного Суду України в справі № 755/18006/15-ц від 04.07.2018 року, згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією. У відповідності до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Враховуючи викладене, правовідносини, що виникли між позивачем і відповідачем, у зв`язку з виплатою першим на користь потерпілого страхового відшкодування, засновані на суброгації переході до позивача права вимоги потерпілого у деліктному зобов`язанні. Згідно ст. 322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Крім права власності існує і так званий тягар власника, яке полягає у необхідності підтримувати своє майно в справному стані, вживати заходів по своєчасному усуненню несправностей. До обов`язків власників квартир належать: використання приміщень житлових будинків за призначенням, забезпечення збереження житлових і підсобних приміщень квартир та технічного обладнання будинків, дотримання правил пожежної безпеки, вжиття заходів по усуненню несправностей у квартирі власними силами або силами підприємств з обслуговування житла. Згідно з роз`ясненнями п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина. Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені нормами статті 1166 ЦК України, відповідно до якої шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Для настання деліктної відповідальності за статтею 1166 ЦК України необхідна наявність складу правопорушення, а саме: наявність шкоди; протиправна поведінка заподіювача шкоди; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві шкоди, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина. Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір. Такий висновок відповідає позиції, висловленій Верховним Судом в постанові від 25 лютого 2019 року в справі № 466/4051/15-ц. Звертаючись до суду з даним позовом, ПрАТ «СК «АРКС» в якості відповідача, як власника квартири АДРЕСА_3 вказавОСОБА_1 . В апеляційній скарзі представник скаржника адвокат Сечко С. В. в підтвердження того, що ОСОБА_1 є відповідачем у спірних правовідносинах зазначив, що згідно долученої до матеріалів позовної заяви Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 321277357, власником квартири АДРЕСА_3 є саме ОСОБА_1 (підстава для державної реєстрації: дублікат договору дарування квартири, серія та номер 971, виданий 06.06.2022). Проте, колегію суддів апеляційного суду встановлено, що вищезазначений документ, будучи зазначеним в якості додатку до позовної заяви, відсутній в матеріалах справи, про що суд першої інстанції правомірно зазначив у своєму рішенні. При цьому апеляційний суд констатує, що кількість аркушів зазначена в описі вкладення у цінний лист, а саме 14, відповідає кількості аркушів позовної заяви з додатками, які надійшли на адресу суду поштовим відправленням (а.с. 1 14). Водночас в матеріалах справи міститься відповідь департаменту «Центру надання адміністративних послуг» Черкаської міської ради на запит суду (вх. № 1406 від 13.06.2025) щодо зареєстрованого місця проживання відповідача ОСОБА_1 , з якої вбачається, що відомості про реєстрацію відповідача за адресою: АДРЕСА_5 відсутні, водночас реєстр ТГ м. Черкаси містить відомості про реєстрацію місця проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_6 з 14.03.1997 до дати надання відповіді на запит (а.с.19). Також врахуванню підлягає і те, що в акті, складеному 31.10.2022 ТОВ «УПРАВЛІНСЬКА КОМПАНІЯ «НОВА ЯКІСТЬ» Дільниця №27» та наданому позивачем в якості доказу зазначено, що станом на 01.11.2022 у квартирі АДРЕСА_2 , власником якої є ОСОБА_4 ніхто не проживає (а.с. 5). З огляду на викладене, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що у суду відсутня можливість встановити наявність обов`язку відповідача ОСОБА_1 із відшкодування шкоди. На підтвердження наявності у відповідача обов`язку із відшкодування шкоди позивач надав акт ТОВ «УПРАВЛІНСЬКА КОМПАНІЯ «НОВА ЯКІСТЬ» Дільниця №27» від 31.10.2022. Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76 «Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій» встановлено форму акту, який складається у разі залиття квартири (додаток № 4 до Правил). Згідно з вказаними Правилами акт складається комісією за участю представників організації, яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, та організації, яка обслуговує внутрішньо будинкові системи опалення, водопостачання та водовідведення, представника будинку або будинкового комітету і затверджується начальником організації, яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб як від потерпілої, так і від винної сторін є обов`язковою. В акті повинно бути відображено: дата його складання; прізвища, ініціали та займані посади членів комісії; прізвище, ім`я, по батькові власника квартири, що зазнала шкоди; прізвище, ім`я, по батькові власника квартири, з вини якого сталося залиття; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода, обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей; висновок комісії щодо встановлення вини особи, яка вчинила залиття. Акт обов`язково має бути підписаний всіма членами комісії. Відмова від підпису складеного акту присутніми особами від потерпілої сторони та з боку винної не впливає на його чинність і у такому випадку в акті має бути зазначено, що такі особи (прізвище ім`я по батькові) підписувати складений акт відмовилися з тих чи інших причин. Зазначені правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 201/658/16-ц (провадження № 61-40389св18). У листі Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 29.12.2009 року № 12/20-11-1975, також зазначено, що при складанні акту про залиття присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов`язковою. Якщо винуватець події відмовляється підписувати акт, необхідно запросити свідків з числа сусідів. Вони також можуть засвідчити факт затоплення та скласти опис пошкоджень та зіпсованого майна. Тобто факт залиття, характер залиття та його причини, завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень, перелік пошкоджених внаслідок - залиття речей та їх орієнтовна вартість) та його наслідків має бути зафіксований актом комісійного обстеження квартири, складеним за обов`язкової участі винної особи. Відмовляючи ПрАТ «СК «АРКС»у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що наданий позивачем акт ТОВ «УПРАВЛІНСЬКА КОМПАНІЯ «НОВА ЯКІСТЬ» Дільниця №27» від 31.10.2022 не відповідає вимогам до такого акту, відтак даний акт не є належним доказом підтвердження вини відповідача ОСОБА_1 у залитті квартири. Крім того, при складанні вказаного акту не запрошено власника квартири який, на думку комісії, є винним в залитті квартири. З такими висновками суду погоджується колегія суддів апеляційного суду. Доводи представника позивача адвоката Сечка С. В. про помилковість висновку суду першої інстанції про те, що акт про залиття є неналежним доказом наявності вини відповідачів у залитті квартири, не заслуговує на увагу. Суд першої інстанції при вирішенні цієї справи врахував положення п. 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року за № 76 відповідно до яких у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт згідно встановленого зразка. Порядок складання акту про залиття, аварії квартир регулюється Правилами утримання житлових будинків та прибудинкових територій. Суд вказав на додаток №4 Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій де вказано на відповідний опис Акту про залиття та його типову форму. Однак, таким вимогам акт ТОВ «УПРАВЛІНСЬКА КОМПАНІЯ «НОВА ЯКІСТЬ» Дільниця №27» від 31.10.2022 не відповідає. З матеріалів справи вбачається, що акт про залиття квартири, який є основним доказом позивача, складений у відсутності власника квартири АДРЕСА_3 і не містить вказівок на те, чи було ознайомлено його із вказаним документом, при тому, що в даному акті в якості власника вказано ОСОБА_4 . З врахуванням вищевказаного, є підстави вважати, що такий акт не може братись судом до уваги як належний доказ підтвердження вини відповідача ОСОБА_3 у залитті квартири страхувальника, оскільки з його змісту не убачається протиправності поведінки відповідача, не встановлюється причинно-наслідкового зв`язку між його діями чи бездіяльністю та спричиненою шкодою. Враховуючи викладене, вказаний акт не є належним, допустимим та достовірним доказом в розумінні статей 77-80 ЦПК України, який містить вичерпну інформацію про предмет спору. Вищевказаним спростовуються і доводи скаржника, що суд дійшов помилкового висновки про недоведеність вини відповідача у заподіянні позивачу шкоди внаслідок залиття квартири. При вирішенні спору судом першої інстанції правомірно було враховано і те, що відповідно до платіжного доручення №930794 від 21.11.2022 платником ПрАТ «СК «АРКС» було перераховано грошові кошти отримувачу АТ «СК «АРКС» з призначенням платежу по відомості № АХА00001214 від 21.11.2022 на суму 87 071,33 грн, водночас доказів виплати страхового відшкодування стахувальнику ОСОБА_2 матеріали справи не містять. Колегія суддів враховує і те, що наявна в матеріалах справи заява про страхове відшкодування не містить реквізитів за якими слід здійснити страхову виплату страхувальнику ( за наявності такої графи) (а.с. 6). За викладеного суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позову з підстав необґрунтованості та недоведеності позовних вимог. Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не спростовують висновки суду першої інстанції, та не містять підстав для скасування або зміни судового рішення. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (§ 23 рішення у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року № 63566/00). Також, як неодноразово зазначав Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі Руїз Торія проти Іспанії»). Це правило не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх. Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Колегія суддів апеляційного суду дійшла переконання, що оскаржуване рішення судом першої інстанції постановлене з додержанням вимог матеріального і процесуального права, тому його слід залишити в силі. Доводи апеляційної скарги не спростовують його законності і обґрунтованості. Підстав для його скасування з мотивів, наведених у скарзі, не встановлено. Керуючись ст. 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд у х в а л и в : Апеляційну скаргу представника Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» адвоката Сечка Сергія Володимировича залишити без задоволення. Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 24 березня 2025 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України. Текст постанови складено 23 липня 2025 року. Головуючий Л. І. Василенко Судді: О. В. Карпенко О. М. Новіков