Постанова 4851 № 480/1678/24

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 липня 2025 р.Справа № 480/1678/24 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: П`янової Я.В., Суддів: Русанової В.Б. , Жигилія С.П. , за участю секретаря судового засідання Колесник О.Е. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25.03.2025, головуючий суддя І інстанції: С.М. Гелета, м. Суми, повний текст складено 27.03.25 у справі № 480/1678/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛОМБЄНОТ" до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень, ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Пломбєнот" (на час звернення до суду назва - ТОВ «ОМІКО», далі за текстом також - позивач, ТОВ "Пломбєнот") звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Сумській області (далі та текстом також відповідач, ГУ ДПС у Сумській області), в якому просило: - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Сумській області № 750318280701 від 23 листопада 2023 року про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 1 122 925,50 грн; - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Сумській області № 750418280701 від 23 листопада 2023 року про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість (штрафні санкції) 69635,00 грн; - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Сумській області № 750218280701 від 23 листопада 2023 року про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 1 034 407,50 грн; - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Сумській області № 750518280701 від 23 листопада 2023 року про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість (штрафні санкції) 149825,54 грн. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 25 березня 2025 року позов задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області №750218280701 від 23.11.2023 в частині донарахування 686237 грн основного платежу, 343118,5 грн штрафних (фінансових) санкцій. Скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області №750418280701 від 23.11.2023 в частині донарахування 68793 грн штрафних (фінансових) санкцій. Скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області від 23.11.2023 за №750318280701. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пломбєнот" витрати зі сплати судового збору в сумі 28296,16 грн. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, ГУ ДПС у Сумській області оскаржило його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права, а викладені у ньому висновки не відповідають обставинам справи. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач наводить обставини справи шляхом відтворення частини акта перевірки та нормативно-правове обґрунтування вимог апеляційної скарги через викладення тексту норм, покладених в основу прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, скасованих судом першої інстанції. Наголошує, що позивачем ні під час перевірки, ні до позовної заяви не надано жодних документів на спростування завищення доходу на 3 001 272 грн та первинних документів на підтвердження витрат на загальну суму 409 416 грн, у тому числі за 2021 рік на суму 90 683 грн, за 2022 рік на загальну суму 318 733 грн. За результатами апеляційного розгляду ГУ ДПС у Сумській області просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та ухвалити у цій частині нове судове рішення, яким в позові відмовити повністю. Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає, що в частині задоволення позовних вимог рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права. Вважає рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог законним та обґрунтованим, а тому апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції в цій частині - без змін. Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі. Судове засідання, призначене на 07.07.2025, було відкладено на 21 липня 2025 року за клопотанням відповідача. 21 липня 2025 року надійшло клопотання ГУ ДПС у Сумській області про відкладення та призначення розгляду справи в режимі відеоконференції (відеоконференції поза межами приміщення суду). Відповідно до ч. 2 ст. 195 КАС України учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи. З огляду на порушення строків подання клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, клопотання ГУ ДПС у Сумській області задоволенню не підлягає. Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні відповідно до приписів статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України). Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Головним управлінням ДПС у Сумській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Оміко» за період з 01.07.2021 по 30.06.2023. За результатами проведеної перевірки складено акт від 16.10.2023 за №6324/18-28-07-01-08/40963240/8. 23.11.2023 за результатами перевірки винесено податкові повідомлення-рішення: - податкове повідомлення-рішення від 23.11.2023 за №750218280701, згідно з яким збільшено податкові зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 1 034 407,5 грн, у тому числі основний платіж в сумі 689 605 грн, штрафні санкції в сумі 344 802,5 грн, у результаті порушень п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України; - податкове повідомлення - рішення від 23.11.2023 за №750318280701, згідно з яким збільшено зобов`язання з податку на прибуток підприємства на загальну суму 1 122 925,50 грн, у тому числі основний платіж в сумі 827 711 грн, штрафні санкції в сумі 295 214,50 грн, у результаті порушень п.44.1, п.44.2 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1. ст.134 Податкового кодексу України; - податкове повідомлення - рішення від 23.11.2023 за №750518280701, згідно з яким застосовано штрафні санкції з податку на додану вартість за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних на загальну суму 149 825,52 грн, у результаті порушень п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних; - податкове повідомлення - рішення від 23.11.2023 за №750418280701 на загальну суму штрафних санкцій з податку на додану вартість в сумі 69 635 грн, у зв`язку відсутністю реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. В ході проведення перевірки встановлено, що у порушення п.198.5 ст. 198 ТОВ «Оміко» занижено податок на додану вартість в сумі 689 605 грн, у тому числі за липень 2021 року на суму 32 796 грн, за серпень 2021 року на суму 31 588 грн, за вересень 2021 року на суму 29 383 грн, за листопад 2021 року на суму 63 593 грн, за грудень 2021 року на суму 50 728 грн, за січень 2022 року на суму 35 083 грн, за лютий 2022 року на суму 25 140 грн, за квітень 2022 року на суму 6 540 грн, за травень 2022 року на суму 25 652 грн, за червень 2022 року на суму 28 633 грн, за серпень 2022 року на суму 29 861 грн, за вересень 2022 року на суму 58 317 грн, за жовтень 2022 року на суму 27 338 грн, за листопад 2022 року на суму 18 251 грн, за грудень 2022 року на суму 21 437 грн., за січень 2023 року на суму 20 022 грн, за лютий 2023 року на суму 30 403 грн, за березень 2023 року на суму 35 138 грн, за квітень 2023 року на суму 36 692 грн, за травень 2023 року на суму 39 909 грн, за червень 2023 року на суму 43 101 грн за рахунок операцій, які не пов`язані з господарською діяльністю підприємства. Податковим органом порушення встановлено за господарськими операціями ТОВ «Оміко» з постачальниками послуг АТ «КОНЦЕРН ГАЛНАФТОГАЗ» за період з 01.07.2021 по 31.12.2021 на загальну суму ПДВ 208 088 грн, ТОВ «ФІШКА ЛОЯЛТІ» за період з 01.01.2022 по 30.06.2023 на загальну суму ПДВ 478 149 грн та ТОВ "Продовольча компанія "ВЕСКО" за червень 2023 року на загальну суму ПДВ 3 368 грн; щодо придбання послуг встановлено дефектність наявних документів та відсутність документів, що свідчать про реальність здійснення господарських операцій з придбання послуг, а отже не встановлено їх пов`язаності з господарською діяльністю підприємства ТОВ Оміко. Скориставшись правом на оскарження зазначених рішень Головного управління ДПС у Сумській області у судовому порядку, позивач звернувся до суду з позовом у цій справі. Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що висновки податкового органу щодо взаємовідносин ТОВ «Оміко» з постачальниками послуг АТ «КОНЦЕРН ГАЛНАФТОГАЗ» та ТОВ «ФІШКА ЛОЯЛТІ» та встановлення заниження податкових зобов`язань ПДВ на суму 686 236,83 грн відповідачем не доведено, а тому донарахування спірними податковими повідомленнями-рішення в частині зазначених контрагентів позивача є безпідставним, з огляду на що дійшов висновку, що підлягає скасуванню податкове повідомлення-рішення №750218280701 від 23.11.2023 в частині донарахувань щодо ПАТ «Концерн Галнафтогаз» та ТОВ «ФІШКА ЛОЯЛТІ» на загальну суму 686237 грн - основного платежу, 343118,5 грн - штрафних (фінансових) санкцій, а також податкове повідомлення-рішення №750418280701 від 23.11.2023 в частині донарахувань щодо ПАТ «Концерн Галнафтогаз» та ТОВ «ФІШКА ЛОЯЛТІ» на загальну суму 68793 грн штрафних (фінансових) санкцій. Також суд першої інстанції виходив з того, що в Акті перевірки на відповідних сторінках наведені таблиці з відображенням по роках загальних сум щодо заниження податкових зобов`язань, не спростовує факту відсутності інформації в зазначеному Акті перевірки про те, які конкретно документи були досліджені та стали підставою для кожного відповідного висновку про кожне порушення, вчинене позивачем, а загальний перелік періоду та суми, наведений в Акті перевірки не дає можливість встановити, які саме порушення встановлені контролюючим органом за тим чи іншим документом чи інформацією, та перевірити їх відповідність, з огляду на що дійшов висновку про те, що податкове повідомлення-рішення від 23.11.2023 за №750318280701 підлягає скасуванню. Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Виходячи з положень вказаної норми законодавства, колегія суддів переглядає рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог. Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції в цій частині, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи, з огляду на таке. За приписами статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. За приписами пункту 44.2 статті 42 Податкового кодексу України (далі також - ПК України) для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування. Положеннями п. 44.1 ст. 44 визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України передбачено, що об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу. Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). За приписами пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України базою оподаткування податку на прибуток є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу. Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Згідно з підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. Розділ V Податкового кодексу України визначає платників податку на додану вартість, об`єкт оподаткування, дату виникнення податкових зобов`язань, порядок визначення бази оподаткування, розміри ставок податку, порядок визначення суми податку та строки проведення розрахунків тощо. Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом. З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України. Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг відповідно до приписів п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Згідно з статтею 1 Закону України від 16.07.99 за N 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов`язкова ознака господарської операції, кореспондується з нормами Податкового кодексу України. Відповідно до частин 1 та 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Згідно з пунктом 2.1 та 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704 (далі - Положення) первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у грошовому та за можливості у натуральних вимірниках), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо. Щодо висновків податкового органу про включення до складу витрат на збут вартість послуг, отриманих від ПАТ «Концерн Галнафтогаз», ТОВ «ФІШКА ЛОЯЛТІ» за програмою лояльності «Фішка», колегія суддів зазначає таке. Так, між ПАТ «Концерн Галнафтогаз» та ТОВ «Оміко» укладено договір № КГНГ/935-19 від 21.10.2019 про участь у програмі лояльності «Фішка» (далі - Договір №935). Згідно з розділом 2 Договору №935 предметом договору є надання послуг компанією (ПАТ «Концерн Галнафтогаз») партнеру (ТОВ «Оміко»): - послуг із адміністрування інформації про Клієнтів (Покупців), необхідної для реалізації Програми, а саме: здійснює централізоване накопичення, обробку та зберігання інформації про Клієнтів через проценсинговий центр, надає необхідну інформацію Партнеру; - проводить аналітичні дослідження, надає звітність щодо різних аспектів реалізації програми за участю партнера за типовими формами; - забезпечує надання Клієнтам інформації погодженого з партнером змісту через наступні засоби комунікації: мобільний (смс повідомлення), інтернет зв`язок та інтернет-сторінку; - забезпечує послугу «Гаряча лінія», в тому числі обробку викликів відповідно до умов програми лояльності «Фішка». - послуги із нанесення знаку для товарів та послуг Партнера на кожну емітовану Компанією та передану Партнерові картку Учасника, призначену для подальшого розповсюдження серед клієнтів. Також ТОВ «Оміко» згідно з п.2.2 Договору № 935 надає ПАТ «Концерн Галнафтогаз» послуги, а саме: - проводить реєстрацію транзакцій з використанням картки учасника при придбанні клієнтом товарів на торгових об`єктах партнера для нарахування балів; - проводить реєстрацію транзакцій з використання картки учасника при придбанні клієнтом винагороди на торгових об`єктах партнера для списання балів; - проводить реалізацію винагород клієнтам на торгових об`єктах партнера в день звернення клієнта, за умови наявності відповідного виду товару на відповідному торговому об`єкту партнера, та також за умов наявності у клієнта бажання придбати винагороду, пред`явлення ним картки учасника, з якої дозволено здійснювати списання балів, та достатньої накопиченої кількості балів на ній; - інформує потенційних клієнтів покупців на торгових об`єктах партнера та доступних партнеру каналах комунікації про програму та розповсюджує картки учасника. Розділом 4 Договору №935 визначено порядок оплати послуг і порядок їх приймання. Для визначення вартості наданих послуг ПАТ «Концерн Галнафтогаз» п.4.1.1 сторонами Договору узгоджено формулу розрахунку. Для застосування даної формули сторони мають вести облік кількості балів нарахованих за трансакціями звітного (розрахункового) періоду на торгових об`єктах партнера, облік кількості направлених повідомлень тощо. Нарахування балів здійснюється згідно з додатком №4 до Договору № 935, зокрема оплата товарів (крім тютюнових виробів) 1 бал за 1 гривню. Використання балів не розповсюджується на алкогольні та тютюнові вироби, ваучери на поповнення мобільного рахунку та інші товари визначення компанією та партнером. Також між ТОВ «Оміко» та ТОВ «ФІШКА ЛОЯЛТІ» укладено Договір № ФЛ/22 від 31.12.2021 року про участь у програмі лояльності «Фішка» (далі також Договір № 22). Матеріалами справи підтверджується, що умови такого договору є ідентичним умовам Договору № 935, укладеним із ПАТ «Концерн Галнафтогаз». Зазначені обставини не є спірними, сторонами не заперечуються, встановлені під час проведення перевірки. Відповідачем зазначається, що позивачем не було надано ні під час перевірки, ні до позовної заяви документів, що підтверджують реальність проведення господарських операцій за зазначеними договорами. Зокрема за актами наданих послуг не можливо встановити, які послуги наданні та в якій кількості, що має значення для визнання загальної вартості наданих послуг. ГУ ДПС у Сумській області звертало увагу суду, що відсутність документів, які згідно з п.4.1 Договору №935 є складовими для розрахунку вартості наданих послуг, унеможливлює визначення фактичних обсягів наданих послуг. Так, відповідач зазначав, що за актом за період з 01.11.2021 по 30.11.2021 надана послуга з організації інформації клієнта засобами електронного зв`язку. Разом з цим відповідно до умов зазначених договорів надаються такі послуги як накопичення, обробка, зберігання інформації про клієнтів через Процесинговий центр, здійснення нарахування та списання балів при купівлі продажу товарів. При цьому слід зазначити, що сторона договору повинна надавати інформацію про кількість нарахованих балів згідно схеми співпраці між сторонами договірних відносин в межах програми лояльності «Фішка». Джерелом інформації є Процесинговий центр. Доказів того, що податковим органом досліджувалася вся необхідна інформація, в т.ч. і яка міститься на електронних носіях, зокрема і тими, що передбачені відповідними договорами, матеріали справи не містять. Порядок визначення вартості послуг описано в розділі 4 Договору «Оплата послуг і порядок їх приймання», та в Додатках до Договору. Зокрема, до складу вартості послуг відноситься сума, визначена як добуток кількості Балів, нарахованих за трансакціями звітного періоду на Торгових об`єктах Партнера на ціну бала в розмірі 1 (одна) коп. за кожний нарахований Компанією Клієнтам (Покупцям) за здійснені ними придбання товарів (послуг) на Торгових об`єктах Партнера, згідно зі схемою співпраці, що викладена в діючій редакції Додатку 2 до Договору. Тариф на послуги інформування (розсилка смс, вайбер, пуш повідомлень та емейлів) зазначається у Додатку 3 до Договору, а загальна вартість розраховується автоматично у Процесинговому центрі Фішці як добуток кількості доставлених повідомлень відповідним каналом комунікації та тарифу, який визначений в Додатку до Договору. В кінці звітного періоду (щомісячно) Сторони погоджують автоматично сформовані звіти з даним про кількість трансакцій з Процесингового центру програми ФІШКА (покупок клієнтів з використанням картки Fishka за які нараховувались бали), кількість надісланих повідомлень в розрізі каналів комунікації (пуш повідомлення в мобільному додатку ФІШКА, емейли, CMC, вайбер), кількість хвилин роботи оператора гарячої лінії за результатами звернення покупця. За даними цих звітів складається зведена таблиця складових витрат, як ТОВ «ФІШКА ЛОЯЛТІ» так і ТОВ «ОМІКО», перевіряють правильність розрахунку вартості послуг і на їх основі формуються Акти з обох сторін. На суму виконаних робіт (наданих послуг) ТОВ «ФІШКА ЛОЯЛТІ» для ТОВ «ОМІКО» за звітний період (місяць) відповідно до пункту 2.1. Договору, ТОВ «ФІШКА ЛОЯЛТІ» оформляє Акт про надані послуги. На суму виконаних робіт (наданих послуг) ТОВ «ОМІКО» для ТОВ «ФІШКА ЛОЯЛТІ» за звітний період (місяць) відповідно до пункту 2.2. Договору, ТОВ «ОМІКО» оформляє Акт про надані послуги. В акті, який ТОВ «ФІШКА ЛОЯЛТІ» надає ТОВ «ОМІКО», подається розшифровка вартості кожного виду послуги (нарахування балів, розсилка емейлів, смс, вайбер чи пуш повідомлення). Деталізація (порядок розрахунку суми) визначається в щомісячних звітах, які сторони погоджують перед підписанням. Для підтвердження правильності розрахунку суми оплати за нараховані/списані бали, ТОВ «ФІШКА ЛОЯЛТІ» надає звіт з Процесингового центру програми ФІШКА, де зазначається дата, місце покупки, сума покупки і кількість нарахованих/списаних балів Фішка на підставі узгоджених в Договорів умов нарахування/списання балів, які налаштовані у Процесингового центрі Фішки. Під час проведення перевірки позивачем було надано Акти звірки, акти виконаних робіт, акти надання послуг, довідку про суму сплачених та отриманих коштів за програмою Фішка, та інші документи, оформлені за результатами надання послуг в межах договорів № 935 та №

22. Крім того, як указує позивач, ТОВ «Оміко» під час перевірки надавало доступ до звітів, які формуються в електронному вигляді, завдяки програмі, що відповідачем під час розгляду справи не спростовано. До матеріалів справи позивачем на електронному носії надано всі звіти помісячно, які підтверджують реальність нарахування сум, що відображаються в Актах. Для підтвердження отриманого доходу ТОВ «Оміко» надало довідку, з якої вбачається, що за період з липня 2021 року по червень 2023 року ТОВ «Оміко» отримало дохід в сумі 53 228,46 грн. Отже, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що висновки податкового органу щодо взаємовідносин ТОВ «Оміко» з постачальниками послуг АТ «КОНЦЕРН ГАЛНАФТОГАЗ» та ТОВ «ФІШКА ЛОЯЛТІ» та встановлення заниження податкових зобов`язань ПДВ на суму 686 236,83 грн відповідачем не доведено, а тому донарахування спірними податковими повідомленнями-рішення в частині зазначених контрагентів позивача є безпідставним. З огляду на зазначене висновок суду першої інстанції про те, що враховуючи розрахунок до спірних рішень (т.3 а.с.22-23, а.с.24-25) підлягає скасуванню податкове повідомлення-рішення №750218280701 від 23.11.2023 в частині донарахувань за взаємовідносинами з ПАТ «Концерн Галнафтогаз» та ТОВ «ФІШКА ЛОЯЛТІ» на загальну суму 686237 грн основного платежу, 343118,5 грн штрафних (фінансових) санкцій, та податкове повідомлення-рішення №750418280701 від 23.11.2023 в частині донарахувань за взаємовідносинами з ПАТ «Концерн Галнафтогаз» та ТОВ «ФІШКА ЛОЯЛТІ» на загальну суму 68793 грн штрафних (фінансових) санкцій, є обґрунтованим і законним. Стосовно прийнятого податкового повідомлення-рішення від 23.11.2023 за №750318280701 на загальну суму 1 120 925,50 грн, у тому числі основний платіж в сумі 827711 грн, штрафні санкції в сумі 295214,5 грн у результаті порушень позивачем п. п.134.1.1 п.134.1 ст. 134 ПК України, колегія суддів зазначає таке. В результаті проведеної перевірки податковим органом вустановлено заниження позивачем фінансового результату за рахунок заниження доходу: за 2021 рік на суму 2625000 грн за рахунок невключення фінансової допомоги, за 2022 рік на суму 1580167 грн: завищено доходи без підтверджуючих документів 3001272 грн, занижено доходи за рахунок не включення фінансової допомоги в сумі 4581439 грн, а також завищення витрат за 2021 рік на суму 1 131 124 грн: без підтверджуючих документів на суму 90683 грн, за рахунок залучення програми лояльності ФІШКА на суму 1040441 грн за 2022 рік, за 2022 рік на суму 1 699 994 грн: без підтверджуючих документів на суму 318 733 грн, за рахунок залучення програми лояльності ФІШКА на суму 1 381261 грн, не включення фінансової допомоги за 2021 рік на суму 2625000 грн та за 2022 рік на суму 4581439 грн до доходу. Так, у ході проведення перевірки встановлено, що ТОВ «Оміко» укладено договори про надання поворотної фінансової допомоги з фізичною особою ОСОБА_1 01.07.2021 за № 01/07-21/1 від 01.07.2021 та 05.01.2022 за № 05/01-22. Згідно з п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 ПК україни поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення. Поворотна фінансова допомога є позикою, відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України, а порядок бухгалтерського обліку позики залежить від строку її надання згідно з п.6 П(с)БО 11 «Зобов`язання». Правовою основою для отримання поворотної фінансової допомоги є договір позики. Відносини за договором позики регулюються ст. ст. 1046 - 1053 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ). Згідно з пп.14.1.267. п.14.1 ст.14 ПК України позика - це грошові кошти, що надаються резидентами, які є фінансовими установами, або нерезидентами, крім нерезидентів, які мають офшорний статус, позичальнику на визначений строк із зобов`язанням їхнього повернення та сплатою процентів за користування сумою позики. Отже, згідно з Податковим кодексом України поворотна фінансова допомога надається на визначений строк із зобов`язанням її повернення. Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Як зазначає відповідач, відповідно до умов договорів 01.07.2021 за № 01/07-21/1 та 05.01.2022 за № 05/01-22, укладених між ТОВ «ОМІКО» та фізичною особою ОСОБА_1 , не визначений строк повернення фінансової допомоги. Разом із тим, слід зазначити, що строк повернення є важливою умовою у даному договорі та впливає на оподаткування. Якщо строку зазначено не буде, то така допомога буде визнаватись безповоротною, а отже отримувач змушений буде включити її собі у дохід на дату передачі після закінчення строку позовної давності (3 років). Якщо у договорі зазначено конкретний строк повернення коштів, то строк позовної давності відраховується від такої дати. У разі відсутності конкретного строку у договорі, фінансова допомога повертається протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про таке повернення. За таких умов перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. За матеріалами справи, відповідно до п. 2.7 договорів 01.07.2021 за № 01/07-21/1 та 05.01.2022 за № 05/01-22 поворотна фінансова допомога надається до моменту вимоги про її повернення позикодавцем, а тому матеріалами справи не підтверджується, що така допомога є безповоротною фінансовою допомогою з відповідним оподаткуванням, є доходом позивача та впливає на визначення фінансового результату до оподаткування. В ході проведення перевірки встановлено, що згідно з договором від 01.07.2021 за № 01/07-21/1 сума неповернутої фінансової допомоги становить 2 625 000 грн, згідно з договором від 05.01.2022 за № 05/01-22 - 4 633 439 грн, а тому висновки податкового органу про те, що зазначені суми підлягають включенню до інших операційних доходів підприємства, судом визнаються безпідставними. Водночас п. 4.3. договорів 01.07.2021 за № 01/07-21/1 та 05.01.2022 за № 05/01-22 передбачено, що позивач має право достроково повертати фінансову допомогу, а тому, скориставшись відповідним правом, достроково повертав таку допомогу без вимоги ОСОБА_1 , на підтвердження чого надавав під час перевірки договори, акти взаєморозрахунків, акти звірок, видаткові та прибуткові касові ордери. Стосовно посилання податкового органу на те, що позивачем не було ні на час перевірки, ні на час розгляду справи надано документи, які підтверджують дохід в сумі 3 001 272 грн, колегія суддів зазначає таке. Під час проведення перевірки ТОВ «Оміко» на підставі первинних документів, даних бухгалтерського обліку по рахунках 311 "Поточні рахунки в банках", 361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями", 685 "Розрахунки з іншими кредиторами", 70 "Доходи", 71 "Інші операційні доходи", 73 "Інші доходи, 79 "Фінансовий результат" податковим органом встановлено отримання ТОВ «ОМІКО» доходів, про що відображено у таблиці на арк.7 акту перевірки (а.с.17-табл.). Як відображено в акті перевірки, згідно з фінансовою звітністю малого підприємства за 2022 рік в рядку 2120 «Інші операційні доходи» - визначено дохід 6304,3 грн, під час перевірки платником надано частково документи щодо підтвердження такої суми, зокрема: дохід від списання кредиторської заборгованості - 2491621 грн; відшкодування відпусток учасникам ЧАЕС 4128 грн; інвентаризація, різниця в цінах 807297 грн та відсотки банку 6 грн, загальна сума доходу, що підтверджена первинними документами по рядку 2120 фінансової звітності становить 3303051,95 грн; непідтверджена сума становить 6304,3 грн (сума зазначена в рядку 2120) - 3303051,95 грн (сума яка підтверджена первинними документами) = 3001 грн. При співставленні даних бухгалтерського обліку щодо отриманих доходів ТОВ «Оміко» з даними задекларованих показників ТОВ «Оміко» згідно з деклараціями з податку на прибуток підприємства за період 2022 рік установлено відхилення на 3001 грн. Так, у рядку 01 Декларації "Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку" за 2022 рік зазначена загальна сума 187 211 143 грн. Під час перевірки встановлено доходи за даними бухгалтерського обліку в сумі 184 209 871 грн. Не підтверджена сума становить 3001 грн. Враховуючи вище наведене: 4581439 грн (заниження доходу шляхом не включення фінансової допомоги) - 3001272 грн (завищення доходу без підтверджуючих документів) = 1580167 грн занижено дохід в 2022 році. Також під час перевірки встановлено завищення витрат за рахунок послуги «Фішка». Як зазначено вище, ТОВ «Оміко» згідно з договором № КГНГ/935-19 від 21.10.2019, укладеним з ПАТ «Концерн Галнафтогаз», отримано послуги щодо участі в програмі лояльності «Фішка» і за період з 01.07.2021 по 31.12.2021 включено до витрат 1041441,27 грн та за 2022 рік 1381261,26 грн. Під час перевірки також установлено віднесення на витрати за період з 01.01.2023 по 30.06.2023 придбання послуг з участі в програмі лояльності «Фішка» у ТОВ «Фішка Лоялті» на загальну суму 1009481,79 грн, але така сума не включена до загального розрахунку до ППР від 23.11.2023 за № 750318280701. Зважаючи на викладене, у ході проведення перевірки встановлено, що надані первинні документи не підтверджують реальність здійснення господарських операцій та не підтверджують їх пов`язаність з господарською діяльністю ТОВ «Оміко», а отже підлягає зменшенню витрати підприємства за період з 01.07.2021 по 31.12.2021 на суму 1 041 441,27 грн, за 2022 рік на суму 1 381 261,26 грн. Податковим органом установлено завищення позивачем витрат без підтверджуючих документів за 2021 рік на 90683 грн, за 2022 рік на 318733 грн. В ході проведення перевірки ТОВ «Оміко» за період з 01.07.2021 по 30.06.2023 встановлено завищення суми витрат рядку 2050 "Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)" на загальну суму 409 416 грн, у тому числі за 2021 рік на суму 90 683 грн, за 2022 рік на загальну суму 318 733 грн за рахунок віднесення до витрат сум, які не підтверджені відповідними первинними документами. Згідно з наданими первинними документами придбання товарів (робіт, послуг), даних бухгалтерського обліку по рахунках 20 "Запаси", 22 "МШП", 28 "Товари", 90 "Собівартість", головних книг установлено показники витрат за 2021 рік - 110238917 грн та за 2022 рік - 149282467 грн. В ході проведення перевірки встановлено, що ТОВ «Оміко» згідно зі звітом про фінансові результати відображено: - за 2021 рік звіт поданий 11.09.2023, реєстраційний №: 9435118712, рядок 2050 "Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)" задекларовано в сумі 110329,6 тис грн, тоді як згідно з даними бухгалтерського обліку становить 110 238 917 грн. Відхилення становить 90,7 тис грн. - за 2022 рік звіт поданий 29.03.2023, реєстраційний № 9310141032, рядок 2050 "Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)" задекларовано в сумі 149601,2 тис грн, тоді як згідно з даними бухгалтерського обліку становить 149 282 467 грн. Відхилення становить 318,7 тис грн. Для проведення перевірки не надано документів, які підтверджують проведені господарські операції на загальну суму 409 416 грн, у тому числі за 2021 рік на суму 90 683 грн, за 2022 рік на загальну суму 318 733 грн. Отже, ураховуючи відсутність первинних документів, в ході проведення перевірки встановлено, завищення витрат ТОВ «Оміко» на загальну суму 409 416 грн, у тому числі за 2021 рік на суму 90 683 грн, за 2022 рік на загальну суму 318 733 грн. Разом з цим в акті перевірки (стор. 17 акта перевірки) та письмових поясненнях зазначено загальні суми підтверджених проведеною перевіркою витрат та загальні суми відхилень по роках. Встановити фактичні обставини того, які саме суми, щодо яких саме контрагентів податковим органом підтверджено витрати, а за якими встановлено відхилення - неможливо. Також неможливо встановити такі обставини і з наданого представником відповідача розрахунку спірного податкового повідомлення-рішення, оскільки зазначені лише загальні суми декларацій за відповідними періодами (т.3 а.с.27-28). Колегія суддів зазначає, що Порядок оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами затверджений Наказом Міністерства фінансів України 20.08.2015 за №

727. Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. В акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів. У разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно: викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення; викласти зміст порушень (у разі їх встановлення), в тому числі щодо правильності та повноти визначення фінансового результату до оподаткування згідно з бухгалтерським обліком відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, виконання законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів, документів податкового або бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки - зазначити перелік цих документів; у разі отримання під час перевірки копій документів, які підтверджують факт виявленого порушення, про це робиться запис із відображенням підстав для їх отримання, а також переліку цих документів; у разі відмови посадових осіб платника податків (керівника платника податків або уповноважених ним осіб) надати документи та/або копії документів посадовій особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові посадової особи платника податків, уповноваженої здійснювати від його імені юридичні дії, та переліку документів (копій документів), які йому запропоновано подати, факт складання такого акта відображається в акті (довідці) документальної перевірки; у разі надання посадовими особами платника податків (керівником платника податків або уповноваженою ним особою) посадовим особам контролюючого органу письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти надання таких пояснень необхідно відобразити в акті документальної перевірки. Отже, детальне відображення в акті змісту виявлених порушень є обов`язковою умовою вчинення податковим органом подальших дій щодо притягнення платника до податкової відповідальності, застосування механізмів примусового стягнення податку, а також слугує гарантією дотримання прав платника; факти податкових порушень, не зафіксовані в акті перевірки, не можуть слугувати підставою для притягнення платника до відповідальності. Така правова позиція була неодноразово викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21 серпня 2024 року у справі № 824/995/19-а, від 15 лютого 2023 року у справі № 420/2114/22 та від 11 листопада 2021 року у справі № 420/1878/19. З огляду на наведене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що доводи відповідача про те, що в Акті перевірки на відповідних сторінках наведені таблиці з відображенням по роках загальних сум щодо заниження податкових зобов`язань, не спростовує факту відсутності інформації в зазначеному Акті перевірки про те, які конкретно документи були досліджені та стали підставою для кожного відповідного висновку про кожне порушення, вчинене позивачем, а загальний перелік періоду та суми, наведений в Акті перевірки не дає можливість встановити, які саме порушення встановлені контролюючим органом за тим чи іншим документом чи інформацією, та перевірити їх відповідність. Повноваження щодо витребування, дослідження й аналізу первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, обов`язкових платежів, порушення інших вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, з метою визначення сум грошових зобов`язань та штрафних санкцій, є дискреційними повноваженнями і виключною компетенцією останніх. Своєю чергою, завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в справедливому, неупередженому та своєчасному вирішенні судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, інакше було б порушено принцип поділу влади. Отже, саме відповідач в межах реалізації покладених на нього функцій ( ст.ст. 19-1, 75, 85 ПК України) уповноважений отримувати від платників податків у порядку, визначеному законодавством, документи про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов`язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, за результатами аналізу яких реалізує компетенцію в частині визначення сум грошових зобов`язань у порядку, визначеному пунктом 54.3 статті 54 ПК України. Натомість адміністративний суд аналізує рішення контролюючого органу, ухвалене за результатами означених заходів на предмет його відповідності критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України. Зазначений висновок суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 10.10.2024 у справі № 814/476/18. Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення від 23.11.2023 за №750318280701 підлягає скасуванню. Крім того, колегія суддів зазначає, що податковим органом вже здійснювалась перевірка господарської діяльності між ТОВ «Оміко» та АТ «КОНЦЕРН ГАЛНАФТОГАЗ». Так, контролюючим органом проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "ОМІКО", предметом дослідження якої бути також взаємовідносини між ТОВ «ОМІКО» та АТ «КОНЦЕРН ГАЛНАФТОГАЗ» за Договором № 935, зокрема відсутність звітів до актів наданих послуг до такого договору та включення до доходу позивача отриманої поворотної фінансової допомоги від фізичної особи ОСОБА_1 . На підставі акта документальної планової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за якими покладено на контролюючі органи № 5546/18-28-07-02-07/40963240/96 від 09.11.2021, ГУ ДПС у Харківській області було складено податкові повідомлення-рішення, що оскаржувалися ТОВ "ОМІКО" у судовому порядку. За висновками судових інстанції у справі № 480/2703/23 неможливість ТОВ "ОМІКО" надати розшифровку по товарам не є підставою для висновку податкового органу про зменшенню витрат на збут 1867288 грн, у тому числі за 2020 рік 993883 грн та за І півріччя 2021 року 873405 грн за взаємовідносинами з ПАТ «Концерн Галнафтогаз» за договором № КГНГ/935-19 від 21.10.2019 про участь у програмі лояльності «Фішка»; договорами щодо надання позики (поворотної фінансової допомоги) ОСОБА_1 визначено відповідні строки їх дії та повернення ТОВ "ОМІКО" отриманих коштів. Доводи апеляційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судом першої інстанції, спростовуються наведеним вище та не впливають на правомірність висновків суду першої інстанції, а відтак підстави для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції відсутні. Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін. Зважаючи на результати апеляційного перегляду оскарженого судового рішення та положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат. Керуючись статтями 139, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області залишити без задоволення. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25.03.2025 у справі № 480/1678/24 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя Я.В. П`янова Судді В.Б. Русанова С.П. Жигилій Повний текст постанови складено 23.07.2025