Постанова Хмельницький апеляційний суд № 673/138/25

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 липня 2025 року м. Хмельницький Справа № 673/138/25 Провадження № 33/820/515/25 Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Хмельницького апеляційного суду Преснякова А.А. за участю секретаря судового засідання Романової А.В. захисника Стадніка В.О. розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Хмельницькому апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Стадніка В.О. на постанову судді Деражнянського районного суду Хмельницької області від 23 червня 2025 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та ВСТАНОВИЛА: Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені судом обставини Відповідно до постанови судді, 01.02.2025 року о 22 год. 28 хв., перебуваючи в селищі Вовковинці Хмельницького району Хмельницької області по вул. Перемоги, 3, ОСОБА_1 керував автомобілем «Мерседес Бенц - Віто» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіряного покриву обличчя, однак, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, згідно якого водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Постановою судді Деражнянського районного суду Хмельницької області від 23 червня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 605 грн. 60 коп. судового збору. Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала В апеляційній скарзі захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвокат Стаднік В.О. просить скасувати постанову судді Деражнянського районного суду Хмельницької області від 23 червня 2025 року і закрити провадження у справі. Вважає вказану постанову незаконною та такою, що винесена з істотним порушенням норм матеріального та процесуального права. Серед підстав для скасування оскаржуваної постанови захисником зазначено, що зупинка транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 була безпідставною, оскільки останній ПДР не порушував. Після зупинки транспортного засобу, не зважаючи на його безпідставну зупинку, ОСОБА_1 надав усі належні документи для перевірки, хоча сам вийшов з місця пасажира, а транспортний засіб йому не належить. На місці зупинки ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан сп`яніння, разом із патрульним розпакувавши трубочку від алкотестера «Drager» вставив її у пристрій та розпочав його проходити, здійснюючи тривалий видих у пристрій, але ОСОБА_1 здалося, що поліцейський з незрозумілих причин затягує час, а драгер не працював належним чином. Це виявилось у тому, що після тривалого видиху у алкотестер, «Drager» не показав жодного результату. Працівником патрульної поліції було запропоновано пройти «Drager» ще раз, але відповідач мав сумніви у законності таких дій у зв?язку із чим почав нести внутрішні переживання за себе. У зв?язку із тим, що ОСОБА_1 проживав неподалік від місця зупинки він прийняв рішення йти до дому заради своєї безпеки, що і зробив після того, як замкнув автомобіль та попередив патрульних, що він йде. Частина адміністративних матеріали складались без участі ОСОБА_1 , а про наявність протоколу він дізнався лише після того, як отримав його поштовим відправленням. Як вбачаємо із матеріалів справи ОСОБА_1 пройшов алкотестер «Drager», але з незрозумілих причин він не показав жодного результату, але всупереч викладеному, працівником поліції у протоколі про адміністративне правопорушення серія №EПР1 №236258 зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від огляду на стан алкогольного сп?яніння. Також захисник зазначив, що ОСОБА_1 вказав патрульному на те, що не може подути у трубку хоча і намагався це зробити. Беручи до уваги таку ситуацію захисник дійшов до висновку, що сам пристрій можливо мав механічні пошкодження, що унеможливлювало зробити у нього повноцінний видих. Натомість патрульний замість прийняття зауваження, упереджено зробив висновки, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп?яніння. Судом першої інстанції не було взято до уваги відсутність направлення водія на проходження огляду на стан алкогольного сп?яніння, що свідчить про порушення процедури і спростовує факт вимоги пройти такий огляд у закладі охорони здоров`я. Також ОСОБА_1 не відстороняли від керування, що у своїй сукупності з іншими доказами свідчить про невідповідність дій поліцейського щодо процедури оформлення матеріалів за ст. 130 КУпАП. Матеріали адміністративного провадження не містять доказів відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом та передачі керування іншій уповноваженій особі, що викликають сумнів у законності дій поліцейського при оформленні матеріалів. Позиції учасників судового провадження У судове засідання особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з`явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, поважних причин неявки не повідомив, що відповідно до вимог частини 6 статті 294 КУпАП, не перешкоджає проведенню апеляційного розгляду. Захисник ОСОБА_2 підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати постанову судді Деражнянського районного суду Хмельницької області від 23 червня 2025 року та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, з наведених в апеляційній скарзі підстав. Заслухавши захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Стадніка В.О., перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Мотиви суду Відповідно до вимог статті 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. Згідно з вимогами статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Зі змісту статей 245, 280 КУпАП вбачається, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. В ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, а статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому законом порядку медичний огляд, з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препараті, що знижують увагу та швидкість реакції. Диспозицією частини 1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, в тому числі і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Наведене дає підстави стверджувати, що у ході провадження у справі про адміністративне правопорушення, для кваліфікації діяння за частиною 1 статті 130 КУпАП, яке полягало у відмові від проходження огляду на стан сп`яніння необхідно встановити та довести факт керування особою транспортним засобом, наявність ознак сп`яніння, пропозиція/вимога поліцейського пройти огляд на стан сп`яніння та факт відмови водія від проходження зазначеного огляду. Відтак, у ході апеляційного розгляду встановлено, що зміст оскаржуваної постанови судді Деражнянського районного судуХмельницької області від 23 червня 2025 року про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, відповідає вимогам статей283-284 КУпАП, справу суддею суду першої інстанції розглянуто відповідно до вимог статті 280 КУпАП. Суддею суду першої інстанції у ході судового розгляду встановлено, що 01.02.2025 року о 22.28 год. в селищі Вовковинці Хмельницького району Хмельницької області по вул. Перемоги, ОСОБА_1 керував автомобілем «Мерседес Бенц - Віто» з ознаками алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіряного покриву обличчя, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України. При визнанні ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, суддя суду першої інстанції взяв до уваги наступні докази: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 236258 від 01.02.2025 року; акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; відеозапис із нагрудної камери поліцейського, що був безпосередньо оглянутий судом та на якому зафіксовано всі обставини вчинення правопорушення ОСОБА_1 , оголошення ним відмови пройти огляд на місці зупинки та в медичному закладі та подальше свавільне залишення місця зупинки. Відповідно до вимог статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Вважаю, що докази, які містяться у матеріалах справи, є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об`єктивно узгоджуються між собою, а їх сукупність є достатньою для прийняття рішення по справі. Відповідно до змісту статті 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного,наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, якщо поліцейський уповноваженого підрозділу НПУ виявляє ознаки стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння у водія транспортного засобу (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів; порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), у зв`язку з чим є законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Згідно з частинами 2, 3 статті 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Згідно з апеляційною скаргою, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом 01 лютого 2025 року не оскаржується, однак захисником з поміж іншого зазначається, що працівниками поліції було безпідставно зупинено транспортний засіб «Мерседес Бенц - Віто» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 . Вважаю такі доводи апеляційної скаргибезпідставними, оскільки предметом доказування є фактичні дані щодо відмови особи від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку. З огляду на правовий аналіз норм Правил дорожнього рухуУкраїни, незгода водія із причинами зупинки, або його необізнаність про це, не позбавляє його обов`язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан сп`яніння, і такий обов`язок не впливає на причину зупинки. Правомірність дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу не знаходиться у причинному зв`язку з обов`язком водія транспортного засобу пройти відповідний медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння, на виконання вимог п. 2.5 Правил дорожнього рухуУкраїни. Водночас, керування транспортним засобом водієм, який підозрюється в тому, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння, створює реальну небезпеку, яка може призвести до тяжких наслідків. Крім того, суд зазначає, що у випадку незгоди особи з причинами зупинки працівниками поліції ОСОБА_1 мав можливість, відповідно до п.п. д)п.2.14 ПДР України оскаржити дії поліцейського у встановленому законом порядку. В подальшому, згідно з відеозаписами, під час спілкування з водієм працівниками поліції було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, поліцейські декілька разів пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки або в медичному закладі. Після чого працівники поліції повідомили ОСОБА_1 , що у разі відмови від проходження огляду на стан сп`яніння на нього буде складений протокол про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП та роз`яснили йому права та обов`язки, передбачені статтею 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП, що підтверджується наявним в матеріалах справи відеозаписом. Відеозаписом також зафіксовано, що ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки, однак не дотримуючись вимог працівників поліції щодо безперервного видиху повітря до звукового сигналу, такий тест пройдено на було. На вимогу працівників поліції пройти повторний тест, ОСОБА_1 відмовився, після чого зник у невідомому напрямку. Відеозаписом зафіксовані реальні обставини, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, оскільки дозволяють встановити психологічне ставлення ОСОБА_1 до вчиненого правопорушення та додаткові обставини, які прямо вказують на нього, як на особу, яка керувала транспортним засобом з явними ознаками сп`яніння та відмовилась від проходження огляду на стан сп`яніння. При цьому суд врахував твердження ОСОБА_1 про те, що перед цим він вжив пляшку пива. Апеляційний суд визнає відеозапис належним та допустимим доказом, оскільки він отриманий у встановленому законом порядку та дозволяє повно і всебічно встановити обставини вчиненого адміністративного правопорушення, що разом з протоколом про адміністративне правопорушення є достатнім для висновку про наявність у діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Таким чином, доводи апеляційної скарги, що ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки, але через некоректну роботу приладу «Drager», цього зробити не вдалося, не відповідає дійсності, а тому такі доводи суд відхиляє. Сумніви ОСОБА_1 у законності дій працівників поліції та коректності роботи приладу «Drager» не позбавляли ОСОБА_1 можливості пройти повторний огляд на стан сп`яніння у медичному закладі, що було йому також запропоновано працівниками поліції, але ОСОБА_1 фактично відмовився проходити огляд на стан сп`яніння як на місці зупинки, так і в медичному закладі та пішов від місця зупинки транспортного засобу. Щодо доводів апеляційної скарги про відсутність у матеріалах справи направлення в медзаклад на проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, слід зазначити наступне. Згідно Інструкції № 1452/735 та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду №1103 від 17.12.2008, при відмові водія на вимогу поліцейського від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки, так і в закладі охорони здоров`я, поліцейський не зобов`язаний складати направлення на медичний огляд, яке повинно передаватися лікарю закладу охорони здоров`я поліцейським перед проведенням огляду водія на стан сп`яніння, вказане направлення не підлягає врученню водієві для самостійного проходження ним огляду у закладі охорони здоров`я, оскільки з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, саме поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. Оскільки, ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в медичному закладі, складання працівником поліції письмового направлення до закладу охорони здоров`я для проходження такого огляду було недоцільним, так як особа, яка притягується до адміністративної відповідальності відмовилась від проходження будь-якого огляду на стан сп`яніння взагалі, а не під час прямування у заклад або у його приміщенні. Тож доводи апеляційної скарги про відсутність у матеріалах справи направлення на проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, а також про відсутність в матеріалах справи документа про відсторонення водія ОСОБА_1 від керування транспортними засобами,не спростовують тієї обставини, що водійвідмовився від проходження огляду на стан сп`янінняна вимогу поліцейського, не свідчать про порушення поліцейськими порядку оглядуводія на стан сп`яніння та не можуть бути підставами для скасування постанови судді і закриття провадження у справі, оскільки не спростовують відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння та як наслідок вчинення ним правопорушення за частиною 1 статті 130 КУпАП. В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 зазначається, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави. Отже, ОСОБА_1 реалізував своє право керувати транспортним засобом, а значить погодився виконувати додатково покладені на нього обов`язки, встановлені нормами законодавства України, в тому числі і Правилами дорожнього руху України, пункт 2.5 яких зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Таким чином, вважаю, що в апеляційній скарзі не наведено належних і достатніх підстав для спростування висновків суду першої інстанції, не було здобуто таких доказів і при проведенні апеляційного розгляду. Сукупність зібраних та досліджених доказів за своїм змістом та якістю дозволяють суду констатувати наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП. Суддя суду першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, визначив вид стягнення і його розмір у межах, установлених частиною 1 статті 130 КУпАП, та у межах строку, передбаченого статтею 38 КУпАП. З урахуванням наведеного, доходжу висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги захисника через відсутність підстав для скасування постанови судді та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, апеляційні доводи є необґрунтованими та задоволенню не підлягають. На підставі викладеного, керуючись статтями 285, 294 КУпАП, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Стадніка В.О. залишити без задоволення. Постанову судді Деражнянського районного суду Хмельницької області від 23 червня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя