Постанова 4824 № 753/1100/22

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 16 липня 2025 року м. Київ Справа 753/1100/22 Провадження№22-ц/824/9908/2025 Резолютивна частина постанови оголошена 16 липня 2025 року Повний текст постанови складено 17 липня 2025 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Стрижеуса А.М., суддів: Поливач Л.Д., Євграфової Є.П. секретаря: Желепи В.В. сторони: позивач ОСОБА_1 відповідач ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 12 березня 2025 року, постановлену у складі судді Сирбул О.Ф., - В С Т А Н О В И В: В провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Дуленко Ольга Олегівна про визнання заповіту недійсним. Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 12 березня 2025 року клопотання представника позивача Прокудіної К.А. про призначення повторної посмертної судово-психіатричної експертизи задоволено. Призначено по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Дуленко О.О. про визнання заповіту недійсним повторну посмертну судово-психіатричну експертизу, на розгляд якої поставити наступні питання:

1. Чи виявляв ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ознаки будь-якого психічного розладу на період 27.12.2017 року?

2. Чи усвідомлював ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , значення своїх дій та чи міг керувати ними на період 27.12.2017 року? Доручено проведення експертизи експертам Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради «Обласне психіатрично-наркологічне медичне об`єднання», який знаходиться за адресою: 08631, Київська область, Васильківський район, селище міського типу Глеваха, вулиця Вокзальна, будинок

8. Експерта попереджено про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України. В розпорядження експертної установи надано матеріали цивільної справи № 753/1100/22. Витрати по оплаті експертизи покласти на ОСОБА_1 . Провадження по справі на час виконання експертизи зупинено. Не погоджуючись з ухвалою суду ОСОБА_2 подала апеляційну, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить змінити ухвалу виключивши з її мотивувальної частини посилання на такі абзаци: «Так, в матеріалах справи міститься заява відповідача від 05.06.2022 про виклик свідків, у якій остання ставить перед судом питання щодо виклику в судове засідання для допиту ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 . Вказана заява судом не вирішена, дані особи не допитані в якості свідків в даній цивільній справі». «В підготовчому засіданні відповідач та представник відповідача проти клопотання заперечували, просили розглянути клопотання про виклик свідків та відкласти розгляд справи, а також заперечували наявність у померлого будь-яких психологічних розладів, також наголошували що призначення повторної експертизи призведе до затягування розгляду справи». В резолютивній частині змінити рішення про проведення експертизи в Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради «Обласне психіатрично-наркологічне медичне об`єднання», який знаходиться за адресою: 08631, Київська область, Васильківський район, селище міського типу Глеваха, вулиця Вокзальна, будинок 8, на будь-який заклад, що проводить посмертну судово-психіатричну експертизу. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що зміст ухвали не відповідає подіям які відбулись під час проведення судового засідання, оскільки в ухвалі було зазначено «Психологічних розладів» разом з тим, відповідачем у судовому засіданні було зазначено «психічні розлади» хоча вказані поняття не є тотожними та мають різні поняття та терміни. Вказує, що визначення місця проведення експертизи в Комунальному некомерційному підприємстві Київської обласної ради «Обласне психіатрично-наркологічне медичне об`єднання» призведе до затягування справи. В судовому засіданні ОСОБА_2 підтримала доводи апеляційної скарги. Представник ОСОБА_1 адвокат Прокудіна К.А. заперечувала проти доводів апеляційної скарги. Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів приходить до наступного висновку. Судом встановлено, що ухвалою суду від 01 березня 2023 року було призначено посмертну комплексну судово-психіатричну та судово-медичну експертизу. Постановою Київського апеляційного суду від 21 червня 2023, апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 01 березня 2023 року залишено без змін. 27 липня 2023 року до суду надійшов лист з Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи про повернення матеріалів справи без виконання, оскільки, в резолютивній частині ухвали суду зазначено, що проведення експертизи доручається експертам Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи без зазначення експертної установи, яка б мала вирішити питання, що стосується судової психіатрії та визначення цієї установи, як провідної. Ухвалою суду від 31 липня 2023 року провадження по справі відновлено, призначено підготовче судове засідання. Ухвалою суду від 15 вересня 2023 року призначено по справі посмертну комплексну судово-психіатричну та судово-медичну експертизу. Доручено проведення експертизи експертам Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи та Державній установі «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров`я України». Провідною установою визначено Державну установу «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров`я України». 31 жовтня 2023 року до суду надійшов лист з Державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров`я України» про уточнення змісту та обсягу доручення, а саме рекомендували внести зміни в ухвалу суду від 15 вересня 2023 року щодо виду призначеної експертизи, а саме: призначити посмертну судово-психіатричну експертизу на вирішення якої поставити питання:

1. «Чи виявляв ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ознаки будь-якого психічного розладу на період 27.12.2017 року?»,

2. «Чи усвідомлював ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , значення своїх дій та чи міг керувати ними на період 27.12.2017 року?». Ухвалою суду від 06 листопада 2023 року провадження по справі відновлено, призначено підготовче судове засідання. В підготовчому судовому засіданні 30 листопада 2023 року представник позивача Прокудіна К.А. , пояснила, що вона ознайомилась уважно з клопотанням експерта, та просила суд призначити саме комплексну посмертну судово-психіатричну експертизу та судово-медичну експертизу. Посмертну судово-психіатиричну експертизу доручити експертам Державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров`я України». На розгляд якої поставити питання:

1. «Чи виявляв ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ознаки будь-якого психічного розладу на період 27.12.2017 року?»,

2. «Чи усвідомлював ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , значення своїх дій та чи міг керувати ними на період 27.12.2017 року?». А судово-медичну експертизу доручити експертам Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи. На розгляд якої поставити питання:

1. «Чи вплинули наявні у ОСОБА_4 психічні розлади та/або соматичні захворювання (зокрема: Цереброваскулярна хвороба: Повторне гостре порушення мозкового кровообігу по типу ішемії в вертебробазилярному басейні на фоні атеросклерозу судин головного мозку, гіпертонічної хвороби ІІІ ст. Виражений вестибулоатактичний синдром, помірно виражений правобічний геміпарез. Прогресуюча дисциркуляторна енцефалопатія ІІІ ст. виражений цефалічний синдром, церебрастенічний синдром. Залізодефіцитна анемія. Рак простати з метастазами) та вживані ним лікарські (медичні) препарати (зокрема: метамакс, нейродар, цитофлавін, армадин, арікстра, ефлунат, нольпаза, серміон, кардіомагніл, нефролес, канефрон, сорбіфер дурулекс) на здатність ОСОБА_4 усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними 27 грудня 2017 року?». Провідною установою визначити Державну установу «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров`я України». Витрати по оплаті експертизі вони гарантують. Ухвалою суду від 30 листопада 2023 року призначено комплексну посмертну судово-психіатричну та судово-медичну експертизу. Ухвалою суду від 01 жовтня 2024 року внесено зміни до ухвали суду від 30 листопада 2023 року про призначення експертизи. 21 січня 2025 року справу повернуто на адресу суду з Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я» із висновком судово-психіатричного експерта № 1699 від 06.12.2024. Ухвалою суду від 27 січня 2025 року провадження по справі відновлено. До суду надійшло клопотання представника позивача про призначення у справі повторної посмертної судово-психіатричної експертизи, оскільки висновком судово-психіатричного експерта № 1699 від 06.12.2024 сформовано категоричний висновок про те, що за своїм психічним станом на період 27.12.2027 (укладання ним заповіту та підписання довіреності), ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Водночас, експертом встановлено, що підекспертний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на період 27.12.2017 (укладання ним заповіту та підписання довіреності) страждав на психічний розлад - «Розлад особистості та поведінки внаслідок органічного ураження головного мозку судинного ґенезу (ГПМК, ГХ)» (F07.82 за МКХ 10 перегляду). Проте, наданий експертом висновок не відповідає критерію обґрунтованості, у висновку містяться суттєві порушення та невідповідності, що унеможливлює використання вказаного висновку у якості доказу. Посилаючись на викладене, представник позивача - адвокат Прокудіна К. А. просила призначити у справі повторну посмертну судово-психіатричну експертизу, проведення якої доручити експертам Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради «Обласне психіатрично-наркологічне об`єднання», поставивши на вирішення експертів наступні питання: - Чи виявляв ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 ознаки будь-якого психічного розладу на період 27.12.2017 року? - Чи усвідомлював ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 значення своїх дій та чи міг керувати ними на період 27.12.2017 року?. Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що зміст позовних вимог та наявні у матеріалах справи фактичні дані, сумніви позивача щодо правильності та точності доданого висновку судово-психіатричного експерта, імперативні приписи процесуального закону відносно обов`язковості призначення експертизи при необхідності встановлення психічного стану особи, суд приходить до висновку про наявність підстав для призначення по справі повторного експертного дослідження, з метою вирішення спірних питань щодо можливості ОСОБА_4 усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними на час складання заповіту, оскільки для правильного та об`єктивного вирішення заявлених позивачем вимог. У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Оскаржуване судове рішення зазначеним вимогам закону відповідає. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України). Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»). Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення. Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. В силу положень ст.11 ЦПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (стаття 12 ЦПК України). Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Всебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення. За змістом положень ч. 5 вищевказаної статті суд не може перешкоджати учасникам справи у поданні доказів і зобов`язаний сприяти у поданні (забезпеченні) відповідних доказів, якщо їх подання є утрудненим або неможливим. Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справа. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, що мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.ч.1,2 ст.77 ЦПК України). Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (стаття 1 Закону України «Про судову експертизу»). Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб. За змістом частин другої, третьої статті 102 ЦПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. В силу ч.1 ст.103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. Відповідно до частин 4-6 ст.103 ЦПК України, питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта. Відповідно ч.1 ст.104 ЦПК України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. Призначення та проведення експертизи у цивільному судочинстві регулюється ст.ст. 103-113 ЦПК України, Законом України «Про судову експертизу» від 25 лютого 1994 року №4038-XII та Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року №53/5. Відповідно до ст.1 Закону України «Про судову експертизу» визначено, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду. Окрім того, відповідно до пункту 3.3 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень у документі про призначення експертизи (залучення експерта) зазначаються такі дані: місце й дата винесення постанови чи ухвали; посада, звання та прізвище особи, що призначила експертизу (залучила експерта); назва суду; назва справи та її номер; обставини справи, які мають значення для проведення експертизи; підстави для призначення експертизи; прізвище експерта або назва експертної установи, експертам якої доручається проведення експертизи; питання, які виносяться на вирішення експертові; перелік об`єктів, що підлягають дослідженню (у тому числі порівняльних зразків та інших матеріалів, направлених експертові, або посилання на такі переліки, що містяться в матеріалах справи); інші дані, які мають значення для проведення експертизи. Судова експертиза повинна призначатися лише для встановлення даних, які входять в предмет доказування у справі, і не може стосуватися тлумачення і застосування правових норм. Отже, діючим цивільним процесуальним законодавством передбачено, що експертиза у справі призначається судом у разі необхідності з`ясування фактичних обставин, що становлять предмет доказування. Також за змістом вказаних норм кожна сторона має право надавати суду докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються, обставин, для з`ясування яких необхідні спеціальні знання - висновки експертизи. У разі, якщо у сторони відсутня можливість самостійно надати висновок, відповідна сторона вправі заявити перед судом клопотання про призначення відповідної експертизи. Відповідно до ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

2. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.

3. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

4. Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

5. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

6. Питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.

7. Призначений судом експерт невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів. З огляду на викладене, суд першої інстанції з метою повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин справи не позбавлений права призначати повторну судову експертизу, навіть якщо в матеріалах справи наявний висновок експерта. Отже, доводи апеляційної скарги в цій частині суд визнає необґрунтованими. Водночас суд першої інстанції зазначив, що в матеріалах справи наявні обставини які потребують додаткового дослідження та проведення повторної судової експертизи. Саме наявність таких суперечностей стала підставою для призначення судом першої інстанції повторної експертизи з метою їх усунення. Дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апелянт ОСОБА_2 фактично просить виправити описку, допущену в ухвалі Дарницького районного суду м. Києва від 12 березня 2025 року, яка полягає у некоректному застосуванні термінів «психологічні розлади» замість «психічні розлади». При цьому зазначена описка на даній стадії апеляційного перегляду не має процесуального значення та не є підставою для зміни мотивувальної частини вказаної ухвали. Питання виправлення такої описки належить виключно до компетенції суду першої інстанції, до якого апелянт має право звернутися з відповідною заявою. Саме суд першої інстанції у разі встановлення такої описки вирішуватиме питання про її виправлення або про відмову в задоволенні заявленого клопотання. Таким чином, апеляційний суд позбавлений процесуальної можливості вносити зазначені виправлення до ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 12 березня 2025 року, оскільки предметом апеляційного перегляду є сама ухвала, а не виправлення описок у її змісті. Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги щодо невідповідності змісту ухвали фактичним обставинам судового засідання через некоректне використання термінів «психологічні розлади» замість зазначених відповідачем «психічних розладів», з огляду на те, що ці терміни не є тотожними та мають різне смислове навантаження, визнаються необґрунтованими і спростовуються матеріалами справи. Відповідно до ч. 3 ст. 103 ЦПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Таким чином, з огляду на зазначену норму ЦПК України, суд має право визначити експертну установу на власний розсуд. Як убачається з матеріалів справи, судом першої інстанції, з урахуванням конкретних обставин справи, експертною установою було визначено Комунальне некомерційне підприємство Київської обласної ради «Обласне психіатрично-наркологічне медичне об`єднання». Разом з тим, твердження відповідача щодо недостатньої кваліфікації зазначеної експертної установи та можливого затягування розгляду справи є суб`єктивною думкою відповідача, не підтвердженою жодними належними доказами в матеріалах справи. Отже, доводи апеляційної скарги про те, що призначення експертизи у Комунальному некомерційному підприємстві Київської обласної ради «Обласне психіатрично-наркологічне медичне об`єднання» призведе до затягування розгляду справи, є необґрунтованими та не підтверджуються матеріалами справи. Також апеляційний суд відхиляє вимоги апеляційної скарги щодо виключення з резолютивної частини ухвали суду першої інстанції встановленого факту, а саме: «Так, у матеріалах справи міститься заява відповідача від 05.06.2022 про виклик свідків, у якій остання ставить перед судом питання щодо виклику до судового засідання для допиту ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Вказана заява судом не вирішена, зазначені особи не допитані як свідки у даній цивільній справі». Дослідивши матеріали справи, апеляційний суд встановив, що вказана заява дійсно міститься в матеріалах справи, а отже, суд першої інстанції був правомірно уповноважений констатувати факт наявності такого доказу в ухвалі про призначення експертизи. З огляду на це, доводи апеляційної скарги в цій частині визнаються апеляційним судом необґрунтованими. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, були предметом детального дослідження в суді першої інстанції, яким надана правова оцінка, і не потребують додаткової оцінки. Згідно з пунктом 1 частиною першою статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до частин першої статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 259, 268, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 -залишити без задоволення. Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 12 березня 2025 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач А. М. Стрижеус Судді: Л. Д. Поливач Є.П.Євграфова