Постанова 4856 № 560/2453/24

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/2453/24 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Салюк П.І. Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П. 22 липня 2025 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Полотнянка Ю.П. суддів: Драчук Т. О. Смілянця Е. С. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_2 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області №80111500088449 від 23.01.2024 про скасування ОСОБА_2 посвідки на тимчасове проживання. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що отримав посвідку на тимчасове проживання на законних підставах та з дотриманням порядку. Рішенням Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області від 23.01.2024 №80111500088449 вказану посвідку скасовано. Позивач зазначає, що одружений та має стійкі соціальні зв`язки в Україні, місце роботи, мешкає з родиною в житлі, яке було придбано за його грошові кошти, до кримінальної та адміністративної відповідальності до моменту постановляння оскаржуваного рішення не притягувався. Також зазначає, що відсутній в "Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці", а відповідач не запрошував позивача для дачі пояснень з цього приводу. Відтак вважає, що відповідачем, при прийнятті оскаржуваного рішення не дотримано принципу пропорційності, необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), що призводить до настання несприятливих наслідків для позивача при відсутності належним доказів наявності вини у виниклих обставинах, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.04.2024 у задоволенні позову відмовлено. З рішенням суду першої інстанції не погодився ОСОБА_2 та подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги. Свої вимоги обґрунтував тим, що відповідачем, при прийнятті оскаржуваного рішення не дотримано принципу пропорційності, необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), що призводить до настання несприятливих наслідків для позивача при відсутності належним доказів наявності вини у виниклих обставинах, а судом першої інстанції, в свою чергу, проігноровано цілий ряд обставин, які унеможивливлюють залишення оскаржуваного рішення органу ДМС в силі, що стало підставою для прийнятті незаконного та несправедливого судового рішення. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до паспорту № НОМЕР_1 , виданого 04.06.2018 органом ФМС 77080, є громадянином російської федерації, народився в Хмельницькйі області УССР. 20.02.2021 позивач уклав шлюб з громадянкою України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 виданий Дарницьким районним у м. Києві відділом ДРАЦС ЦМУ МЮ (м. Київ) та витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб №00042447576 від 24.11.2023. 31.03.2021 позивачу було видано посвідку на тимчасове проживання в Україні № НОМЕР_3 , зі строком дії до 30.03.2022. Відповідно до довідки № 0-7372 про реєстрацію місця проживання особи, виданої за відомостями відділу реєстрації проживання управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради, місце проживання ОСОБА_1 з 22.04.2021 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 . 23.02.2022 року позивач звернувся в паспортний сервіс ДП "Документ" за адресою: м. Київ, вул. Бажана, 38 та подав документи для оформлення посвідки на проживання ще на рік, що підтверджується заявою №194876 від 23.02.2022 року на яку 11.05.2022 року отримав інформацію про відмову в продовженні строку перебування та видачі нової посвідки. 13.05.2022 на позивача складено протокол про адміністративне правопорушення ПР МХМ №000830 та винесено постанову ПН МХМ №000830 про примусове повернення позивача до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства - рф. Позивач звернувся з позовом до суду про скасування вищезгаданої постанови. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.09.2023 у справі №686/10455/22 адміністративний позов позивача задоволено. 27.11.2023 ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.09.2023 у справі № 686/10455/22 прийнято рішення про документування позивача, ІНФОРМАЦІЯ_1 посвідкою на тимчасове проживання, на підставі ч. 14 ст. 4 Закон № 3773-VI. Управлінням Служби безпеки України у м. Києві та Київській області на адресу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києва та Київській області було надіслано подання від 16.01.2024 № 51/1/3-450 про скасування посвідки на тимчасове проживання в Україні громадянину рф - ОСОБА_1 , в якому зазначено, що за результатами виконання визначених законодавством завдань у сфері забезпечення державної безпеки отримано інформацію стосовно громадянина рф ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (оформлено посвідку на тимчасове проживання № НОМЕР_4 , терміном дії до 27.11.2024), який за наявними даними причетний до проведення діяльності на шкоду державній безпеці України в умовах воєнного стану. Управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області ініціювало питання щодо скасування позивачу посвідки на тимчасове проживання в Україні на підставі підпункту 4 пункту 63 "Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання" затвердженого постановою КМУ від 25.04.2018 № 322. 23.01.2024 Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києва та Київській області прийнято рішення № 80111500088449 про скасування виданої громадянину російської федерації ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідки на тимчасове проживання № НОМЕР_4 на підставі підпункту 4 пункту 63 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 року №

322. У рішенні не міститься запис про ознайомлення з ним позивача та відмітки про направлення копії рішення поштою. До відзиву додано копію листа Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києва та Київській області від 23.01.2024 № 8010.6.2-3493/8010.6-24, адресованого позивачу за його зареєстрованим місцем проживання, про направлення йому копії зазначеного рішення, яке відповідно до трекінгу Укрпошти за №0600082034479 отримане 12.02.2024 членом сім`ї. Вважаючи протиправним рішення відповідача про скасування посвідки на тимчасове проживання, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою. Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, доведено правомірність прийняття рішення №80111500088449 від 23.01.2024 про скасування посвідки на тимчасове проживання в Україні громадянину рф ОСОБА_1 № НОМЕР_4 , яке прийняте на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, що визначені законодавством України, та з урахуванням усіх обставин, необхідних для прийняття відповідного рішення. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне. Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Закон України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" від 22.09.2011 №3773-VI (далі також Закон № 3773-VI) визначає правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, та встановлює порядок їх в`їзду в Україну та виїзду з України. Пунктом 7 частини першої статті 1 Закону № 3773-VI встановлено, що іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах, - іноземці та особи без громадянства, які в установленому законодавством чи міжнародним договором України порядку в`їхали в Україну та постійно або тимчасово проживають на її території, або тимчасово перебувають в Україні. Частиною третьою статті 3 Закону № 3773-VI встановлено, що іноземці та особи без громадянства зобов`язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави. Відповідно до частин першої та третьої статті 9 Закону № 3773-VI іноземці та особи без громадянства в`їжджають в Україну за наявності визначеного цим Законом чи міжнародним договором України паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України. Це правило не поширюється на іноземців та осіб без громадянства, які перетинають державний кордон України з метою визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового або тимчасового захисту чи отримання притулку. Строк перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні встановлюється візою, законодавством України чи міжнародним договором України. Згідно з частиною першою статті 15 Закону № 3773-VI в`їзд в Україну та виїзд з України здійснюється іноземців та осіб без громадянства, які перебувають у шлюбі з громадянами України, - за паспортним документом та посвідкою на тимчасове проживання. Приписами пункту 18 частини першої статті 1 Закону N 3773-VI встановлено, що посвідка на тимчасове проживання - документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує законні підстави для тимчасового проживання в Україні. Відповідно до частини чотирнадцятої статті 4 Закону № 3773-VI іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою возз`єднання сім`ї з особами, які є громадянами України, або під час перебування на законних підставах на території України у випадках, зазначених у частинах третій - тринадцятій цієї статті, уклали шлюб з громадянами України та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період до отримання посвідки на постійне проживання чи набуття громадянства України. Згідно з частиною чотирнадцятою статті 5 Закону № 3773-VI підставою для видачі посвідки на тимчасове проживання у випадку, передбаченому частиною чотирнадцятою статті 4 цього Закону, є заява іноземця або особи без громадянства і документ, що підтверджує факт перебування у шлюбі з громадянином України, дійсний поліс медичного страхування. За змістом статті 5-1 Закону № 3773-VI строк дії посвідки на тимчасове проживання для відповідних категорій іноземців та осіб без громадянства у випадку, в усіх інших випадках, визначених статтею 4 цього Закону, - відповідно до поданих документів, але не більш як на один рік. Отже, наведені норми Закону № 3773-VI передбачають право для перебування іноземців та осіб без громадянства на території України з метою возз`єднання сім`ї за наявності укладеного шлюбу з громадянином України та посвідки на тимчасове проживання. Постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 №322 затверджено Порядок оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання (далі - Порядок № 322), відповідно до пункту 1 якого посвідка на тимчасове проживання (далі - посвідка) є документом, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує законні підстави для тимчасового проживання в Україні. Відповідно до пункту 7 Порядку № 322 обмін посвідки здійснюється у разі: 1) зміни інформації, внесеної до посвідки; 2) виявлення помилки в інформації, внесеній до посвідки; 3) закінчення строку дії посвідки; 4) непридатності посвідки для подальшого використання (посвідка/фотокартка має пошкодження, що не дають змогу візуально ідентифікувати особу, прочитати прізвище, ім`я, дату та місце народження, ким видана посвідка, підпис посадової особи та дату видачі, пошкодження серії та номера, що не дають змогу встановити реквізити посвідки, виправлення, пошкодження, які блокують можливість зчитування, а також внесення змін до інформації безконтактного електронного носія), а також у разі відсутності частини посвідки. Згідно з підпунктом 4 пункту 63 Порядку № 322 посвідка скасовується територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, який її видав, у разі коли дії іноземця або особи без громадянства загрожують національній безпеці, громадському порядку, здоров`ю, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні. Пунктами 64-66 Порядку № 322 передбачено, що Рішення про скасування посвідки приймається Головою ДМС або уповноваженою ним особою, керівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС чи його заступником протягом п`яти робочих днів з дня надходження відомостей, які є підставою для її скасування. Рішення про скасування посвідки формується засобами Реєстру за допомогою кваліфікованого електронного підпису. Після підписання рішення сканується до заяви-анкети із застосуванням засобів Реєстру до відомчої інформаційної системи ДМС. Копія рішення про скасування посвідки надсилається територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, який прийняв таке рішення, іноземцеві або особі без громадянства рекомендованим листом не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дня його прийняття. Копія листа (із вихідним номером та датою), яким надіслано повідомлення про скасування посвідки, сканується до заяви-анкети із застосуванням засобів Реєстру до відомчої інформаційної системи ДМС. ДМС, територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дня прийняття рішення про скасування посвідки інформує про це Адміністрацію Держприкордонслужби з використанням засобів інтегрованої міжвідомчої інформаційно-комунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон (система "Аркан"), або шляхом надсилання листа. У разі надсилання листа його копія (із вихідним номером та датою) сканується до заяви-анкети із застосуванням засобів Реєстру до відомчої інформаційної системи ДМС. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому продовжувався та діє станом на час розгляду справи. Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про національну безпеку України» від 21.06.2018 № 2469-VIII (далі - Закон № 2469-VIII) громадська безпека і порядок - захищеність життєво важливих для суспільства та особи інтересів, прав і свобод людини і громадянина, забезпечення яких є пріоритетним завданням діяльності сил безпеки, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб та громадськості, які здійснюють узгоджені заходи щодо реалізації і захисту національних інтересів від впливу загроз; загрози національній безпеці України - явища, тенденції і чинники, що унеможливлюють чи ускладнюють або можуть унеможливити чи ускладнити реалізацію національних інтересів та збереження національних цінностей України; національна безпека України - захищеність державного суверенітету, територіальної цілісності, демократичного конституційного ладу та інших національних інтересів України від реальних та потенційних загроз; національні інтереси України - життєво важливі інтереси людини, суспільства і держави, реалізація яких забезпечує державний суверенітет України, її прогресивний демократичний розвиток, а також безпечні умови життєдіяльності і добробут її громадян. Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києва та Київській області № 80111500088449 від 23.01.2024 про скасування виданої громадянину російської федерації ОСОБА_1 посвідки на тимчасове проживання № НОМЕР_4 прийнято на підставі підпункту 4 пункту 63 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, а саме на підставі подання Управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області від 16.01.2024 № 51/1/3-450 про скасування посвідки на тимчасову проживання в Україні громадянину рф ОСОБА_1 , який надійшов на адресу відповідача. У листі необхідність прийняття рішення про скасування виданої позивачу посвідки на тимчасове проживання обґрунтовано тим, що за результатами визначених законодавством завдань у сфері забезпечення державної безпеки отримано інформацію стосовно громадянина рф ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який за наявними даними причетний до проведення діяльності на шкоду державній безпеці України в умовах воєнного стану. Суд враховує, що інформація стосовно позивача отримана Управлінням Служби безпеки України у м. Києві та Київській області в межах його компетенції, визначеної Законом України "Про Службу безпеки України" від 25.03.92 №2229-ХІІ (далі Закон №2229-ХІІ). Пунктами 2, 13 статті 24 Закону №2229-ХІІ передбачено, що Служба безпеки України відповідно до своїх основних завдань зобов`язана: здійснювати заходи контррозвідувального забезпечення дипломатичних представництв, консульських та інших державних установ, а також заходи, пов`язані з охороною державних інтересів у сфері зовнішньополітичної та зовнішньоекономічної діяльності, безпекою громадян України за кордоном; брати участь у розробці заходів і вирішенні питань, що стосуються в`їзду в Україну та виїзду за кордон, перебування на її території іноземців та осіб без громадянства, прикордонного режиму і митних правил, приймати рішення про заборону в`їзду в Україну іноземцю або особі без громадянства, про скорочення строку тимчасового перебування іноземця та особи без громадянства на території України, про примусове повернення іноземця або особи без громадянства в країну походження або третю країну. Тобто, саме на Службу безпеки України, як на орган, що наділений унікальною компетенцією надавати оцінку наявності в діях відповідних суб`єктів загроз (реальних та/або потенціальних) національним інтересам, національній безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України, покладено обов`язок, в тому числі вживати заходи превентивного характеру з метою протидії розвідувальній, розвідувально-підривній діяльності проти України. Тим більше в умовах воєнного стану. Судом встановлено, що Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби України у місті Києва та Київській області в умовах дії на території України воєнного стану, отримавши від Управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області лист від 16.01.2024 № 51/1/3-450, в якому відповідно до пунктів 2, 13 статті 24 Закону № 2229-ХІІ міститься подання про скасування посвідки на тимчасове проживання в Україні громадянину рф ОСОБА_1 на підставі підпункту 4 пункту 63 Порядку № 322, прийняло оскаржуване рішення № 80111500088449 від 23.01.2024 про скасування виданої громадянину російської федерації ОСОБА_1 посвідки на тимчасове проживання № НОМЕР_4 . Суд зазначає, що Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби України у місті Києва та Київській області не наділено повноваженнями щодо роз`яснення або тлумачення висновків чи тверджень Служби безпеки України, а також не наділено повноваженнями вчиняти будь-які дії, що входять до компетенції органів Служби безпеки України. Крім того, колегія суддів враховує, що на виконання вимог ухвал Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.01.2025, 22.04.2025, 06.06.2025 від Головного управління Служби безпеки України у м.Київі та Київській області надійшов лист від 17.06.2025 №51/1/3-5303 та подання №51/1/3-450 від 16.01.2024. Листом від 17.06.2025 №51/1/3-530 Головним управління Служби безпеки України у м.Київі та Київській області, повідомлено наступне: "За результатами проведення визначених Законами України «Про Службу безпеки України» та «Про контррозвідувальну діяльність» заходів відповідно до повноважень та компетенції у 2023 році отримано інформацію стосовно громадянина російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дії якого можуть створювати загрозу національній безпеці України. За наявними даними, вказаний іноземець у колі своїх близьких та знайомих проводив інформаційно-агітаційну діяльність, спрямовану на дискредитацію вищих органів державної влади України та виправдовування збройної агресії рф. Зокрема, під час особистих та телефонних розмовах зі своїми знайомими з числа співвітчизників та громадян України ОСОБА_5 наголошував на тотальній корупції в нашій державі, підтримував російські наративи щодо діяльності радикальних націоналістичних військових формувань, утиску прав етнічних росіян, штучного використання нашої держави країнами Західної Європи та США з метою загрози безпеці рф тощо, що на його думку спровокувало російську збройну агресію. Вказану позицію він також висловлював під час спілкування з представниками органів державної влади та управління України, у т.ч. співробітниками Державної міграційної служби. Проведеною оцінкою отриманої інформації встановлено, що у діях іноземця відсутні ознаки скоєння злочинів проти основ національної державності, розслідування яких відноситься до компетенції СБ України. Водночас, враховуючи умови правового режиму воєнного стану, отримані стосовно іноземця дані потребували вжиття превентивних заходів реагування в межах компетенції СБ України щодо усунення умов для здійснення ним діяльності на шкоду державній безпеці. У зв`язку із цим, 16.01.2024 УКР ГУ з метою забезпечення інтересів національної безпеки, захисту громадського порядку та правоохоронних інтересів громадян, керуючись підпунктом 4 пункту 63 "Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання" від 25.04.2018 №322, до ЦМУ ДМС у м.Києві та Київській області напрвлено подання №51/1/3-450 щодо скасування іноземцю посвідки про тимчасове проживання в Україні. 23.01.2024 ІДМУ ДМС у м. Києві та Київській області було прийнято рішення про скасування ОСОБА_6 вказаного документу. Згідно з окремими положеннями Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, затвердженого наказом ЦУ СБУ від 23.12.2020 № 383, відомості про зміст, організацію, форми та результати проведення Службою безпеки України оперативно-розшукових та контррозвідувальних заходів мають відповідні грифи обмеження доступу. У зв`язку із цим, відповідно до вимог ст.8 Закону України «Про державну таємницю» надати на розгляд учасників справи 560/2453/24 інформацію щодо джерел та обставин отримання стосовно ОСОБА_7 відомостей не вбачається за можливе.". Разом з тим, апеляційний суд не може надати правової оцінки самій інформації, яка була покладена у підставу оскаржуваного рішення, оскільки орган, якій її надав - Головне управління Служби безпеки України у м.Київі та Київській області - не є відповідачем у справі та вимога щодо оскарження дій цього органу стосовно надання вказаної інформації як такої, що не відповідає дійсності, позивачем заявлена не була. Враховуючи зазначене, є вірними висновки суду першої інстанції, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, доведено правомірність прийняття рішення № 80111500088449 від 23.01.2024 про скасування посвідки на тимчасове проживання в Україні громадянину рф ОСОБА_1 № НОМЕР_4 , яке прийняте на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, що визначені законодавством України, та з урахуванням усіх обставин, необхідних для прийняття відповідного рішення. Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2024 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України. Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Драчук Т. О. Смілянець Е. С.