Постанова 4873 № 910/10369/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "09" липня 2025 р. Справа№ 910/10369/24 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Доманської М.Л. суддів: Остапенка О.М. Козир Т.П. за участю секретаря судового засідання Сороки П.М. та представників учасників провадження у даній справі відповідно до протоколу судового засідання від 09.07.2025, розглянувши матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства "Акціонерний банк "Радабанк" на постанову Господарського суду міста Києва від 24.02.2025 у справі №910/10369/24 (суддя Яковенко А.В.) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛТК Електрум" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Артлекс-Енерджі" про банкрутство ВСТАНОВИВ: Постановою Господарського суду міста Києва від 24.02.2025 припинено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Артлекс-Енерджі"; припинено повноваження розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Артлекс-Енерджі" арбітражного керуючого Корольова Вадима Вячеславовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 942 від 11.07.2013); визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю "Артлекс-Енерджі"; відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Артлекс-Енерджі" арбітражного керуючого Корольова Вадима Вячеславовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 942 від 11.07.2013); підприємницьку діяльність банкрута завершено; зазначено що строк виконання всіх грошових зобов`язань вважати таким, що настав 24.02.2025; припинено нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута; зазначено про оприлюднення на офіційному веб-порталі судової влади України повідомлення про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Артлекс-Енерджі" банкрутом, текст якого додається; припинено повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном з 24.02.2025. Не погоджуючись із зазначеною постановою суду першої інстанції, Акціонерне товариство "Акціонерний банк "Радабанк" звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить суд у випадку, якщо суд дійде висновку про пропуск скаржником строку на апеляційне оскарження оскаржуваного судового рішення, поновити Акціонерному товариству "Акціонерний банк "Радабанк" строк на апеляційне оскарження постанови Господарського суду міста Києва від 24.02.2025 по справі № 910/10369/24; відкрити апеляційне провадження по справі № 910/10369/24 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Акціонерний банк "Радабанк" на постанову Господарського суду міста Києва від 24.02.2025 по справі №910/10369/24; прийняти докази, долучені до цієї апеляційної скарги, які не були подані до суду першої інстанції, та врахувати їх під час розгляду справи; скасувати постанову Господарського суду міста Києва від 24.02.2025 по справі № 910/10369/24; справу № 910/10369/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Артлекс-Енерджі" надіслати Господарському суду міста Києва для продовження розгляду на стадії процедури розпорядження майном. Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.03.2025 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Акціонерний банк "Радабанк" передано колегії суддів у складі: головуючий суддя: Доманська М.Л.; судді: Пантелієнко В.О. та Козир Т.П. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2025 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/10369/24 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛТК Електрум" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Артлекс-Енерджі" про банкрутство; відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду або залишення без руху апеляційної скарги Акціонерного товариства "Акціонерний банк "Радабанк" на постанову Господарського суду міста Києва від 24.02.2025 у справі № 910/10369/24 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи № 910/10369/24. 16.04.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/10369/24 у 4-х томах. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2025 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Акціонерний банк "Радабанк" на постанову Господарського суду міста Києва від 24.02.2025 у справі № 910/10369/24 залишено без руху; роз`яснено скаржнику, що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали скаржник має право усунути недоліки апеляційної скарги шляхом надання доказів направлення копії цієї апеляційної скарги Головному управлінню ДПС у місті Києві, у тому числі з урахуванням статті 42 Господарського процесуального кодексу України. 28.04.2025 через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства "Акціонерний банк "Радабанк" надійшла заява про усунення недоліків, до якої долучено платіжну інструкцію від 08.11.2024 №18766 на суму 6056,00 грн та докази направлення копії цієї апеляційної скарги Головному управлінню ДПС у місті Києві. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.05.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Акціонерний банк "Радабанк" на постанову Господарського суду міста Києва від 24.02.2025 у справі № 910/10369/24; розгляд апеляційної скарги призначено на 25.06.2025; запропоновано учасникам справи у відповідності до статті 263 Господарського процесуального кодексу України надати відзиви на апеляційну скаргу із доказами надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи протягом десяти днів, з дня отримання даної ухвали, але не пізніше 28.05.2025; встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв, клопотань, пояснень в письмовій формі із доказами надсилання (надання) копій цих документів іншим учасникам справи протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 04.06.2025. 28.05.2025 через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Артлекс-Енерджі" арбітражного керуючого Корольова Вадима В`ячеславовича надійшли письмові пояснення на апеляційну скаргу. 30.05.2025 через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛТК Електрум" надійшли письмові пояснення на апеляційну скаргу, відповідно до яких просить суд у задоволенні апеляційної скарги Акціонерного товариства "Акціонерний банк "Радабанк" про скасування постанови Господарського суду міста Києва від 24.04.2025 року у справі № 910/10369/24 відмовити, постанову від 24.02.2025 у даній справі залишити без змін. У зв`язку з перебуванням 25.06.2025 у відпустці судді Пантелієнко В.О., згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2025, сформовано новий склад колегії суддів для здійснення розгляду апеляційної скарги у справі № 910/10369/24 у наступному складі: головуючий суддя - Доманська М.Л., судді: Козир Т.П., Остапенко О.М. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2025 прийнято апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Акціонерний банк "Радабанк" на постанову Господарського суду міста Києва від 24.02.2025 у справі № 910/10369/24 до свого провадження у новому складі суду. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2025 у розгляді апеляційної скарги Акціонерного товариства "Акціонерний банк "Радабанк" на постанову Господарського суду міста Києва від 24.02.2025 у справі № 910/10369/24 було оголошено перерву до 09.07.2025. 09.07.2025 у судове засідання з`явилися представники Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛТК Електрум", Акціонерного товариства "Акціонерний банк "Радабанк", арбітражний керуючий Корольов Вадим Вячеславович, представники інших учасників справи не з`явились, про дату, час та місце судового засідання всі учасники справи повідомлені належним чином. В даному випадку апеляційна скарга може бути розглянута у судовому засіданні без участі представників учасників справи, які не з`явилися у судове засідання, їх неявка не перешкоджає вирішенню апеляційної скарги у даному судовому засіданні. Колегія суддів вирішила за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представників учасників справи, які не з`явились у судове засідання, їх явка в судове засідання обов`язковою не визнавалась. За положеннями статті 129 Конституції України та статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) зобов`язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України), про що вже зазначалось вище. Наведена правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.03.2024 у справі № 916/1577/19, від 09.04.2024 у справі № 873/225/23. Колегією суддів ставилось на обговорення клопотання скаржника про прийняття доказів, долучених до апеляційної скарги, які не були подані до суду першої інстанції. У судовому засіданні 09.07.2025 представник Акціонерного товариства "Акціонерний банк "Радабанк" підтримав своє клопотання про долучення нових доказів, яке заявлено в апеляційній скарзі, зазначивши, що внаслідок безпідставної відмови у відкладенні підсумкового засідання у справі № 910/10369/24 та несвоєчасного подання розпорядником майна до суду першої інстанції доказів у значному обсязі, що потребують тривалого часу на дослідження, Акціонерне товариство "Акціонерний банк "Радабанк" було позбавлене можливості подати до суду першої інстанції докази, що долучаються до цієї апеляційної скарги, з причин, що об`єктивно не залежали від скаржника. Водночас, такі докази є необхідними для всебічного та повноцінного встановлення обставин справи. З огляду на зазначене, наявні підстави для прийняття судом апеляційної інстанції додатково поданих Акціонерним товариством "Акціонерний банк "Радабанк" доказів. Просив суд прийняти докази, долучені до апеляційної скарги, які не були подані до суду першої інстанції, та врахувати їх під час розгляду справи. Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛТК Електрум" заперечувала проти прийняття нових доказів, долучених до апеляційної скарги, які не були подані до суду першої інстанції, арбітражний керуючий Корольов Вадим Вячеславович поклався на розсуд суду щодо питання долучення нових доказів скаржника. В судовому засіданні колегія суддів, порадившись на місці, ухвалила відмовити у задоволенні клопотання Акціонерного товариства "Акціонерний банк "Радабанк" про прийняття доказів, долучених до апеляційної скарги, які не були подані до суду першої інстанції, з огляду на таке. Прийняття та розгляд додаткових доказів у підтвердження своїх доводів та вимог на стадії апеляційного перегляду справи в порядку статті 269 ГПК України має бути здійснено з дотримання принципу диспозитивності. Так, за змістом частин 2 та 3 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Приписи частини 3 статті 269 ГПК України передбачають наявність таких критеріїв, які є обов`язковою передумовою для вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів, а саме "винятковість випадку" та "причини, що об`єктивно не залежать від особи". Отже, при поданні учасником справи доказів, які не були подані до суду першої інстанції, такий учасник справи повинен обґрунтувати, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції у встановлений строк, а також надати відповідні докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від особи, яка їх подає. Відповідно до висновку щодо застосування статей 80, 269 ГПК України, викладеного Верховним Судом у постановах від 18.06.2020 у справі № 909/965/16, від 03.04.2019 у справі № 913/317/18 та від 22.05.2019 у справі № 5011-15/10488-2012, єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого процесуальним законом порядку, це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких покладений на учасника справи. Тобто, відсутність обґрунтування, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції виключає можливість прийняття апеляційним господарським судом додаткових доказів у порядку статті 269 ГПК України (постанови Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 914/1725/19; від 12.01.2021 у справі № 01/1494(14-01/1494); від 15.12.2020 у справі № 925/1052/19; від 21.04.2021 у справі № 906/1179/20). Отже, суд апеляційної інстанції має право досліджувати нові докази, але лише якщо неподання таких доказів до суду першої інстанції зумовлене поважними причинами (поважність причин повинен довести скаржник). Вказане положення закріплене законодавцем з метою забезпечення змагальності процесу в суді першої інстанції, де сторони повинні надати всі наявні в них докази, і недопущення зловживання стороною своїми правами. Однак, при поданні таких доказів, скаржником не зазначено жодних об`єктивних обставин та не надано належних доказів на підтвердження неможливості подання таких доказів, за наявності відповідного обов`язку. Скаржник не повідомив суд першої інстанції, що має намір подати до суду ці докази, не зазначив, які саме докази має намір подати та, що саме ці докази мають підтверджувати у даній справі. Відтак, неподання заявником суду першої інстанції доказів, на які останній посилається в апеляційній скарзі, залежало виключно від волевиявлення скаржника, тобто мало суб`єктивний характер. Судова колегія не вбачає виняткових обставин, з яким законодавство пов`язує можливість прийняття нових доказів в суді апеляційної інстанції. Таким чином, скаржником в даному випадку не наведено достатнього та належного обґрунтування існування винятковості випадку, з яким пов`язано прийняття під час апеляційного провадження додаткових доказів, які не були предметом дослідження під час розгляду справи в суді першої інстанції. В судовому засіданні 09.07.2025 представник Акціонерного товариства "Акціонерний банк "Радабанк" надав усні пояснення по суті справи, та по доводам апеляційної скарги, просив суд скасувати постанову Господарського суду міста Києва від 24.02.2025 по справі № 910/10369/24, справу про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Артлекс-Енерджі" надіслати Господарському суду міста Києва для продовження розгляду на стадії процедури розпорядження майном. Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛТК Електрум" надала усні пояснення по суті справи, просила суд у задоволенні апеляційної скарги Акціонерного товариства "Акціонерний банк "Радабанк" про скасування постанови Господарського суду міста Києва від 24.02.2025 у справі № 910/10369/24 відмовити. Постанову Господарського суду міста Києва від 24.02.2025 у даній справі залишити без змін. Арбітражний керуючий Корольов Вадим Вячеславович надав усні пояснення по суті справи, просив суд у задоволенні апеляційної скарги Акціонерного товариства "Акціонерний банк "Радабанк" на постанову Господарського суду міста Києва від 24.02.2025 по справі № 910/10369/24 відмовити. Постанову Господарського суду міста Києва від 24.02.2025 по справі про визнання боржника банкрутом та введення ліквідаційної процедури залишити без змін. Згідно із ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Апелянт вказує, що постанова Господарського суду міста Києва від 24.02.2025 по справі № 910/10369/24 підлягає скасуванню, оскільки: 1) судом першої інстанції не враховано, що збори кредиторів/засідання комітету кредиторів боржника, на яких прийнято рішення щодо наступної процедури банкрутства, внаслідок недобросовісних дій розпорядника майна, скликано та проведено із порушенням встановленого чинним законодавством порядку; 2) судом першої інстанції безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання Акціонерного товариства "Акціонерний банк "Радабанк" про відкладення підсумкового засідання, чим порушено право останнього на доступ до правосуддя; 3) судом першої інстанції не враховано невідповідність поданих розпорядником майна протоколів зборів кредиторів/засідання комітету кредиторів вимогам чинного станом на дату проведення зборів/засідання законодавства та відсутність у матеріалах справи заяви арбітражного керуючого, призначеного ліквідатором банкрута, про участь у справі; 4) судом першої інстанції не виявлено наявності у арбітражного керуючого Корольова Вадима Вячеславовича потенційного та реального конфлікту інтересів, внаслідок чого ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого, який не може бути призначеним у справі № 910/10369/24; 5) судом першої інстанції не враховано факту непроведення розпорядником майна аналізу фінансово-господарського стану боржника, невчинення останнім повного комплексу дій з метою проведення такого аналізу, внаслідок чого неналежним чином встановлено розмір активу боржника та зроблено передчасний висновок про перебування боржника у стані неплатоспроможності та наявність підстав для визнання останнього банкрутом. Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази у справі, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення; оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне. Колегія суддів зауважує, що доводи апеляційної скарги не можуть бути підставами для скасування оскаржуваної постанови у даній справі, як такі, що не спростовують зроблених судом першої інстанції висновків, враховуючи норми чинного законодавства. Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Частиною 1 статті 6 КУзПБ передбачено, що відповідно до цього Кодексу щодо боржника - юридичної особи застосовуються такі судові процедури: розпорядження майном боржника; санація боржника; ліквідація банкрута. Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 44 КУзПБ під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації). Про призначення розпорядника майна господарський суд постановляє ухвалу. Процедура розпорядження майном боржника вводиться строком до 170 календарних днів. У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Артлекс-Енерджі". Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Артлекс-Енерджі". Визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛТК Електрум" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Артлекс-Енерджі" в розмірі 473 162,75 грн. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Артлекс-Енерджі". Призначено розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Артлекс-Енерджі" арбітражного керуючого Корольова Вадима Вячеславовича. Визначено дату проведення попереднього судового засідання. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2024 визнано кредитором у справі № 910/10369/24 по відношенню до боржника: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛТК Електрум" з грошовими вимогами на суму 497 386,75 грн., з яких 24 224,00 грн. - вимоги першої черги, 473 162,75 грн. - вимоги четвертої черги; Акціонерне товариство "Акціонерний банк "Радабанк" з грошовими вимогами на суму 25 901 828,61 грн., з яких 6 056,00 грн. - вимоги першої черги, 25 895 772,61 грн. - вимоги четвертої черги; Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" з грошовими вимогами на суму 119 232,43 грн., з яких 4 844,80 грн. - вимоги першої черги, 114 387,63 грн. - вимоги четвертої черги. Встановлено дату проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів: 26.12.2024. Визначено дату проведення підсумкового судового засідання у справі № 910/10369/24 на 24.02.2025. 11.02.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла заява ініціюючого кредитора про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором арбітражного керуючого Корольова Вадима Вячеславовича. 14.02.2025 до суду надійшло клопотання розпорядника майна боржника у даній справі про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Артлекс-Енерджі" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. До вказаного клопотання додано Аналіз фінансово-господарської діяльності боржника. 24.02.2025 до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛТК Електрум" про розгляд справи без участі його представника. 24.02.2025 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Акціонерного товариства "Акціонерний банк "Радабанк" про відкладення розгляду справи. В судовому засіданні 24.02.2025, коли була прийнята постанова, з`явився розпорядник майна. Представники інших учасників справи у судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час і місце його проведення були повідомлені належним чином. Щодо доводів апеляційної скарги про відхилення судом першої інстанції клопотання Акціонерного товариства "Акціонерний банк "Радабанк" про відкладення підсумкового засідання, яке мотивовано, зокрема, неможливістю забезпечити безпечну участь представника кредитора у судовому засіданні 24.02.2025 в приміщенні Господарського суду міста Києва, а також необхідністю в ознайомленні з матеріалами справи, колегія суддів погоджується з мотивами відмови у задоволенні даного клопотання судом першої інстанції, з огляду на наступне. З огляду на те, що Акціонерне товариство "Акціонерний банк "Радабанк" було визнано кредитором у даній справі ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2024, на переконання суду, у кредитора було достатньо часу до підсумкового засідання, призначеного на 24.02.2025, для ознайомлення з матеріалами справи. Стосовно доводів кредитора щодо неможливості забезпечити безпечну участь представника Акціонерне товариство "Акціонерний банк "Радабанк" у судовому засіданні суд зазначає, що кредитор не був позбавлений права подати відповідну заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів. Також, суд зазначив, що участь кредиторів у підсумковому засіданні судом обов`язковою не визнавалася, у клопотанні АТ "АБ "Радабанк" не наведено поважних причин для відкладення розгляду справи. Скаржник не зазначив про необхідність чи намір подати додаткові пояснення чи докази до суду. Відтак, суд дійшов вірного висновку, що справа може бути розглянута за наявними у матеріалах справи документами у судовому засіданні без участі учасників справи та їх представників, які не з`явилися у судове засідання, оскільки їх неявка не перешкоджає вирішенню питань підсумкового засідання. Дослідивши долучені розпорядником майна документи до клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, судом встановлено наступне. 26.12.2024 року в режимі відеоконференції було проведено перші збори кредиторів та комітету кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Артлекс-Енерджі". На зборах кредиторів та комітету кредиторів були присутні 100 % визнаних у даній справі кредиторів, а саме: Акціонерне товариство "Акціонерний банк "Радабанк" (обрано головою комітету кредиторів), Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛТК Електрум", ПрАТ "НЕК Укренерго". Одноголосно комітетом кредиторів вирішено відкласти розгляд питання про перехід до наступної процедури на засідання комітету кредиторів, яке відбудеться 24.01.2025 о 15:00 год. Дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів для вирішення питання про перехід до іншої процедури була погоджена кредиторами завчасно та усі кредитори були обізнані про дату та час проведення наступних зборів, що підтверджується Протоколом № 1 зборів комітету кредиторів від 26.12.2024. Протокол від 26.12.2024 № 1 було направлено кредиторам засобами поштового зв`язку та на електронні адреси кредиторів. Згідно з відстеженням листа № 0505224927970, Протокол зборів кредиторів від 26.12.2024 №1, Протокол зборів комітету кредиторів від 26.12.2024 № 1 було вручено одержувачу - Акціонерному товариству "Акціонерний банк "Радабанк" 15.01.2025. Відтак, скаржник був повідомлений про дату та час зборів своєчасно. Дата зборів комітету кредиторів була завчасно (з 24.12.2024) призначена кредиторами, в тому числі за участі представника скаржника, та погоджена заздалегідь, а тому учасники комітету кредиторів мали можливість запланувати участь у відеоконференції на призначений час за місяць до його проведення. До зборів кредиторів, призначених на 24.01.2025, розпорядником майна на електронні адреси учасників комітету кредиторів направлено повідомлення про проведення зборів та комітету кредиторів, до якого долучено матеріали для обговорення та розгляду на засіданні:

1. Звіт розпорядника майна від 22.01.2025 № 65-910/10369 (поточний);

2. Аналіз від 22.01.2025 № 64-910/10369 фінансово-господарської діяльності, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках;

3. Матеріали інвентаризації від 09.01.2025 року. До дати проведення зборів, заяв, клопотань учасників, в тому числі про відкладення зборів комітету кредиторів від учасників не надходило. На 24.01.2025 кредитор, який має більшість голосів на зборах кредиторів та комітету кредиторів, Акціонерне товариство "Акціонерний банк "Радабанк", не з`явився. В телефонному режимі повідомив про неможливість прийняти участь в засіданні комітету кредиторів через участь в іншій відеоконференції. Спільно з розпорядником майна боржника у даній справі кредитором, Акціонерне товариство "Акціонерний банк "Радабанк", було погоджено, що оскільки збори кредиторів вже призначено, присутні кредитори реалізують своє право на участь у зборах. В разі наявності пропозицій, заперечень, зауважень від кредитора Акціонерне товариство "Акціонерний банк "Радабанк" - учасники справи можуть скликати збори кредиторів повторно та прийняти інше рішення, за яке проголосує скаржник. Кредитору повідомлено, що в разі наявності додаткових запитань - питання можуть бути розглянуті з розпорядником майна в телефонному режимі. Зазначене підтверджується відеозаписом зборів кредиторів від 24.01.2025, долученим до матеріалів справи. За результатом зборів кредиторів 24.01.2025 розпорядником майна складено Протокол № 2, який направлено кредиторам. Підсумкове засідання по справі було призначено на 24.02.2025, відтак, від дати проведення зборів кредиторів (24.01.2025) до дати проведення підсумкового засідання (24.02.2025) протягом місяця, кредитори мали додатковий час та можливість ознайомитись із матеріалами справи та ініціювати скликання зборів кредиторів. Листом від 13.02.2025 № 104-910/10369 розпорядник майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Артлекс-Енерджі" арбітражний керуючий Корольов В.В. звернувся до кредитора Акціонерного товариства "Акціонерний банк "Радабанк" з проханням повідомити, чи доцільно, на їх думку, на даний момент вчиняти дії щодо притягнення до солідарної/субсидіарної відповідальності органи управління Товариства з обмеженою відповідальністю "Артлекс-Енерджі" в межах справи про банкрутство № 910/10369/24. Які, на їх думку, дії та заходи необхідно вчинити в межах справи № 910/10369/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Артлекс-Енерджі". Які, на їх думку, питання слід винести на розгляд та обговорення наступних зборів/комітету кредиторів у справі № 910/10369/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Артлекс-Енерджі". Відповіді та пропозицій не надходило. Таким чином, як вірно встановлено судом першої інстанції, 24.01.2025 відбулося засідання зборів кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Артлекс-Енерджі", на якому були присутні представник кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛТК Електрум" (473 голоси) та розпорядник майна арбітражний керуючий Корольов Вадим Вячеславович (із правом дорадчого голосу). Представники кредиторів Акціонерного товариства "Акціонерний банк "Радабанк" (25 895 голосів) та ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" (114 голосів) на засідання зборів кредиторів не з`явилися, хоча про дату та час його проведення були повідомлені розпорядником майна. У протоколі зборів кредиторів від 24.01.2025 № 2 зазначено, що в телефонному режимі представник Акціонерного товариства "Акціонерний банк "Радабанк" повідомив розпорядника майна про затримку в іншій відеоконференції, у зв`язку з чим було погоджено, що у разі незгоди із рішенням, прийнятим зборами кредиторів та комітету кредиторів, Акціонерне товариство "Акціонерний банк "Радабанк" надасть окремі письмові пояснення щодо питань порядку денного та за необхідності збори кредиторів будуть скликані повторно. Згідно з Протоколом від 24.01.2025 № 2 зборами кредиторів прийнято рішення звернутись до Господарського суду міста Києва з клопотанням про визнання боржника банкрутом та введення ліквідаційної процедури. Уповноважено Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛТК Електрум" скласти, підписати та подати до Господарського суду міста Києва клопотання про визнання боржника банкрутом та перехід до процедури ліквідації. Запропоновано кандидатуру арбітражного керуючого Корольова Вадима Вячеславовича в якості ліквідатора банкрута Товариства з обмеженою відповідальністю "Артлекс-Енерджі". 24.01.2025 відбулося засідання комітету кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Артлекс-Енерджі", на якому були присутні представник кредитора Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛТК Електрум" (473 голоси) та розпорядник майна арбітражний керуючий Корольов Вадим Вячеславович (із правом дорадчого голосу). Відповідно до Протоколу від 24.01.2025 № 2 комітетом кредиторів прийнято рішення запропонувати кандидатуру арбітражного керуючого Корольова Вадима Вячеславовича для призначення ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Артлекс-Енерджі". Будь-яких зауважень або заперечень учасників справи щодо прийнятих 24.01.2025 зборами кредиторів та комітету кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Артлекс-Енерджі" рішень до розпорядника майна не надходило. Матеріали справи таких доказів не містять. Згідно з ч. 5 ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства до компетенції зборів кредиторів належить прийняття рішення про: визначення кількісного складу та обрання членів комітету кредиторів; дострокове припинення повноважень комітету кредиторів або окремих його членів; схвалення плану санації боржника та схвалення внесення змін до нього; звернення до господарського суду з клопотанням про введення наступної процедури у справі про банкрутство; обрання арбітражного керуючого у разі відсторонення арбітражного керуючого, визначеного Єдиною судової інформаційно-телекомунікаційною системою, від виконання повноважень; інші питання, передбачені цим Кодексом, у тому числі віднесені до компетенції комітету кредиторів. У відповідності до ч. 8 ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про: обрання голови комітету; скликання зборів кредиторів; звернення до господарського суду з вимогою про визнання правочинів (договорів) боржника недійсними на будь-якій стадії процедури банкрутства; звернення до господарського суду з клопотанням про призначення арбітражного керуючого, припинення повноважень арбітражного керуючого та про призначення іншого арбітражного керуючого; надання згоди на продаж майна боржника (крім майна, що є предметом забезпечення) та погодження умов продажу майна боржника (крім майна, що є предметом забезпечення) у процедурі санації відповідно до плану санації або у процедурі ліквідації банкрута; внесення пропозицій господарському суду щодо продовження або скорочення строку процедур розпорядження майном боржника чи санації боржника; інші питання, передбачені цим Кодексом. Рішення зборів (комітету) кредиторів вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість голосів кредиторів, присутніх на зборах (комітеті) кредиторів, кількість голосів яких визначається відповідно до частини четвертої цієї статті (ч. 9 ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства). Відповідно до ч. 2 ст. 49 КУзПБ до закінчення процедури розпорядження майном боржника збори кредиторів приймають одне з таких рішень: - схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації; - подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. У разі наявності обставин, що не дають зборам кредиторів можливості у встановлені строки прийняти одне з таких рішень, збори кредиторів можуть прийняти рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених цим Кодексом. Відповідно до ч. 3 ст. 49 КУзПБ у підсумковому засіданні господарський суд ухвалює одне з таких судових рішень: - ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених цим Кодексом; - ухвалу про введення процедури санації та затвердження плану санації у разі схвалення плану санації боржника зборами кредиторів та погодження його забезпеченими кредиторами в порядку, встановленому цим Кодексом; - постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; - ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство. Відповідно до ч. 6 ст. 49 КУзПБ з дня визнання господарським судом боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або введення процедури санації процедура розпорядження майном та повноваження розпорядника майна припиняються. За статтею 1 КУзПБ банкрутство - це визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Кодексом, грошові вимоги кредиторів інакше, як через застосування ліквідаційної процедури. Відповідно до ч. 4 ст. 205 ГК України у разі неспроможності суб`єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів він може бути оголошений за рішенням суду банкрутом. Відповідно до ч. 1 ст. 58 КУзПБ випадках, передбачених цим Кодексом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру. Загальні умови для визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у справі про банкрутство, які застосовуються у разі переходу з процедури розпорядження майном, регламентовані положеннями статей 48, 49, 58 КУзПБ, тлумачення яких свідчить, що господарський суд, проводячи підсумкове засідання у справі про банкрутство, приймає рішення про введення наступної судової процедури щодо боржника, які визначені положеннями статтею 6 КУзПБ, із застосуванням судового розсуду. Така правова позиція є сталою у практиці Верховного Суду (постанови від 15.09.2020 у справі № 915/1261/16, від 12.10.2021 у справі № 916/3619/19, від 13.12.2022 у справі № 904/4608/21). При цьому наявність рішення зборів кредиторів про перехід до наступної судової процедури і звернення до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури не є саме по собі безумовною підставою для введення господарським судом ліквідаційної процедури боржника. Адже частиною четвертою статті 49 КУзПБ законодавцем надано право суду, навіть за відсутності відповідного рішення зборів кредиторів боржника, але за наявності обставин (після закінчення термінів визначених КУзПБ щодо тривалості процедури розпорядження майном, за наявності ознак банкрутства та за відсутності пропозицій щодо санації боржника), прийняти постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури за власною ініціативою (висновки у постановах Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 918/420/16, від 20.06.2023 у справі № 904/1412/20). Отже, боржник визнається банкрутом за умови встановлення господарським судом його неспроможності відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані вимоги кредиторів інакше, як через застосування ліквідаційної процедури, а на вирішення питання переходу до ліквідаційної процедури впливають, за загальним правилом, три чинники: закінчення 170-денного строку, відведеного для стадії розпорядження майном (ч. 2 ст.44 КУзПБ); наявність ознак банкрутства; наявність рішення зборів кредиторів щодо переходу до ліквідаційної процедури та, відповідно, відсутність пропозицій щодо санації боржника (правова

позиція Верховного Суду, викладена в постанові від 13.12.2022 у справі № 904/4608/21). Під ліквідацією розуміється припинення боржника, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення в порядку КУзПБ вимог кредиторів шляхом продажу його майна. Відповідно до частини першої статті 58 КУзПБ у випадках, передбачених цим Кодексом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру. При цьому положеннями статті 12 КУзПБ на розпорядника майна покладено обов`язок із здійснення аналізу фінансово-господарської діяльності боржника з метою забезпечення ефективного використання його майнових активів та подальшого застосування щодо нього господарським судом оптимальної судової процедури (санації, мирової угоди чи ліквідації) для задоволення в повному обсязі чи частково вимог кредиторів. Звіт розпорядника майна про фінансово-майновий стан божника повинен містити відомості про активи боржника. Такий звіт має бути предметом розгляду зборів кредиторів (комітету кредиторів), і на його підставі кредитори приймають рішення про введення наступної судової процедури. У подальшому відомості про фінансово-майновий стан боржника (актив) мають бути предметом розгляду в судовому засіданні у справі про банкрутство. Розмір пасиву боржника визначається згідно з реєстром вимог кредиторів, затвердженим судом в порядку Кодексу України з процедур банкрутства. Отже, завдання підсумкового засідання суду полягає в з`ясуванні ознак неплатоспроможності для визначення наступної судової процедури, згідно з клопотанням комітету кредиторів, однак, остаточна їх оцінка надається судом. Таким чином, підставою для визнання боржника банкрутом є недостатність його майна для задоволення вимог кредиторів, що встановлюється судом шляхом зіставлення активів і пасивів боржника. Без встановлення фінансового стану боржника, наявності чи відсутності майнових активів у нього, за рахунок яких можна продовжити виробничу діяльність з метою погашення кредиторської заборгованості, без перевірки можливості застосування до боржника іншої, ніж ліквідація, судової процедури, висновок про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури є передчасним, адже, таке рішення повинно прийматися за наявності належних та допустимих доказів про відсутність можливості відновити платоспроможність боржника та погасити вимоги кредиторів не інакше, як через застосування ліквідаційної процедури (подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 08.03.2023 у справі № 910/1800/22). Тобто, перелік доказів, на підставі яких судом встановлюється наявність ознак неплатоспроможності боржника, не є вичерпним та жоден із доказів (джерел інформації), на підставі яких здійснюється такий аналіз, не є визначальним. Дійсний фінансово-господарський стан боржника у справі про банкрутство встановлюється судом на підставі комплексного дослідження сукупності всіх наявних у справі доказів (правовий висновок у постанові Верховного Суду від 11.05.2023 у справі № 911/529/22). Судом першої інстанції було досліджено звіт розпорядника майна про проведену роботу, а також звіт за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності боржника, виявлення наявності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неплатоспроможності, незаконних дій у разі банкрутства, та вірно встановив наступне. 09.01.2025 розпорядником майна арбітражним керуючим Корольовим Вадимом Вячеславовичем було проведено інвентаризацію майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Артлекс-Енерджі", за результатами чого станом на 09.01.2025 встановлено наявність активів у боржника: 12 922 463,33 грн. (дебіторська заборгованість) та 50 100,00 грн. (грошові кошти). Розмір пасиву боржника складає 26 530 322,79 грн. (кредиторська заборгованість). Будь-яких інших активів Товариства з обмеженою відповідальністю "Артлекс-Енерджі" розпорядником майна за результатами проведення інвентаризації майна боржника виявлено не було. На виконання вимог абз. 5 ч. 3 ст. 44 Кодексу України з процедур банкрутства розпорядником майна була направлено ряд запитів до державних органів, отримано відповідні довідки, витяги та відповіді, відповідно до яких активів, зареєстрованих за Товариством з обмеженою відповідальністю "Артлекс-Енерджі" виявлено не було. За результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності, інвестиційного становища Товариства з обмеженою відповідальністю "Артлекс-Енерджі" та його становища на ринках розпорядником майна арбітражним керуючим Корольовим Вадимом Вячеславовичем зроблено наступні висновки: Значення коефіцієнту поточної ліквідності нижчі за рекомендовану норму 1,5, що свідчить про недостатню кількість оборотних активів для покриття поточних зобов`язань протягом звітного періоду. Коефіцієнт абсолютної ліквідності є нижчим за норму майже протягом всього періоду, що свідчить про низький рівень грошових коштів відносно зобов`язань Коефіцієнт фінансової автономії значно нижчий за норму в усі періоди, що свідчить про високу залежність компанії від зовнішніх джерел фінансування. Показники поточної, швидкої та абсолютної ліквідності демонструють тенденцію до зниження, що вказує на дефіцит коштів для покриття зобов`язань. Від`ємний коефіцієнт фінансової автономії (-1,05 на 09.01.2025) свідчить про високу залежність від позикових коштів та значне перевищення зобов`язань над активами, а також неможливість розрахуватися з боргами. Фінансові показники підприємства демонструють критично низький рівень стійкості. Коефіцієнт концентрації власного капіталу значно нижчий від нормативного (> 0,5) і навіть стає від`ємним, що вказує на втрату власного капіталу. Коефіцієнт фінансової залежності виходить за межі норми за період 31.03.2022 - 09.01.2025, що підтверджує надмірну залежність від позикових коштів. Коефіцієнт маневреності власного капіталу перевищує норму, але це пояснюється від`ємним власним капіталом. Концентрація позикового капіталу суттєво перевищує норматив ( Показник Бівера протягом 31.03.2022 - 09.01.2025, свідчить про майже нульову здатність підприємства обслуговувати борги. Боржник перебуває у стані неплатоспроможності протягом періоду 31.03.2022 - 09.01.2025, фінансовий стан характеризується високою залежністю від позикових коштів, відсутністю фінансової стійкості та низькою здатністю виконувати боргові зобов`язання. Аналіз показників з 31.03.2022 має значні відхилення, з аналізу показників наявні ознаки доведення до банкрутства та відсутність дій керівника під час стійкої фінансової неспроможності: - збитковість діяльності від початку 2022 року і протягом трьох років; - стійке відхилення показників ліквідності від граничного значення протягом 31.03.2022 - 09.01.2025; - наявність значної суми непогашених боргових зобов`язань, строки платежів за якими настали більше як три місяці тому; Керівництвом боржника не здійснювались заходи щодо повернення дебіторської заборгованості у розмірі 90 634,80 тис. грн. Листом від 31.10.2024 № 31/34267-32068-2024 Головним сервісним центром МВС України було повідомлено, що 27.07.2024 Боржником було здійснено перереєстрацію на ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ) автомобільного транспорту Toyota Land Cruiser 3445, (2021), Білий, №двиг. НОМЕР_1 , № шасі НОМЕР_2 в ТСЦ МВС №8041., що має ознаки виведення активів боржника на третіх осіб. Маючи критично низькі показники фінансової стійкості, Боржник продовжував незаконну господарську діяльність та вводив в оману контрагентів та кредиторів щодо фінансового стану. Зокрема, уклав кредитний договір з Акціонерним товариством "Акціонерний банк "Радабанк" та додаткові угоди з Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛТК Електрум". Аналіз показників доведення до банкрутства та вчинені керівництвом Боржника дії свідчать, що після 31.03.2022 керівництвом Боржника було вчинено умисні заходи щодо доведення до банкрутства підприємства. Під час перебування підприємства у стані критичної неплатоспроможності, дії керівників були спрямовані на збільшення оборотів, та виведення активів (зокрема автомобільного транспорту Toyota Land Cruiser 3445, (2021), Білий, № двиг. НОМЕР_1 ), що завдало Боржнику та кредиторам подальшихх збитків. Вказані обставини призвели до неплатоспроможності підприємства протягом 31.03.2022 - 09.01.2025 та відсутності активів Боржника для задоволення вимог кредиторів. Після доведення підприємства до стану неплатоспроможності, керівництво боржника неодноразово змінювалось. Жоден з керівників, в порядку ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства, до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі - не звертався. Продовжуючи збиткову господарську діяльність, власники га керівництво боржника завдали кредиторами збитки на суму 166 485,36 тис. грн. Отримані показники свідчать про критично низький коефіцієнт абсолютної ліквідності та поточної ліквідності за звітний період. Документи, на підставі яких відбувалось різке скорочення активів Боржника, за запитом арбітражного керуючого не надано. Керівництво боржника ухиляється від співпраці та умисно вчиняє дії, спрямовані на невиконання зобов`язань. В діях керівника наявні ознаки приховування та доведення до банкрутства, що є підставою для притягнення до солідарної/субсидіарної відповідальності. Інвестиційне становище боржника та його становище на ринках проаналізувати не можливо, у зв`язку з відсутністю господарської діяльності. Заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Артлекс-Енерджі" перед кредиторами встановлена ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2024 у справі № 910/10369/24, визначено розмір та перелік визнаних судом вимог кредиторів на загальну суму 26 518 447,79 грн. Дослідивши матеріали справи, докази у справі у їх сукупності, суд першої інстанції вірно встановив, що пасиви значно перевищують активи боржника, під час проведення процедури розпорядження майном наявних активів боржника, за рахунок яких можливо погасити існуючу заборгованість перед кредиторами, розпорядником майна не знайдено, пропозицій щодо санації боржника до господарського суду або розпорядника майна не поступало, а внутрішня фінансова можливість відновити платоспроможність боржника відсутня. Враховуючи викладене, розпорядник майна зробив загальний висновок про те, що єдиною процедурою, яка може бути застосована до Товариства з обмеженою відповідальністю "Артлекс-Енерджі" з метою задоволення вимог кредиторів, є ліквідаційна процедура в межах справи про банкрутство відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства. Надаючи оцінку проведеним розпорядником майна заходам, які передбачені в процедурі розпорядження майном, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про повноту дій розпорядника майна у процедурі, з огляду на надані розпорядником майна належні та допустимі докази, про які зазначено вище. Відтак, враховуючи результати інвентаризації майна та результати аналізу фінансово-господарської діяльності боржника, здійсненого розпорядником майна, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про неплатоспроможність боржника та неможливість задоволення вимог кредиторів інакше, ніж через застосування до боржника ліквідаційної процедури. Вирішуючи питання переходу до ліквідаційної процедури, судом першої інстанції вірно враховано закінчення 170-денного строку, відведеного для стадії розпорядження майном та відсутність пропозицій щодо санації боржника, а також встановлення того факту, що пасиви боржника значно перевищують його активи. Підсумовуючи викладене вище, враховуючи повноту дій розпорядника майна у процедурі, недостатність у боржника активів для погашення заборгованості перед кредиторами, відсутність доказів поліпшення фінансового становища боржника з моменту відкриття провадження та заяв від потенційних інвесторів щодо оздоровлення фінансового становища боржника; сплив 170-денний строку, відведенного стадії розпорядження майном ; наявність рішення зборів кредиторів про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, суд дійшов вірного висновку про наявність підстав для визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. За наслідками дослідження матеріалів справи, судом першої інстанції вірно встановлено факт неоплатності боржника, як того вимагає ст. 205 ГК України, чинного на час прийняття оскаржуваної постанови. Належних доказів можливості відновлення платоспроможності боржника суду не надано. В суді були відсутні пропозиції щодо санації боржника. Як свідчать матеріали справи, на зборах кредиторів прийнято рішення про звернення до суду з клопотанням про застосування до боржника процедури ліквідації, що відповідає приписам ч. 2-5 ст. 48 та ч. 2 ст. 49 Кодексу України з процедур банкрутства. Ураховуючи вимоги статей 48, 49, 58 КУзПБ та зазначені вище встановлені вірно судом першої інстанції обставини, які свідчать про неспроможність боржника виконати свої грошові зобов`язання перед кредиторами, а також, зважаючи на рішення зборів кредиторів та відсутність пропозицій щодо санації боржника, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для визнання Акціонерного товариства "Акціонерний банк "Радабанк" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у справі. На переконання колегії суддів, визнаючи боржника банкрутом та відкриваючи ліквідаційну процедуру, місцевий господарський суд належним чином здійснив аналіз проведених розпорядниками майна заходів, що передбачені у процедурі розпорядження майном. Матеріалами справи підтверджено, що за результатами процедури розпорядження майном, на підставі отриманих розпорядником майна відомостей, інвентаризації майна боржника встановлено, що пасиви боржника перевищують його активи, боржник не подавав на розгляд кредиторів плану санації, відсутні пропозиції щодо санації боржника від інвесторів. Аргументи скаржника не спростовують правомірності висновку суду першої інстанції про наявність правових підстав для визнання Боржника банкрутом та факту неспроможності Боржника (недостатності майнових активів для задоволення вимог кредиторів). Відтак, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що погашення визнаних судом вимог кредиторів можливе не інакше як через застосування ліквідаційної процедури та відхиляє доводи апелянта про передчасність такого висновку. Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 60 КУзПБ у постанові про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури господарський суд призначає ліквідатора банкрута з урахуванням вимог, установлених цим Кодексом, з числа арбітражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 28 КУзПБ кандидатура арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією визначається судом шляхом автоматизованого відбору із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з числа арбітражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, за принципом випадкового вибору. Арбітражний керуючий для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією, у разі відсторонення розпорядника майна або керуючого реструктуризацією від виконання повноважень, керуючий санацією, керуючий реалізацією та ліквідатор призначаються господарським судом за клопотанням комітету кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи) чи зборів кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи). Рішенням комітету кредиторів, яке оформлене протоколом від 24.01.2025 № 2 запропоновано кандидатуру арбітражного керуючого Корольова Вадима Вячеславовича в якості ліквідатора боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Артлекс-Енерджі". Заперечень від кредиторів, в тому числі Апелянта, до суду першої інстанції та арбітражного керуючого Корольова Вадима Вячеславовича - не надходило. У зв`язку з чим, суд правомірно зазначив, що враховуючи положення ст.ст. 28, 48, 60 Кодексу України з процедур банкрутства, суд вважає за можливе задовольнити клопотання комітету кредиторів стосовно призначення ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Артлекс-Енерджі" арбітражного керуючого Корольова Вадима Вячеславовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 942 від 11.07.2013). Щодо твердження Апелянта стосовно «конфлікту інтересів» в діяльності ліквідатора боржника арбітражного керуючого Корольова Вадима Вячеславовича, колегія суддів зазначає, що конфлікт інтересів в діяльності арбітражного керуючого виникає, коли його особисті інтереси (або інтереси пов`язаних з ним осіб) можуть вплинути на неупередженість та об`єктивність виконання ним своїх професійних обов`язків у справі про банкрутство. В даному випадку скаржником не доведено в суді наявність конфлікту інтересів в діяльності арбітражного керуючого Корольова Вадима Вячеславовича. Враховуючи наявність заяви арбітражного керуючого Корольова Вадима Вячеславовича про участь у справі як ліквідатора, відсутність обгрунтованих заперечень від учасників справи щодо його кандидатури в суді першої інстанції, дослідивши подані документи, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відповідність кандидатури арбітражного керуючого Корольова Вадима Вячеславовича вимогам Кодексу України з процедур банкрутства для призначення його ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Артлекс-Енерджі" у справі № 910/10369/24. Доводів скаржника по суті апеляційної скарги, які б спростували висновки суду, покладені в основу оскаржуваної постанови та впливали на її правильність, в апеляційній скарзі суду не наведено. Враховуючи викладені обставини, а також той факт, що були виконані всі необхідні умови процедури розпорядження майном, складено реєстр заявлених вимог кредиторів, створено комітет кредиторів, проведено аналіз фінансово-господарської діяльності боржника, кредиторами вирішено питання щодо введення процедури ліквідації, відсутні пропозиції щодо санації боржника, господарський суд дійшов до вірного висновку щодо введення процедури ліквідації та визнання боржника банкрутом. Таким чином, колегія суддів зауважує, що місцевий господарський суд всебічно, повно та об`єктивно дослідив обставини справи, правильно визначив характер спірних правовідносин, надав оцінку поданим сторонами доказам та вірно застосував норми матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної постанови. Оцінюючи оскаржувану постанову суду першої інстанції через призму застосування принципів оцінки доказів та аргументації своїх висновків, викладених в Рішенні ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", судова колегія зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не зобов`язує національні суди надавати детальну відповідь на кожен аргумент заявника (сторони у справі); суди зобов`язані давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент; межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення; питання чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає із статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки в світлі конкретних обставин справи (пункти 21, 23 Рішення). Отже, доводи, викладені скаржником у апеляційній скарзі, не спростовують правомірність застосування імперативних норм чинного законодавства, якими обґрунтована оскаржувана постанова суду першої інстанції, а тому колегія суддів погоджується з позицією місцевого господарського суду та доходить висновку про необхідність відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити оскаржувану постанову суду першої інстанції без змін. У справах Руїс Торіха проти Іспанії, Суомінен проти Фінляндії, Гірвісаарі проти Фінляндії Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994). Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд апеляційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права. Враховуючи вищевикладене, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що постанова Господарського суду міста Києва від 24.02.2025 у справі №910/10369/24 прийнята з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим оскаржувану постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Акціонерний банк "Радабанк" - без задоволення. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника. Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276, 283, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Акціонерний банк "Радабанк" залишити без задоволення. Постанову Господарського суду міста Києва від 24.02.2025 у справі № 910/10369/24 залишити без змін. Матеріали справи № 910/10369/24 повернути до Господарського суду міста Києва. Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строк оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду передбачений ст.ст. 288-291 ГПК України. Повний текст постанови складено 21.07.2025. Головуючий суддя М.Л. Доманська Судді О.М. Остапенко Т.П. Козир