Постанова Миколаївський апеляційний суд № 473/2500/25

18.07.25 33/812/310/25 Єдиний унікальний номер судової справи: 473/2500/25 Головуючий суду І інстанції - суддя Зубар Н.Б. Номер провадження: 33/812/310/25 Головуючий суддя апеляційного суду - Крамаренко Т.В. Категорія: ст. 124, ч.1 ст. 130 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 18 липня 2025 року м. Миколаїв Миколаївський апеляційний суд у складі: головуючого судді Крамаренко Т.В., із секретарем судового засідання Горенко Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргоюзахисника ОСОБА_1 - адвоката Козлова Дмитра Сергійовича на постанову судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 19 червня 2025 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, в с т а н о в и в : Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №325748 від 10 травня 2025 року, ОСОБА_1 19 квітня 2025 року о 22 год 285 хв в м. Вознесенськ по вул. Володимирська, 94 керував автомобілем ВАЗ 2108 номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився у встановленому порядку у закладі охорони здоров`я м. Вознесенськ (КП КНП ВБЛ ВМР) після скоєння дорожньо-транспортної пригоди шляхом взяття крові на токсикологічне дослідження та згідно висновку № 45 від 20.04.2025 року результат огляду - алкогольне сп`яніння. Огляд та складання протоколу проводився під відеозапис, що здійснювався за допомогою бодікамери Тексар 4500 та факт керування за допомогою автореєстратора YI-реєстратор». Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9 а ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. Крім того, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №325767 від 10 травня 2025 року, ОСОБА_1 19 квітня 2025 року о 22 год. 28 хв. в м. Вознесенськ по вул. Володимирська, 94 керував автомобілем ВАЗ 2108 номерний знак НОМЕР_1 , проявив неуважність, не обрав безпечну швидкість руху, не впорався з керуванням, здійснив наїзд на стоячий автомобіль КІА ОПТІМА н/з НОМЕР_2 , водій якого ОСОБА_2 знаходилась в салоні ТЗ. Внаслідок ДТП ТЗ зазнали механічних пошкоджень. Водій ВАЗ 2108 ОСОБА_1 та водій і пасажир автомобіля КІА Оптіма ОСОБА_2 , ОСОБА_3 отримали тілесні ушкодження. Вказаними діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 12.1 ПДР України, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП. Постановою судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 19 червня 2025 року справи про адміністративні правопорушення № 473/2500/25 та № 473/2501/25 об`єднано в одне провадження та присвоєно загальний № 473/2500/25. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 17000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Не погодившись із зазначеною постановою суду, 27 червня 2025 року захисник ОСОБА_1 - адвокат Козлов Д.С. подав до Миколаївського апеляційного суду через суд першої інстанції за допомогою засобів поштового зв`язку апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати та винести нову постанову, якою провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення та визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП і застосувати до нього стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 адвокат Козлов Д.С. зазначав про те, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки в діях ОСОБА_1 відсутня подія та склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Натомість захисник не тільки не заперечує вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, а й просить визнати останнього винним у вчиненні вказаного правопорушення та накласти стягнення у виді штрафу. Адвокат звертає увагу суду на те, що в порушення вимог статті 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП складено та оформлено не відразу, а через 21 день, тобто пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення. Крім цього висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, викликає об`єктивні сумніви щодо можливості використання його як доказу по справі, оскільки він не містить підпису самого ОСОБА_1 про ознайомлення з результатами огляду. Також у матеріалах справи відсутній Акт медичного огляду особи, що керує транспортним засобом, з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування від впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції ОСОБА_1 № 45 від 20 квітня 2025 року, на підставі якого було складено висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування від впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції ОСОБА_1 від 04 травня 2025 року. Окрім зазначеного, захисник вказує на те, що матеріали справи не містять доказів того, що лікар, який проводив огляд водія, пройшов тематичне удосконалення для проведення медичного освідування за відповідною програмою згідно з чинним законодавством, як це передбачено пунктом 3 розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України, МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735. Більш того, взагалі відсутня інформація про перелік лікарів Комунального підприємства «Комунальне некомерційне підприємство «Вознесенська багатопрофільна лікарня» Вознесенської міської ради (далі КП «КНП Вознесенська багатопрофільна лікарня»), які проводять огляд водіїв транспортних засобів з метою виявлення ознак сп`яніння. Крім того, захисник ОСОБА_4 звертає увагу на неточності, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення від 10 травня 2025 року серії ЕПР1 № 325748, а саме щодо невірного зазначення дати медичного висновку. Окрім цього, захисник наголошує на тому, що ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем, проходить службу в Збройних Силах України, боронить країну від збройної агресії російської федерації під час запровадженого в Україні правового режиму військового стану та відзначений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України ОСОБА_5 «Золотий хрест» і право керування транспортним засобом йому потрібно в першу чергу для того, щоб практично щоденно (швидко, оперативно та безперешкодно) добиратися до місця служби, яке знаходиться на значній відстані від його місця проживання. ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Козлов Д.С. в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили. Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного. Згідно положень ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України ( ст. 246 КУпАП). Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин (ст. 248 КУпАП). Відповідно до ч.1 ст. 249 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито, крім справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), та випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці. Згідно ст. 280 КУпАП Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. З матеріалів справи вбачається, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №325767 від 10 травня 2025 року, ОСОБА_1 19 квітня 2025 року о 22 год. 28 хв. в м. Вознесенськ по вул. Володимирська, 94 керував автомобілем ВАЗ 2108 номерний знак НОМЕР_1 , проявив неуважність, не обрав безпечну швидкість руху, не впорався з керуванням, здійснив наїзд на стоячий автомобіль КІА ОПТІМА н/з НОМЕР_2 , водій якого ОСОБА_2 знаходилась в салоні ТЗ. Внаслідок ДТП ТЗ зазнали механічних пошкоджень. Водій ВАЗ 2108 ОСОБА_1 та водій і пасажир автомобіля КІА ОСОБА_6 , ОСОБА_3 отримали тілесні ушкодження. Вказаними діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 12.1 ПДР України, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП. Статтею 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд, чи іншого майна. Правила дорожнього руху України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил (п. 1.1). Згідно зі ст. 256 КУпАП та вимог «Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції» затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України за № 1376 від 06.11.2015 року та ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення поряд з іншим, повинно бути чітко зазначено місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, яка повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП за якою складено протокол, а до протоколу повинні бути додані докази вчиненого правопорушення. При цьому суть адміністративного правопорушення має бути конкретною за змістом, викладеною з урахуванням суб`єктивних та об`єктивних ознак складу адміністративного правопорушення, передбачених ст.124 КУпАП. Як вбачається з матеріалів справи, працівники поліції зазначених вимог дотрималися в повному обсязі. Відповідно до вказаного протоколу водію ОСОБА_1 інкримінується порушення ним вимог п.п. 2.3. б, 12.1, 13.1 ПДР України. Пунктом п.2.3 б ПДР України передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі. Відповідно до п. 1.4 ПДР України кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати, що й інші учасники виконують ці Правила. Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним (п. 12.1 ПДР України). Згідно протоколу огляду місця дорожньо транспортної пригоди від 19 квітня 2025 року, складений слідчим СВ Вознесенського РУП ГУНП України в Миколаївській області лейтенантом поліції Кривеньким М.С. у присутності двох понятих, проведеним оглядом встановлено, що автомобіль марки ВАЗ 2108, державний номерний знак НОМЕР_1 рухався по вул. Володимирській в напрямку вул. Крим Кавказ. Автомобіль КІА ОПТІМА державний номерний знак НОМЕР_2 стояв нерухомо у місці № 2 згідно схеми та після наїзду автомобіля ВАЗ 2108, державний номерний знак НОМЕР_1 був переміщений самостійно. При цьому автомобіль ВАЗ 2108, державний номерний знак НОМЕР_1 отримав пошкодження передньої частини кузова, вітрового скла та правої частини кузова. Натомість автомобільКІА ОПТІМА державний номерний знак НОМЕР_2 отримав пошкодження у вигляді деформації задньої частини кузова. На схемі до протоколу огляду місця ДТП від 19 квітня 2025 року, складеною слідчим СВ Вознесенського РУП ГУНП України в Миколаївській області лейтенантом поліції Кривеньким М.С. у присутності двох понятих зображено ділянку дороги, на якій сталась ДТП, орієнтири у вигляді житлових будинків АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , бетонних електроопір № 33-44, 32-24, до яких на схемі здійснена прив`язка об`єкта та слідів ДТП. Також на схемі зображено дорожню розмітку, дорожні знаки, місце розташування нерухомого транспортного засобу КІА ОПТІМА державний номерний знак НОМЕР_2 та місце розташування транспортного засобу ВАЗ 2108, державний номерний знак НОМЕР_1 . Також на схемі зображено напрямок руху транспортного засобу ВАЗ 2108. У письмових поясненнях, які ОСОБА_1 надав працівникам поліції 20 квітня 2025 року, ним зазначено, що 19 квітня2025 року близько 23-00 год. він рухався на автомобілі ВАЗ 2108 д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Володимирська в напрямку вул. Крим-Кавказ зі швидкістю приблизно 45-50 км./год. з увімкненим світлом фар головного освітлення у режимі «ближнє світло». Не впоравшись з керуванням, здійснив наїзд на стоячий автомобіль КІА з подальшим контактуванням з електроопорою. Після чого його було затримано працівниками поліції та каретою ШМД доставлено до КП «КНП ВБЛ`ВМР. Отже, встановлене свідчить про те, що водій ОСОБА_1 19 квітня 2025 року о 22 год 28 хв в м. Вознесенськ по вул. Володимирська, 94 керуючи автомобілем ВАЗ 2108 номерний знак НОМЕР_1 , проявив неуважність, не обрав безпечну швидкість руху, не впорався з керуванням, здійснив наїзд на стоячий автомобіль КІА ОПТІМА н/з НОМЕР_2 . Сукупність наведених доказів, на думку апеляційного суду, свідчать про наявність в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки порушення ним вимог п.12.1 ПДР України знаходяться у причинному зв`язку з ДТП та наслідками, що настали у виді пошкодження транспортного засобу КІА ОПТІМА н/з НОМЕР_2 та отримання його пасажирами тілесних ушкоджень. Кваліфікація дій водія ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, як порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, є правильною. За такого, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що в діях водія ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення передбаченого 124 КУпАП. Між тим, судом першої інстанції не вирішено питання про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, захисник ОСОБА_1 - адвокат Козлов Д.С. звернув на це увагу суду та просив постанову суду в цій частині скасувати та винести нову про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. За положеннями статті 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального або порушення норм процесуального права. У разі зміни постанови в частині накладення стягнення в межах, передбачених санкцією статті цього Кодексу, воно не може бути посилено. Отже, виходячи з вище викладеного, в даному випадку виходом за межі апеляційної скарги буде погіршуватиметься становище особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , а відтак суд апеляційної інстанції позбавлений можливості виправити вказані недоліки суду першої інстанції за апеляційної скаргою, особи яка притягається до адміністративної відповідальності. Крім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №325748 від 10 травня 2025 року, ОСОБА_1 19 квітня 2025 року о 22 год 285 хв в м. Вознесенськ по вул. Володимирська, 94 керував автомобілем ВАЗ 2108 номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився у встановленому порядку у закладі охорони здоров`я м. Вознесенськ (КП КНП ВБЛ ВМР) після скоєння дорожньо-транспортної пригоди шляхом взяття крові на токсикологічне дослідження та згідно висновку 45 від 20.04.2025 року результат огляду алкогольне сп`яніння. Огляд та складання протоколу проводився під відеозапис, що здійснювався за допомогою бодікамера Тексар 4500 та факт керування за допомогою автореєстратора YI-реєстратор». Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9 а ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. Правила дорожнього руху України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил (п. 1.1). Відповідно до п.1.10 вказаних Правил водієм визнається особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі. За вимогами п. 2.9 а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. За положенням статі 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Відповідно до п.2, 3, 6, 7, 8 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 9 листопада 2015 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за №1413/27858, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі-спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров`я). Відповідно до копії результату токсикологічного дослідження №917 від 25.04.2025 року у ОСОБА_1 було відібрано біологічний матеріал кров та при токсикологічному дослідженні виявлений етанол в крові 1,87 г/л (%) та згідно з копією висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 04.05.2025 року №45 ОСОБА_1 оглядався 20 квітня 2025 року о 00 год. 30 хв. точний час огляду лікарем ОСОБА_7 та вказано, що особа, яка оглядалася перебувала у стані алкогольного сп`яніння. Матеріали справи також містять диск з відеозаписами, на яких зафіксовано як момент проходження водієм ОСОБА_1 медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння так і ознайомлення ОСОБА_1 зі складеними відносно нього адміністративними матеріалами. За положеннями пункту 2.9 а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції тягне за собою адміністративну відповідальність. Вказані докази свідчать про те, що водій ОСОБА_1 в порушення пункту 2.9 а ПДР України, 19 квітня 2025 року о 22 год 28 хв в м. Вознесенськ по вул. Володимирська, 94 керував транспортним засобом ВАЗ 2108 номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, а тому висновок суду першої інстанції про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП є вірним. Таким чином, водій ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Матеріали справи про адміністративне правопорушення містять достатньо фактичних даних, які свідчать про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Доводи апеляційної скарги про порушення поліцейським вимог ст.254 КУпАП, а саме те, що протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП складено та оформлено через 21 день, тобто пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення є слушними. Дійсно, відповідно до ч.2 ст.254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Між тим, для складання лікарем - наркологом медичного висновку необхідно було отримати результати лабораторного дослідження, після чого вказаний висновок мав бути направлений працівникам поліції, які в подальшу й склали відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП. Так, за матеріалами справи встановлено, що слідчий СВ Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області лейтенант поліції М.Кривенький, 22 квітня 2025 року звернувся із запитом № 7185/01-03 до КП «КНП Вознесенська багатопрофільна лікарня» ВМР про надання належним чином завіреної копії медичного висновку, щодо результатів проведення огляду гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказаний медичний висновок КП «КНП Вознесенська багатопрофільна лікарня» ВМР направило слідчому згідно листа № 874/01-06 від 06 травня 2025 року. Таким чином, беручи до уваги необхідність отримання медичного висновку щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 , а також необхідності запрошення ОСОБА_1 для складання протоколу про адміністративне правопорушення, причини за яких протокол про адміністративне правопорушення було складено 10 травня 2025 року, є поважними. Отже, за обставинами цієї справи складання протоколу про адміністративне правопорушення є обов`язковим, однак складення його на місці вчинення правопорушення було неможливим до отримання медичного висновку щодо результатів медичного огляду водія ОСОБА_1 . Водночас, наведеними вище доказами поза розумним сумнівом підтверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Саме по собі недотримання поліцейським строку складання протоколу про адміністративне правопорушення, встановленого ч.2 ст.254 КУпАП, не впливає на об`єктивний зміст обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення та в медичному висновку про перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння. Таке порушення не може бути достатньою підставою для скасування постанови судді місцевого суду у справі про адміністративне правопорушення і закриття провадження у справі, у зв`язку з відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення. Також, не можуть підставою для визнання недійсним огляду на стан сп`яніння, відсутність підпису ОСОБА_1 у висновку щодо результатів медичного огляду, оскільки з відеозапису, що наявний в матеріалах справи встановлено, що працівником поліції ознайомлено ОСОБА_1 , зокрема, з вказаним висновком. При цьому, особисто ОСОБА_1 жодних заперечень не заявляв. Посилання адвоката Козлова Д.С. в апеляційній скарзі на неточності, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення від 10 травня 2025 року серії ЕПР1 № 325748, щодо невідповідності зазначення дати складання медичного висновку, апеляційним судом враховано, однак вказана обставина не впливає на суть вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. Разом з тим, апеляційний суд звертає увагу, що надмірне прагнення до чистоти, переваги форми над змістом справи, оцінки доказів та тлумачення закону шкодить інтересам правопорядку та правосуддя та є настільки ж небезпечним, як правовий нігілізм. Неодноразово суди апеляційної інстанції в справах про адміністративне правопорушення наголошували, що скасування судового рішення виключно на підставі формальної констатації, зокрема, за наявності технічних помилок, неправильного зазначення часу або місця, не вручення похідних процесуальних документів та за відсутності інших підстав для скасування постанови суду жодним чином не сприятиме досягненню мети адміністративного провадження і адміністративної відповідальності за вчинення протиправного діяння. Такий підхід був би проявом надмірного формалізму та істотно порушував основні принципи правовладдя (невідворотності покарання за скоєне порушення, справедливості, рівності тощо). Твердження захисника про відсутність в матеріалах справи Акту медичного огляду, на підставі якого був складений висновок щодо результатів медичного огляду, на увагу суду не заслуговують, оскільки вказаний акт складається в одному примірнику, який залишається в закладі охорони здоров`я (п.19 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції). Посилання захисника Козлова Д.С. в апеляційній скарзі на те, що ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем, проходить службу в Збройних Силах України, боронить країну від збройної агресії російської федерації під час запровадженого в Україні правового режиму військового стану та відзначений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України ОСОБА_5 «Золотий хрест», апеляційним судом враховано. Що стосується доводів сторони захисту щодо не позбавлення права керування транспортним засобом ОСОБА_1 , оскільки він є діючим військовослужбовцем і водійське посвідчення останньому потрібно для виконання службових обов`язків, апеляційний суд зазначає наступне. Відповідно до ч.2 ст.33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують його відповідальність. Разом з цим, за змістом ч.1 ст.130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Із аналізу вищевказаної норми закону вбачається, що санкція ч. 1 ст.130 КУпАП не є альтернативною, а передбачає адміністративне стягнення у виді штрафу поєднаного із позбавлення права керування транспортними засобами. Разом з тим, приписами абзацу 3 п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 року № 14 встановлено, що позбавлення права керування транспортними засобами за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого зокрема ст. 130 КУпАП, можна застосовувати тільки як основне адміністративне стягнення. Будь - якої можливості накладення більш м`якого стягнення за такі правопорушення цей Кодекс не надає, а загальні засади призначення адміністративного стягнення, визначені ч. 1 ст.33 КУпАП, не наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, оскільки передбачено накладення стягнення виключно у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України. Отже, у цій справі, з огляду на встановлену законодавством безальтернативну санкцію за ч.1 ст.130 КУпАП, ця функція за своєю правовою природою не є дискреційною, оскільки не потребує врахування та оцінки характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Законодавство про адміністративні правопорушення, на відміну від закону України про кримінальну відповідальність, не передбачає накладення адміністративного стягнення більш м`якого, ніж передбачено законом. Вчинення діянь, які кваліфікуються в національному законодавстві за ст. 130 КУпАП, є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість стягнення обумовлена саме високим ступенем суспільної шкоди, яка завдається такими діяннями. Суд не вправі, при визнанні особи винуватою за ч. 1ст. 130 КУпАП, призначити інше покарання, ніж передбачене санкцією, або ж перейти до іншого виду стягнення чи звільнити від стягнення, оскільки Законом України встановлена пряма заборона застосування пом`якшення стягнення чи звільнення від стягнення. Апеляційний суд також бере до уваги, що ОСОБА_1 , як водій, керуючи джерелом підвищеної небезпеки з ознаками алкогольного сп`яніння, усвідомлював, що це заборонено законом та становить небезпеку для оточуючих. При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП України відноситься до тих правопорушень, яке за своїм характером є грубим суспільно небезпечним проступком в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та є небезпечним як для самого правопорушника так і для інших учасників дорожнього руху. Отже, накладення судом першої інстанції адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік, не лише відповідає санкції ч.1 ст.130 КУпАП, вимогам ст.ст.33, 34 щодо загальних правил накладення стягнення, а також є співрозмірним скоєному адміністративному правопорушенню. Інші доводи, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують висновок суду першої інстанції, оскільки є необґрунтованими, спростовуються матеріалами справи та оцінюються судом як такий спосіб захисту, що має на меті безпідставне уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення. Враховуючи наведене, суд першої інстанції в межах наданих йому матеріалів справи про адміністративне правопорушення провів судовий розгляд, дослідив надані йому докази, з`ясував обставини, що підлягали з`ясуванню при розгляді справи про адміністративні правопорушення, ухвалив законну та обґрунтовану постанову відносно ОСОБА_1 . За таких обставин, підстав для скасування постанови суду першої інстанції та закриття справи за відсутністю складу адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП, апеляційним судом не встановлено, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Керуючись ст. ст. 283, 294 КУпАП, апеляційний суд, п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Козлова Дмитра Сергійовича - залишити без задоволення. Постанову судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 19 червня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Миколаївського апеляційного суду Т.В. Крамаренко