Постанова 4812 № 945/675/23

11.04.24 33/812/175/24 Єдиний унікальний номер судової справи: 945/675/23 Номер провадження: 33/812/175/24 Головуючий у суді першої інстанції: Войнарівський М.М. Категорія: ч.1 ст. 130 КУпАП Головуючий у апеляційному суді: Крамаренко Т.В. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 11 квітня 2024 року м. Миколаїв Миколаївський апеляційний суд у складі: головуючого судді - Крамаренко Т.В., із секретарем судового засідання Андрієнко Л.Д., за участю ОСОБА_1 та його захисника адвоката Коваля О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 -адвоката Коваля Олега Володимировича на постанову судді Миколаївського районного суду Миколаївської області від 14 березня 2024 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, в с т а н о в и в: Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 091079 від 11 квітня 2023 року ОСОБА_1 11 квітня 2023 року о 19 год 42 хв в Миколаївській області, Миколаївський район, смт. Ольшанське по вул. К Ольшанського, 9 керував транспортним засобом Audi A6, номерний знак НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння (звужені зіниці очей, які не реагують на світло, підвищена жвавість, почервоніння обличчя). Від проходження медичного огляду у медичному закладі з метою встановлення стану наркотичного сп`яніння відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП. Постановою судді Миколаївського районного суду Миколаївської області від 14 березня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. He погоджуючись із зазначеною постановою суду, 25 березня 2024 року захисник ОСОБА_1 - адвокат Коваль О.В. подав до Миколаївського апеляційного суду через суд першої інстанції апеляційну скаргу, в якій просив вказану постанову скасувати, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Апеляційна скарга мотивована тим, що постанова суду першої інстанції винесена з грубим порушенням норм процесуального права та невірно застосовано норми матеріального права, що потягло за собою однобічне та неповне з`ясування судом усіх фактичних обставин справи, їх не дослідження та не надання їм належної оцінки. При цьому суд лише формально підійшов до встановлення об`єктивних обставин справи, що є наслідком спрощеного підходу до вирішення справи по суті. В апеляційній скарзі адвокат Коваль О.В. звертає увагу суду на те, що відеозапис спілкування ОСОБА_1 з поліцейськими є неповним, їх розмова зафіксована не з самого початку. При цьому не зафіксовано спілкування після зупинки транспортного засобу, не зафіксовано повідомлення про причину зупинки ОСОБА_1 , не зафіксовано роз`яснення водієві його прав та обов`язків. Також на відеозаписі не зафіксовано підтвердження факту встановлення ознак наркотичного сп`яніння відповідно до Інструкції, а саме відсутності реакції зіниць очей на світло, підвищеної жвавості, блідості обличчя. До того ж на думку захисника, відеозапис навпаки спростовує такі ознаки наркотичного сп`яніння у ОСОБА_1 . За такого, відеозапис не є суцільним (безперервним), на якому відсутній процес спілкування загальною тривалістю 40 хвилин після зупинки транспортного запису, а містить лише фрагмент, який витягнуто із загального контексту. Також в протоколі про адміністративне правопорушення відсутні дані (назва, модель, серія і номер) засобу відео фіксації, за допомогою якого здійснювалась відеофіксація. На думку адвоката Коваля О.В. відеозапис не зроблено за допомогою портативного нагрудного відео реєстратора, який має інвентарний номер та номенклатурний номер, а зроблений на особистий мобільний телефон поліцейського, що підтверджується матеріалами справи. Захисник вказує на те, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, співробітниками поліції не було роз`яснено ОСОБА_1 його права, передбачені статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України, статтею 268 КУпАП. У суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його захисник адвокат Коваль О.В. апеляційну скаргу та викладені в ній доводи підтримали, просили її задовольнити та скасувати постанову суду першої інстанції як незаконну. Перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вислухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника адвоката Коваля О.В., суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. Згідно положень ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України (ст. 246 КУпАП). Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин (ст. 248 КУпАП). Відповідно до ч.1 ст. 249 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито, крім справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), та випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці. Згідно ст. 280 КУпАП Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що суддя першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 вказаних вимог закону дотримався в повному обсязі, з`ясував всі обставини, дослідив і належним чином оцінив всі докази та дійшов вірного висновку про наявність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП, за обставин, викладених в оскаржуваній постанові суду. З вказаним висновком суд апеляційної інстанції погоджується в повному обсязі з огляду на таке. Правила дорожнього руху України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил (п. 1.1). Відповідно до п.1.10 вказаних Правил водієм визнається особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі. Згідно з п.п. «б», «д» п.2.3, п.п. «а» п.2.9 та п.2.5 Правил водій механічного транспортного засобу для забезпечення безпеки дорожнього руху зобов`язаний - бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху. У зв`язку з цим, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до ч. ч. 2, 3, 5 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Згідно з п.2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ № 1103 від 17 грудня 2008 року, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС. Пункт 3 зазначеного Порядку також передбачає можливість проведення огляду як поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом, так і лікарем закладу охорони здоров`я. Інструкція «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затверджена спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року, яка визначає саму процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду, деталізує процедуру такого огляду у залежності від виду сп`яніння. Так, розділ 2 зазначеної Інструкції визначає порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським і оформлення його результатів. За наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу I цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. В той же час п.12 розділу 2 даної Інструкції передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п.4 розділу 1 цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Пункт 4 розділу 1 Інструкції визначає ознаки саме наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, на відміну від п.3 розділу 1 Інструкції, який визначає ознаки алкогольного сп`яніння. А відповідно до положень п.7 розділу 3 Інструкції проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини є обов`язковим. Системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що у разі наявності у поліцейського підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного сп`яніння, огляд такого водія поліцейським на стан сп`яніння на місці із використанням спеціальних технічних засобів не проводиться, а водій в обов`язковому порядку направляється до найближчого закладу охорони здоров`я для встановлення того, чи перебуває він в стані наркотичного сп`яніння та проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Отже, диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП, передбачає адміністративну відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. За змістом п. 2.5 Правил водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Проте, вимоги вказаного пункту Правил водієм ОСОБА_1 виконані не були. У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. За таких обставин, ОСОБА_1 реалізуючи своє право керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна. Відповідно до положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. З аналізу положень вказаної статті вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення є доказом в справі про адміністративне правопорушення. Статтею 256 КУпАП передбачено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі. Наявність вини водія ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 Правил, за обставин, викладених у постанові, всупереч доводів апеляційної скарги, підтверджується наявними у справі доказами. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 091079 від 11 квітня 2023 року ОСОБА_1 11 квітня 2023 року о 19 год 42 хв в Миколаївській області, Миколаївський район, смт. Ольшанське по вул. К Ольшанського, 9 керував транспортним засобом Audi A6, номерний знак НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння (звужені зіниці очей, які не реагують на світло, підвищена жвавість, почервоніння обличчя). Від проходження медичного огляду у медичному закладі з метою встановлення стану наркотичного сп`яніння відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130и КУпАП. Даний протокол водієм ОСОБА_1 підписано без зауважень та доповнень. Також вказаний протокол підписано свідками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ( а.с. 1) Відповідно до наявного в матеріалах справи направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у ОСОБА_1 11 квітня 2023 року о 20 год 20 хв були наявні ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: зіниці очей не реагують на зміну світла, підвищена жвавість. Пройти огляд у медичному закладі на стан наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 відмовився (а.с.9). Водій ОСОБА_1 надав письмові пояснення, згідно яких, 11 квітня 2023 року він знаходився в смт. Ольшанське та приблизно о 19 год 40 хв керував власним авто Audi A6, номерний знак НОМЕР_1 та рухаючись по вул. К. Ольшанського будучи не пристебнутим паском безпеки, яким облаштоване його авто, біля буд. № 9 його зупинили працівники поліції. Під час складання адміністративних матеріалів поліцейські що він керував т/з в стані наркотичного сп`яніння через його мляву мову та начебто стану очей. У присутності двох свідків йому було запропоновано проїхати до медичного закладу м. Миколаєва для встановлення стану сп`яніння, на що він відмовився, оскільки не мав часу на такий огляд, адже поспішав до сина, який має інвалідність. Також зазначив, що йому було роз`яснено, що на підставі п.2.5 ПДР України за відмову від проходження огляду відносно нього буде складено протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП (а.с.2). Також, в матеріалах справи наявний диск з відеозаписом, з якого вбачається, що працівниками поліції був зупинений автомобіль Audi A6, номерний знак НОМЕР_1 , з водійського сидіння якого вийшов ОСОБА_1 . В подальшому, працівниками поліції було встановлено у водія наявність ознак наркотичного сп`яніння, після чого йому було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі. Натомість водій ОСОБА_1 відмовився у присутності двох свідків (а.с.10). З письмових пояснень свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вбачається, що 11 квітня 2023 року вони знаходились в смт. Ольшанське по вул. К. Ольшанського біля буд № 9 та приблизно о 20 год 20 хв були запрошені в якості свідків того, що поліцейські запропонували водію ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом Audi A6, номерний знак НОМЕР_1 . Водій поводив себе неадекватно, в нього була млява мова, різькі рухи та поведінка, яка не відповідає обстановці. Пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в найближчому медичному закладі водій відмовився. Водієві було роз`яснено п.2.5 ПДР України з яким він погодився та визнав свою вину (а.с.3, 4). Істотних порушень співробітниками поліції при оформленні відносно ОСОБА_1 матеріалів про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст.130 КУпАП положень ст. 256 КУпАП, а також вказаної Інструкції, судом апеляційної інстанції не встановлено. Доводи апеляційної скарги про те, що відеозапис спілкування ОСОБА_1 з поліцейськими є неповним, їх розмова зафіксована не з самого початку, не зафіксовано спілкування після зупинки транспортного засобу є слушними, натомість не впливають на суть вчиненого ОСОБА_1 правопорушення. Оскільки порушення ОСОБА_1 п. 2.5 ПДР України, а саме відмова від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння зафіксована на відео у присутності двох свідків, письмові пояснення яких узгоджуються з відеозаписом. Посилання адвоката Коваля О.В. в апеляційній скарзі на те, що відеозаписом не зафіксовано причину зупинки транспортного засобу Audi A6 під керуванням водія ОСОБА_1 не має правового значення з огляду на те, що зупинка працівниками поліції транспортного засобу Audi A6 під керуванням водія ОСОБА_1 та її правомірність не входе до обставин, які підлягають з`ясуванню у даній справи. При цьому апеляційний суд звертає увагу на наявність в матеріалах справи копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії БАБ № 137196 від 11 квітня 2024 року, яка свідчить про те, що транспортний засіб Audi A6, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 був зупинений за порушення водієм п. 2.3 в ПДР України (а.с.5). Посилання в апеляційній скарзі на те, що працівниками поліції не було роз`яснено ОСОБА_1 його права, передбачені статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України, статтею 268 КУпАП,на увагу суду не заслуговують оскільки як слідує з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 091079, який підписаний ОСОБА_1 без зауважень йому було роз`яснено його права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Твердження в апеляційній скарзі про те, що в протоколі про адміністративне правопорушення відсутні дані (назва, модель, серія і номер) засобу відео фіксації, за допомогою якого здійснювалась відеофіксація, а тому на думку адвоката Коваля О.В. відеозапис не зроблено за допомогою портативного нагрудного відео реєстратора, який має інвентарний номер та номенклатурний номер, а зроблений на особистий мобільний телефон поліцейського, що підтверджується матеріалами справи, суд оцінює критично з огляду на таке. Пунктом 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою встановлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, встановлено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. За такого, оскільки відмова водія ОСОБА_1 зафіксована не тільки відеозаписом, а озвучена у присутності двох свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , апеляційний суд не вбачає порушень з боку працівників поліції під час складання протоколу відносно ОСОБА_4 за ч.1 ст. 130 КУпАП. Посилання ОСОБА_1 в апеляційній інстанції на сімейні обставини (неможливість залишити сина дружини, який є особою з інвалідністю), як на поважність причин щодо відмови пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі, не можуть слугувати безумовною підставою для звільнення від адміністративної відповідності, передбаченої ч.1 ст. 130 КУпАП. Не є слушними також посилання на наявність в матеріалах справи негативних висновків щодо результатів медичного огляду, що на думку ОСОБА_1 свідчить про упереджене ставлення до нього працівників поліції, з огляду на те, що вказані висновки стосуються іншого періоду часу, а крім того матеріали справи не містять доказів оскарження дій працівників поліції та результатів такого оскарження. Апеляційний суд застосовує загальноприйнятий європейський стандарт доказування «поза розумним сумнівом», сформульований у рішеннях ЄСПЛ, зокрема від 14 лютого 2008 року у справах «Кобець проти України» (п.43) та «Авшар проти Туреччини» (п. 282), «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, «Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії» від 6 грудня 1998 року, згідно яких доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Факт відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку та порушення ним п.2.5 Правил дорожнього руху України, тобто вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 091079 від 16 квітня 2023 року, відеозаписом обставин відмови водія ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння, а також письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_5 . Ці докази є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об`єктивно узгоджуються між собою, а їх сукупність є достатньою для прийняття рішення по справі. Дії ОСОБА_1 щодо відмови пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння суперечать закону, оскільки на вимогу працівників поліції він мав беззастережно виконати їх законну вимогу і проїхати з ними для медичного огляду на стан сп`яніння, що прямо передбачено п.2.5 ПДР України та абз.3 ч.2 ст.16 Закону України «Про дорожній рух», які покладають на водія безумовний обов`язок виконати передбачені законом вимоги поліції, в тому числі про проходження огляду на стан сп`яніння. За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Переконливих доводів, які б спростовували висновки суду про наявність в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, апеляційному суду не надано. Також, апеляційний суд враховує, що адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП є небезпечним як для особи, яка притягується до адміністративної відповідальності так і для інших громадян учасників дорожнього руху, що також було враховано судом першої інстанції при накладенні адміністративного стягнення. Суд першої інстанції в межах наданих йому матеріалів справи про адміністративне правопорушення провів судовий розгляд, дослідив надані йому докази, з`ясував усі обставини при розгляді справи про адміністративне правопорушення, ухвалив законну та обґрунтовану постанову про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. За таких обставин, підстав для скасування постанови суду першої інстанції та закриття справи за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, апеляційним судом не встановлено, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Коваля Олега Володимировича - залишити без задоволення. Постанову судді Миколаївського районного суду Миколаївської області від 14 березня 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком один рік - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Миколаївського апеляційного суду Т.В. Крамаренко