LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4814526/644/25

від 16.07.2025 ·

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 526/644/25 Номер провадження 22-ц/814/2639/25Головуючий у 1-й інстанції Черков В. Г. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 липня 2025 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого (судді-доповідача): Карпушина Г.Л., суддів: Дряниці Ю.В., Обідіної О.І при секретарі судового засідання: Буйновій О.П., - розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційними скаргамипредставника Омельченка Олексія Миколайовича, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Край», представника ОСОБА_1 - адвоката Рой Інни Володимирівни на рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 01 квітня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Край» про стягнення коштів (орендної плати),- В С Т А Н О В И В : Позивач ОСОБА_1 звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Край» про стягнення коштів (орендної плати) за користування земельною ділянкою кадастровий номер 5320485500:00:002:0078 у загальному розмірі 15459,54 грн. В подальшому позовні вимоги збільшив та прохав стягнути з відповідача на його користь заборгованість по орендній платі за 2021-2022 роки у загальному розмірі 35660,85 грн. Рішення Гадяцький районний суд Полтавської області від 01 квітня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Агро-Край» про стягнення коштів (орендної плати) було задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Агро-Край» на користь ОСОБА_1 заборгованість по орендній платі за користування земельною ділянкою кадастровий номер 5320485500:00:002:0078 за 2021,2022 роки у загальному розмірі 35660 (тридцять п`ять тисяч шістсот шістдесят) грн. 85 коп., яка складається з наступного: 23151 (двадцять три тисячі сто п`ятдесят одна) грн. 48 коп. орендна плата; 1882 (одна тисяча вісімсот вісімдесят дві) грн. 88 коп. 3% річних; 8335 (вісім тисяч триста тридцять п`ять) грн. 65 коп. інфляційні витрати та 2290 (дві тисячі двісті дев`яносто) грн. 84 коп. пеня. Стягнуто з ТОВ «Агро-Край» на користь ОСОБА_1 судові витрати, які складаються з витрат по сплаті судового збору в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 копійок. та витрат на правову допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) грн., а всього 4211 (чотири тисячі двісті одинадцять) грн. 20 коп. З вказаним рішенням суду не погодився представник Омельченко О.М., який діє в інтересах ТзОВ «Агро-Край» та подав апеляційну скаргу, в якій прохає змінити рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 01 квітня 2025 року в частині стягнення річних, інфляційних витрат, пені. В доводах апеляційної скарги зазначає, що вірна сума до стягнення становить: 1856.24 грн. 3% річних; 7 718,57 грн. інфляційних витрат; 2260.74 пені Стверджує, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а внесена з 16 по 31 число не індексується і розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число відповідного місяця, інфляційна зміна розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 число місяця - інфляційна зміна розраховується з урахуванням цього місяця ( Лист Верховного Суду України від 03.04.97 р № 62-97р). Зокрема вказує, що відповідно до чітко встановленої формули розрахунку 3% річних, їх сума за вказаний період становить 1 856,24 грн, а пеня в розмірі 0,01% 2 260,74 грн. Зазначає, що суд першої інстанції не надав належної оцінки наданим розрахункам, які є математично обґрунтованими та базуються на чинному законодавстві. Акцентує увагу, що з огляду на вказане, апелянт просить суд апеляційної інстанції змінити рішення суду першої інстанції в частині стягнення річних, інфляційних витрат, пені та ухвалити нове рішення про стягнення вірної суми за користування земельною ділянкою кадастровий номер 5320485500:00:002:0078 за 2021 2022 роки у загальному розмірі 34 987,03 грн., яка складається з наступного: 23 151,48 грн. орендна плата; 1 856,24 грн. 3% річних; 7 718,57 грн. інфляційні витрати та 2 260,74 грн. пеня. Крім того представником ОСОБА_1 адвокатом Рой І.В. було подано апеляційну скаргу, в якій остання прохає рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 01 квітня 2025 року змінити, збільшивши суму стягнених витрат на правову допомогу з 3000 грн до 7000 грн. В доводах апеляційної скарги зазначає, що вважає зазначене рішення в частині зменшення адвокатських витрат на правову допомогу в розмірі 3000 грн таким, що не відповідає нормам матеріального та процесуального права. У відзиві на апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Рой І.В., прохає відмовити у задоволенні апеляційної скарги ТОВ "Агро-край" на рішення Гадяцького районного суду від 01.04.2025 року. Судове засідання проводилось в порядку письмового провадження за відсутності сторін по справі, з дотриманням принципу гласності судового процесу та забезпеченням сторонам права на своєчасне та повне отримання інформації про хід та результати розгляду справи. Колегія суддів, перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. За змістом ст. 374 ч. 1 п. 1 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Згідно із ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Судом першої інстанції вірно встановлено, що згідно договору оренди земельної ділянки від 09.09.2015 (кадастровий номер 5320485500:00:002:0078) з урахуванням додаткових угод до них, орендодавець ОСОБА_1 , орендар ТОВ «АГРО-КРАЙ», цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на території Лютенської (до об`єднання Рашівської) сільської ради Миргородського (до об`єднання Гадяцького) району Полтавської області, загальною площею 2,8272 га. Крім того, встановлено, що ТОВ «Агро-край» має заборгованість перед позивачем в сумі 35660,85 грн., за 2021 2022 рік, яку не виплачує без поважних причин. Розрахунок заборгованості складається з 23151,48 грн. орендна плата, 1882,88 грн. 3% річних, 8335,65 грн. інфляційні витрати, 2290,84 грн. пеня. Задовольняючи позовні вимоги часткового, суд першої інстанції виходив з того, що враховуючі встановлені фактичні обставини справи, вимоги чинного законодавства, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав в судовому порядку шляхом зобов`язання виконання боржником обов`язку по оплаті орендної плати. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне. Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Статтею 4 ЦПК України гарантовано право особи на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Згідно частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. У відповідності до положень частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способом захисту цивільних прав може бути визнання права. Відповідно до частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його і невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У відповідності до ч. ч. 1, 3, 5 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору. Відповідно до статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі: є об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. Положеннями статей 21, 22 Закону України «Про оренду землі» визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. За нормами ст. 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати. Орендодавець зобов`язаний, зокрема, передати в користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам договору оренди, орендар - своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку. Виходячи з вищенаведеного саме на орендаря покладається обов`язок щодо своєчасного та в повному обсязі сплати орендної плати за земельну ділянку, а орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати. Не можуть бути взяті до уваги доводи апеляційної скарги з приводу того, що розрахунок проведений відповідачем щодо нарахування в порядку ст. 625 ЦК України в частині стягнення річних, інфляційних витрат, пені, оскільки судом першої інстанції вірно встановлено та підтверджується матеріалами справи підтверджено ТОВ «Агро-Край» має заборгованість перед позивачем у сумі 35660,85 грн., за 2021 2022 рік, з яких, 23151,48 грн. орендна плата, 1882,88 грн. 3% річних, 8335,65 грн. інфляційні витрати, 2290,84 грн. пеня. Вказаний розрахунок відповідачем під час розгляду справи не оспорювався, свого розрахунку останні не подавали. Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відтак, в наведеній вище нормі Закону визначено, що 3% річних та інфляційних втрат відраховуються саме від суми боргу, тобто за період 2021-2022 роки. Враховуючи встановлення факту порушення відповідачем умов договорів оренди в частині своєчасної сплати орендної пати за 2021-2022 рік, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості за 2021 -2022 роки, визначеної в договорі, 3% річних та суми інфляційних втрат з урахуванням положень ч.2 ст.625 ЦК України. Щодо доводів апеляційної скарги представника ОСОБА_1 адвоката Рой І.В., а саме на рахунок стягнення з відповідача судових витрат понесених позивачем при розгляді справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вірно визначивши пропорційність предмета спору з розміром витрат на правничу допомогу, їх доведеність та фактичну наявність, за встановлених обставин. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. На підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги до суду представником позивача адвокатом Рой І.В. надано: - договір б/н від 24 лютого 2025 року про надання правової допомоги (а.с. 26-27), додаткову угоду №1 до договору від 24 лютого 2025 року про надання правової допомоги(а.с.28) та акт виконаних робіт №1 до договору про надання правової допомоги №б/н від 24.02.2025 року (а.с.28 зворот). Згідно практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, як зазначено в п. 95 рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015р., п. 88 рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004р., заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Аналогічні висновки викладені також у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19). Згідно ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Відтак, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо реальності понесених витрат, співмірності з складністю справи та виконаною адвокатом роботою, часом, витраченим адвокатом на виконання цих робіт, обсягом наданих послуг, значенням справи для позивача та підстав для зменшення вказаних витрат колегія не вбачає. За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а рішення суду має бути залишено без змін. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційні скарги представника Омельченка Олексія Миколайовича, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Край», представника ОСОБА_1 - адвоката Рой Інни Володимирівни - залишити без задоволення. Рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 01 квітня 2025 року -залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Повний текст постанови виготовлено 16 липня 2025 року Головуючий суддя : _____________________________ Г.Л. Карпушин Судді: ____________________ Ю.В. Дряниця ___________________ О.І.Обідіна

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»