Постанова 4857 № 380/13833/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 липня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/13833/24 пров. № А/857/579/25 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді: Матковської З.М., суддів: Кухтея Р.В., Ніколіна В.В. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2024 року у справі №380/13833/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, (рішення суду першої інстанції ухвалене суддею Клименко О.М., у м. Львові у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження, дата складення повного тексту судового рішення 05 грудня 2024 року), - В С Т А Н О В И В: В червні 2024 року ОСОБА_1 (Позивачка/ ОСОБА_2 ) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом до Національної поліції України (Відповідач/НПУ), в якому просить: - визнати протиправною бездіяльність Національної поліції України щодо нездійснення нарахування та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 у вигляді надбавки як поліцейському режимно-секретного органу, яка працює з відомостями та їх носіями, що мають ступінь секретності «Цілком таємно» та «Таємно» у розмірі 50 відсотків до посадового окладу за роботу в умовах режимних обмежень, за період з 12 травня 2023 року до 25 березня 2024 року з урахуванням раніше виплачених сум; - зобов`язати Національну поліцію України здійснити перерахунок, нарахування та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 у вигляді надбавки як поліцейському режимно-секретного органу, яка працює з відомостями та їх носіями, що мають ступінь секретності «Цілком таємно» та «Таємно» у розмірі 50 відсотків до посадового окладу за роботу в умовах режимних обмежень, за період з 12 травня 2023 року до 25 березня 2024 року з урахуванням раніше виплачених сум. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Національної поліції України (вул. Богомольця, 10, м. Київ, 01601) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії відмовлено повністю. Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржила позивачка, яка покликаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що Національною поліцією України протиправно не встановлено та не виплачено апелянту з 12.05.2023 по 25.03.2024 грошове забезпечення у виді надбавки як поліцейському режимно-секретного органу , яка працює з відомостями та їх носіями, що мають ступінь секретності «Цілком таємно» та «Таємно» у розмірі 50 відсотків до посадового окладу за роботу в умовах режимних обмежень. Разом з цим судом першої інстанції безпідставно залишено поза увагою та не надано оцінку такому факту , аргументу та доказу, що Наказом Національної поліції України від 26.03.2024 року № 506 о/с дск, апелянту встановлено надбавку до посадового окладу за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 50%. Тобто відповідач фактично визнав неправомірність своїх дій та визнав що вона працює в режимно-секретному органі з відомостями та їх носіями що мають ступінь секретності «Цілком таємно» та «Таємно», а тому повинна отримувати грошове забезпечення у виді надбавки як поліцейський режимно-секретного органу у розмірі 50 відсотків до посадового окладу за роботу в умовах режимних обмежень. Натомість суд першої інстанції безпідставно зазначив, що Департамент кримінального аналізу Національної поліції України не є режимно-секретним органом та ухилився від оцінки такого доказу, як наказ Національної поліції України від 26.03.2024 №506 дск. У відповідь на подану апеляційну скаргу, відповідач подав відзив, в якому заперечує проти вимог скарги, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, просить відмовити у задоволенні вимог апелянта, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження відповідно до положень пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України). У відповідності до вимог частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Матеріалами справи встановлено, що у спірний у цій справі період позивачка проходила службу в Департаменті кримінального аналізу Національної поліції України на посаді старшого інспектора режимно-секретного відділу. Наказом Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України від 12 травня 2023 року № 7д «Про надання доступу до державної таємниці» вирішено надати доступ до державної таємниці (для роботи з інформацією, що має ступінь секретності «Цілком таємно» та «Таємно») підполковнику поліції ОСОБА_1 , старшому інспектору режимно-секретного відділу Департаменту. Наказом Національної поліції України від 13 липня 2023 року № 1109о/с «Про встановлення надбавки до посадового окладу за роботу в умовах режимних обмежень» вирішено установити надбавку в розмірі 15 відсотків до посадового окладу за роботу в умовах режимних обмежень підполковнику поліції ОСОБА_1 , старшому інспектору режимно-секретного відділу. Відповідно до наданих відповідачем розрахункових листів за травень 2023 року березень 2024 року позивачці починаючи з липня 2023 року по березень 2024 року виплачувалася надбавка за роботу в умовах режимних обмежень (таємність) у розмірі 15 відсотків до посадового окладу. Наказом Національної поліції України від 29 березня 2024 року № 525о/с «По особовому складу» підполковника поліції ОСОБА_1 , старшого інспектора режимно-секретного відділу Департаменту кримінального аналізу звільнено зі служби в поліції за підпунктом 2 за станом здоров`я (через хворобу) частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» з 01 квітня 2024 року. Листом Департаменту фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Національної поліції України від 15 травня 2024 року № 68511-2024 «Про надання інформації» позивачку у відповідь на її запит на інформацію від 27 квітня 2024 року повідомлено про те, що: «(…) За інформацією, наданою Департаментом кримінального аналізу, доступ до державної таємниці за формою 2 ОСОБА_1 надано на підставі наказу Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України від 12.05.2023 № Н-7д. Виконуючи функції працівника режимно-секретного відділу у період з 31.05.2023 до 29.03.2024 ОСОБА_1 мала доступ до матеріальних носіїв секретної інформації (далі - МНСІ) щодо технічного захисту інформації. ОСОБА_1 фактично почала працювати з МНСІ з 31.05.2023, після отримання їх за актом передачі-приймання МНСІ від 01.06.2023 № 1122/33/01/4-2023ДСК. З урахуванням періодичності роботи, яка передбачає доступ до державної таємниці, ОСОБА_1 підготовлено необхідні матеріали для оформлення надбавки до посадового окладу в умовах режимних обмежень та наказом Національної поліції України від 13.07.2023 № 1109 о/с установлено надбавку в розмірі 15 відсотків. Відповідно до наказу Національної поліції України від 26.03.2024 року № 506 о/с дск, підготовленого Департаментом режиму та технічного захисту інформації, ОСОБА_1 встановлено надбавку до посадового окладу за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 50%. Відповідно до вищезазначених наказів Національної поліції України ОСОБА_1 було нараховано та виплачено надбавку до посадового окладу за роботу в умовах режимних обмежень: - у розмірі 15% з 13.07.2023 року по 25.03.2024 року; - у розмірі 50% з 26.03.2024 року по 01.04.2024 року. Додатково зазначаємо, що розрахунок при звільненні здійснено в повному обсязі з урахуванням всіх встановлених надбавок відповідно до наказів Національної поліції України (…)». Позивачка, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати надбавки у розмірі 50 відсотків до посадового окладу за роботу в умовах режимних обмежень за період з 12 травня 2023 року до 25 березня 2024 року, звернулася з цим позовом до суду. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що у спірний період позивачка не проходила службу саме в режимно-секретному органі Національної поліції України, не була поліцейським режимно-секретного органу Національної поліції України, а тому права на встановлення надбавки до посадового окладу в розмірі 50 відсотків, що є предметом спору у цій справі, не має. Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до частини першої статті 21 Закону № 3855, у державних органах, органах місцевого самоврядування, а також на підприємствах, в установах і організаціях, що здійснюють діяльність, пов`язану з державною таємницею, з метою розробки та реалізації заходів щодо забезпечення режиму секретності та постійного контролю за їх дотриманням, створюються режимно-секретні органи (далі РСО). Ці органи функціонують як окремі структурні підрозділи і безпосередньо підпорядковуються керівнику відповідного державного чи місцевого органу, підприємства, установи чи організації. Частини друга і третя цієї ж статті передбачають, що створення, реорганізація або ліквідація РСО здійснюється за погодженням із Службою безпеки України. У процесі своєї діяльності такі органи співпрацюють із СБУ. До складу РСО входять підрозділи, що відповідають за режим, секретне діловодство, а також інші структурні одиниці, які забезпечують захист державної таємниці відповідно до специфіки діяльності конкретної установи, органу або підприємства. Частина дев`ята статті 21 Закону № 3855 забороняє передачу функцій режимно-секретного органу іншим структурним підрозділам відповідної установи чи організації. Таким чином, законодавець у статті 21 чітко окреслює перелік органів, які класифікуються як режимно-секретні, та прямо забороняє передачу їхніх функцій іншим підрозділам державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій. У ході розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що у спірний період позивачка перебувала на службі в Департаменті кримінального аналізу Національної поліції України на посаді старшого інспектора режимно-секретного відділу. З метою з`ясування правового статусу органу, в якому проходила службу позивачка (у контексті її доводів про те, що це був саме режимно-секретний орган), суд ухвалою від 06 листопада 2023 року витребував у відповідача засвідчену копію Положення про Департамент кримінального аналізу Національної поліції України, затвердженого наказом НПУ від 29 грудня 2019 року № 1354. На виконання ухвали відповідач подав суду зазначене Положення (далі Положення № 1354). Суд здійснив детальний аналіз зазначеного документу. Так, пункт 1 Положення № 1354 визначає, що Департамент кримінального аналізу є структурним підрозділом центрального органу управління поліції у складі кримінальної поліції, підпорядковується Голові Національної поліції України та координується або контролюється першим заступником Голови Нацполіції начальником кримінальної поліції або іншим заступником відповідно до розподілу обов`язків. Пункт 3 Положення № 1354 зазначає, що Департамент є уповноваженим підрозділом Національної поліції, який відповідає за організацію, координацію та проведення інформаційно-пошукової і аналітичної роботи, що передбачає збір, аналіз, оцінку та використання інформації (в тому числі обмеженого доступу) для надання її компетентним органам для подальших дій, оцінки ризиків та реалізації функцій поліції. Згідно з пунктом 11 цього ж Положення, питання режиму секретності у Департаменті забезпечуються відповідно до законодавчих вимог у сфері охорони державної таємниці. У підсумку, на основі аналізу Положення № 1354, суд дійшов висновку, що Департамент кримінального аналізу не є режимно-секретним органом Національної поліції України відповідно до положень статті 21 Закону № 3855. Натомість, у структурі Національної поліції функції режимно-секретного органу виконує Департамент режиму та технічного захисту інформації, як це визначено у пункті 2 Положення про цей департамент, затвердженого наказом НПУ від 27 грудня 2023 року № 1232. Цей орган має статус режимно-секретного органу та підпорядковується безпосередньо Голові Національної поліції України або особі, що тимчасово виконує його обов`язки. На підставі наведеного суд дійшов висновку, що позивачка у спірний період не перебувала на службі в режимно-секретному органі Національної поліції, не була поліцейським відповідного органу, а отже не має права на надбавку до посадового окладу в розмірі 50%, яка є предметом позову. Жодних доказів того, що Департамент кримінального аналізу мав статус режимно-секретного органу, а позивачка, працюючи на посаді старшого інспектора режимно-секретного відділу, мала право на відповідну надбавку, у матеріалах справи не надано. З урахуванням викладеного, суд не встановив фактів порушення законодавства з боку відповідача в частині нарахування позивачці 15% надбавки за роботу в умовах режимних обмежень, а тому вимоги позову визнано необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши статтю 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог. Апеляційний суд переглянув оскаржуване судове рішення і не виявив порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати й ухвалити нове. Відповідно до пункту 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Згідно зі статтею 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваних рішень суд першої інстанцій правильно встановив обставини справи, не допустив неправильного застосуванням норм матеріального права чи порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для їх скасування, а тому апеляційні скарги слід залишити без задоволення. Керуючись статтями 241, 242, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 370 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2024 року у справі №380/13833/24 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України. Головуючий суддя З. М. Матковська судді Р. В. Кухтей В. В. Ніколін