Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 620/303/25

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/303/25 Головуючий у 1-й інстанції: Ткаченко О.Є. Суддя-доповідач: Черпак Ю.К. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 липня 2025 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Черпака Ю.К., суддів Файдюка В.В., Кобаль М.І., за участю секретарів судового засідання Григор`єва С.О., представника відповідача Полегешко Л.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівська генеруюча компанія» до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, В С Т А Н О В И В: У січні 2025 року товариство з обмеженою відповідальністю «Чернігівська генеруюча компанія» (далі - позивач/ТОВ «Чернігівська генеруюча компанія») звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області (далі - відповідач/апелянт/ГУ ДПС у Чернігівській області) з вимогами: - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30 жовтня 2024 року № 16830/ж10/25-01-07-00 щодо заниження податку на прибуток на суму 687 087, 50 грн, в т.ч. основний платіж 549 670 грн та штрафні санкції 137 417, 50 грн; - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30 жовтня 2024 року № 16831/ж10/25-01-07-00 щодо завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на суму 2 696 437 грн; - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30 жовтня 2024 року № 16832/ж10/25-01-07-00 щодо завищення від`ємного значення з ПДВ на суму 487 860 грн. Позовні вимоги обґрунтовано посиланням на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними і такими, що прийняті з порушенням вимог чинного законодавства України, без врахування усіх обставин, які мають істотне значення для прийняття відповідного рішення. ТОВ «Чернігівська генеруюча компанія» дотримується податкової дисципліни, що підтверджується документами бухгалтерського та податкового обліку, наданими під час проведення податкової перевірки, а також доданими до заперечень на акт перевірки та адміністративної скарги. Господарські відносини між позивачем та ФОП ОСОБА_1 здійснювались на підставі укладеного договору про надання послуг системного адміністрування, який передбачав щомісячне обслуговування серверного обладнання та комп`ютерної техніки підприємства з оплатою 49 000,00 грн без ПДВ. Факт надання послуг підтверджено актами, звітами із деталізацією виконаних робіт та бухгалтерськими записами. Послуги системного адміністрування мають безперервний характер та здійснюються щоденно, зокрема у віддаленому режимі, що прямо відображено в документації. Податковий орган не навів жодного належного доказу фіктивності господарських операцій із цим контрагентом, натомість висновки побудовані на узагальнених податкових інформаціях, які не заперечують факту реального виконання робіт. Аналогічна позиція заявлена і щодо взаємовідносин з ФОП ОСОБА_2 , послуги якого полягали у виконанні певних ІТ-робіт, підтверджених актами приймання-передачі, звітами про надані послуги та фактом подальшого функціонування створених систем. Відсутність матеріального результату не виключає реальності послуги, оскільки вона споживається в момент її надання, а вимоги до обсягу деталізації первинного документа законодавством не визначені. Оплата за виконані роботи здійснювалась, що також підтверджено відповідними платіжними документами. Щодо операцій з ФОП ОСОБА_3 , то поставки товарів документально підтверджено видатковими та товарно-транспортними накладними, платіжними дорученнями, а також відображенням операцій у бухгалтерському обліку у складі собівартості. Водночас, реальність господарських операцій з ТОВ «АЛАСТ» позивач обґрунтував наявністю первинних документів, які підтверджують факт придбання технологічної тріски та її транспортування, що свідчить про фактичний рух активів у межах господарської діяльності товариства. Кожен платник податків несе персональну відповідальність за ведення податкового обліку, а наявність порушень у контрагента не є підставою для автоматичного застосування санкцій до іншої сторони господарської операції. У сукупності наведені обставини спростовують висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки, як такі, що не ґрунтуються на достовірних, конкретних та належних доказах. Вказується на відсутність правових підстав для застосування до позивача штрафних санкцій за пунктом 123.2 статті 123 Податкового кодексу України, зокрема з використанням підвищеної ставки у розмірі 25 %, яка була безпідставно застосована відповідачем при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 травня 2025 року позов ТОВ «Чернігівська генеруюча компанія» задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 30 жовтня 2024 року № 16830/ж10/25-01-07-00. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 30 жовтня 2024 року № 16831/ж10/25-01-07-00. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 30 жовтня 2024 року № 16832/ж10/25-01-07-00. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Чернігівській області на користь ТОВ «Чернігівська генеруюча компанія» судовий збір у розмірі 30 280 (тридцять тисяч двісті вісімдесят) грн 00 коп. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що податковим органом не доведено фіктивності господарських операцій між позивачем та зазначеними контрагентами, а висновки, викладені в акті перевірки, не підтверджуються належними та допустимими доказами, здатними поставити під сумнів реальний характер здійснених операцій. Відповідно до положень Податкового кодексу України обов`язок доказування правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення покладається на контролюючий орган. Податковим органом не наведено конкретних і беззаперечних доказів того, що господарські операції з ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 та ТОВ «АЛАСТ» мали ознаки фіктивності або були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди. При цьому, позивачем надано повний обсяг первинних документів, які свідчать про фактичне виконання робіт, надання послуг та постачання товарів. Документи містять необхідні реквізити та деталізацію, а інформація, яка в них відображена, узгоджується з даними бухгалтерського обліку та відображенням господарських операцій у податковій звітності. Певний податковий статус контрагента, інформація з баз даних податкового органу або відсутність матеріальних активів у контрагента не є достатніми підставами для визнання операцій фіктивними. Відповідно до усталеної судової практики, зокрема правових позицій, висловлених Верховним Судом, ключове значення має не формальний підхід до оцінки контрагента, а наявність реального фактичного виконання умов договору, підтвердженого первинними документами. Крім того, застосування податковим органом штрафної санкції у розмірі 25 % відповідно до пункту 123.2 статті 123 ПК України було безпідставним, оскільки у справі відсутні докази, які б свідчили про навмисні дії позивача, спрямовані на заниження податкового зобов`язання або отримання неправомірної вигоди внаслідок взаємовідносин із контрагентами. У сукупності встановлені обставини свідчать про реальність господарських операцій та відсутність правових підстав для донарахування податкових зобов`язань та застосування штрафних санкцій. В апеляційній скарзі ГУ ДПС у Чернігівській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначено, що суд дійшов помилкового висновку щодо реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами, не врахувавши надані контролюючим органом докази, які свідчать про відсутність у таких контрагентів належних матеріально-технічних ресурсів, трудових ресурсів, необхідних для фактичного виконання умов договорів. Зокрема, апелянт наголошує, що аналіз податкової інформації та даних з інформаційних систем підтверджує відсутність подання звітності ФОП ОСОБА_3 як фізичною особою-підприємцем, що виключає здійснення ним реальної господарської діяльності. Крім того, надані позивачем товарно-транспортні накладні не відповідають вимогам до первинних документів, не містять необхідних реквізитів, не підтверджують маршрут перевезення, а також не встановлюють зв`язок між перевезенням і конкретними господарськими операціями. За результатами аналізу Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ «АЛАСТ», яке виступало контрагентом позивача, реалізувало тріски менше, ніж було придбано, що свідчить про фіктивний характер частини операцій. У зв`язку з цим податковий кредит був сформований без належного документального підтвердження реального руху товарів або надання послуг, що унеможливлює його врахування при зменшенні податкових зобов`язань. Суд першої інстанції безпідставно надав перевагу доводам позивача, не здійснив всебічної оцінки наданих доказів у їх сукупності, чим допустив неправильне застосування норм Податкового кодексу України щодо формування податкового кредиту та визначення обсягу податкових зобов`язань. У відзиві на апеляційну скаргу позивач підтримав рішення суду першої інстанції, просив залишити його в силі. Зазначив, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а лише зводяться до незгоди з прийнятим рішенням та повторення позиції, яка вже була предметом дослідження під час розгляду справи. Суд першої інстанції дослідив усі обставини справи, надані докази та аргументи сторін, та дійшов обґрунтованого висновку про реальність господарських операцій, що підтверджується належними первинними документами, включаючи акти виконаних робіт, звіти та платіжні доручення. Посилання апелянта на фіктивність операцій є безпідставними, оскільки не підкріплені жодними достовірними доказами. При цьому, відповідальність за можливі порушення податкового чи трудового законодавства контрагентами не може бути автоматично покладена на позивача. Верховний Суд у своїй практиці неодноразово наголошував на неприпустимості перекладення тягаря доказування на платника податків без доведення факту його обізнаності або участі у зловживаннях з боку контрагента. Апеляційна скарга не містить належного обґрунтування невірного застосування норм матеріального чи процесуального права, не вказано, які саме обставини були неправильно встановлені судом, або які норми закону застосовано помилково. Апелянтом не доведено жодних підстав для скасування судового рішення, натомість наведені в апеляційній скарзі аргументи не містять правового чи фактичного змісту, достатнього для перегляду справи в апеляційному порядку. Позивач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився. Згідно з частиною другою статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Враховуючи, що особиста участь сторін в судовому засіданні не обов`язкова, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд справи за відсутності представника позивача. Згідно з частинами першою та другою статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та їх правову оцінку, правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Чернігівська генеруюча компанія» (код ЄДРПОУ 41949054, юридична адреса: 14000, Україна, Чернігівська область, місто Чернігів, вулиця Інструментальна, будинок, 14а) займається видами господарської діяльності (код КВЕД): 35.11 Виробництво електроенергії (основний); 02.20 Лісозаготівлі; 16.10 Лісопильне та стругальне виробництво; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; 35.14 Торгівля електроенергією; 35.30 Постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря; 42.22 Будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна. Наказом ГУ ДПС у Чернігівській області від 07 серпня 2024 року № 1071-п на підставі плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків, вимог підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 77.4 статті 77, статті 82 Податкового кодексу України, пункту 1 статті 13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» вирішено провести документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Чернігівська генеруюча компанія» (податковий номер 91949054) з 22 серпня 2024 року тривалістю 10 робочих днів: - за період з 19 лютого 2018 року по 31 грудня 2023 року з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства; - за період з 19 лютого 2018 року по 31 грудня 2023 року з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Відповідно до наказу ГУ ДПС у Чернігівській області від 04 вересня 2024 року № 1213-п вирішено продовжити термін проведення документальної планової перевірки ТОВ «Чернігівська генеруюча компанія» з 05 вересня 2024 року тривалістю 5 робочих днів. На підставі направлень від 20 серпня 2024 року № 1945/ж3/25-01-07-00, № 1946/ж3/25-01-07-00, № 1947/ж3/25-01-07-00, № 1948/ж3/25-01-07-00, № 1949/ж3/25-01-07-00, № 2018/ж3/25-01-07-00, виданих ГУ ДПС у Чернігівській області, службовими особами податкового органу відповідно до статей 77, 82 Податкового кодексу України, плану-графіку проведення документальних планових виїзних перевірок суб`єктів платників податків на 2024 рік, на підставі наказу ГУ ДПС у Чернігівській області від 07 серпня 2023 року № 1071-п проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «Чернігівська генеруюча компанія» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 19 лютого 2018 року по 31 грудня 2023 року, з питань правомірності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 19 лютого 2018 року по 31 грудня 2023 року відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки. За результатами перевірки складено акт від 18 вересня 2024 року № 12590/Ж5/25-01-07-01-01 про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Чернігівська генеруючи компанія» (далі також - акт перевірки), яким зафіксовано наступні порушення: 1) пункту 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135, пункту 137.1 статті 137, підпункту 140.4.4. пункту 140.4 статті 140 Податкового кодексу України, пунктів 4, 5, 6, 7, 11, 18 П(С)БО 16 «Витрати», пункту 14 П(С)БО 7 «Основні засоби», затверджений наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 №92, статей 1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV; підпунктів 2.1, 2.4. пункту 2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», у зв`язку з чим занижено податок на прибуток на загальну суму 549 670 грн, в тому числі за 2020 рік на суму 44 566 грн, за 2023 р. на суму 505 104 грн, а також завищено від`ємне значення об`єкту оподаткування з податку на прибуток на 2 696 437 грн в т.ч. за 2023 рік на суму 2 696 437 грн. 2) пункту 44.1 статті 44, пункту 198.1 статті 198, пункту 198.3 статті 198, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201, пункту 200.1 статті 200, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, що потягло завищення від`ємного значення податку на додану вартість всього у сумі 487 830 грн, у тому числі за грудень 2023 року в сумі 487 830 грн. Висновки контролюючого органу за результатами проведеної документальної планової перевірки діяльності ТОВ «Чернігівська генеруюча компанія» ґрунтувались на аналізі первинних документів, податкової звітності, інформації з баз даних ДПС, результатів аналітичного дослідження господарських операцій з низкою контрагентів. Податкова інспекція дійшла висновку про відсутність реального виконання договірних зобов`язань та формальність господарських операцій, що свідчить про використання фіктивних схем з метою формування податкового кредиту. Щодо ФОП ОСОБА_1 орган ДПС зазначив, що цей контрагент не мав відповідних трудових ресурсів, офіційно не залучав працівників, не мав основних засобів, необхідних для надання послуг системного адміністрування, зокрема з розробки, технічної підтримки та модернізації IT-інфраструктури. Податкова служба зробила висновок, що вказані послуги не могли бути фактично надані, а акти виконаних робіт не містять конкретного змісту, що дозволило б ототожнити обсяг та характер наданих послуг із реальними результатами. Стосовно ФОП ОСОБА_2 висновки податкового органу аналогічні - у базах ДПС відсутня інформація про наявність найманих працівників, реєстрацію значущих обсягів доходу, сплату податків у пропорційному обсязі до задекларованих обсягів реалізації. Контролюючий орган вважає, що надання послуг зі створення, супроводу програмного забезпечення та консалтингу в IT-сфері у задекларованих обсягах було неможливим без відповідного кадрового та матеріального забезпечення. У частині взаємовідносин із ФОП ОСОБА_3 податковий орган вказав, що суб`єкт господарювання протягом перевіряємого періоду не подавав податкової звітності, уникав сплати податків, а також не мав потужностей для поставки великих обсягів тріски технологічної. Вказані первинні документи (видаткові накладні, ТТН) не містили відомостей про транспортні засоби, не зазначалось місце завантаження або розвантаження, не було інформації про перевізника. ДПС також звернула увагу на те, що ТОВ «ЧГК» у той самий період реалізувало більший обсяг тріски, ніж закупило, що не узгоджується з даними бухгалтерського обліку і свідчить про штучне документальне оформлення операцій заднім числом з метою прикриття фактичної відсутності поставок. Стосовно ТОВ «Аласт» податковий орган також зазначив, що компанія не має відповідної матеріально-технічної бази для здійснення поставок біомаси, зокрема транспортних засобів, складів, обладнання для зберігання чи обробки тріски. Було встановлено, що контрагент не здійснював реальні витрати на логістику або придбання продукції у третіх осіб, що свідчить про відсутність фізичного обігу товару. У податкових накладних та первинних документах - типові ознаки фіктивності: шаблонні формулювання, відсутність підписів уповноважених осіб, неприв`язаний маршрут доставки, незрозуміле джерело походження товару. При цьому на момент укладення договорів ТОВ «Аласт» перебувало у статусі ризикового платника. Крім того, ДПС у своїх висновках зазначила, що первинні документи, надані ТОВ «ЧГК», не є достатніми та достовірними для підтвердження фактичного виконання господарських операцій, а самі господарські операції є економічно необґрунтовані та не пов`язані з досягненням реального господарського результату. Не погоджуючись із висновками, викладеними в акті перевірки, ТОВ «Чернігівська генеруюча компанія» подало до ГУ ДПС у Чернігівській області заперечення на акт перевірки. Листом від 28 жовтня 2024 року № 1815/ж-12/25-01-07-01-06 ГУ ДПС у Чернігівській області повідомило позивача, що аргументи, викладені в запереченнях, не є достатньо обґрунтованими та не можуть бути враховані при винесенні податкових повідомлень-рішень. На підставі акта перевірки ГУ ДПС у Чернігівській області винесено податкові повідомлення-рішення від 30 жовтня 2024 року: - № 16830/ж10/25-01-07-00, яким збільшено податок на прибуток на суму 687 087, 50 грн (основний платіж 549 670 грн, штрафні санкції 137 417, 50 грн); - № 16831/ж10/25-01-07-00, яким зменшено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на суму 2 696 437, 00 грн; - № 16832/ж10/25-01-07-00 яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 487 830, 00 грн. Позивач, вважаючи протиправними прийняті податковим органом податкові повідомлення-рішення, звернувся до суду з адміністративним позовом. Колегія суддів, переглядаючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, враховує наступне. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов`язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України). Згідно з положеннями статті 1 ПК України цим Кодексом визначаються функції та правові засади діяльності контролюючих органів, передбачених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, а також центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Відповідно до підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту, що відносяться до повноважень митних органів), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи. Повноваження і функції контролюючих органів визначаються цим Кодексом, Митним кодексом України та законами України (пункт 41.5 статті 41 ПК України). Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення. Посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані, зокрема дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій (підпункти 21.1.1, 21.1.4 пункту 21.1 статті 21 ПК України). Види, підстави та порядок проведення контролюючим органом перевірок регулюються главою 8 ПК України. Відповідно до абзацу 1 пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Порядок проведення документальних планових перевірок регламентовано статтею 77 ПК України, якою визначені обставини, при наявності яких можуть здійснюватися такі перевірки. Згідно з пунктами 77.1, 77.2 статті 77 ПК України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок. План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки. До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи. Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік. Порядок формування, затвердження плану-графіка та внесення змін до нього, а також перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Внесення змін до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на поточний рік допускається не частіше одного разу в першому та одного разу в другому кварталі такого року, крім випадків коли зміни пов`язані із змінами найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок. Документальна перевірка платника податків, який був включений до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на поточний рік внаслідок внесення змін у такому році (інших ніж зміни найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок), може бути розпочата не раніше 1 липня поточного року в разі внесення змін до плану-графіка проведення документальних перевірок на поточний рік у першому кварталі такого року і не раніше 1 жовтня поточного року в разі внесення змін до плану-графіка проведення документальних перевірок на поточний рік у другому кварталі такого року. Оновлений план-графік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 30 числа останнього місяця кварталу (у випадках змін найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок - до 30 числа місяця, що передує місяцю, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки). Аналіз вищезазначених норм права свідчить, що документальна планова перевірка платника податків повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок. Отже, право посадових осіб контролюючого органу на проведення документальної планової перевірки виникає в разі наявності двох необхідних передумов: по-перше, платник податків має бути включений до плану-графіка документальних планових перевірок, затвердженого та оприлюдненого у порядку, визначеному статтею 77 Податкового кодексу України; по-друге, перевірка може проводитися лише за умови вручення або пред`явлення відповідним посадовим особам наказу, направлення на перевірку та службових посвідчень, оформлених у спосіб, передбачений законодавством. Виходячи з аналізу матеріалів справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності призначення та проведення перевірки, оскільки вона була здійснена з дотриманням вимог пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, яким визначено право органів державної податкової служби на проведення такого виду перевірки. У справі не встановлено порушень порядку, визначеного статтею 77 ПК України для проведення документальної планової виїзної перевірки, а також порушень установлених строків її здійснення. Згідно із підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи із врахуванням визначення терміну «податкове зобов`язання», визначеного в підпункті 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України. Податок на прибуток підприємств та податок на додану вартість в силу підпунктів 9.1.1, 9.1.3 пункту 9.1 статті 9 ПК України належить до загальнодержавних податків. Податок, платник податку, оподаткування, оподатковуваний прибуток для цілей розділу III цього Кодексу - податок на прибуток підприємств, платник податку на прибуток підприємств, оподаткування податком на прибуток підприємств, прибуток, який підлягає оподаткуванню (підпункт 14.1.165 пункт 14.1 статті 14 ПК України). Податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу (підпункт 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 ПК України). Підпунктом 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника. Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також, через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами. Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу. Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: - зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); - збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: - збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); - зменшення позитивного значення фінансового результату дог оподаткування (прибутку). Згідно із підпунктом 135.1 статті 135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу. Податок нараховується платником самостійно за ставкою, встановленою статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу (підпункт 137.1 статті 135 ПК України). За приписами підпункту 140.4.4 пункту 140.4 статті 140 ПК України фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму від`ємного значення об`єкта оподаткування платника (крім великих платників податків) минулих податкових (звітних) років. Якщо непогашена сума від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років становить не більше 10 відсотків позитивного значення об`єкта оподаткування податкового (звітного) періоду, обрахованого відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 цього Кодексу без урахування непогашеного від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, така сума від`ємного значення зменшує фінансовий результат до оподаткування цього податкового (звітного) періоду в повному обсязі. Для цілей цього підпункту погашеними вважаються суми від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, для яких одночасно виконуються дві такі умови: а) ці суми були включені до розрахунку об`єкта оподаткування майбутніх податкових (звітних) періодів; б) за рахунок цих сум було зменшено позитивне значення об`єкта оподаткування (прибуток) відповідних податкових (звітних) років, обраховане відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 цього Кодексу без урахування непогашеного від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років. Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, за придбання або виготовлення товарів та послуг. Згідно із пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг. Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Порядок визначення суми податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, регулюється статтею 200 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин). Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. Пунктом 200.4 статті 200 ПК України встановлено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Відповідно до пункту 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 ПК України) Системне тлумачення відповідних положень ПК України свідчить, що підставою для виникнення у платника податку права на податковий кредит є отримання належно оформленої податкової накладної. Саме цей документ визнається єдиним первинним джерелом для цілей як бухгалтерського, так і податкового обліку, що містить інформацію про суму ПДВ, яка може бути включена до складу податкового кредиту. За відсутності податкової накладної або її неналежного оформлення відображення відповідних сум у податковій декларації є неправомірним, оскільки не відповідає вимогам розділу V ПК України щодо документального підтвердження податкових зобов`язань і прав. Втім, факт наявності належним чином зареєстрованих податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних сам по собі не є безумовною підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. Можливість використання таких накладних для формування податкового кредиту залежить від конкретних обставин їх складання та змісту, зокрема реальності господарських операцій, на підтвердження яких вони видані. Така правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 23 квітня 2020 року у справі №?826/13533/17, від 16 лютого 2021 року у справі №?520/2384/19, від 13 жовтня 2020 року у справі №?820/3511/17, де суд наголосив на необхідності оцінки не лише формального документального оформлення, але й фактичного змісту господарських операцій при визначенні правомірності податкового кредиту. Пунктом 44.1 статті 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Відповідно до пункту 44.2 статті 44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування. Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV). У статті 1 Закону № 996-XIV надано визначення термінів, зокрема господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. За приписами частини першої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Відповідно до частини другої статті 9 Закону № 996-XIV первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо). Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. При цьому, неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо. Отже, норми податкового законодавства у взаємозв`язку із положеннями законодавства з питань бухгалтерського обліку та фінансової звітності визначають, що однією з головних умов документального підтвердження задекларованих платником податків у податковій звітності показників є можливість на підставі наявних первинних документів зробити висновок про те, що витрати фактично понесені та спрямовані на отримання позитивного економічного ефекту (доходу) в результаті здійснення господарських операцій. При цьому первинний документ має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення, натомість лише наявність або відсутність окремих документів не свідчить про факт порушення з боку платника податків, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку. Верховний Суд сформував сталу та послідовну практику щодо застосування наведених правових норм. Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07 липня 2022 року у справі № 160/3364/19 дійшла важливих правових висновків, зокрема, про таке. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у власній господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами і які в сукупності із встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення суб`єктами господарювання відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для здійснення господарських операцій, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником даних податкового обліку. З матеріалів справи слідує, що відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1538 від 27 листопада 2018 року ТОВ «Чернігівська генеруюча компанія» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії відповідно до додатка (т. 5 а.с. 90). Відповідно до акта приймання в постійну (промислову) експлуатацію № ЧГК П-1 від 20 березня 2019 року, ТОВ «Чернігівська генеруюча компанія» з цієї дати ввело в експлуатацію АСКОЕ (Автоматизовану Систему Комерційного Обліку Електроенергії), яка функціонує у всіх штатних режимах та має можливість автоматичного або технічного відновлення у разі тимчасової втрати працездатності (т. 5 а.с. 98). АСКОЕ об`єкту ТОВ «Чернігівська генеруюча компанія» у складі «Електрогенераторна (когенераційна) установка на біогазі по вул. Інструментальній, 14 А в м. Чернігові» створюється, як автоматизована інформаційно-обчислювальна система, основне призначення якої - вимірювання, збирання, обробка, зберігання, відображення, документування даних з обліку електричної енергії. Програмне забезпечення АСКОЕ складається з серверної частини та бази даних. В матеріалах справи наявні докази на підтвердження створення, впровадження та функціонування автоматизованої системи комерційного обліку електроенергії (АСКОЕ) на об`єкті - когенераційній установці на біогазі за адресою: місто Чернігів, вулиця Інструментальна, 14-А, зокрема договори № 18/10/19-02 від 19 жовтня 2018 року, № 18/01-19 від 05 лютого 2019 року, укладені між ТОВ «Чернігівська генеруюча компанія» та ТОВ «ЛГ СМАРТ ЕНЕРДЖІ», видаткову накладну № 136 від 14 лютого 2019 року, акт надання послуг № 485 від 28 травня 2019 року, накладну № 486 від 28 травня 2019 року, платіжні доручення № 229 від 08 лютого 2019 року, № 237 від 12 лютого 2019 року, № 1084 від 28 липня 2020 року, № 1126 від 30 вересня 2020 року, № 1126 від 05 листопада 2020 року, № 1247 від 22 січня 2021 року, оборотно-сальдову відомість по рахунку 104 (т. 10 а.с. 96- 109). Щодо взаємовідносин позивача з ФОП ОСОБА_1 . 01 жовтня 2019 року між ТОВ «Чернігівська генеруюча компанія» (Замовник) та ФОП ОСОБА_1 (Виконавець) укладено договір про надання послуг з системного адміністрування № ТО-ЧГК/01/10/19, за умовами якого Виконавець зобов`язується на свій ризик і за завданням Замовника надати послуги системного адміністрування, а саме: послуги з ремонту та технічного обслуговування комп`ютерної техніки; надання телефонних консультацій персоналу Замовника, щодо експлуатації та використання оргтехніки; надання необхідної інформації персоналу Замовника по електронній пошті; виїзд на територію Замовника у випадку неможливості з`ясування причин неполадки за телефоном або по електронній пошті; налагоджування внутрішньоофісних комп`ютерних мереж та їх тестування; створення і обслуговування комп`ютеризованих дротових і бездротових систем відеоспостереження; налагодження та обслуговування активного телекомунікаційного обладнання і серверних систем, мережевого обладнання, програмного забезпечення, тестування мережі і передача її замовнику, контроль роботи АСКОЕ, забезпечення підключення Internet та налагодження роботи на об`єкті Замовника за адресою: 15300, Чернігівська область, місто Чернігів, вулиця Інструментальна, 14 А (надалі - Об`єкт), а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити зазначені послуги (т. 2 а.с. 37- 38). ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Чернігівська генеруюча компанія» були складені акти здачі-приймання робіт (надання послуг) №14 від 31 жовтня 2019 року, №29 від 30 листопада 2019 року, №44 від 31 грудня 2019 року, №14 від 31 січня 2020 року, №30 від 29 лютого 2020 року, №47 від 31 березня 2020 року, №62 від 30 квітня 2020 року, №71 від 31 травня 2020 року, №92 від 30 червня 2020 року, №113 від 31 липня 2020 року, №131 від 31 серпня 2020 року, №149 від 30 вересня 2020 року, №169 від 31 жовтня 2020 року, №187 від 30 листопада 2020 року, №205 від 31 грудня 2020 року, №8 від 31 січня 2021 року, №23 від 28 лютого 2021 року, №31 від 31 березня 2021 року, №39 від 30 квітня 2021 року, №47 від 31 травня 2021 року, №55 від 30 червня 2021 року, №63 від 31 липня 2021 року, №72 від 31 серпня 2021 року, №79 від 30 вересня 2021 року, №88 від 31 жовтня 2021 року, №96 від 30 листопада 2021 року, №104 від 31 грудня 2021 року, №4 від 31 січня 2022 року, №12 від 28 лютого 2022 року, №20 від 31 березня 2022 року із зазначенням: Послуги системного адміністрування, кількість - 1, одиниця - послуга, ціна - 49 000,00, сума - 49 000,00 (т. 2 а.с. 39- 68). Також до вказаних актів здачі-приймання робіт (надання послуг) ФОП ОСОБА_1 складені звіти за період з жовтня 2019 по березень 2022 року (включно), які підтверджують надання ФОП ОСОБА_1 послуг, передбачених пунктом 1.1 договору про надання послуг від 01 жовтня 2019 року № ТО-ЧГК/01/10/19 (т. 2 а.с. 39- 68 звороти). Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що послуга системного адміністрування за своєю природою є комплексною та включає в себе низку дій, спрямованих на налаштування, управління та підтримку працездатності комп`ютерної техніки, а також забезпечення інформаційної безпеки організації. Враховуючи це, обсяг таких послуг не може зводитися до одноразової або вузькоокресленої дії. Як встановлено судом першої інстанції, для підтвердження реальності наданих послуг ФОП ОСОБА_1 до кожного акта здачі-приймання робіт було додано звіти, в яких конкретизовано зміст щомісячних робіт та послуг. Таким чином, документи, надані позивачем, містять деталізацію господарських операцій, розкривають їх суть та підтверджують факт їх фактичного виконання, що свідчить про відсутність ознак фіктивності у взаємовідносинах з цим контрагентом. Крім того, така послуга як системне адміністрування може надаватися віддалено та не потребує присутності виконавця на території замовника, про що також зазначено у звітах. Оплати наданих послуг підтверджується платіжними дорученнями на 1 338 000, 00 грн, в тому числі за 2019 рік - 15 000, 00 грн, 2020 рік - 343 000, 00 грн, 2021 рік - 392 000, 00 грн., 2023 рік - 588 000, 00 грн ( т. 2 а.с. 69- 81). Отримані послуги були відображені в бухгалтерському обліку, на підставі отриманих первинних документів, у складі собівартості ТОВ «Чернігівська генеруюча компанія». ТОВ «Чернігівська генеруюча компанія» відповідно до законодавства як виробник електричної енергії використовує касовий метод обліку ПДВ (це метод податкового обліку, яким дата виникнення зобов`язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок). Тобто, за касовим методом податкові зобов`язання та податковий кредит визначаються не при отриманні товару (послуги), а лише після фактичної оплати. По операціях, які обкладаються ПДВ, позивач використовує два рахунки - 3711 та

631. Рахунок 3711 «Розрахунки за виданими авансами» використовується для обліку авансів, наданих постачальникам та підрядникам. По дебету відображається перерахування авансу постачальнику, по кредиту - відображається отримання товарів (робіт, послуг), отриманих від постачальника. Рахунок 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» призначений для обліку зобов`язань товариства перед постачальниками. По кредиту відображається заборгованість за отримані товари чи послуги, по дебету - погашення боргу через оплату або взаємозалік. Так, згідно з даними бухгалтерського обліку ТОВ «Чернігівська генеруюча компанія» по рахунку № 631 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» по взаєморозрахунках з ФОП ОСОБА_1 станом на 19 лютого 2018 року заборгованість відсутня, станом на 31 грудня 2023 року обліковується кредиторська заборгованість в сумі 132 000, 00 грн (т. 2 а.с. 82). Вказані господарські відносини між ТОВ «Чернігівська генеруюча компанія» та ФОП ОСОБА_1 відображені в бухгалтерському обліку позивача, що підтверджується аналізом рахунку 631 та оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 631 за жовтень 2019 - грудень 2023 року (т. 5 а.с. 170-174, 175- 179). Також позивач надав штатний розпис ФОП « ОСОБА_1 » від 11 листопада 2019 року, штатний розпис ФОП « ОСОБА_1 » від 01 грудня 2022 року, диплом молодшого спеціаліста ОСОБА_4 (кваліфікація технік електроніки), диплом молодшого спеціаліста ОСОБА_1 (кваліфікація комп`ютерні науки), диплом бакалавра ОСОБА_1 (кваліфікація комп`ютерна інженерія), диплом спеціаліста ОСОБА_1 (кваліфікація інженер-системний аналітик), що підтверджує надання послуг системного адміністрування кваліфікованими особами (т. 2 а.с. 83- 87). Таким чином, первинні документи підтверджують рух активів позивача, зміни у власному капіталі підприємства та використання протягом перевіряємого періоду наданих контрагентом послуг для здійснення господарської діяльності Враховуючи наведене, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідач не надав жодних належних і допустимих доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій з ФОП ОСОБА_1 цілям та завданням статутної діяльності ТОВ «Чернігівська генеруюча компанія», їх незвичність, збитковість або інші обставини, які могли б свідчити про їх нереальний характер. Як правильно встановив суд першої інстанції, надані послуги мали безпосереднє функціональне значення для діяльності позивача, забезпечуючи належне функціонування його технічної інфраструктури, що підтверджує використання таких послуг у господарській діяльності підприємства. Надані позивачем документи у повному обсязі підтверджують фактичне здійснення господарських операцій, що узгоджується з принципами економічної доцільності та вимогами чинного законодавства. Щодо взаємовідносин позивача з ФОП ОСОБА_2 . 01 червня 2019 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Виконавець) та ТОВ «Чернігівська генеруюча компанія» укладено договір на виконання комплексу робіт № 01/06-19, згідно з пунктом 1.1 якого Виконавець зобов`язується на свій ризик і за завданням Замовника виконати комплекс робіт по налагодженню і об`єднанню встановлених систем Замовника в єдину мережеву систему на об`єкті Замовника, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити зазначені послуги. Перелік і вартість робіт зазначених у пункті 1.1 цього договору визначаються у Переліку та розрахунку вартості робіт, який є невід`ємним додатком до договору. Кількість та перелік зазначених робіт визначається фактичними обсягами та потребами Замовника (т. 2 а.с. 88- 90). ФОП ОСОБА_2 і ТОВ «Чернігівська генеруюча компанія» складений акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 67 від 14 червня 2019 року, із зазначенням видів послуг: прокладка оптичного кабелю, налаштування мережевого обладнання, монтаж та прокладка локально-обчислювальних мереж, монтаж та налаштування систем відео нагляду, монтаж та налаштування сервісного обладнання, монтаж та налагодження телефонії, налаштування резервного копіювання, об`єднання мережі об`єкта в єдину мережу замовника, розробка, планування технічної документації, навчання персоналу, із зазначенням кількості наданих послуг, ціни, всього на суму 615 000, 00 грн (т. 2 а.с. 95). Крім того, 01 липня 2019 року між ФОП ОСОБА_2 (Виконавець) та ТОВ «Чернігівська генеруюча компанія» (Замовник) укладено договір № ТО-01/07/19 про надання послуг з системного адміністрування, за умовами якого Виконавець зобов`язується на свій ризик і за завданням Замовника надати послуги системного адміністрування, а саме: послуги з ремонту та технічного обслуговування комп`ютерної техніки; надання телефонних консультацій персоналу Замовника, щодо експлуатації та використання оргтехніки; надання необхідної інформації персоналу Замовника по електронній пошті; виїзд на територію Замовника у випадку неможливості з`ясування причин неполадки за телефоном або по електронній пошті; налагоджування внутрішньоофісних комп`ютерних мереж та їх тестування; створення і обслуговування комп`ютеризованих дротових і бездротових систем відеоспостереження; налагодження та обслуговування активного телекомунікаційного обладнання і серверних систем, мережевого обладнання, програмного забезпечення, тестування мережі і передача її замовнику, контроль роботи АСКОЕ, забезпечення підключення Internet та налагодження роботи на об`єкті Замовника за адресою: АДРЕСА_1 (надалі - Об`єкт), а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити зазначені послуги (т. 2 а.с. 91- 92). ФОП ОСОБА_2 і ТОВ «Чернігівська генеруюча компанія» були складені акти здачі-приймання робіт (надання послуг) № 96 від 31 липня 2019 року, № 97 від 31 серпня 2019 року, № 113 від 30 вересня 2019 року із зазначенням: Послуги системного адміністрування, кількість - 1, одиниця - послуга, ціна - 49 000, 00 грн, сума - 49 000,00 грн та акт здачі-приймання (надання послуг) № 64 від 30 квітня 2023 року із зазначенням послуги: Пуско-налагоджувальні роботи системи відеоспостереження, кількість 1, одиниця - послуга, ціна 24 000, 00 грн, сума - 24 000, 00 грн (т. 2 а.с. 96, 98, 100, 102). Також під час перевірки ТОВ «Чернігівська генеруюча компанія» були надані звіти про надані послуги за 2019 рік: № 96 від 31 липня 2019 року, № 97 від 31 серпня 2019 року, № 113 від 30 вересня 2019 року, які підтверджують надання ФОП ОСОБА_2 послуг, передбачених пунктом 1.1 договору про надання послуг від 01 липня 2019 року №№ ТО-01/07/19 (т. 2 а.с. 97, 99, 101). Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо належності та достатності доказів, наданих позивачем для підтвердження реальності господарських операцій з ФОП ОСОБА_2 . Як обґрунтовано зазначено в рішенні суду першої інстанції, звіти, додані до актів здачі-приймання робіт (надання послуг), деталізують зміст щомісячно виконуваних робіт та підтверджують можливість щоденного надання послуг, зокрема у віддаленому форматі. Крім того, позивачем було надано штатні розписи ФОП ОСОБА_2 за 2019- 2021 роки, що свідчать про наявність персоналу, спроможного забезпечити виконання зобов`язань за укладеними договорами. Апеляційний суд також поділяє правову оцінку суду першої інстанції щодо безпідставності доводів відповідача про нібито відсутність у первинних документах необхідних реквізитів. Ступінь деталізації опису господарської операції у первинному документі чинним законодавством прямо не регламентована, а тому не може бути критерієм для визначення реальності операції. Вирішальним є те, що на підставі поданих документів можна встановити факт реального понесення витрат. З огляду на специфіку предмета операції (послуги), акти з вказівкою напрямку наданих послуг згідно з умовами договорів є належним доказом фактичного їх виконання. Відсутність максимально деталізованого опису не виключає можливість обліку таких документів і не є свідченням фіктивності господарських операцій. Оплати наданих послуг підтверджуються платіжними дорученнями на загальну суму 751 440, 54 грн, в тому числі за 2019 рік - 200 000, 00 грн, 2020 рік - 220 000, 00 грн, 2022 рік - 223 332, 43 грн, 2023 рік - 108 108, 11 грн (т. 2 а.с. 108- 115). Згідно з даними бухгалтерського обліку ТОВ «Чернігівська генеруюча компанія» по рахунку № 631 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» по взаєморозрахунках з ФОП ОСОБА_2 станом на 01 січня 2019 року заборгованість відсутня, станом на 31 грудня 2023 року обліковується кредиторська заборгованість в сумі 34 559, 46 грн. Вказані господарські відносини між ТОВ «Чернігівська генеруюча компанія» та ФОП ОСОБА_2 відображені в бухгалтерському обліку позивача, що підтверджується аналізом рахунку 631 та оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 631 за 2019 - 2023 роки (т. 5 а.с. 156- 169). Господарські операції по взаємовідносинах між позивачем та ФОП ОСОБА_2 по договорах № 01/06-19 від 01 червня 2019 року на виконання комплексу робіт в сумі 615 000, 00 грн та договору № ТО-01/07/19 від 01 липня 2019 року про надання послуг з системного адміністрування з щомісячною оплатою 49 000, 00 грн, на підставі отриманих первинних документів були відображені в бухгалтерському обліку у складі собівартості ТОВ «Чернігівська генеруюча компанія». Так, у складі собівартості ТОВ «Чернігівська генеруюча компанія» по операціях з документального оформлення послуг від ФОП ОСОБА_2 знайшли своє відображення витрати у сумі 447 800, 00 грн, в тому числі: 2019 рік - 177 800, 00 грн, 2020 рік - 61 500, 00 грн, 2021 рік 61 500, 00 грн, 2022 рік - 61 500, 00 грн, 2023 рік - 85 500, 00 грн, що підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг), звітами та платіжними дорученнями. Таким чином, відсутні підстави вважати, що позивач завищив показники, відображені у рядку 2050 Звіту про фінансовий результат «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)» на загальну суму 447,8 тис. грн, у тому числі за 2019 рік у сумі 177,8 тис. грн, за 2020 рік у сумі 61,5 тис. грн, за 2021 рік у сумі 61,5 тис. грн, за 2022 рік у сумі 61,5 тис. грн, за 2023 рік у сумі 85,5 тис. грн. Апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції, що характер послуг, наданих ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 , з огляду на їх технічну специфіку, не передбачає обов`язкової фіксації результатів кожної дії на окремому матеріальному носії. Послуги з підтримки та адміністрування термінального сервера, створення резервних копій, оновлення програмного забезпечення, забезпечення антивірусного захисту, адміністрування локальної мережі, підтримки роботи системи ELMA, поштового сервера, операційної системи тощо за своєю природою є процедурним та виконуються у вигляді комплексу дій, спрямованих на підтримку стабільної та безперебійної роботи інформаційної інфраструктури підприємства. У зв`язку з цим відсутність окремих документів, які би фіксували результат кожної конкретної операції, за наявності загальних актів виконаних робіт та звітів із деталізацією змісту щомісячно наданих послуг, не може розцінюватися як доказ їх ненадання. Навпаки, з урахуванням специфіки господарської діяльності ТОВ «Чернігівська генеруюча компанія», зокрема цілодобового режиму функціонування когенераційних установок та необхідності безперебійного забезпечення роботи мережі Інтернет, АСКОЕ, телекомунікаційного обладнання та інформаційних систем, потреба у постійному технічному супроводі ІТ-середовища є об`єктивно виправданою. З огляду на відсутність у підприємства штатних посад ІТ-фахівців, залучення зовнішніх спеціалістів шляхом укладення договорів з ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 є економічно доцільним, обґрунтованим та таким, що безпосередньо пов`язане з досягненням цілей господарської діяльності. Надані послуги мали не лише операційне, а й стратегічне значення для забезпечення безперервного функціонування підприємства, що виключає доводи про їх фіктивність чи нереальність. Щодо взаємовідносин позивача з ФОП ОСОБА_3 . 06 лютого 2020 року між ТОВ «Чернігівська генеруюча компанія» (Покупець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (Постачальник) укладено договір поставки продукції, відповідно до умов якого ФОП ОСОБА_3 зобов`язується поставити ТОВ «Чернігівська генеруюча компанія» тріску технологічну (паливну) в кількості 4 206 м3 на загальну суму 820 260, 00 грн (т. 3 а.с. 108- 109). Факт придбання позивачем тріски технологічного характеру підтверджується платіжними дорученнями, видатковими накладними, а факт транспортування цієї тріски підтверджується товарно-транспортними накладними (т. 3 а.с. 111-123, 124- 250, т. 4 а.с. 1- 178, т. 7 а.с. 54- 203, 204-250, т. 8 а.с. 1- 183). Господарські операції по взаємовідносинах між ТОВ «Чернігівська генеруюча компанія» та ФОП ОСОБА_3 по договору поставки від 06 лютого 2020 року на підставі отриманих первинних документів були відображені в бухгалтерському обліку у складі собівартості ТОВ «Чернігівська генеруюча компанія». У складі собівартості ТОВ «Чернігівська генеруюча компанія» по операціях з документального оформлення послуг від ФОП ОСОБА_3 знайшли своє відображення витрати на придбання тріски технологічної у сумі 820 260, 00 грн, в тому числі: 2020 рік - 820 260, 00 грн, що підтверджується виписками по декількох рахунках за 2020 - 2021 роки (т. 9 а.с. 239- 255, т. 10 а.с. 1- 8). Вказані господарські відносини між ТОВ «Чернігівська генеруюча компанія» та ФОП ОСОБА_3 відображені в бухгалтерському обліку позивача, що підтверджується аналізом рахунку 631 та оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 631 за 2020 - 2021 роки (т. 5 а.с. 249-250, т. 6 а.с. 1-2). Таким чином, первинні документи, які були наданні податковому органу при перевірці у їх сукупності свідчать про фактичний рух активів із урахуванням ділової мети такого руху для власної господарської діяльності товариства, та, враховуючи принцип індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, згідно якого негативні наслідки, зокрема, у вигляді позбавлення права на податковий кредит або на бюджетне відшкодування, можуть бути застосовані саме до такого платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи, та добросовісність платника податків, а також достовірність задекларованих таким платником даних податкового обліку, зокрема, за умови подання платником податків усіх належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством, дані податкового обліку вважаються сформованими платником податків правомірно (обґрунтовано), що свідчить про те, що позивачем підтверджено реальність проведених операцій з контрагентом. Отже, відсутні підстави вважати, що ТОВ «Чернігівська генеруюча компанія» завищило показники, відображені у рядку 2050 Звіту про фінансовий результат «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)» на загальну суму 820,26 тис. грн, у тому числі за 2020 рік у сумі 820,26 тис. грн. Крім того, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що незначні недоліки в заповненні первинних документів, зокрема помилки або відсутність окремих реквізитів, самі по собі не свідчать про відсутність господарської операції, якщо з інших документів вбачається фактичне здійснення переміщення активів або виникнення зобов`язань. З урахуванням наданих позивачем матеріалів, відсутність у товарно-транспортних накладних окремої інформації не спростовує факту здійснення перевезення тріски технологічної, яка була фактично придбана у ФОП ОСОБА_3 , що повністю підтверджується первинними документами. Щодо здійснення господарських операцій між ТОВ «Чернігівська генеруюча компанія» та ТОВ «АЛАСТ». ГУ ДПС у Чернігівській області зазначає, що перевіркою не підтверджено правомірність формування ТОВ «Чернігівська генеруюча компанія» податкового кредиту з ПДВ у взаємовідносинах з ТОВ «АЛАСТ», оскільки не підтверджується реальність господарських операцій між, ними через те, що перший реалізовує товарів більше ніж придбає при тому, що не може бути виробником через малу кількість найманих працівників. Відповідно до умов договору поставки продукції № 09/09-20 від 09 вересня 2020 року ТОВ «АЛАСТ» зобов`язується передати у встановлений строк у власність ТОВ «Чернігівська генеруюча компанія товар, у якості, кількості, за цінами та на загальну суму, згідно Додаткам до договору, а ТОВ «Чернігівська генеруюча компанія» зобов`язується прийняти та оплатити його. Найменування, одиниці виміру, загальна кількість та інші необхідні характеристики товару, що підлягають поставці за цим договором (у тому числі асортимент, номенклатура) визначається у рахунку-фактурі на товар та в додатках до договору, які є його невід`ємною частиною (т. 2 а.с. 116- 118). Апеляційний суд вважає за необхідне наголосити, що кожен платник податків несе індивідуальну відповідальність за ведення податкового обліку та дотримання вимог податкового законодавства. У разі наявності порушень така відповідальність покладається виключно на того суб`єкта господарювання, який їх допустив, і не може автоматично поширюватися на інших осіб, у тому числі на його контрагентів. Чинне податкове законодавство не покладає на платника податків обов`язку, а також не надає йому повноважень щодо перевірки достовірності інформації, яка зазначається його контрагентом у первинних документах, або контролю за податковою звітністю такого контрагента, в тому числі щодо повноти сплати податків. Аналогічно, платник податків не зобов`язаний досліджувати наміри свого контрагента щодо виконання ним податкових зобов`язань перед державою. Отже, наведені податковим органом припущення про можливі порушення з боку контрагента позивача, у відриві від доказів порушень з боку самого платника податків, не можуть бути достатньою підставою для позбавлення позивача права на податковий кредит. Факт отримання ТОВ «Чернігівська генеруюча компанія» тріски паливної від ТОВ «АЛАСТ» по договору поставки продукції № 09/09-20 від 09 вересня 2020 року підтверджується видатковими накладними та товарно-транспортними накладними, рахунки на оплату підтверджують факт сплати за товар (т. 2 а.с. 120- 243, т. 3 а.с. 1- 32, т. 6 а.с. 5- 251, т. 8 а.с. 1- 53). Також в матеріалах справи наявний експертний висновок Житомирської торгово-промислової палати № В-311 від 19 лютого 2020 року, замовник експертизи - ТОВ «АЛАСТ», завдання експертизи: проведення контрольного подрібнення дров`яної деревини промислового використання для встановлення фактичної виходу тріски технологічної. Вказаною експертизою встановлено, що для отримання 1000 кг тріски технологічної необхідно переробити 1,643 м3 деревини дров`яної промислового використання хвойних порід (сосни звичайної виду Pinus silvestrus L.) вологістю 49 % (т. 3 а.с. 33). На підтвердження факту придбання тріски паливної відповідно до договору поставки продукції № 09/09-20 від 09 вересня 2020 року позивач надав акт звірки по взаємних розрахунках за період: 01 січня 2022 року по 03 лютого 2023 року між ТОВ «АЛАСТ» і ТОВ «Чернігівська генеруюча компанія» за договором поставки № 09/09-20 від 09 вересня 2020 (т. 3 а.с. 34- 35). Господарські операції по взаємовідносинах між позивачем та ТОВ «АЛАСТ» по договору поставки № 09/09-20 від 20 вересня 2020 року на підставі отриманих первинних документів були відображені в бухгалтерському обліку у складі собівартості ТОВ «Чернігівська генеруюча компанія». У складі собівартості ТОВ «Чернігівська генеруюча компанія» по операціях з документального оформлення послуг від ТОВ «АЛАСТ» знайшли своє відображення витрати на придбання тріски технологічної у сумі 3 012 147, 00 грн, в тому числі 2020 рік - 390 000, 00 грн, 2021 рік - 1 797 897 грн, 2022 рік - 824 250 грн (т. 9 а.с. 188-255, т. 10 а.с. 1-8). У період з 19 лютого 2020 року по 14 грудня 2022 року ТОВ «Чернігівська генеруюча компанія» сформувало податковий кредит від ТОВ «АЛАСТ» в сумі 487 830, 00 грн, у тому числі за вересень 2020 року у сумі 3 000, 00 грн, жовтень 2020 року - 21 000, 00 грн, листопад 2020 року - 15 000, 00 грн, грудень 2020 року - 27 000, 00 грн, січень 2021 року -27 450, 00 грн, лютий 2021 року - 13 800, 00 грн, березень 2021 року - 38 511, 00 грн, квітень 2021 року - 26 490, 00 грн, травень 2021 року - 69 562, 00 грн, червень 2021 року - 18 750 грн, липень 2021 року - 7 500,00 грн, жовтень 2021 року - 36 090, 00 грн, листопад 2021 року - 40 200, 00 грн, грудень 2021 року- 73 127, 00 грн, січень 2022 року -10 050, 00 грн, березень 2022 року 10 050, 00 грн, що підтверджується податковими накладними, зареєстрованими у Єдиному реєстрі податкових накладних, що не заперечується відповідачем. Податкові накладні за операціями постачання від ТОВ «АЛАСТ» зареєстровані відразу, реєстрація податкових накладних зупинена не була. Отже, виходячи з цих обставин, слід дійти висновку, що ТОВ «Чернігівська генеруюча компанія» по операціях з ТОВ «АЛАСТ» має всі підтверджуючі документи, що свідчать про реальність господарської операції, а тому відсутні підстави вважати, що ТОВ «Чернігівська генеруюча компанія» завищило податковий кредит з податку додану вартість по операції з ТОВ «АЛАСТ» на суму 487 830, 00 грн. Надходження тріски паливної для використання у власній господарській діяльності та її списання відображено в бухгалтерському обліку позивача по рахунку 201, шо підтверджується картками рахунку та оборотно-сальдовими відомостями по рахунку (т. 9 а.с. 1-183, 184-187). Вимогами-накладними та зведеними реєстрами приймання переміщення тріски підтверджується списання тріски у виробництво (т. 3 а.с. 36- 105, т. 8 а.с. 184-254). Оскільки основним видом діяльності позивача є виробництво електроенергії, то з цією метою і закуповувалась тріска. Тріска потрапляє в газифікатор (ємність де проходить процес газифікації), під час процесу газифікації вона нагрівається до температури 600-750 градусів цельсія, з неї виділяється деревний газ, який проходить очистку і потрапляє до двигуна внутрішнього згорання, який крутить генератор. Таким чином, утворюється вироблення електричної енергії. Двигун внутрішнього згорання охолоджується через пластинчятий теплообмінник мережевою водою, яка нагрівається до температури 85 градусів цельсія і віддається в загальну систему водопостачання (Інструкція з експлуатації, де в р. 5.1 стр. 40 детально описано процес (т. 5 а.с. 180-224). Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що ТОВ «Чернігівська генеруюча компанія» належним чином підтвердило факт використання придбаної тріски у господарській діяльності підприємства, а саме у процесі виробництва електричної енергії, що є основним видом діяльності позивача та приносить йому прибуток. Вказане свідчить про реальне використання придбаного товару з діловою метою в межах операційної діяльності. З огляду на те, що облік господарських операцій у ТОВ «Чернігівська генеруюча компанія» здійснювався на підставі належним чином оформлених первинних документів, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність заниження податку на прибуток на загальну суму 549 670, 00 грн, у тому числі за 2020 рік - на 44 566, 00 грн, за 2023 рік - на 505 104, 00 грн. Також обґрунтовано визнано відсутнім завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на суму 2 696 437, 00 грн. Доводи апелянта про фіктивність господарських операцій між позивачем та його контрагентами (ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 , ТОВ «Аласт») з огляду на відсутність у останніх необхідної матеріально-технічної бази, трудових ресурсів, виробничих потужностей та іншого майна, необхідного для здійснення господарської діяльності, є необґрунтованими. Як правильно встановив суд першої інстанції, оцінка реальності господарської операції не може зводитися виключно до формального аналізу податкового статусу контрагента або його забезпеченості засобами виробництва, а повинна ґрунтуватися на фактичному виконанні договірних зобов`язань та наявності належно оформлених первинних документів, що підтверджують зміст та факт здійснення операцій. Надані позивачем документи (договори, акти, звіти про надані послуги, товарно-транспортні та видаткові накладні, платіжні доручення) свідчать про здійснення господарських операцій, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постанові від 22 квітня 2021 року у справі № 826/1177/18. Посилання податкового органу на відсутність у первинних документах даних про маршрути перевезення, конкретних перевізників або номери транспортних засобів не можуть слугувати підставою для висновку про відсутність фактичного переміщення товару або фіктивність операції. Законодавство не вимагає зазначення таких реквізитів як обов`язкових для визнання господарської операції дійсною. У наданих позивачем товарно-транспортних накладних містяться усі істотні елементи, достатні для підтвердження факту транспортування продукції, її походження, обсягу та отримувача. Крім того, не заслуговує на увагу довід апелянта щодо штучного формування податкового кредиту позивачем з огляду на нібито відсутність економічної доцільності спірних операцій. Економічна доцільність господарської операції визначається не контролюючим органом, а самим суб`єктом господарювання відповідно до мети, специфіки та умов його діяльності. Якщо результат господарської операції фактично досягнутий і документально підтверджений, то сама по собі оцінка «доцільності» з боку податкового органу є суб`єктивною і не може бути підставою для донарахування податкових зобов`язань. Застосування податковим органом підвищеної штрафної санкції у розмірі 25 % відповідно до пункту 123.2 статті 123 Податкового кодексу України також є передчасним та необґрунтованим. Як правильно зазначено судом першої інстанції, така санкція підлягає застосуванню виключно у разі наявності умислу у діях платника податків. Водночас, у матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про навмисне ухилення позивача від сплати податків, умисне формування податкової вигоди чи інші дії, що вказували б на порушення з метою отримання неправомірної податкової переваги. Навпаки, наявність системного характеру господарських відносин, підтверджених належними первинними документами, та факт реального споживання отриманих послуг/товарів у межах господарської діяльності позивача свідчить про добросовісність його дій. Таким чином, всі операції мають реальний характер, спрямовані на забезпечення діяльності підприємства і підтверджені належними первинними документами та бухгалтерським обліком. Аргументи, викладені в апеляційній скарзі, за своєю суттю не спростовують висновків суду першої інстанції та не містять належних і допустимих доказів, які б свідчили про фіктивність господарських операцій, здійснених позивачем. Посилання податкового органу на нереальність операцій ґрунтуються переважно на припущеннях, загальних фразах та формальному аналізі окремих документів без урахування всієї сукупності наданих позивачем доказів. Натомість в матеріалах справи наявні підтвердження фактичного придбання товару, його руху, оплати та подальшого використання у господарській діяльності підприємства. Первинні документи, договори, податкові накладні, банківські виписки у своїй сукупності демонструють реальність взаємовідносин та економічну доцільність укладених правочинів. Оскільки суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, то колегія суддів згідно із статтею 316 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги залишає її без задоволення, а рішення суду - без змін. Керуючись статтями 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 травня 2025 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Суддя-доповідач: Черпак Ю.К. Судді: Файдюк В.В. Кобаль М.І. Повний текст постанови виготовлено 16.07.2025.