Ухвала ККС ВС № 757/22849/25-к

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 липня 2025 року м. Київ справа № 757/22849/25-к провадження № 51 - 2722 ск 25 Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши касаційну скаргуОСОБА_4 на ухвалу Київського апеляційного суду від 25 червня 2025 року, встановив: Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19 травня 2025 року, залишеною без зміни ухвалою Київського апеляційного суду від 25 червня 2025 року, задоволено клопотання прокурора першого відділу першого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 та продовжено відносно обвинуваченого ОСОБА_4 строк дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту до 18 липня 2025 року включно. У касаційній скарзі порушується питання про перевірку ухвали апеляційного суду у касаційному порядку. Перевіривши доводи касаційної скарги, копії судових рішень, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, виходячи з таких підстав. Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини першої статті 129 Конституції України). Встановлюючи обмеження права на касаційне оскарження судових рішень, законодавець повинен керуватися такою складовою принципу верховенства права, як пропорційність. За правовою позицією Конституційного Суду України обмеження прав і свобод людини і громадянина є допустимим виключно за умови, що таке обмеження є домірним (пропорційним) та суспільно необхідним (абзац шостий підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19 жовтня 2009 року № 26-рп/2009). Відповідно до ст. 424 ч. 4 КПК України ухвала слідчого судді після її перегляду в апеляційному порядку, а також ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на таку ухвалу оскарженню в касаційному порядку не підлягають. Обмеження права на касаційне оскарження ухвали слідчого судді після її перегляду в апеляційному порядку та ухвали апеляційного суду за результатом такого перегляду визначено законодавцем і прямо передбачене процесуальним законом. Таке обмеження відповідає основним засадам судочинства, що визначені Конституцією України, є пропорційним та обґрунтованим. Згідно зі ст. 428 ч. 2 п. 1 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку. З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_4 в касаційній скарзі оскаржує ухвалу Київського апеляційного суду від 25 червня 2025 року, якою за результатами розгляду його апеляційної скарги, ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19 травня 2025 року залишено без зміни. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала апеляційного суду не може бути предметом розгляду суду касаційної інстанції відповідно до ст. 424 ч. 4 КПК України, а тому у відкритті касаційного провадження відповідно до вимог ст. 428 ч. 2 п. 1 КПК України необхідно відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку. Керуючись ст. 428 ч. 2 п. 1 КПК України, Верховний Суд постановив: Відмовити ОСОБА_4 у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного суду від 25 червня 2025 року. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3