Постанова Одеський апеляційний суд № 522/11920/24

Номер провадження: 33/813/1356/25 Номер справи місцевого суду: 522/11920/24 Головуючий у першій інстанції Русєва А.С. Доповідач Сегеда С. М. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16.07.2025 року м. Одеса Суддя Одеського апеляційного суду Сегеда С.М., за участю секретаря Козлової В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні, у відсутність учасників, матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кривоцюк Андрій Петрович, на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 30 травня 2025 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ВСТАНОВИВ: Зазначеною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 17 000,00 грн. Також з нього стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн. Відповідно до адміністративних матеріалів, 06.07.2024 року о 23 год. 40 хв. ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Tesla», д.н.з. НОМЕР_1 , в м. Одесі, по вул. Фонтанська дорога, 83 А, з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України (далі ПДР), за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зазначені обставини стали підставою для винесення оскаржуваної постанови Приморського районного суду м. Одеси від 30 травня 2025 року про визнання винним і притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с.63-65). Не погоджуючись із вказаною вище постановою, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кривоцюк А.П., подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду скасувати, провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с.66-72). У судове засідання, призначене на 16.07.2025 року о 15.00 год., ОСОБА_1 та його захисник Кривоцюк А.П. вдруге не з`явилися, будучи належним чином сповіщеними про дату, час та місце розгляду справи, у строк передбачений ст. 277-2 КУпАП. 08.07.2025 року представник ОСОБА_1 адвокат Кривоцюк А.П. надав суду апеляційної інстанції клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з відпусткою (а.с.91). Проте, на підтвердження вказаної у заяві обставини, представник апелянта жодних доказів не надав. Згідно ч. 6 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб. Таким чином, враховуючи, що суд апеляційної інстанції вже відкладав розгляд даної справи за заявою правопорушника ОСОБА_1 (а..с. 86, 88), а також зважаючи на те, що представник апелянта будь-яких доказів на підтвердження неможливості прибути у судове засідання, призначене на 16.07.2025 року. на 15.00 год., не надав, а наявних у справі матеріалів достатньо для ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення без участі ОСОБА_1 та його захисника, які були належним чином сповіщеними про дату, час та місце розгляду справи, у строк передбачений ст. 277-2 КУпАП, апеляційний суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 та його захисника. Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав. Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Згідно з положеннями ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Приймаючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції виходив із того, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується доданими до протоколу про адміністративне правопорушення доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 813440 від 07.07.2024 року; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 07.07.2024 року та відеозаписом з нагрудних відеореєстраторів працівників поліції. Однак, апеляційний суд не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на таке. Статтею 280 КУпАП передбачено, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Апеляційний суд зазначає, що суд розглядає справу лише в межах протоколу про адміністративне правопорушення. В цій частині, апеляційний суд звертає увагу на те, що склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак протиправного соціально шкідливого діяння, за наявності яких діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому. Відповідно до положень КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу (ст. 251 КУпАП). Згідно висновків Верховного Суду, викладених у справі № 216/5226/16-а, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи в його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами, а не підтвердження здійснення правопорушення відповідними доказами, не породжує правових підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 536/1703/17. Диспозиція статті 130 КУпАП передбачає керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Таким чином, зазначена норма передбачає дві форми об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, а саме: керування особою транспортним засобом у стані сп`яніння та відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, а також визначає спеціального суб`єкта водія транспортного засобу. Водій-особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі (п. 1.10 ПДР). Пунктом 27 Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспортні» визначено, що керування транспортним засобом - це виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора водія під час навчання учнів водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Крім того, в постанові Верховного Суду від 20.02.2019 року у справі № 404/4467/16-а зазначено, що само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування. Розглядаючи апеляційну скаргу, апеляційний суд виходить із того, що під керуванням транспортним засобом розуміється умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху - для зміни напрямку руху та/чи швидкості і транспортного засобу. Обставина керування особою транспортним засобом обов`язково належить до предмету доказування під час розгляду справи про адміністративне правопорушення. Разом з тим, долучений до матеріалів справи відеозапис з бодікамери починається з того, що ОСОБА_1 стоїть поряд зі своїм знайомим ОСОБА_2 на тротуарі біля задньої правової (пасажирської) двері автомобіля «Tesla», д.н.з. НОМЕР_1 . Однак вищевказаний відеозапис не містить, ані моменту зупинки транспортного засобу марки «Tesla», д.н.з. НОМЕР_1 ,на Фонтанській дорозі, 83 А, в місті Одесі, під керуванням ОСОБА_1 , ані руху транспортного засобу в той момент, коли ОСОБА_1 перебував за кермом автомобіля до зупинки. Таким чином, будь-яких належних доказів, зокрема долученим до протоколу відеозаписом, факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, та його зупинення працівниками поліції саме під час руху транспортного засобу, встановлених за допомогою об`єктивних засобів контролю (відеозаписів зроблених за допомогою камер спостереження, нагрудних камер поліцейських або ініціативних записів будь-яких осіб, зроблених із дотриманням вимог закону) матеріали справи не містять, що є обов`язковою складовою об`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Наведене, у своїй сукупності, вказує на недоведеність у ході провадження у цій справі факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння чи з явними ознаками такого. Окрім того, з наданого відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 заявив про необхідність надання йому правової допомоги (урив. 0:01:45-0:02:45), при цьому погоджувався пройти тест на «Драгер», поїхати на медичне обстеження у медичному закладі, але працівники поліції не дочекались приїзду адвоката на місце складення адміністративного протоколу та розцінили клопотання ОСОБА_1 (щодо необхідності отримання правової допомоги), як відмову від проходження тесту на наявність алкоголю в організмі (урив. 0:12:40-0:12:45). Статтею 59 Конституції Українивизначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Відповідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Жодних відомостей про участь адвоката чи фахівця у галузі права під час складання даного протоколу - не зазначено. Обов`язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладено на суд. Отже, під час складання протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності відносно ОСОБА_1 було істотно порушено та обмежено його процесуальні права, не виконано вимоги щодо залучення адвоката під час складення протоколу та не були належним чином роз`яснені його права та обов`язки, в тому числі, гарантоване право користуватись юридичною допомогою захисника та інші істотні права, що передбачені ст. 268 КУпАП. Крім викладеного, апеляційний суд зауважує, що особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі. Крім цього, під час розгляду вищезазначених матеріалів адміністративної справи судом першої інстанції було відмовлено у клопотанні захисника Кривоцюка А.П. про виклик свідка ОСОБА_2 , у той час коли показання свідка ОСОБА_2 має істотне значення для вирішення справи, оскільки з нотаріально засвідченої заяви вбачається, що саме ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , о 23 год. 40 хв. по вул. Фонтанська дорога, 83А керував транспортним засобом «Tesla», д.н.з. НОМЕР_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , та був зупинений працівниками поліції. Однак, після зупинки авто поліцією, вийшов з авто та пішов пішки у бік АДРЕСА_1 , де вони знімали квартиру, так як через 20 хвилин почалась б комендантська година. Пасажири залишились разом з авто та приблизно в 02:00 повернулись до орендованої квартири і ОСОБА_1 повідомив, що на нього склали адміністративний протокол по ст. 130 КУпАП (а.с.55). Отже, встановлені у справі обставини свідчать про те, що суд першої інстанції поверхово і без наявності належних об`єктивних доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а також порушень, які були допущенні працівниками поліції при пред`явленні ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, визнав його винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відсутність у справі доказів факту керування транспортним засобом особою, яка перебуває в стані алкогольного (наркотичного) сп`яніння виключає можливість притягнення її до відповідальності за ст. 130 КУпАП, оскільки не містить обов`язкової складової - об`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Як визначено п.43 рішення Європейського Суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey, п.282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом. Верховний Суд у своїй постанові від 08.07.2020 року по справі №463/1352/16-а зазначив, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Апеляційний суд зазначає, що при вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою, суди мають керуватися стандартом доведення (стандартом переконання), що передбачають: «ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи». Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і обвинувачений є винним у його вчиненні. Це питання має бути вирішене на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать «за» чи «проти» тієї або іншої версії подій. Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи в цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи. За наведених обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки матеріали справи не містять жодних доказів керування останнім транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Виходячи з викладеного, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діяв адвокат Кривоцюк А.П., підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП - скасуванню із закриттям провадження по справі, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП. Керуючись п.1 ч.1 ст.247, ст.ст. 268, 283, 289, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кривоцюк Андрій Петрович, задовольнити. Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 30 травня 2025 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, скасувати. Прийняти постанову, якою адміністративне провадження відносно ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення закрити, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду С.М. Сегеда