LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Полтавський апеляційний суд554/2123/25

від 14.07.2025НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 554/2123/25 Номер провадження 22-ц/814/2125/25Головуючий у 1-й інстанції Шевська О.І. Доповідач ап. інст. Дорош А. І. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 липня 2025 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого судді доповідача Дорош А. І. Суддів: Лобова О. А., Триголова В. М. при секретарі: Коротун І. В. учасники справи: представник боржників адвокат Юхимець А.В. переглянув у судовому засіданні в м. Полтава цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 адвоката Юхимець Андрія Володимировича на ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 27 лютого 2025 року, постановлену суддею Шевською О. І., повний текст ухвали складено дата не вказана у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» про заміну стягувача у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП «Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - В С Т А Н О В И В: 19.02.2024 ТОВ «ФК «Позика» звернулося до суду із заявою про заміну стягувача, в якій просило суд замінити стягувача ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на його правонаступника - ТОВ «ФК «Позика» у виконавчому провадженні з виконання рішення Апеляційного суду Полтавської області від 29.06.2011 у справі №22ц-2164/11. Заява мотивована тим, що 05.05.2006 між ОСОБА_1 та АТ «Райфайзен Банк Аваль» (правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», про що зазначено у постанові від 29.06.2011 у справі №22ц-2164/11) було укладено кредитний договір №ML-D00/046/2006. 01.02.2007 між ОСОБА_1 та ЗАТ «ОТП Банк» було укладено кредитний договір №CNL-D00/006/2007. 16.05.2006 між боржником та АТ «Райфайзен Банк Аваль» було укладено договір іпотеки №PML-D00/046/2006, відповідно до якого в якості предмета іпотеки за кредитним договором №ML-D00/046/2006 виступала квартира, загальною площею 48,3 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . 01.02.2007 між ОСОБА_1 та ЗАТ «ОТП Банк» було укладено договір іпотеки №PCNL-D00/006/2007, відповідно до якого в якості предмета іпотеки за кредитним договором №CNL-D00/006/2007 виступала квартира, загальною площею 48,3 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . 10.12.2010 між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» було укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю, відповідно до якого було відступлено кредитні договори №ML-D00/046/2006, №CNL-D00/006/2007 та договори іпотеки №PML-D00/046/2006, №PCNL-D00/006/2007. 21.02.2011 Октябрським районним судом м. Полтави ухвалено рішення, яким стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором №ML-D00/046/2006 від 05.05.2006 у розмірі 151 366,64 грн та за кредитним договором №CNL-D00/006/2007 від 01.02.2007 у розмірі 128 500,30 грн, а всього 279 866,95 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» судові витрати у розмірі по 910,00 грн з кожного. Звернуто стягнення на предмет іпотеки за договорами іпотеки №PML-D00/046/2006 від 05.05.2006 та №PCNL-D00/006/2007 від 01.02.2007, а саме, на квартиру, загальною площею 48,3 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить на праві власності ОСОБА_2 29.06.2011 Апеляційним судом Полтавської області ухвалено рішення, яким апеляційна скарга ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволена частково. Заочне рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 21.02.2011 - змінено. Виключена з резолютивної частини рішення суду вказівка про солідарну відповідальність ОСОБА_2 за кредитним договором №ML-D00/046/2006 від 05.05.2006 та за кредитним договором №CNL-D00/006/2007 від 01.02.2007. Зазначається, що стягнення на предмет іпотеки проводиться в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №ML-D00/046/2006 від 05.05.2006 та за кредитним договором №CNL-D00/006/2007 від 01.02.2007. Реалізацію предмета застави за адресою: АДРЕСА_1 , визначено провести шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною 253 800 грн. В іншій частині судове рішення залишено без змін. 27.09.2024 ТОВ «ОТП Факториг Україна» та ТОВ «ФК «Позика» уклали договір факторингу №09-П, за яким було відступлено право вимоги, зокрема і за кредитними договорами №ML-D00/046/2006 від 05.05.2006 та №CNL-D00/006/2007 від 01.02.2007. 01.10.2024 ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ТОВ «ФК «Позика» уклали договір відступлення прав вимог за договорами іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою О.П. за №351, за яким було відступлено право вимоги, зокрема і за договорами іпотеки №PML-D00/046/2006 від 05.05.2006 та №PCNL-D00/006/2007 від 01.02.2007. Таким чином, ТОВ «ФК «Позика» є новим кредитором ОСОБА_1 за кредитними договорами №ML-D00/046/2006 від 05.05.2006 та №CNL-D00/006/2007 від 01.02.2007 та іпотекодержателем за договорами іпотеки №PML-D00/046/2006 від 05.05.2006 та №PCNL-D00/006/2007 від 01.02.2007. Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 27 лютого 2025 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» про заміну стягувача правонаступником - задоволено. Замінено стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (ЄДРПОУ 36789421) на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» (ЄДРПОУ 39493634) у виконавчому провадженні з виконання рішення Апеляційного суду Полтавської області від 29.06.2011 у справі №22ц-2164/11. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту ст. 512, 514 ЦК України та ст. 15 ЗУ «Про виконавче провадження». Оскільки ТОВ «ФК «Позика» набуло право вимоги до боржника, заява підлягає задоволенню. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 адвокат Юхимець А.В., посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви у повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом проведено розгляд справи без належного повідомлення відповідачів про час та місце розгляду справи. Судом першої інстанції не враховані правові висновки Великої палати Верховного Cуду, викладені у постанові від 03.11.2020 у справі №916/617/17, відповідно до яких вбачається, що на стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. З огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження, заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою. У даному випадку судом першої інстанції не враховано той факт, що судове рішення, в якому замінено сторону виконавчого провадження, не перебувало на примусовому виконанні на день звернення із заявою про заміну сторони виконавчого провадження. Даний фак підтверджується листом Шевченківського відділу державної виконавчої служби. Також матеріали справи не містять жодних доказів щодо вжиття заходів примусового виконання рішення Апеляційного суду Полтавської області від 29.06.2011 у справі №22ц-2164/11. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. У судове засідання апеляційного суду 14.07.2025 не з`явилися інші учасники справи, які належним чином були повідомлені про дату, час і місце розгляду справи шляхом направлення судових повісток у цивільній справі на офіційні електронні адреси у порядку ч. 6 ст. 128 ЦПК України та засобами поштового зв`язку (а.с. 117-122), які були доставлені до електронних кабінетів. При цьому, колегія суддів враховує, що електронний варіант ухвали Полтавського апеляційного суду від 27.05.2025 (про призначення справи до апеляційного розгляду на 14.07.2025 о 10-20 год) розміщено в мережі Інтернет за адресою: https://reyestr.court.gov.ua/ та відповідно оприлюднено. Згідно рекомендованого повідомлення судова повістка на ім`я ОСОБА_1 повернулася до апеляційного суду без вручення з відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою», що у відповідності до вимог ч. 8 ст. 128 ЦПК України є належним повідомленням про дату, час і місце судового засідання. Згідно ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до ч. 1. ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Як встановлено судом першої інстанції, що 21.02.2011 Октябрським районним судом м. Полтави винесено рішення, яким стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором №ML-D00/046/2006 від 05.05.2006 у розмірі 151 366,64 грн та за кредитним договором №CNL-D00/006/2007 від 01.02.2007 у розмірі 128 500,30 грн, а всього 279 866,95 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» судові витрати у розмірі по 910,00 грн з кожного. Звернуто стягнення на предмет іпотеки за договорами іпотеки №PML-D00/046/2006 від 05.05.2006 та №PCNL-D00/006/2007 від 01.02.2007, а саме на квартиру, загальною площею 48,3 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить на праві власності ОСОБА_2 29.06.2011 Апеляційним судом Полтавської області ухвалено рішення, яким апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено частково (а.с. 31-32). Заочне рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 21.02.2011 змінено. Виключено з резолютивної частини рішення суду вказівку про солідарну відповідальність ОСОБА_2 за кредитним договором №ML-D00/046/2006 від 05.05.2006 та за кредитним договором №CNL-D00/006/2007 від 01.02.2007. Визначено, що стягнення на предмет іпотеки проводиться в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №ML-D00/046/2006 від 05.05.2006 та за кредитним договором №CNL-D00/006/2007 від 01.02.2007. Реалізацію предмета застави за адресою: АДРЕСА_1 , визначено провести шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною 253 800 грн. В іншій частині судове рішення залишили без змін. 27.09.2024 ТОВ «ОТП Факториг Україна» та ТОВ «ФК «Позика» уклали договір факторингу №09-П, за яким відступлено право вимоги, зокрема і за кредитним договором №ML-D00/046/2006 від 05.05.2006 та №CNL-D00/006/2007 від 01.02.2007 (а.с. 3-5). 01.10.2024 ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ТОВ «ФК «Позика» уклали договір відступлення прав вимог за договорами іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою О.П. за №351, за яким відступлено право вимоги, зокрема і за договорами іпотеки №PML-D00/046/2006 від 05.05.2006 та №PCNL-D00/006/2007 від 01.02.2007 (а.с. 17-18). Норми права, які застосував суд першої інстанції при вирішенні спору. Відповідно до ч.1 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Згідно ч.5 ст. 442 ЦПК України положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження. Відповідно до ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Враховуючи правову позицію Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 08.09.2021 у справі №П/811/1095/15, правонаступництвом у виконавчому провадженні необхідно розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов`язків до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні. Правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження - з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення. Апеляційний суд у складі колегії суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Предметом даної заяви є заміна стягувача ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на його правонаступника - ТОВ «ФК «Позика» у виконавчому провадженні з виконання рішення Апеляційного суду Полтавської області від 29.06.2011 у справі №22ц-2164/11. Розглядаючи заяву, суд першої інстанції правильно визначився з характером правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне та обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права. Згідно п.1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України). Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 516 ЦК України). Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (частина перша статті 517 ЦК України). Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора в зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. У зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора. Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони в матеріальному правовідношенні її правонаступником). Процесуальне правонаступництво передбачене статтею 55 ЦПК України. Це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. У зв`язку із цим для вирішення судом питання щодо процесуальної заміни сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника. Матеріальне правонаступництво реалізується в межах процесуального правонаступництва виключно за правилами останнього. Законодавець не ототожнює процесуальне правонаступництво і заміну сторони виконавчого провадження, оскільки цим інститутам присвячені дві окремі статті ЦПК України - 55 та 442, відповідно. Також це опосередковано випливає зі змісту пункту 28 частини першої статті 353 ЦПК, відповідно до якого ухвала про заміну сторони у справі (процесуальне правонаступництво) та ухвала про заміну сторони виконавчого провадження відокремлені одна від одної як такі, на які можуть подаватись скарги окремо від рішення суду. Особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Але разом з тим, ця особа до відкриття виконавчого провадження, як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення, із відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача, як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством. Тому заміна стягувача, саме як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана, зокрема, після спливу строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, але якщо цей строк не був поновлений судом. Водночас, заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі, до відкриття виконавчого провадження. На стадії виконання судового рішення, як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку приписи статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом із положеннями статті 55 ЦПК України. Натомість, як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі частини п`ятої статті 442 ЦПК України. Відповідно, тільки до закінчення виконавчого провадження, можна ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства. Вчинення процесуальних дій безпосередньо в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, спрямованих на виконання судового рішення, можливе лише за умови відкритого виконавчого провадження. Закінчення виконавчого провадження, у тому числі, і у випадку фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, не виключає подальшого існування процесуальних правомочностей учасника справи в межах судового провадження, тож не має наслідком заборону здійснення процесуального правонаступництва щодо них. Питання процесуального правонаступництва в усіх випадках вирішується судом, який при його вирішенні повинен дослідити по суті обставини та підстави правонаступництва. Вищезазначене узгоджується із висновками щодо застосування відповідних норм права, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 у справі №2-7763/10, які відповідно до приписів ч.4 статті 263 ЦПК України враховуються апеляційним судом при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин. Відповідно до змісту частини п`ятої статті 442 ЦПК України, частини шостої статті 12, пункту 1 частини першої, частини п`ятої статті 26, частини п`ятої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», поза межами відкритого виконавчого провадження як юридичного процесу стягувач користується правами у виконавчому провадженні як завершальній стадії судового провадження на підставі відповідного закріпленого статусу у виконавчому документі. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник не позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження, оскільки виконавче провадження відкривається на підставі пред`явлення виконавчого документа до виконання, а частина п`ята статті 442 ЦПК України передбачає можливість заміни стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження (у тому числі повторного за обґрунтованих підстав при повторному зверненні з виконавчим документом, оскільки зазначена стаття ЦПК України цього не виключає, а Закон про виконавче провадження передбачає таку можливість). У пунктах 73-75 постанови Верховного Суду від 03.11.2020 у справі №916/617/17 зазначено, що оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи. Але заміна учасника справи не обов`язково означає заміну сторони відкритого виконавчого провадження. Крім того, як зазначає Верховний Суд у своїх постановах, зокрема від 31.10.2018 у справі №2-а-3494/11 та від 27.08.2020 у справі №804/536/18, заміна сторони виконавчого провадження правонаступником у виконавчому провадженні, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення, при цьому, на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю. Отже, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін договору, а тому заміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання рішення суду, не змінює цивільних прав нового кредитора. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 14.01.2025 у справі №127/2115/13-ц, провадження №61-15948св23. Із матеріалів справи вбачається, що рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 29.06.2011 апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено частково. Заочне рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 21.02.2011 змінено. Виключено з резолютивної частини рішення суду вказівку про солідарну відповідальність ОСОБА_2 за кредитним договором №ML-D00/046/2006 від 05.05.2006 та за кредитним договором №CNL-D00/006/2007 від 01.02.2007. Зазначено, що стягнення на предмет іпотеки проводиться в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №ML-D00/046/2006 від 05.05.2006 та за кредитним договором №CNL-D00/006/2007 від 01.02.2007. Реалізацію предмета застави за адресою: АДРЕСА_1 , визначено провести шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною 253800 грн. В іншій частині судове рішення залишено без змін (а.с. 31-32). 27.09.2024 ТОВ «ОТП Факториг Україна» та ТОВ «ФК «Позика» укладено договір факторингу №09-П, за яким відступлено право вимоги, зокрема і за кредитним договором №ML-D00/046/2006 від 05.05.2006 та №CNL-D00/006/2007 від 01.02.2007 (а.с. 3-5). Відповідно до п.1 договору, клієнт передає (відступає) фактору право грошової вимоги, а фактор приймає право грошової вимоги, що належить клієнту, та набуває прав кредитора за кредитними договорами. Фактор здійснює фінансування клієнта шляяхом передачі грошових коштів в розпорядження клієнту за відступлення прав вимоги за плату, відповідно до умов цього договору. За цим договором фактор одержує право (замість клієнта) вимагати від боржників належного виконання свіх зобов`язань за кредитними договорами. Клієнт зобов`язаний відступити (передати) права за всіма договорами забезпечення, укладеними боржниками/майновими поручителями для забезпечення виконання боржниками зобов`язань за кредитними договорами, права вимоги за якими належить клієнту. Передача таких договорів має бути оформлена відповідним договором про передачу прав на заставне майно. Відступлення права вимоги за договорами забезпечення, що засвідчені нотаріально, здійснюється шляхом укладення сторонами нотаріально засвідчених договорів про відступлення права вимоги за такими договорами забезпечення. Типові форми договорів відступлення прав вимог за договорами забезпечення передбачені додатками №№6, 7 до цього договору. При цьому, фактор несе витрати, пов`язані з посвідченням таких договорів про відступлення права вимоги та внесення змін до відповідних державних реєстрів (в т.ч. витрати по заміні обтяжувача у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна за договорами забезпечення, що укладені в простій письмовій формі). Права вимоги за кредитними договорами переходять до фактора з моменту виникнення зобов`язання щодо перерахування всіх платежів, визначених п.7 цього договору, на підставі акту приймання-передачі реєстру боржників, форма якого наведена у додатку №3 до цього договору. Фактор має право здійснити наступне відступлення прав грошової вимоги (майнових прав), набутих за цим договором, будь-яким третім особам. Укладення цього договору не тягне за собою будь-яких змін умов кредитних договорів, крім заміни кредитора. 01.10.2024 ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ТОВ «ФК «Позика» уклали договір відступлення прав вимог за договорами іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою О.П. за №351, за яким відступлено право вимоги, зокрема і за договорами іпотеки №PML-D00/046/2006 від 05.05.2006 та №PCNL-D00/006/2007 від 01.02.2007 (а.с. 17-18). Відповідно до пункту 1 договору, у зв`язку з укладенням між первісним іпотекодержателем та новим іпотекодержателем договору факторингу №09-П від 27.09.2024, первісний іпотекодержатель передає, а новий іпотекодержатель приймає права вимоги за договорами іпотеки, перелік яких наведений у додатку №1, що є невід`ємною частиною цього договору. Відступлення прав вимоги за договорами іпотеки здійснюється в повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права, включаючи: всі права вимоги первісного іпотекодержателя, що передбачені умовами договорів іпотеки; право звернення стягнення на предмет іпотеки у відповідності до договорів іпотеки. Відповідно до акту №1 приймання-передачі реєстру боржників до договору факторингу №09-П від 27.09.2024, клієнтом в строк передбачений п.7.2. договору виконано вимоги п.1.2. договору. Клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників, зазначений в додатку №1 до цього договору. Кількість боржників:

165. Кількість кредитних договорів:

190. Загальна сума заборгованості - 208 370 894,23 грн. Вартість відступлення прав вимоги за кредитними договорами - 5 095 313 грн (а.с. 16 зворот). Згідно витягу з реєстру боргових зобов`язань до договору відступлення прав вимоги за договорами іпотеки від 01.10.2024, до ТОВ «ФК «Позика» перейшло, зокрема і право вимоги до ОСОБА_1 за договорами іпотеки №PML-D00/046/2006 від 05.05.2006 та №PCNL-D00/006/2007 від 01.02.2007 (а.с. 19-29). Таким чином, виконавче провадження щодо примусового виконання виконавчого листа №22ц-2164/11 не відкрито, ТОВ «ФК «Позика» звернулося до суду із заявою про заміну стягувача і тому воно не позбавлено процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження, оскільки виконавче провадження відкривається на підставі пред`явлення виконавчого документа до виконання, проте, для цього необхідно мати відповідний закріплений статус у виконавчому документі. Саме з цією метою ТОВ «ФК «Позика» і звернулося до суду із заявою про заміну стягувача у виконавчому документі. Таким чином, за результатами перегляду справи в апеляційному порядку колегія суддів вважає, що ТОВ «ФК «Позика» набуло право вимоги до ОСОБА_1 у зв`язку із відступленням на користь Товариства вимог за договорами іпотеки №PML-D00/046/2006 від 05.05.2006 та №PCNL-D00/006/2007 від 01.02.2007. Отже, задовольняючи заяву про заміну сторони у виконавчому провадженні, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що ТОВ «ФК «Позика» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за договорами іпотеки №PML-D00/046/2006 від 05.05.2006 та №PCNL-D00/006/2007 від 01.02.2007 та обґрунтовано задовольнив заяву ТОВ «ФК «Позика» про заміну стягувача правонаступником. Доводи апеляційної скарги про те, що суд розглянув справу за відсутності ОСОБА_1 , то ці доводи не заслуговують на увагу, виходячи з наступного. Відповідно до ч.3 ст. 442 ЦПК України, суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Апеляційний суд у складі колегії суддів, зазначає, що судом першої інстанції було розглянуто заяву про заміну сторони виконавчого провадження у строки, передбачені ст. 442 ЦПК України, з дотриманням законодавства. Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не враховані правові висновки Великої палати Верховного Cуду, викладені у постанові від 03.11.2020 у справі №916/617/17, то ці доводи не впливають на законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції. Інші доводи апеляційної скарги також не заслуговують на увагу та не дають підстав для скасування судового рішення, оскільки наведені в апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження у суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки усім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства України, з якою погоджується суд апеляційної інстанції. Відповідно до ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. З огляду на викладене та керуючись ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, так як ухвала суду першої інстанції ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права. З підстав вищевказаного, апеляційний суд у складі колегії суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу - без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Керуючись ст. ст. 367 ч.1, 2, 368 ч.1, 374 ч.1 п.1, 375 ч.1, 381 - 384 ЦПК України, Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 адвоката Юхимець Андрія Володимировича залишити без задоволення. Ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 27 лютого 2025 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Касаційна скарга на неї подається протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 14 липня 2025 року. СУДДІ: А. І. Дорош О. А. Лобов В. М. Триголов

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»