Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 320/3385/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/3385/23 Суддя (судді) першої інстанції: Жукова Є.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 липня 2025 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого: Бєлової Л.В. суддів: Аліменка В.О., Черпака Ю.К., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2024 року (справу розглянуто в порядку спрощеного провадження) у справі за адміністративним позовом Підприємства з іноземними інвестиціями «АМІК Україна» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, В С Т А Н О В И В: У лютому 2023 року позивач, Підприємство з іноземними інвестиціями «АМІК Україна», звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому просив: - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 06 жовтня 2022 року №0005660705. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2024 року адміністративний позов задоволено: Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 06 жовтня 2022 форми «С» №0005660705, яким до товариства з обмеженою відповідальністю «АМІК Україна» застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 5 100 гривень. Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та відмовити у задоволенні позовних вимог. Апелянт вказує, що використання податковим органом під час проведення фактичної перевірки отриманої податкової інформації, яка надходить від платників податків, через бази даних інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем, зокрема інформація: про фінансово-господарські операції платників податків; про застосування реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій, у тому числі щодо електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, поданих до контролюючих органів через інформаційну систему СОД РРО, у вигляді електронного розрахункового (фіскального) документа (чека, звіту), є такою, що може використовуватися контролюючими органами, як податкова інформація під час проведення фактичних перевірок платників податків. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2024 року у справі за адміністративним позовом Підприємства з іноземними інвестиціями «АМІК Україна» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. 23 січня 2025 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив Підприємства з іноземними інвестиціями «АМІК Україна», в якому позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду першої інстанції - залишити без змін. Позивач вказує, що доводи апелянта про можливість використання даних інформаційної системи не спростовують доводів позивача про те, що маркування товару було здійснено правильно. Позивач наполягає, що він використовував код, за яким поставляв товар (вказаний у видатковій накладній) та був оподаткований (вказаний у податковій накладній), що не є порушенням п. 11 ст. 3 Закону № 265/95-ВР. Після надходження матеріалів справи до суду ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2025 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження. Відповідно до статті 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу ГУ ДПС у Київській області від 03 серпня 2022 року №815-п призначено фактичну перевірку підприємства з іноземними інвестиціями «АМІК Україна» (ЄДРПОУ 30603572) за адресою: Київська область, Бориспільський район, траса Київ-Харків 30км+750м (ліворуч) (а.с.74). 15 серпня 2022 року ГУ ДПС у Київській області виписані направлення №3052/10-36-09 та № 3053/10-36-09 на проведення з 22 серпня 2022 року фактичної перевірки ПІІ «АМІК Україна» (ЄДРПОУ 30603572) за адресою: Київська область, Бориспільський район, траса Київ-Харків 30км+750м (ліворуч)(а.с.75). Головним управлінням ДПС у Київській області в період з 22.08.2022 по 31.08.2022 проведено фактичну перевірку суб`єкта господарської діяльності ПІІ «АМІК Україна» (ЄДРПОУ 30603572) АЗС №10-06 за адресою: Київська область, Бориспільський район, траса Київ-Харків 30км+750м (ліворуч). За результатами перевірки складено акт (довідка) фактичної перевірки від 31 серпня 2022 року №5555/10-36-09-00-10/30603572 (далі по тексту - акт перевірки). Актом перевірки встановлено факт невикористання режиму попереднього програмування цін товарів та обліку їх кількості, а саме 03 грудня 2021 року о 06 год 20 хв через РРО фіскальний номер - 3000281306 реалізовано тютюнові вироби для електронного нагрівання «FIIT Viola sticks» по ціні 65,00 грн без зазначення відповідного коду товарної підкатегорїї згідно УКТ ЗЕД (в зазначеному вище фіскальному чеку № 6505 від 03.12.2021 р. вказано код 2403999000). Код УКТ ЗЕД по тютюновим виробам для електронного нагрівання встановлений законодавством - 2403999010, чим порушено вимоги п. 11 ст. 3 Закону № 265/95-ВР. Податковим органом зроблено висновок про порушення позивачем пункту 11 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (а.с.77-78). Примірник вказаного акту отримано начальником АЗС ПІІ «АМІК Україна» за місцем проведення перевірки під підпис 31 серпня 2022 року. Не погодившись із висновками акта перевірки, позивачем 12 вересня 2022 року за вих.№1241 до ГУ ДПС у Київській області подано заперечення на акт фактичної перевірки від 31 серпня 2022 року №5555/10-36-09-00-10/30603572 (а.с.8-9). Листом від 30 вересня 2022 року за вих.№10208/12/10-36-0-00-10 ГУ ДПС у Київській області надало відповідь на заперечення до акта перевірки та залишило висновки акту без змін, а заперечення без задоволення (а.с.10-11). На підставі акта перевірки 06 жовтня 2022 року ГУ ДПС у Київській області винесене податкове повідомлення-рішення форми «С» №0005660705, згідно з яким до ПІІ «Амік Україна» застосовані штрафні санкції на загальну суму 5 100 грн (17 грн. х 300) - за проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД. 24 жовтня 2022 року позивачем подано скаргу до ДПС України на податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 06 жовтня 2022 року форми «С» №0005660705 (а.с.12-13). Рішенням ДПС України про результати розгляду скарги від 07 грудня 2022 року вих.№16177/6/99-00-06-03-01-06 податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 06 жовтня 2022 року форми «С» №0005660705 залишено без змін, а скаргу без задоволення (а.с.14). Вважаючи податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернулась до суду з відповідним адміністративним позовом. Суд першої інстанції адміністративний позов задовольнив та зазначив, що контрольної закупки відповідачем не здійснювалось, чек від 03 грудня 2021 року о 06 год 20 хв не бралися до уваги контролюючим органом. Суд зазначив, що відповідач не подав суду фіскальний чек РРО від 03.12.2021 та не досліджував його, а лише використав роздруківку з відповідного програмного забезпечення ДПС України, внаслідок чого суд позбавлений можливості дослідити наявність усіх обов`язкових реквізитів їх заповнення, а відтак дотримання товариством режиму програмування відповідного підакцизного товару в РРО. За встановлених обставин суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не допущено порушення вимог пункту 11 статті 3 Закону №265/95-ВР, відтак відповідач неправомірно застосував до товариства штрафні санкції, встановлені пунктом 7 частини першої статті 17 Закону №265, з огляду на що, оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 06 жовтня 2022 року форми «С» №0005660705 слід скасувати як протиправне. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі по тексту - ПК України). Згідно із підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення. Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України регламентовано, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Відповідно до пункту 80.1 статті 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). За правилами пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів. Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу (пункт 80.5 статті 80 ПК України). У відповідності до пунктів 80.7-80.10 статті 80 ПК України фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції. Так, як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу ГУ ДПС у Київській області від 03 серпня 2022 року №815-п призначено фактичну перевірку підприємства з іноземними інвестиціями «АМІК Україна» (ЄДРПОУ 30603572) за адресою: Київська область, Бориспільський район, траса Київ-Харків 30км+750м (ліворуч) (а.с.74). Головним управлінням ДПС у Київській області в період з 22.08.2022 по 31.08.2022 проведено фактичну перевірку суб`єкта господарської діяльності ПІІ «АМІК Україна» (ЄДРПОУ 30603572) АЗС №10-06 за адресою: Київська область, Бориспільський район, траса Київ-Харків 30км+750м (ліворуч). За результатами перевірки складено акт (довідка) фактичної перевірки від 31 серпня 2022 року №5555/10-36-09-00-10/30603572. Актом перевірки встановлено факт невикористання режиму попереднього програмування цін товарів та обліку їх кількості, а саме 03 грудня 2021 року о 06 год 20 хв через РРО фіскальний номер - 3000281306 реалізовано тютюнові вироби для електронного нагрівання «FIIT Viola sticks» по ціні 65,00 грн без зазначення відповідного коду товарної підкатегорїї згідно УКТ ЗЕД (в зазначеному вище фіскальному чеку № 6505 від 03.12.2021 р. вказано код 2403999000). Код УКТ ЗЕД по тютюновим виробам для електронного нагрівання встановлений законодавством - 2403999010, чим порушено вимоги п. 11 ст. 3 Закону № 265/95-ВР. Податковим органом зроблено висновок про порушення позивачем пункту 11 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (а.с.77-78). На підставі акта перевірки 06 жовтня 2022 року ГУ ДПС у Київській області винесене податкове повідомлення-рішення форми «С» №0005660705, згідно з яким до ПІІ «Амік Україна» застосовані штрафні санкції на загальну суму 5 100 грн (17 грн. х 300) - за проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД. Законом №265/95 визначені правові засади застосування РРО та програмних РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Пунктом одинадцятим статті 3 Закону №265/95 визначено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов`язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями. До підакцизних товарів належать, зокрема, спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво (крім квасу живого бродіння); тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; рідини, що використовуються в електронних сигаретах; пальне, у тому числі товари (продукція), що використовуються як пальне для заправлення транспортних засобів, обладнання або пристроїв з двигунами внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення, з двигунами внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, з двигунами внутрішнього згоряння з кривошипно-шатунним механізмом та коди яких згідно зУКТ ЗЕДне зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 цієї статті (крім газу природного у газоподібному стані за кодом 2711 21 00 00 згідно зУКТЗЕД); автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб i більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; електрична енергія (п.215.1 ст.215 ПК України). Додатком 1 до Закону України «Про митний тариф України» № 674-IX від 04.06.2020 (далі - Закон № 674) (у редакції, чинній на час формування спірного ППР) у групі 24 «Тютюн і промислові замінники тютюну» визначено код для тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням, а саме : 2403 99 90

10. Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків). З матеріалів справи вбачається, що 03.12.2021 на АЗС позивачем було реалізовано одну пачку сигарет «FIIT Viola sticks» за ціною 65,00 грн, про що видано відповідний фіскальний чек № 6505. Задовольняючи позовні вимоги, як вже було зазначено вище, суд першої інстанції виходив з того, що контрольної закупки відповідачем не здійснювалось, чек від 03 грудня 2021 року о 06 год 20 хв не бралися до уваги контролюючим органом. Суд зазначив, що відповідач не подав суду фіскальний чек РРО від 03.12.2021 та не досліджував його, а лише використав роздруківку з відповідного програмного забезпечення ДПС України, внаслідок чого суд позбавлений можливості дослідити наявність усіх обов`язкових реквізитів їх заповнення, а відтак дотримання товариством режиму програмування відповідного підакцизного товару в РРО. Колегія суддів з таким висновком погодитись не може, оскільки, як вірно наголосив апелянт, використання податковим органом під час проведення фактичної перевірки отриманої податкової інформації, яка надходить від платників податків, через бази даних інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем, зокрема інформація: про фінансово-господарські операції платників податків; про застосування реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій, у тому числі щодо електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, поданих до контролюючих органів через інформаційну систему СОД РРО, у вигляді електронного розрахункового (фіскального) документа (чека, звіту), є такою, що може використовуватися контролюючими органами, як податкова інформація під час проведення фактичних перевірок платників податків. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 09 вересня 2024 року у справі № 280/6832/23. Колегія суддів наголошує, що в межах цієї справи спірним питанням є правильність зазначеного у фіскальному чеку коду УКТ ЗЕД придбаного товару. З наданого податковим органом фіскального чеку (а.с. 81) вбачається відображення всіх кодів УКТ ЗЕД придбаних товарів, тобто, немає жодних перешкод для встановлення наявності усіх обов`язкових реквізитів їх заповнення, а відтак дотримання товариством режиму програмування відповідного підакцизного товару в РРО. Суд першої інстанції помилково вказав, що чек від 03 грудня 2021 року о 06 год 20 хв не брався до уваги контролюючим органом, відповідач не подав суду фіскальний чек РРО від 03.12.2021 та не досліджував його, оскільки такі висновки спростовуються матеріалами справи, які містять відповідний чек з усією необхідною інформацією. Більше того, безпідставними є твердження суду про те, що чек від 03 грудня 2021 року о 06 год 20 хв не брався до уваги контролюючим органом, оскільки безпосередньо акт перевірки містить посилання на вказаний чек. Виходячи з наведеного колегія суддів вважає, що відповідач в межах цієї справи під час проведення фактичної перевірки, мав правову можливість використовувати податкову інформацію яка міститься в СОД РРО, зокрема щодо перевірки наявності (відсутності) та правильності коду УКТ ЗЕД. При цьому колегія суддів наголошує, що у разі наявності в суду першої інстанції чи позивача сумнівів щодо достовірності відповідного документу - фіскального чеку із зазначенням обов`язкових реквізитів, а саме зазначення цифрового значення коду УКТ ЗЕД, могли бути спростовані позивачем шляхом надання роздрукованого свого чеку або ж витребування його судом. Водночас позивач під час судового розгляду справи не заперечував проти того, що дійсно товар був реалізований за кодом УКТ ЗЕД 2403999000, як на це посилався податковий орган, і будь-які докази щодо іншого коду УКТ ЗЕД у фіскальному чеку на товар, виданому суб`єктом господарювання - платником податку, який був би відмінним від наявного у позивача у електронному розрахунковому документі, відсутні. Вищевикладене свідчить про невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи та нормам матеріального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки підставою для скасування спірного ППР стала виключно нібито відсутність фіскального чеку. Щодо суті спірного порушення, то з наявного в матеріалах справи фіскального чеку № 6505 від 03.12.2021 (а.с. 81), колегією суддів встановлено, що 03 грудня 2021 року о 06 год 20 хв через РРО фіскальний номер - 3000281306 реалізовано тютюнові вироби для електронного нагрівання «FIIT Viola sticks» по ціні 65,00 грн. В зазначеному вище фіскальному чеку № 6505 від 03.12.2021 р. вказано код товару «FIIT Viola sticks» - 2403999000, що не заперечується позивачем. Однак, як вже було вказано вище, додатком 1 до Закону № 674 у групі 24 «Тютюн і промислові замінники тютюну» визначено код для тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням, а саме : 2403 99 90

10. Таким чином, позивачем реалізовано тютюнові вироби для електронного нагрівання «FIIT Viola sticks» із кодом 2403999000, в той час як код УКТ ЗЕД по тютюновим виробам для електронного нагрівання, встановлений законодавством - 2403999010. Відтак, у фіскальному чеку невірно зазначено підкатегорію УКТ ЗЕД для підакцизних товарів, а саме : 2403999000, замість 2403999010, визначеного Додатком 1 до Закону №

674. Колегія суддів зазначає, що позивачем не заперечується факт продажу товару саме по коду УКТ ЗЕД 2403999000. Разом з тим, в обґрунтування доводів позовної заяви, а також у відзиві на апеляційну скаргу, позивач посилався на те, що він використовував код, за яким поставляв товар (вказаний у видатковій накладній) та був оподаткований (вказаний у податковій накладній), що не є порушенням п. 11 ст. 3 Закону № 265/95-ВР. Колегія суддів звертає увагу, що апелянт посилається на приписи частини четвертої статті 3 Закону №

674. Так, відповідно до частини четвертої статті 3 Закону № 674 встановлено визнати таким, що втратив чинність, Закон України "Про Митний тариф України" (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 20-21, ст. 740; 2016 р., № 1, ст. 8, № 5, ст. 47, № 48, ст. 806; 2017 р., № 4, ст. 42; 2018 р., № 8, ст. 46, № 49, ст. 399; 2020 р., № 20, ст. 141; із змінами, внесеними Законом України від 16 січня 2020 року № 465-IX), крім позначень кодів, назви, ставок мита та додаткових одиниць виміру та обліку для кодів товарів 2402 10 00 00, 2403 99 90 00, 3824 90 97 90, які втрачають чинність з 1 січня 2021 року. Колегія суддів вважає необгрунтованими посилання на наведені вище приписи та правомірність реалізації товару за кодом, за яким він поставляв товар (вказаний у видатковій накладній) та був оподаткований (вказаний у податковій накладній). Позивач вказує, що вказаний в акті перевірки товар «FIIT Viola sticks» був ввезений та розмитнений до 01.01.2021, і відповідно до приписів частини четвертої статті 3 Закону № 674 код був саме 2403 99 90

00. Такий код УКТ ЗЕД вказаний у накладній постачальника ТОВ «ТЕДІС Україна» від 26.11.2021 та у зареєстрованому РК до податкової декларації від 25.11.2021. Тобто, позивач суперечить сам собі, вказуючи, що вказаний в акті перевірки товар «FIIT Viola sticks» був ввезений та розмитнений до 01.01.2021, оскільки накладна і податкова декларація датовані набагато пізніше ніж 01.01.2021, а саме листопадом 2021. Тому посилання позивача на те, що при реалізації він використав код УКТ ЗЕД, за яким він поставляв товар (вказаний у видатковій накладній) та був оподаткований (вказаний у податковій накладній), є безпідставним, оскільки як на дату ввезення (які вказав сам позивач), так і на дату реалізації товару код 2403 99 90 00 вже був нечинним. Як вже було наголошено судом, чинним на дату спірних правовідносин додатком 1 до Закону № 674 у групі 24 «Тютюн і промислові замінники тютюну» визначено код для тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням, а саме : 2403 99 90

10. Отже, враховуючи диспозицію п.11 ст.3 Закону №265/95, колегія суддів вважає, що позивач допустив порушення щодо продажу підакцизного товару - тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням - «FIIT Viola sticks» з невірним зазначенням підкатегорії УКТ ЗЕД, що свідчить про порушення ним обов`язку щодо належного програмування пристроїв РРО. Актом перевірки чітко зафіксовані вищевказані обставини щодо невірного зазначення коду УКТ ЗЕД. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про правомірність ППР Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 06 жовтня 2022 форми «С» №0005660705, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 5 100 гривень, та відсутності підстав для його скасування. Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Підприємства з іноземними інвестиціями «АМІК Україна» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Згідно з положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до вимог частини четвертої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з прийняттям постанови про відмову у задоволенні позовних вимог. Керуючись ст. 243, 315, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд П О С Т АН О В И В: Апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2024 року - задовольнити. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2024 року - скасувати. Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог Підприємства з іноземними інвестиціями «АМІК Україна» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст.328 КАС України. Головуючий суддя Л.В. Бєлова Судді В.О. Аліменко, Ю.К. Черпак