Постанова 4820 № 686/1740/25

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 липня 2025 року м. Хмельницький Справа № 686/1740/25 Провадження № 22-ц/820/1527/25 Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Спірідонової Т. В. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Костенка А. М., розглянув у порядку частини 1 статті 369 ЦПК України цивільну справу № 686/1740/25 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана його представником адвокатом Самбір Ольгою Євгенівною, на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 травня 2025 року, у складі судді Павловської А.А., у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення додаткових витрат на дітей, встановив:

Описова частина Короткий зміст позовних вимог У січні 2025 року позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, і після збільшення позовних вимог просила стягнути з відповідача ОСОБА_1 на її користь на дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , додаткові витрати по навчанню за період з 01.09.2024 по 14.03.2025 в сумі 33671,05 грн та за період з 14.03.2025 по 22.07.2025 в сумі 6080,00 грн щомісяця. В обґрунтування позовних вимог позивачка вказала, що з 25 квітня 2010 року по 29 травня 2020 року перебувала в шлюбі з відповідачем. Від даного шлюбу мають двох дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають з позивачкою та знаходяться на її утриманні. 15 листопада 2024 року було видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей. Діти ОСОБА_5 та ОСОБА_6 займаються з репетиторами з іноземної мови, математики, історії та української мови з вересня 2024 року. Проте відповідач не несе жодних витрат на додаткові витрати на дітей. Плата за навчання дітей становить за період з 01.09.2024 по 14.03.2025 в сумі 33671,05 грн, а за період з 14.03.2025 по 22.07.2025 - 6 080грн щомісяця. Відповідач є працездатним, працює за кордоном і отримує постійний дохід, інших дітей не має, аліменти нікому не сплачує, отже має можливість оплатити половину додаткових витрат на дітей. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 травня 2025 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 додаткові витрати на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в сумі 19065,00 грн. В решті вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 1211,20 грн судового збору в дохід держави. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що, виходячи із рівності прав і обов`язків батьків щодо необхідності утримання дитини, суд стягнув з відповідача половину додаткових витрат, понесених позивачем на утримання їх неповнолітніх дітей, розмір яких було підтверджено належними і допустимими доказами. Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині стягнення додаткових витрат на утримання дітей та ухвалити нове судове рішення в цій частині, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. Узагальнення доводів апеляційної скарги Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не враховано, що ОСОБА_1 з 2021 року перебуває за кордоном, не працевлаштований, очікує дозвільні документи, не має стабільного доходу. Апелянт вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що витрати, які понесла позивачка в розмірі 38130 грн є додатковими витратами в розумінні статті 185 СК України, та такими, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом, тощо). Потреба дітей у платному навчанні на курсах з англійської мови не обґрунтована позивачкою та не погоджена з відповідачем, як і не погоджено вибір навчального закладу. Крім того, позивачем не надано доказів того, що освітній центр ADVANCE є ліцензованим навчальним закладом і діти не можуть здобути відповідні знання безкоштовно. Поза увагою суду залишилося те, що на утриманні відповідача перебувають непрацездатні батьки - пенсіонери, які отримують мінімальну пенсію і потребують матеріальної підтримки відповідача. Процесуальні дії апеляційного суду Ухвалами Хмельницького апеляційного суду від 30 травня 2025 року відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду. Відповідно до частини 1 статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України. Частиною 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Згідно із частиною 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду усправах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Враховуючи викладене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до положень статті 369 ЦПК України, за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи. Узагальнені доводи та заперечення учасників справи Відзив на апеляційну скаргу не надійшов. Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Мотивувальна частина Встановлені фактичні обставини справи Встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у шлюбі з 25 квітня 2010 року, який розірвано рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 травня 2020 року. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають з позивачкою. Хмельницьким міськрайонним судом 15.11.2024 видано судовий наказ у справі №686/29648/24 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей: сина ОСОБА_3 та дочки ОСОБА_4 , щомісячно у розмірі 1/3 від всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 01.11.2024 і до досягнення старшою дитиною повноліття. Позивачка і діти приєдналися до публічної оферти договору про організацію навчального процесу зазначеної особи шляхом заповнення анкет студентів. Відповідно до анкет студентів ОСОБА_4 та ОСОБА_3 є студентами освітнього Центру «Advance» (м. Кам`янець-Подільський) з 04 вересня 2024 року. Згідно із довідкою. виданою фізичної особою - підприємцем ОСОБА_7 , ОСОБА_2 сплатила за вивчення іноземної мови в освітньому Центру «Advance» дітей ОСОБА_8 та ОСОБА_3 за період з вересня 2024 року по січень 2025 року 13400 грн. Відповідно до довідки ФОП ОСОБА_9 позивачка сплатила за вивчення іноземної мови дітьми ОСОБА_4 - 12890,00 грн та ОСОБА_3 - 13400,00 грн за період з вересня 2024 року по січень 2025 року включно, що підтверджується платіжними інструкціями (арк. спр. 58 64). Крім того, ФОП ОСОБА_9 за навчання дітей позивачка переказала кошти у сумі 11840 грн, а саме: в лютому 2025 року 5920,00 грн, в березні 2025 року 5920,00 грн. Також в матеріалах справи наявні платіжні інструкції за період 2024-2025 років, за якими позивачка здійснила ряд переказів коштів, зокрема: на ім`я ОСОБА_10 (арк. спр. 13 19, 135 140, 142), на рахунок без зазначення отримувача (арк. спр. 20 32, 141, 143 148), на ім`я ФОП ОСОБА_11 (арк. спр. 33 42, 126 134). Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додаткового поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Рішення суду першої інстанції оскаржується в частині задоволених позовних вимог, а тому рішення суду в іншій частині не є предметом апеляційного перегляду. Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Згідно ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 150 СК Українибатьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За нормами ст. 181 СК Україниспособи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. Згідно зі ст. 185 СК Українитой з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно. Виходячи з наведеної норми додаткові витрати на дитину повинні бути викликані особливими обставинами, такими як розвиток здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо, право на отримання додаткових витрат виникає у разі їх фактичного понесення або наперед. Цеположення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається цією статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат, у тому числі у зв`язку з розвитком певних її здібностей. Визначення таких особливих обставин відноситься до компетенції суду, і вони є індивідуальними в кожному конкретному випадку. За нормами ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ст. 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Розмір додаткових витрат на дитину в розумінні ст. 185 СК України повинен обґрунтовуватись відповідними письмовими доказами. Заявляючи вимоги про одноразове стягнення додаткових витрат на дитину, необхідно надати докази усієї суми фактично понесених витрат, в той час, як заявляючи про періодичні або постійні витрати, позивач повинен довести їх необхідність. Верховнии? Суд у постанові від 26.08.2020 у справі №336/1488/19 зазначив, що особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Наявність таких обставин підлягає доведенню особою, яка пред`явила такий позов. Отже, розмір понесених додаткових витрат на дитину має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_2 зазначала, що їх діти, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , проживають за межами України, що створює потребу у вивченні ними іноземної мови. Заповнивши анкети студента освітнього Центру «Advance» ОСОБА_2 приєдналася до умов публічної оферти договору про організацію навчального процесу дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з 01.09.2024. Довідкою фізичної особи-підприємця ОСОБА_9 підтверджено, що ОСОБА_2 сплатила на вивчення іноземної мови дітьми ОСОБА_12 НОМЕР_1 грн та ОСОБА_13 за період з вересня 2024 року по січень 2025 року включно кошти у сумі 13400 грн. Також позивачкою додатково перераховано кошти на рахунок ФОП ОСОБА_9 у лютому 2025 року на суму 5920,00 грн та у березні 2025 року - 5920 грн. Оцінивши наявні у справі докази, суд першої інстанції правильно виходив з того, що позивачка понесла додаткові витрати на навчання дітей та підтвердила понесені додаткові витрати на навчання дітей на загальну суму 38130 грн, тому стягнув з відповідача на користь позивачки половину даної суми в розмірі 19065 грн. Вищевказані витрати позивачки на отримання додаткових освітніх послуг дітьми підтверджені належними та допустимими доказами, тому посилання апелянта щодо недоведеності даних витрат є безпідставними та спростовуються наявними матеріалами справи. Колегія суддів вважає, що витрати на заняття дітей поглибленим вивченням англійської мови відносяться до додаткових витрат на дитину, що викликані особливими обставинами, а саме розвитком здібностей дитини та необхідністю вільного спілкування за межами України. Доводи апеляційної скарги, що вказані витрати не підтверджені належними та допустимим доказами слід відхилити, оскільки позивачем надано відповідні довідки, договір та банківські платіжні інструкції на підтвердження понесених витрат, а відповідач в свою чергу жодним чином не спростував ці письмові докази, а тому доводи апелянта про недоведеність понесених позивачкою витрат на навчання та розвиток дітей є помилковим. Згідно зі ст.ст. 12, 81 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно з ч.ч. 1, 2 статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували, що відповідач не має можливості нести додаткові витрати на дітей. При цьому відповідач, посилається на відсутність працевлаштування та стабільного доходу, через що він позбавлений можливості брати участь у додаткових витратах на дітей, які вивчають іноземну мову, проте ним не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, які б свідчили про відсутність можливості сплачувати аліменти на додаткове навчання дітей. Посилання апелянта на те, що він надає допомогу своїм батькам не звільняє його від обов?язку брати участь у додаткових витратах на дітей. Посилання апелянта в апеляційній скарзі на постанови Верховного Суду у подібних правовідносинах суд апеляційної інстанції не бере до уваги, оскільки висновки у цих справах, а також встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, є різними, у кожній із зазначених справ судивиходили з конкретних обставин справи та доказової бази з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінюючи їх в сукупності. Встановивши, що позивачка у зв?язку із розвитком здібностей дітей, а саме по вивченню англійської мови, понесла документально підтверджені додаткові витрати, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність стягнення половини цієї суми з відповідача, оскільки батьки зобов?язані брати участь у додаткових витратах на дітей, що викликані особливими обставинами. Висновки суду апеляційної інстанції Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається. Встановивши фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, суд першої інстанції ухвалив рішення суду з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду без змін. Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником адвокатом Самбір Ольгою Євгенівною, залишити без задоволення. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 травня 2025 року залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 14 липня 2025 року. Судді: Т. В. Спірідонова Р. С. Гринчук А. М. Костенко