Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 500/6665/24
від 11.07.2025НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 липня 2025 рокуЛьвівСправа № 500/6665/24 пров. № А/857/34660/24 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді: Матковської З.М., суддів: Гінди О.М., Ніколіна В.В. розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Дзісь Андрія Романовича на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2024 року у справі № 500/6665/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії (головуючий суддя першої інстанції Мірінович У.А., час ухвалення - у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, місце ухвалення м. Тернопіль, дата складання повного тексту рішення 11 грудня 2024 року),- В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся з адміністративним позовом до до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі відповідач) в якому просить: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови у призначенні пенсії за вислугу років згідно із п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» виходячи з вислуги років 23 роки 01 місяць 00 днів; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити пенсію за вислугу років згідно із п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» виходячи з вислуги 23 роки 01 місяць 00 днів. На обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивач проходив службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби України. Наказом начальника Державної установи «Копичинська виправна колонія №112» від 07.09.2017 №94/ОС-17 позивача звільнено зі служби 07.09.2017. Вислуга років на день звільнення у календарному обчисленні становить 19 років 10 місяців 07 днів; у пільговому обчисленні - 23 роки 01 місяць 00 днів. Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції направило до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області подання про призначення пенсії позивачу. Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 12.08.2024 повернуто документи без реалізації, по причині відсутності у позивача необхідної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії. Позивач з таким рішенням пенсійного органу не погоджується, оскільки вважає, що має право на обрахунок вислуги років в пільговому розрахунку в цілях призначення пенсії за вислугу років на підставі пункту «а» статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у зв`язку із чим звернувся за захистом своїх прав до суду із даним позовом. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2024 року у справі № 500/6665/24 у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення із неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, та неправильним застосуванням норм матеріального права. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт покликається на те, що Постанова №119, була вже прийнята після виникнення спірних правовідносин, а тому її положення не можуть бути застосовані в даній справі, враховуючи факт звільнення позивача з військової служби 07.09.2017. На час звільнення позивача з військової служби абз.1 п.3 Постанови №393 був чинний в редакції, за якою, до вислуги років для призначення пенсій особам, які зазначені в абз.1 п.1 цієї Постанови, зараховується на пільгових умовах. Так, за загальновизнаним принципом права, закони та інші нормативно-правові акти не мають «зворотної дії в часі». До спірних правовідносин слід застосовувати порядок обчислення вислуги років для визначення права позивача на пенсію відповідно до Порядку№ 393, чинного на день звільнення позивача зі служби. Оскільки вислуга років позивача у пільговому обчисленні стажу його роботи на день звільнення становить більше 23 років, а тому у відповідності до пункту «а» ч.1 ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин право позивача підлягає відновленню шляхом зобов`язання відповідача направити необхідні документи до відповідного територіального органу Пенсійного фонду України для призначення пенсії за вислугу років, відповідно до пункту «а» частини першої статті 12 Закону № 2262-ХІІ , а тому позов підлягає задоволенню, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2024 підлягає скасуванню. Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів виходить з наступного. Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 проходив службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби України та був звільнений з неї 07.09.2017. Відповідно до наказу начальника Державної установи «Копичинська виправна колонія №112» від 07.09.2017 підполковника внутрішньої служби ОСОБА_1 (Д-001867), начальника відділу нагляду і безпеки державної установи «Копичинська виправна колонія (№112)», виключено зі списків особового складу 07.09.2017. Вислуга років на день звільнення у календарному обчисленні становить 19 років 10 місяців 07 днів; у пільговому обчисленні - 23 роки 01 місяць 00 днів. Позивач звернувся до Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції з заявою від 11.07.2024 щодо формування подання для призначення пенсії до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області. Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції підготувало та направило подання від 29.07.2024 про призначення пенсії позивачу за вислугу років до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області. Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 12.08.2024 повідомлено позивача, що документи повернуто без реалізації, у зв`язку із відсутністю у позивача необхідної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії. Вказано, що відповідно до поданого розрахунку, вислуга років позивача у календарному обчисленні становить 19 років, якої не достатньо для призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» частини 1 статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом. Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що доводи позивача про те, що він має право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» є безпідставними, оскільки після внесених постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 119 змін "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393" змін календарна вислуга для призначення бажаної позивачем пенсії має складати 23 роки і більше. Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне. Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі в органах внутрішніх справ регулює Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ). Статтею 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» встановлено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років. Відповідно до пункту "а" статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах б-д, ж статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки і більше. До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону. Відтак у разі звільнення особи з 01 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року з Державної кримінально-виконавчої служби України така особа незалежно від віку та за наявності вислуги 23 календарних років і більше має право на призначення пенсії відповідно до пункту а статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Постановою Кабінету Міністрів України 17 липня 1992 року № 393 затверджено Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб (далі - Порядок № 393). Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393, зі змінами в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 119 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393", чинній на момент звернення позивача із заявою про призначення пенсії за вислугу років, установлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, зазначеним у пунктах "б" - "д", "ж" із статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються служба в Державній кримінально-виконавчій службі з дня призначення на відповідну посаду. Згідно з пунктом 2-1 Порядку № 393 для призначення пенсій обчислення календарної вислуги років проводиться згідно з пунктами 1 і 2 цієї постанови. Пунктом 3 Порядку № 393 передбачено, що до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах. Відповідно до статті 17-1 Закону № 2262-XII порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб» в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 № 119 «Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393», (набрала чинності 19 лютого 2022 року та була чинною на момент звільнення позивача 25 травня 2022 року), установлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" і "з" статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються, зокрема, військова служба в Державній прикордонній службі України. З огляду на вищезазначене, колегія суддів вважає за необхідне зазначити: - підпунктом «в» пункту 3 Порядку № 393 (у редакції, чинній до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України № 119 від 16 лютого 2022 року) було передбачено, що до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: час проходження служби на заставах, постах, у комендатурах, відділеннях КПП, маневрових групах зі змінними заставами, на кораблях і катерах, що несуть службу по охороні державного кордону України, інших підрозділах Державної прикордонної служби за Переліком, затверджуваним Адміністрацією Державної прикордонної служби України; - водночас, відповідно до підпункту «в» пункту 3 Порядку № 393 (у редакції, чинній на дату звільнення, та дату звернення позивача із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області для призначення пенсії, 07 червня 2023 року) до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах (пункт 3 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 119 від 16 лютого 2022 року): час проходження служби на заставах, постах, у комендатурах, відділеннях КПП, маневрових групах зі змінними заставами, на кораблях і катерах, що несуть службу по охороні державного кордону України, інших підрозділах Державної прикордонної служби за Переліком, затверджуваним Адміністрацією Державної прикордонної служби України. Таким чином, редакція Порядку № 393 до внесення змін передбачала зарахування календарної вислуги років на пільгових умовах для призначення пенсії за вислугу років за Законом № 2262-ХІІ. Натомість, новою редакцією пункту 3 Порядку № 393 передбачено зарахування останньої тільки для визначення розміру пенсії. Таким чином, зазначені положення Закону № 2262-ХІІ та Порядку № 393 відповідають вимогам стосовно якості та передбачуваності закону, мають легітимну мету, зокрема, спрямовані на проведення в України реформи у сфері соціального забезпечення, яка, серед іншого, передбачає побудову нової системи соціального забезпечення на основі принципів соціальної справедливості та максимальної реалізації для всіх осіб частини третьої статті 46 Конституції України, згідно з якою пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. З огляду на це, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що для призначення пенсії за вислугу років за Законом № 2262-ХІІ календарна вислуга років могла бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку № 393 в редакції, чинній до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України № 119 від 16 лютого 2022 року. Враховуючи те, що станом на дату звільнення позивача з військової служби (07 вересня 2017 року) та дату звернення позивача (11 липня 2024 року) із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України для призначення пенсії за вислугу років за Законом № 2262-ХІІ діяла нова редакція пункту 3 Порядку № 393, суд першої інстанції дійшов вірного про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки такий період враховується тільки для визначення розміру пенсії. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують з наведених вище підстав. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить. Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають. Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Дзісь Андрія Романовича - залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2024 року у справі № 500/6665/24 - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Головуючий суддя З. М. Матковська судді О. М. Гінда В. В. Ніколін