Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 279/6858/24

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 279/6858/24 Головуючий у 1-й інстанції: Шульга О.М. Суддя-доповідач: Гонтарук В. М. 11 липня 2025 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гонтарука В. М. суддів: Білої Л.М. Моніча Б.С. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 17 грудня 2024 року (ухвалена в м. Житомир) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (Київ), третя особа: Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради Житомирської області про визнання бездіяльності протиправною, В С Т А Н О В И В : позивач звернувся до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (Київ), третя особа: Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради Житомирської області про визнання бездіяльності протиправною. Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 17 грудня 2024 року позовну заяву залишено без розгляду, у зв`язку з повторною неявкою позивача в судове засідання. Не погоджуючись з ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Відповідач своїм правом, передбаченим ст.ст. 300, 304 КАС України не скористався та не подав відзив на апеляційну скаргу. Сьомий апеляційний адміністративний суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши апеляційну скаргу в межах її доводів, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції - скасувати, виходячи з наступного. Відповідно до п.4 ч.1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності. Водночас, відповідно до ч.1 ст.205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Згідно ч.2 вказаної статті, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку, коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Частиною 3 ст. 205 КАС України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою. У разі повторної неявки повідомленого належним чином відповідача в судове засідання, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів. Частинами 5 та 9 ст.205 КАС України передбачено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Таким чином, процесуальним законодавством передбачена можливість розгляду справи без участі сторін за умови їх належного повідомлення про розгляд справи. При цьому, в силу положень ч.5 ст. 205 КАС України у разі неявки без поважних причин позивача або його представника в судове засідання суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Отже, залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених ч. 5 статті 205, п. 4 ч. 1 статті 240 КАС України, можливе виключно за наявності сукупності таких умов: а) належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання; б) відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності; в) неявка позивача в судове засідання (підготовче засідання) без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки; г) неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача; ґ) відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів. Вирішуючи питання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених зазначеними нормами процесуального закону, суд на підставі аналізу матеріалів справи та думки інших учасників справи повинен, серед іншого, дослідити питання можливості розгляду справи по суті за відсутності позивача. Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12 січня 2023 року у справі №9901/278/21 та Верховним Судом у постанові від 09.02.2023 у справі № 806/1093/17. Так, приймаючи ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання, не повідомив про причини неявки і від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, а його неявка перешкоджає розгляду справи. Однак, всупереч вищезазначеним положенням законодавства оскаржуване судове рішення суду першої інстанції не містить належних висновків щодо неможливості розгляду справи по суті за відсутності позивача. Наведене у сукупності свідчить про передчасність та необґрунтованість висновку суду першої інстанції про залишення позовної заяви без розгляду, у зв`язку із повторною неявкою позивача. Більше того, колегія суддів наголошує, що як встановлено з матеріалів справи ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 11 листопада 2024 року розгляд справи було призначено на 19.11.2024 року, однак у зв`язку з клопотанням відповідача судове засідання було відкладено на 17.12.2024 року. Тобто вказані обставини свідчать про те, що перша неявка позивача на розгляд справи відбулась по причині заявленого відповідачем клопотання, а не з вини позивача. Проте, вказані обставини не були враховані судом першої інстанції при винесенні спірної ухвали. Також, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що питання доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини. Так, у рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та у рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. З тексту ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод прямо випливає, що доступність правосуддя є невід`ємним елементом права на справедливий суд. У рішенні по справі "Голдер проти Великої Британії" від 21.02.1975р., ЄСПЛ дійшов до висновку, що сама конструкція ст. 6 Конвенції була би безглуздою та неефективною, якби вона не захищала право на те, що справа взагалі буде розглядатися. У рішенні по цій справі Суд закріпив правило, що ч. 1 ст. 6 Конвенції містить у собі й невід`ємне право особи на доступ до суду. Таким чином, зміст права на захист полягає в тому, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Згідно із ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Однак, судом першої інстанції не було проведено аналіз положень ст. 205 КАС України, що свідчить про передчасність залишення адміністративного позову без розгляду. За таких обставин колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції про залишення позову без розгляду є необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню на підставі п.4 ч.1 ст.320 КАС України з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 17 грудня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (Київ), третя особа: Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради Житомирської області про визнання бездіяльності протиправною скасувати. Справу направити до Коростенського міськрайонного суду Житомирської області для продовження розгляду. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Гонтарук В. М. Судді Біла Л.М. Моніч Б.С.