Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 580/1422/25

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/1422/25 Суддя (судді) першої інстанції: Валентина ЯНКІВСЬКА ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 липня 2025 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: Головуючого судді: Чаку Є.В., суддів: Сорочка Є.О., Коротких А.Ю. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до начальника Черкаського міжрегіонального управління Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України Мацака Єгора Івановича про визнання протиправною та скасування постанови,- В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до начальника Черкаського міжрегіонального управління Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України Мацака Єгора Івановича про визнання протиправною та скасування постанови від 04.09.2024 № 004/24 про накладення на ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу в сумі 51 000,00 гривень за порушення ч. 1 ст.31, ч. 1 ст. 27, п. 2 ч. 1 ст. 74 Закону України від 03.12.2020 № 1054-ІХ "Про внутрішній водний транспорт". Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2025 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове про задоволення позову. В обґрунтування скарги апелянт зазначив, що проведення 03.07.2024 і 09.08.2024 Черкаським управлінням заходів державного нагляду(контролю) здійснено з істотним порушенням норм матеріального права України. В результаті здійснення протиправного державного нагляду відповідачем було складено протокол від 09.08.2024 № 00/24. Позивач зазначає, що вказаний протокол складений неуповноваженою особою, а саме не особою Адміністрації судноплавства, яка проводила захід, а заступником керівника територіального органу Адміністрації судноплавства. Також апелянт зазначив, що він не є суб`єктом господарювання в розумінні ст. 55 ГПК, а відтак не є суб`єктом правопорушення. Позивач зазначив, що у матеріалах справи відсутні належні і допустимі докази, які безсумнівно, «поза розумним сумнівом», підтверджують вчинення ним правопорушення. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні. Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для задоволення клопотання про вихід із письмового провадження та проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні. В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова. З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження. Відповідно до ч. 2 ст. 309 КАС України у виняткових випадках та з урахуванням особливостей розгляду справи апеляційний суд може продовжити строк розгляду справи, про що постановляє ухвалу. Пунктом 1 статті 6 ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року Конвенції про захист прав людини та основних свобод закріплено право вирішення спірного питання упродовж розумного строку. Згідно п. 26 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів ухвалення рішення в розумні строки відповідно до статті 6 Конвенції також можна вважати важливим елементом його якості. Проте можливе виникнення суперечностей між швидкістю проведення процесу та іншими чинниками, пов`язаними з якістю, такими як право на справедливий розгляд справи, яке також гарантується статтею 6 Конвенції. Оскільки важливо забезпечувати соціальну гармонію та юридичну визначеність, то попри очевидну необхідність враховувати часовий елемент слід також зважати й на інші чинники. Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду, з метою забезпечення повного та всебічного розгляду справи, а також прийняття законного та обґрунтованого рішення з дотриманням процесуальних прав усіх учасників судового процесу, дійшла висновку про наявність підстав для продовження строку розгляду апеляційної скарги на розумний строк. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що 09.08.2024 о 11 год. 13 хв. на р. Дніпро (Крем. Водосхов.) в адміністративних межах с. Червона Слобода Черкаського району Черкаської області під час здійснення спільних заходів Черкаського міжрегіонального управління Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України разом із працівниками Національної поліції України, було виявлено судно "Зірка Черкас"(вихід в рейс), яке не мало чинних документів передбачених ч. 1 ст. 31 Закону України "Про внутрішній водний транспорт", Факт правопорушення було зафіксовано на відеозапис з нагрудної камери (відеореєстратор) №111300782, а також заступником начальника Управління - начальником відділу державного нагляду (контролю) суден Черкаського міжрегіонального управління Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України Бондаренком С.С. було складно протокол про порушення вимог законодавства про внутрішній водний транспорт від 09.08.2024 №004/24. 04.09.2024 начальником Черкаського міжрегіонального управління Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України Мацаком Є.І., за вихід у рейс судна внутрішнього плавання, яке не має суднових документів, прийнято постанову №004/24 про застосування адміністративного-господарських санкцій (штрафів), передбачених статтею 74 Закону України "Про внутрішній водний транспорт", якою застосовано до ОСОБА_1 штраф у розмірі 51000,00 грн. Вважаючи оскаржувану постанову протиправною, позивач звернувся із позовом до суду. Спірні правовідносини врегульовані нормами Закону України "Про внутрішній водний транспорт" (далі - Закон № 1054-IX). Згідно з п.13 ч.1 ст.1 Закону №1054-ІХ внутрішній водний транспорт - вид транспорту до якого належать судна, суб`єкти господарювання, що здійснюють та забезпечують перевезення переважно внутрішніми водними шляхами вантажів, пасажирів, багажу і пошти, використовуються для рибогосподарської діяльності, надають інші послуги з використанням суден внутрішнього плавання, забезпечують судноплавство на внутрішніх водних шляхах, утримують об`єкти інфраструктури внутрішніх водних шляхів, здійснюють навігаційно-гідрографічне забезпечення судноплавства. Відповідно до п.66 ч.1 ст.1 Закону №1054-ІХ судно внутрішнього плавання - річкове судно або судно змішаного плавання довжиною 20 метрів і більше або судно, добуток довжини, ширини та осадки якого становить об`єм у 100 кубічних метрів і більше, буксири і штовхачі, призначені для ведення складу таких суден чи плавучого обладнання, а також пасажирські судна і плавуче обладнання. Відповідно до ч.1 ст.27 Закону №1054-ІХ судно (склад суден) допускається до плавання внутрішніми водними шляхами за умови його відповідності встановленим національним законодавством або міжнародними договорами України вимогам щодо безпеки судноплавства, охорони навколишнього природного середовища, до належного рівня підготовки, комплектування і кваліфікації членів екіпажу, наявності безпечних умов для життя та здоров`я пасажирів і членів екіпажу та за наявності відповідних чинних суднових документів і документів членів екіпажу. Ідентифікація судна внутрішнього плавання здійснюється за назвою та унікальним європейським ідентифікаційним номером судна, які присвоюються і наносяться на судно у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері внутрішнього водного транспорту, відповідно до міжнародних договорів України та з урахуванням вимог законодавства Європейського Союзу. Згідно ч.1 ст.29 Закону №1054-ІХ кожне судно може мати лише один унікальний європейський ідентифікаційний номер судна, який залишається незмінним протягом усього строку його експлуатації. Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.32 Закону 1054-ІХ реєстрація суден внутрішнього плавання здійснюється у Державному судновому реєстрі України. Під час першої реєстрації судну внутрішнього плавання, якому на момент реєстрації в Україні не присвоєно унікальний європейський ідентифікаційний номер, присвоюється такий ідентифікаційний номер, відомості про який вносяться до свідоцтва судна внутрішнього плавання чи тимчасового свідоцтва судна внутрішнього плавання, до свідоцтва про право плавання під Державним Прапором України або свідоцтва про тимчасове право плавання під Державним Прапором України. Унікальний європейський ідентифікаційний номер судна не змінюється протягом усього строку експлуатації судна. Органи та умови реєстрації суден внутрішнього плавання у Державному судновому реєстрі України встановлюються Кодексом торговельного мореплавства України та цим Законом. Відповідно до ч.1 ст.27 Кодексу торговельного мореплавства України реєстрація морських суден і суден внутрішнього плавання у Державному судновому реєстрі України здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського транспорту. Реєстрація судна у Державному судновому реєстрі України засвідчується свідоцтвом про право плавання під Державним Прапором України (судновий патент), яке видається безстроково, або свідоцтвом про тимчасове право плавання під Державним Прапором України, а також свідоцтвом про право власності на судно, яке видається безстроково. На українському судні внутрішнього плавання з екіпажем, плавучому обладнанні під час його експлуатації повинні бути такі суднові документи: 1) свідоцтво про право власності на судно (копія); 2) свідоцтво про право плавання під Державним Прапором України (судновий патент) або свідоцтво про тимчасове право плавання під Державним Прапором України; 3) класифікаційне свідоцтво (у випадках, передбачених законом); 4) свідоцтво судна внутрішнього плавання або тимчасове свідоцтво судна внутрішнього плавання; 5) обмірне свідоцтво судна внутрішнього плавання - для суден, що здійснюють перевезення вантажів; 6) суднова роль (список членів суднового екіпажу); 7) список пасажирів (за наявності); 8) судновий журнал; 9) документи, передбачені правилами реєстрації операцій із шкідливими речовинами на суднах, у морських і річкових портах і терміналах; 10) документи щодо перевезення небезпечного вантажу - для судна, що перевозить такий вантаж; 11) дозвіл на експлуатацію суднової радіостанції (за наявності). Свідоцтво про право плавання під Державним Прапором України (свідоцтво про тимчасове право плавання під Державним Прапором України), свідоцтво про право власності видаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері внутрішнього водного транспорту, за формою, що встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері внутрішнього водного транспорту. Класифікаційне свідоцтво видається класифікаційним товариством, обраним судновласником, за формою, що встановлюється правилами цього класифікаційного товариства. Строк дії класифікаційного свідоцтва визначається класифікаційним товариством відповідно до його правил. Свідоцтво судна внутрішнього плавання або тимчасове свідоцтво судна внутрішнього плавання, додаткове свідоцтво судна внутрішнього плавання видаються визнаним класифікаційним товариством, обраним судновласником, від імені держави за результатами технічного огляду. Порядок здійснення технічного нагляду за суднами розробляється з урахуванням міжнародних договорів України та затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері внутрішнього водного транспорту. Судно внутрішнього плавання може мати лише одне чинне свідоцтво судна внутрішнього плавання або тимчасове свідоцтво судна внутрішнього плавання. Строк дії свідоцтва судна внутрішнього плавання визначається відповідно до порядку здійснення технічного нагляду за суднами та не може перевищувати 10 років, крім свідоцтв пасажирських і високошвидкісних суден, суден, що перевозять небезпечні вантажі, строк дії яких не може перевищувати п`ять років. У випадках, визначених законодавством, строк дії свідоцтва внутрішнього плавання (крім тимчасового свідоцтва внутрішнього плавання) може бути подовжений визнаним класифікаційним товариством, яке видало таке свідоцтво, на строк до шести місяців без проведення технічного огляду, про що зазначається у свідоцтві судна внутрішнього плавання. У випадках, передбачених порядком здійснення технічного нагляду за суднами, що розробляється та затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері внутрішнього водного транспорту, з урахуванням міжнародних договорів України, допускається видача суднам внутрішнього плавання та плавучим спорудам тимчасового свідоцтва судна внутрішнього плавання. Визнане класифікаційне товариство анулює свідоцтво судна внутрішнього плавання у разі виявлення невідповідності судна технічним вимогам, встановленим законодавством. У випадках, передбачених законодавством, визнане класифікаційне товариство відмовляє у видачі або поновленні свідоцтва судна внутрішнього плавання. Форма, порядок видачі, подовження строку дії, поновлення, заміни та анулювання свідоцтва судна внутрішнього плавання і тимчасового свідоцтва судна внутрішнього плавання встановлюються порядком здійснення технічного нагляду за суднами (ст. 31 Закону №1054-ІХ). Пунктом 3 прикінцевих та перехідних положень Закону №1054-ІХ передбачено, що на українських суднах внутрішнього плавання, зареєстрованих у Державному судновому реєстрі України до набрання чинності цим Законом, до 31 грудня 2035 року допускається відсутність свідоцтва судна внутрішнього плавання, за умови наявності чинного класифікаційного свідоцтва. Аналіз наведених норм чинного законодавства дає підстави для висновку, що при виході у рейс на українському судні внутрішнього плавання з екіпажем на ньому повинні бути суднові документи, зокрема такі як свідоцтво судна внутрішнього плавання або чинне класифікаційне свідоцтво. З наявного у матеріалах справи Протоколу про порушення вимог законодавства про внутрішній водний транспорт від 09.08.2024 №004/24 вбачається, що 09.08.2024 о 11 год. 13 хв. на р. Дніпро (Крем. Водосхов.) в адміністративних межах с. Червона Слобода Черкаського району Черкаської області ОСОБА_1 здійснив вихід в рейс судна внутрішнього плавання "Зірка Черкас" без суднових документів передбачених ч. 1 ст. 31 Закону України "Про внутрішній водний транспорт". Відсутність наведених документів позивачем не спростовується. Позивачем не долучено до матеріалів справи завірених належним чином свідоцтва судна внутрішнього плавання або чинного класифікаційного свідоцтво судна (земснаряд). Вказані обставини спростовують доводи апелянта про відсутність доказів виходу 09.08.2024 у рейс несамохідного земснаряду «Зірка Черкас» без судноплавних документів. Відповідно до до п.2 ч.1 ст.74 Закону №1054-ІХ за порушення законодавства про внутрішній водний транспорт на судновласників накладаються адміністративно-господарські штрафи у таких розмірах: за вихід у рейс судна внутрішнього плавання, яке не має суднових документів або стан корпусу чи суднові механізми та обладнання якого не відповідають встановленим вимогам щодо безпеки судноплавства, - 3 тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Оскільки наявними у матеріалах справи доказами підтверджено факт здійснення позивачем виходу в рейс судна внутрішнього плавання "Зірка Черкас" без суднових документів, колегія суддів вважає, що приймаючи оскаржувану постанову відповідач діяв в межах та у спосіб визначений чинним законодавством. Суд першої інстанції правильно додатково взяв до уваги те, що позивач вже притягався до відповідальності протягом 2024 року за аналогічне правопорушення зафіксоване в протоколі про порушення вимог законодавства про внутрішній водний транспорт від 04.03.2024 № 001/24, за що до порушника ОСОБА_1 застосовано адміністративно - господарський штраф у розмірі 51 000 грн., який ним сплачено 02.04.2024 відповідно до фіскального чеку (платіж № 1308586820), таким чином правопорушення визнано. Також, 18.09.2024 заступником начальника Управління - начальником відділу державного нагляду (контролю) суден Черкаського міжрегіонального управління Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України Бондаренком С.С, за вихід у рейс судна внутрішнього плавання, яке не має суднових документів, прийнято постанову №005/24 про застосування адміністративного-господарських санкцій (штрафів), передбачених статтею 74 Закону України "Про внутрішній водний транспорт", якою застосовано до ОСОБА_1 штраф у розмірі 51000,00 грн. Дана постанова оскаржена позивачем до Черкаського окружного адміністративного суду, який рішенням від 20.12.2024 у задоволенні позову відмовив та 25.07.2024 прийнято постанову №003/24 про застосування адміністративного-господарських санкцій (штрафів), передбачених статтею 74 Закону України "Про внутрішній водний транспорт", якою застосовано до ОСОБА_1 штраф у розмірі 51000,00 грн. Дана постанова оскаржена позивачем до Черкаського окружного адміністративного суду, який рішенням від 03.01.2025 у задоволенні позову відмовив. Доводи апелянта про те, що він не є суб`єктом господарювання, відтак не може бути суб`єктом відповідальності за виявлене порушення вимог законодавства про внутрішній водний транспорт, колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на наступне. Згідно пункту 2 частини 1 статті 74 Закону №1054-ІХ за порушення законодавства про внутрішній водний транспорт на судновласників накладаються адміністративно-господарські штрафи у таких розмірах: за вихід у рейс судна внутрішнього плавання, яке не має суднових документів або стан корпусу чи суднові механізми та обладнання якого не відповідають встановленим вимогам щодо безпеки судноплавства, - 3 тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. В даному випадку судновласником земснаряду (назва «Зірка Черкас») є ОСОБА_1 , отже саме на нього накладено адміністративно-господарські санкції. Твердження позивача про відсутність пояснень свідків у протоколі, відсутність диску з номером протоколу, відсутність відеозаписів у матеріалах судової справи, колегія суддів вважає необґрунтованим та таким що спростовуюється наявними у матеріалах справи доказами. Факт правопорушення було зафіксовано на відеозапис (відеореєстратор) № 111300782. При фіксації порушення вимог законодавства про внутрішній водний транспорт були присутні працівники ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Заступником начальника Управління - начальником відділу державного нагляду (контролю) суден Черкаського міжрегіонального управління Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України Бондаренком С.С. було складено протокол про порушення вимог законодавства про внутрішній водний транспорт від 09.08.2024 №004/24. Доводи апелянта про те, що протокол про порушення вимог законодавства про внутрішній водний транспорт від 09.08.2024 №004/24 складений неуповноваженою особою, суд першої інстанції правильно не прийнято до уваги, оскільки заступник начальника Управління - начальника відділу державного нагляду (контролю) суден Черкаського міжрегіонального управління Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України згідно п. 6 Посадової інструкції здійснює заходи державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства у сфері внутрішнього водного транспорту та судноплавства, та у разі виявлення таких порушень складає протоколи про адміністративні правопорушення та протоколи про порушення вимог законодавства про внутрішній водний транспорт. В межах наданих повноважень розглядає справи про адміністративні правопорушення та про правопорушення, передбачені законодавством про внутрішній водний транспорт, і накладає адміністративно-господарські штрафи. Враховуючи вищенаведене у сукупності, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об`єктивно і всебічно з`ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає. Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї. Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2025 року залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя: Є.В. Чаку Судді: Є.О. Сорочко А.Ю. Коротких