Постанова 4854 № 420/30560/24

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 09 липня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/30560/24 Перша інстанція: суддя Білостоцький О.В., повний текст судового рішення складено 22.04.2025, м. Одеса П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Кравченка К.В., судді Джабурія О.В., судді Вербицької Н.В., при секретарі Марченко І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2025 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛАМУС ЛТД» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення рішення, - В С Т А Н О В И В: 27.09.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАЛАМУС ЛТД» (далі позивач, Товариство) звернулось з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (далі відповідач, ГУ ДПС) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 12.09.2024 року №38692/15-32-23-01, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 92182,00 грн. за невключення до поданих звітів про контрольовані операції за 2019-2021 роки інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції на загальну суму 9218249 грн.. В обґрунтування позовних вимог Товариство зазначило, що спірне податкове повідомлення-рішення винесено на підставі помилкових висновків Акту документальної планової виїзної перевірки позивача Акту №36257/15-32-07-01-14 від 23.08.2024 року про невключення до поданих звітів про контрольовані операції за 2019-2021 роки інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції на загальну суму 9218249 грн.. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2025 року позов задоволено. Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступного. Головним управлінням ДПС в Одеській області було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «ТАЛАМУС ЛТД» з метою здійсненні контролю за дотриманням вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2019 року по 31.03.2024 року, за результатами якої складений відповідний Акт перевірки від 23.08.2024 року №36257/15-32-07-01-14 (т.1 а.с.30-100) (надалі -акту перевірки). За висновками акту перевірки позивачем допущено порушення пп.39.4.2.1 пп.39.4.2 п.39.4 ст.39 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI у вигляді невключення до поданих звітів про КО за 2019-2021 роки інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції на загальну суму 9218249 грн., в т.ч.: за 2019 рік в сумі - 70649 грн.; за 2020 рік в сумі - 8721298 грн.; за 2021 рік в сумі - 426302 грн.. На підставі висновків акту перевірки ГУ ДПС винесла спірне податкове повідомлення-рішення від 13.09.2024 №38692/15-32-23-01 (т.1 а.с.101-102), яким на підстав пп.54.3.3. п.54.3 ст.54 і п.120.4 ст.120 ПК України до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 92182,00 грн. Згідно розрахунку штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) загальна сума штрафу за спірним повідомленням-рішенням в розмірі 92182 грн. розрахована як 1% від суми контрольованих операцій (КО), незадекларованих у поданому звіті про контрольовані операції, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за всі незадекларовані контрольовані операції, здійснені у відповідному звітному році, що складає: - за звіт про КО за №9335848375 (2019 рік) сума КО, яка не задекларована у звіті 70 649,00 грн., а сума штрафної санкції 706,00 грн.; - за звіт про КО за №9373771981 та звіт про КО за №9374133606 (2020 рік) - сума КО, яка не задекларована у звіті 8721298,00 грн., а сума штрафної санкції 87213,00 грн.; - за звіт про КО за №9434358693 (2021 рік) - сума КО, яка не задекларована у звіті 426302,00 грн., а сума штрафної санкції 4263,00 грн.. Обґрунтування підстав для застосування до позивача штрафу спірним повідомленням-рішення міститься у розділі 3.1.8 акту перевірки, в якому податковим орган навів такі узагальнені обставини та доводи: - протягом перевіреного періоду з 01.01.2019 року по 31.03.2024 Товариство подало до ДПС України наступні звіти про контрольовані операції (далі - звіт про КО) за 2019-2021 звітні роки: за 2019 рік - звіт про КО за №9335848375 на суму 26907270,00 грн. (контрагенти: ТОВ CLASSIC IMPEX) (т.1 а.с.186-187); за 2020 рік - звіт про КО за №9373771981 (звітній) на суму 101107799,00 грн. та звіт про КО за №9374133606 (уточнюючий) на суму 101107799,00 грн. (контрагенти: ТОВ FORTUNE DEAL, ТОВ CH.P GOLD COVER, ТОВ ELABUGA DISTRIBUTER BISNESS, ТОВ SIATA DS., INC) (т.1 а.с.188-203); за 2021 рік - звіт про КО за №9434358693 на суму 183270989,00 грн. (контрагенти: ТОВ AURORA SUNSET, ТОВ ELABUGA DISTRIBUTER BISNESS, ТОВ SIATA DS., INC) (т.1 а.с.204-212). - перевіркою повноти включення підприємством у звітах про КО за 2019-2021 роки на підставі наданих до перевірки первинних документів: контрактів з додатками/додатковими угодами з нерезидентами, митних декларацій, інвойсів, CMR, тощо, регістрів бухгалтерського обліку - оборотно-сальдові відомості, обороти, аналізи та картки бухгалтерських рахунках 362 "Розрахунки з іноземними покупцями", 632 "Розрахунки з іноземними постачальниками" з компаніями-нерезидентами ТОВ "CLASSIC ІМРЕХ" (Узбекистан), ТОВ "FORTUNE DEAL" (Узбекистан), ПП "СН.Р GOLD COVER" (Узбекистан), ПП "ELABUGA DISTRIBUTER B1SNESS" (Узбекистан), ТОВ "AURORA SUNSET" (Узбекистан), "SIATA DS., INC (США), встановлено факт невключення до поданих звітів про КО інформації про всі здійснені контрольовані операції протягом перевіряємого періоду на загальну суму 9218249 грн., в т.ч.: за 2019 рік в сумі - 70649 грн.; за 2020 рік в сумі - 8721298 грн.; за 2021 рік в сумі - 426302 грн.; - щодо операцій з експорту товару, то перевіркою встановлено факт недекларування позивачем інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції у звітах про КО за 2019-2021 роки, на загальну суму 821373 грн., в тому числі: за 2019 рік - 70649 грн.; за 2020 рік - 324422 грн. та за 2021 рік - 426303 грн., оскільки Товариством у звітах про КО за 2019-2021 роки зазначено загальну вартість контрольованих операцій, яка не відповідає сумі відображеної в бухгалтерському обліку платника податку, тобто КО включені по курсу валют на дату постачання товару (за умовами поставки та митних декларацій), без урахування вимог щодо коригування валютного курсу на дату одержання авансів від покупців, що передбачено п.6 Положень (стандарту) бухгалтерського обліку 21 "Вплив змін валютних курсів". Тому, на думку контролюючого органу, ТОВ "ТАЛАМУС ЛТД" за даними бухгалтерського обліку не в повному обсязі включено до звітів про КО за 2019-2021 року суму КО з вище переліченими компаніями-нерезидентами; - щодо операції з імпорту товару, то згідно Контракту від 01.03.2018 року №ST-18/03 (контрагент ТОВ "SIATA DS., INC."), з урахуванням змін, внесених Додатковою угодою від 01.03.2018 року №1-Р, специфікації №31, інвойсу від 20.12.2020 року №ST-18/03-55, митної декларації від 30.12.2020 року №500020/2020/240770 (ІМ 40 ДЕ), CMR (т.1 а.с.104-105), датою виконання поставки товару (проведення контрольованої операції) є 30.12.2020 року, а інформацію про вищезазначену контрольовану операцію Товариство відобразило у звіті про КО за 2021 рік, із зазначенням у додатку №3 до звіту (т.1 а.с.209-210), вказавши у графі 14 цього звіту дату цієї операції - 05.01.2021 року та загальну її вартість - 8396875,38 грн. (гр.20 звіту). На думку контролюючого органу Товариство в порушення пп.39.4.2.1 пп.39.4.2 п.39.4 ст.39 ПК України не включило до поданого звіту про КО за 2020 рік інформацію про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції на суму 8396875,38 грн.. Отже, зі змісту акту перевірки слідує, що спірна сума штрафу нарахована податковим органом з двох підстав, а саме: - не зазначення у звітах про КО за 2019-2021 роки по операціям з експорту товарів коригування валютного курсу на загальну суму 821373 грн. між датами постачання товарів та датами одержання авансів від покупців; - не зазначення у звіті про КО за 2020 рік інформації по операції з імпорту товарів від контрагента ТОВ "SIATA DS., INC.", товар по якій поставлений згідно митної декларації від 30.12.2020 року №500020/2020/240770 (ІМ 40 ДЕ). Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції не погодився з висновками акту перевірки про невключення позивачем до звітів про КО за 2019-2021 роки інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції на загальну суму 9218249 грн., навівши такі узагальнені доводи та висновки: - позивачем не заперечується встановлений перевіркою факт відображення Товариством у звітах про КО за 2019-2021 роки загальної вартості операцій з експорту товарів з компаніями-нерезидентами ТОВ "CLASSIC ІМРЕХ" (Узбекистан), ТОВ "FORTUNE DEAL" (Узбекистан), ПП "СН.Р GOLD COVER" (Узбекистан), ПП "ELABUGA DISTRIBUTER BISNESS" (Узбекистан), ТОВ "AURORA SUNSET" (Узбекистан), яка не відповідає сумі, відображеної в бухгалтерському обліку Товариства, внаслідок неврахування коригування валютного курсу на дату одержання авансів від покупців, як це передбачено п.6 Положень (стандарту) бухгалтерського обліку 21 "Вплив змін валютних курсів"; - представник позивача зазначив, що неврахування курсової різниці відбулось внаслідок помилки бухгалтера при заповненні відповідних звітів про КО за 2019-2021 роки; - пунктом 120.4 ст.120 ПК України передбачена відповідальність у вигляді штрафу за невключення до поданого звіту про контрольовані операції інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції, і ця норма не передбачає відповідальність за помилкове зазначення підприємством суми контрольованої операції за рахунок визначення валютних курсових різниць при здійсненні експорту товарів; - у звітах про КО за 2019-2021 роки Товариством відображені всі 42 контрольовані операції, тобто не встановлено факту недекларування позивачем будь-якої КО, як єдиної підстави для відповідності за пунктом 120.4 ст.120 ПК України; - позивач також вірно посилається на те, що податковим органом при перевірці були необґрунтовано враховані тільки експортні операції із від`ємною курсовою різницею, тоді як зі звітів про КО за 2019-2021 роки та первинних документів бухгалтерського обліку (т.2 а.с.49-50) вбачається також наявність й додатних розбіжностей у курсових різницях, які посадові особи ГУ ДПС не брали до обрахунку штрафних санкцій; - контрольована операція з імпорту продукції по контрагенту ТОВ "SIATA DS., INC." на суму 8396875,38 грн. правомірно була відображена Товариством саме у звіті про КО за 2021 рік, а не за 2020 рік. В апеляційній скарзі податкового органу наведені доводи, які фактично повторюють доводи акту перевірки в обґрунтування висновків про невключення до поданих звітів про КО за 2019-2021 роки інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції на загальну суму 9218249 грн.. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, а доводи апеляційної скарги відхиляє, виходячи з наступного. Як вже зазначено вище, позивач не заперечує проти виявлених в акті перевірки фактів не зазначення у звітах про КО за 2019-2021 роки по операціям з експорту товарів коригування валютного курсу на загальну суму 821373 грн. між датами постачання товарів та датами одержання авансів від покупців, зазначивши, що це обумовлено помилкою бухгалтер. В той же час, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції про те, що це порушення не може бути підставою для застосування до позивача штрафу, передбаченого п.120.4 ст.120 ПК України, відповідно до якого невключення до поданого звіту про контрольовані операції інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі 1 відсотка суми контрольованих операцій, незадекларованих у поданому звіті про контрольовані операції, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за всі незадекларовані контрольовані операції, здійснені у відповідному звітному році. Суд першої інстанції вірно зазначив, що дана норма закону не передбачає відповідальність за помилкове зазначення підприємством суми контрольованої операції за рахунок визначення валютних курсових різниць при здійсненні експорту товарів. Також суд першої інстанції на підставі частини 5 ст.242 КАС України вірно врахував висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Верховного Суду від 24.11.2020 року у справі №815/6103/15, в якій, зокрема, зазначено наступне: «Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що у звіті про контрольовані операції за 2014 рік була допущена технічна помилка, а саме: всі відомості наведені у звіті відображені у валюті договорів - у доларах США, які при перерахунку долар США - гривня за відповідним курсом відповідають сумам у гривні, які зазначені відповідачем в акті перевірки по даним операціям. З урахуванням встановлених обставин, підтверджених наявними в матеріалах справи доказами, суди дійшли обґрунтованого висновку, що такі розбіжності виникли внаслідок технічної (методологічної) помилки, допущеної позивачем при подачі звіту про контрольовані операції за 2014 рік, та які не свідчать про заниження обсягу операцій з вказаними нерезидентами.» Отже, Податковий кодекс встановлює відповідальність за невідображення у звітах про КО всіх проведених контрольованих операцій, а не за помилки при визначення сум цих операцій. Як вбачається з матеріалів справи, загальна кількість відображених позивачем контрольованих операцій у звітах про КО 2019-2021 роки становить 42 операції, і ця кількість не заперечується відповідачем. Позивач обґрунтовано зауважує, що податковим органом було враховано тільки експортні операції із від`ємною курсовою різницею, тоді як з Додатку А до Акту №36257/15-32-07-01-14 від 23.08.2024 року (Результати порівняного аналізу відомостей ТОВ ТАЛАМУС ЛТД зі звітів про КО за 2019-2021 роки та первинних документів бухгалтерського обліку) (т.2 а.с.49-50) вбачається наявність й додатних розбіжностей у курсових різницях, які посадові особи ГУ ДПС не брали до обрахунку штрафних санкцій. Зазначені обставини представники відповідача в судових засіданнях також не заперечували. Що стосується незазначення позивачем у звіті про КО за 2020 рік інформації по операції з імпорту товарів від контрагента ТОВ "SIATA DS., INC.", товар по якій поставлений згідно митної декларації від 30.12.2020 року №500020/2020/240770 (ІМ 40 ДЕ), то як вже зазначено вище, податковий орган кваліфікує це як порушення пп.39.4.2.1 пп.39.4.2 п.39.4 ст.39 ПК України, якій містить наступні положення: «У звіті про контрольовані операції зазначається інформація про всі контрольовані операції, здійснені платником податків у звітному періоді. У разі якщо платником податку виявлено, що у раніше поданому звіті про контрольовані операції інформація надана не в повному обсязі, містить помилки або недоліки, такий платник податків має право подати: новий звіт до закінчення граничного строку подання звіту про контрольовані операції за такий самий звітний період; уточнюючий звіт у разі його подання після закінчення граничного строку для відповідного звітного періоду. Подання платником податку уточнюючого звіту про контрольовані операції не звільняє від відповідальності, передбаченої підпунктами 120.4 і 120.6 статті 120 цього Кодексу. Платник податків під час проведення документальних перевірок не має права подавати звіт (уточнюючий звіт) про контрольовані операції за звітний період, який перевіряється. Форма та порядок складання звіту про контрольовані операції встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.» Вирішуючи питання про те, чи повинен був позивач у звіті про КО за 2020 рік відобразити інформацію по операції з імпорту товарів від контрагента ТОВ "SIATA DS., INC.", товар по якій поставлений згідно митної декларації від 30.12.2020 року №500020/2020/240770, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно визначив обсяг нормативно-правого регулювання, яке підлягає застосування для відповіді на це питання, і яке полягає в наступному. Згідно пп.39.2.1.1 пп.39.2.1 п.39.2 ст.39 ПК України контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об`єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків (для резидентів Дія Сіті - платників податку на особливих умовах - на фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності) , а саме: а) господарські операції, що здійснюються з пов`язаними особами - нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених підпунктом 39.2.1.5 цього підпункту; б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів-нерезидентів; в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 цього підпункту, або які є резидентами цих держав (територій); г) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, організаційно-правова форма яких включена до переліку організаційно-правових форм, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2-1 цього підпункту; ґ) господарські операції (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні. Відповідно до пп.39.2.1.4 пп.39.2.1 п.39.2 ст.39 ПК України господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об`єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків (для резидентів Дія Сіті - платників податку на особливих умовах - на фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності), зокрема, але не виключно: операції з товарами, такими як сировина, готова продукція тощо. Згідно пп.14.1.202 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (п.44.1 ст.44 ПК України). Згідно ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 року №996-XIV (далі Закон №996-XIV) закріплено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію. За ч.1 ст.9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Відповідно до п.6 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 21 "Вплив змін валютних курсів", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 10.08.2000 року №193, сума авансу (попередньої оплати) в іноземній валюті, надана іншим особам у рахунок платежів для придбання немонетарних активів (запасів, основних засобів, нематеріальних активів тощо) і отримання робіт і послуг, при включенні до вартості цих активів (робіт, послуг) перераховується у валюту звітності із застосуванням валютного курсу на початок дня дати сплати авансу. У разі здійснення авансових платежів в іноземній валюті постачальникові частинами та одержання частинами від постачальника немонетарних активів (робіт, послуг) вартість одержаних активів (робіт, послуг) визнається за сумою авансових платежів із застосуванням валютних курсів, виходячи з послідовності здійснення авансових платежів. Сума авансу (попередньої оплати) в іноземній валюті, одержана від інших осіб у рахунок платежів для поставлення готової продукції, інших активів, виконання робіт і послуг, при включенні до складу доходу звітного періоду перераховується у валюту звітності із застосуванням валютного курсу на початок дня дати одержання авансу. У разі одержання від покупця авансових платежів в іноземній валюті частинами та відвантаження частинами покупцеві немонетарних активів (робіт, послуг) дохід від реалізації активів (робіт, послуг) визнається за сумою авансових платежів із застосуванням валютних курсів, виходячи з послідовності одержання авансових платежів. Балансова вартість зазначених статей балансу надалі визначається (оцінюється) згідно з відповідними Національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. Згідно п.19 розділу IV Порядку складання Звіту про контрольовані операції, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 року №8 (далі Порядок №8), якщо особливості окремих видів економічної діяльності припускають наявність договорів, які передбачають періодичні операції протягом звітного року, то при незмінності умов поставок та інших показників, що відображаються у графах 2-13, 16, 18, 19, 21-23 розділу Відомості про контрольовані операції Додатка, дані про такі операції вказуються в одному рядку сумарно. При цьому у графі 14 відображається дата здійснення першої операції в серії періодичних операцій, а у графі 15 відображається дата здійснення останньої операції в серії періодичних операцій у звітному році. За п.24 Порядку №8 у графі 20 зазначається загальна вартість контрольованої операції (за вирахуванням непрямих податків) у гривнях, за якою відповідна операція відображена в бухгалтерському обліку платника податку. У підсумковому рядку Разом графи 20 зазначається загальна сума контрольованих операцій платника податків з контрагентом, яка повинна дорівнювати показнику загальної суми контрольованих операцій платника податків з контрагентом у таблиці Загальні відомості про контрольовані операції основної частини Звіту у рядку відповідного контрагента. Як слідує з наданих позивачем документів по вказаній операції, товар (жерсть), що надійшов згідно Контракту ST18/03 від 01.03.2018 з нерезидентом ТОВ SIATA DS INC (США) та пройшов митне оформлення на підставі митної декларації від 30.12.2020 №500020/2020/240770, був оприбуткований в бухгалтерському обліку Товариства 05.01.2021, що підтверджено актом надання послуг №24 від 05.01.2021 року, прибутковим ордером №ТЛ000000001 та відомістю руху по партіях жерсті (т.1 а.с.106-109). Колегія суддів погоджується з доводами позивача про те, що оформлена митна декларація від 30.12.2020 №500020/2020/240770 свідчить тільки про факт перетину товаром митного кордону України, проте Товариство фактично отримало та оприбуткувало цей товар лише 05.01.2021, що виключало необхідність відображення цієї операції у звіті про КО за 2020 рік, оскільки абзац 1 пп.39.4.2.1 пп.39.4.2 п.39.4 ст.39 ПК України чітко визначає, що у звіті про контрольовані операції зазначається інформація про всі контрольовані операції, здійснені платником податків у звітному періоді. Відповідно, датою здійснення вказаної операції буде дата отримання та оприбуткування Товариством товару на підставі первинних документів, тобто 05.01.2021, а тому позивач правомірно відобразив таку операцію у звіті про КО за 2021 рік, оскільки така операція не могла вплинути на об`єкт оподаткування податком на прибуток Товариства у 2020 році . Підсумовуючи все вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки за результатами судового розгляду викладені в акті перевірки підстави для винесення спірного податкового повідомлення-рішення не знайшли свого підтвердження, оскаржуване рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог є вірним і підстав для його зміни чи скасування відсутні. Згідно зі ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи відсутність підстав для висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення допустив неправильне застосування норм матеріального права або ж порушення процесуальних норм, колегія вважає, що підстави задоволення апеляційної скарги відсутні. Керуючись ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325, ст.329 КАС України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2025 року - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст судового рішення складений 09.07.2025 р. Суддя-доповідач К.В. Кравченко Судді О.В. Джабурія Н.В. Вербицька