LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4803202/6619/20

від 09.07.2025 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 24 квітня 2025 року залишити без змін.

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/6288/25 Справа № 202/6619/20 Суддя у 1-й інстанції - Токар Н. В. Суддя у 2-й інстанції - Халаджи О. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 липня 2025 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючого - судді Халаджи О. В. суддів: Агєєва О.В., Космачевської Т.В., секретар Піменова М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 24 квітня 2025 року за заявою ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги», Акціонерного товариства «ДТЕК «Дніпровські електромережі» про захист прав споживачів, (суддя першої інстанції Токар Н.В.), В С Т А Н О В И В: У березні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська із заявою про роз`яснення судового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги», Акціонерного товариства «ДТЕК «Дніпровські електромережі» про захист прав споживачів. Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 24 квітня 2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення було відмовлено. І вказаною ухвалою суду не погодився ОСОБА_1 , та подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що вона постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Мотивує скаргу тим, що у судовому рішенні не був зазначений порядок його виконання. У судовому рішенні не була зазначена послідовність який з боржників повинен виконати судове рішення першим, що застосовувалось боржником Дніпровські енергетичні послуги для його невиконання. ОСОБА_1 просив ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 24 квітня 2025 року скасувати та задовольнити його заяву у повному обсязі. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Учасники справи у судове засідання не з явились, про час, дату та місце розгляду справи були повідомленні належним чином. Згідно із ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступного. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно ч.1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Матеріалами справи встановлено, що Красногвардійським районним судом м.Дніпропетровська 05 травня 2023 року було ухвалено судове рішення, яким позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги», Акціонерного товариства «ДТЕК «Дніпровські електромережі», про захист прав споживачів задоволено частково: визнано незаконною відмову Акціонерного товариства «ДТЕК «Дніпровські електромережі», в укладенні договору без надання ІПН; визнано незаконною відмову Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» в укладенні публічного договору на підставі того, що судове рішення у справі 202/791/19 не встановлює права власності позивача; зобов`язано Акціонерне товариство «ДТЕК «Дніпровські електромережі» укласти з ОСОБА_1 договір про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії; зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» укласти з ОСОБА_1 договір на постачання електричної енергії; зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» здійснити перерахунок за спожиту ОСОБА_1 електроенергію за адресою: АДРЕСА_1 , проведену за тарифом 1,68 грн./кВт/ч, відповідно до фактичного споживання; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» (ЄДРПОУ 42082397) на користь держави судовий збір у сумі 1261 (одна тисяча двісті шістдесят одна) грн. 20 (двадцять) коп.; стягнуто з Акціонерного товариства «ДТЕК «Дніпровські електромережі» (ЄДРПОУ 23359034) на користь держави судовий збір у сумі 1261 (одна тисяча двісті шістдесят одна) грн. 20 (двадцять) коп.; в іншій частині позовних вимог відмовлено. Згідно постанови Дніпровського апеляційного суду від 29 серпня 2023 року рішення Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська 05 травня 2023 року залишено без змін. Відмовляючи у задоволенні заяви про роз`яснення судового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що фактично заява спрямована на з`ясування мотивів ухвалення судового рішення. Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції. Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод всі судові процедури повинні бути справедливими. Залишення заяви без розгляду - це форма закінчення справи без ухвалення рішення, яка застосовується, як правило, у зв`язку з порушенням заінтересованими особами умов реалізації права на звернення до суду і не перешкоджає повторному зверненню до суду з таким же позовом. Заява залишається без розгляду за наявності точно встановлених у законі обставин, які свідчать про недодержання умов реалізації права на звернення до суду за захистом і можливість застосування яких не втрачена, та при повторній неявці сторін. Так, у відповідності до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Згідно до положень ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Тобто, рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи. Згідно ст. 129-1 Конституції України держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Так, судовий контроль за виконанням судових рішень встановлено розділом VII ЦПК України. Відповідно до ч. 1, 4 ст. 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Про роз`яснення або відмову у роз`ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено. Зі змісту зазначеної процесуальної норми вбачається, що незрозумілим є судове рішення, в якому припускається декілька варіантів тлумачення. Підставою для роз`яснення судового рішення є утруднення чи неможливість його виконання. Відповідно до ч. 2 ст. 271 ЦПК України передбачено, що подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання. Виходячи із змісту положень зазначених норм, суд роз`яснює судове рішення у разі, якщо нечітким або незрозумілим є зміст його резолютивної частини, як для осіб, щодо яких воно ухвалене, так і для осіб, які будуть здійснювати його примусове виконання. Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас суд, роз`яснюючи рішення, не вносить зміни в існуюче рішення. Рішення суду може бути роз`яснено, у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз`яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового рішення, який полягає в усуненні неясності і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі. Суть роз`яснення судового рішення полягає у тому, що суд не повинен давати відповідь на нові питання та вирішувати невирішені вимоги, він лише має роз`яснити положення ухваленого ним рішення, які нечітко ним сформульовані, що позбавляє можливості його реалізації. Якщо у заяві про роз`яснення рішення фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз`ясненні рішення. За загальним правилом, роз`яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз`яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до виконання. Відповідно до роз`яснень, викладених в п. 21 постанови №14 Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року відповідно до статті 221 ЦПК роз`яснення рішення суду, а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз`яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до виконання. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз`ясненні рішення. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз`ясненні рішення. Суд може відмовити у роз`ясненні рішення, якщо воно не припускає різного тлумачення, незрозумілість рішення зумовлена неуважністю прочитання тексту рішення, правовою безграмотністю. Системний аналіз наведених вище норм, дає підстави апеляційному суду зробити висновок про те, що роз`яснено може бути рішення суду у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз`яснення рішення суду це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні його неясності і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі. Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 05 травня 2023 року за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги», Акціонерного товариства «ДТЕК «Дніпровські електромережі» про захист прав споживачів,є чітким, не викликає труднощів у його розумінні, з викладенням обставин, з яких суд виходив при його ухваленні, та посиланням на положення закону, якими він керувався при цьому. Доводи апелянта викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними, не можуть бути взято до уваги, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів, та незгодою з їх оцінкою у висновках судів першої та апеляційної інстанції. За ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування оскарженого судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 24 квітня 2025 року залишенню без змін. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для її скасування або зміни відсутні. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, не ґрунтуються на нормах права, та не дають підстав для висновку про порушення процесуального права або неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Керуючись статтями, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 24 квітня 2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає. Повний текст судового рішення складено 9 липня 2025 року. Судді: О.В. Халаджи О.В. Агєєв Т.В. Космачевська

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»