Постанова Дніпровський апеляційний суд № 204/1096/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/2105/25 Справа № 204/1096/24 Суддя у 1-й інстанції - Чудопалова С. В. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 січня 2025 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд у складі: Головуючого судді-доповідача Гапонова А.В. суддів Новікової Г.В., Никифоряка Л.П. за участю секретаря Гречишникової О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, - за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 28 жовтня 2024 року, - В С Т А Н О В И В: ІСТОРІЯ СПРАВИ 02.02.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів. В якому просив суд, стягувати аліменти на його користь на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частини його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дітей щомісячно до їх повноліття, починаючи стягнення з 24.02.2022 р. Також просив стягнути аліменти за минулий час у розмірі 133262 грн. за період з 24.02.2022 по до часу подання позову у розмірі 133262 гривні. КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровськавід 28 жовтня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з 02.02.2024 . В іншій частині вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 1211,20 гривень. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ 28.11.2024 року ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 28 жовтня 2024 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на необгрунтований розмір аліментів для стягнення, який призначив суд першої інстанції та необгрунтовану відмову у стягненні аліментів за минулий час. АРГУМЕНТИ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ 25.12.2024 року до Дніпровського апеляційного суду від представника ОСОБА_2 адвоката Лабовкіна Олександра Олександровича надійшоввідзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд, залишити без змін рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 28 жовтня 2024 року, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення. В АПЕЛЯЦІЙНОМУ СУДІ Представник відповідачки адвокат Дьоміна А.Д. проти задоволення апеляційної скарги заперечувала. Відповідач належним чином повідомлений про день та час розгляду справи (а.с.249) через систему «Електронний суд», у судове засідання не з`явився, що відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Відповідно до ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи. Сторони у справі є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , видане Красногвардійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області від 08.05.2007 року, актовий запис №

382. Згідно заяви від 02.03.2022 до компетентних органів, ОСОБА_2 підтверджує що за взаємною згодою батько ОСОБА_1 самостійно виховує дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який знаходиться на його утриманні та додатково підтверджує свою згоду на тимчасовий виїзд за кордон до республіки Польщі, на період з 02.03.2022 по 02.03.2024, з метою навчання, лікування та відпочинку в супроводі ОСОБА_1 .. Із матеріалів справи вбачається, що наразі неповнолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із позивачем проживають у м. Едмонтон Канада, що не заперечується відповідачем. Отже, судом встановлено, що зміст спірних правовідносин, які виникли на даний час між позивачем та відповідачем є відносини, які пов`язані зі стягненням аліментів на утримання сина із матері дитини на користь батька. Угоди про добровільну сплату аліментів та їх розмір між сторонами не досягнуто. Таким чином, враховуючи вимоги законодавства, обов`язок відповідачки утримувати неповнолітнього сина, суд першої інстанції вважає що в цій частині позов підлягає частковому задоволенню та стягує з відповідачки аліменти на користь позивача на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову до суду та до досягнення дитиною повноліття. Щодо позовної вимоги про стягнення аліментів на дитину за минулий час, а саме з 24.02.2022 року суд першої інстанції зазначив наступне. Позивач не надав належних і допустимих доказів того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідачки, а остання ухилялась від їх сплати. Вживання заходів щодо стягнення аліментів за судовим наказом від 15.03.2021 року не свідчить, що позивач звертався з моменту проживання сина з ним до відповідачки з вимогою про сплату аліментів на утримання дитини з 24.02.2022 року. Таким чином, правові підстави для задоволення позову у цій частині відсутні. З такими висновками погоджується й колегія суддів апеляційного суду з наступних підстав. Відповідно до ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Відповідно до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Відповідно до ч.1 ст.191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Відповідно до положень ч. 5 ст.183 СК України, той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину. Так аліменти присуджуються від дня пред`явлення позову (ч.1 ст.191 СК України), а тому стягнути аліменти за минулий час, як того бажає позивач, не має правових підстав. Щодо розміру аліментів, судом враховане матеріальний стан сторін, стан здоров`я та інші обставини, а зроблений обґрунтований висновок про стягнення аліментів саме у розмірі частини заробітку (доходу) відповідачки на одну дитину. Крім того, враховуючи зміст статей 181, 192 СК, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. До таких висновків дійшов ВСУ в постанові від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 та ВС в постанові від 09 вересня 2021 року у справі № 554/3355/20. При таких підставах, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини у визначеному судом розмірі. Обраний судом розмір аліментів відповідає положенням Сімейного Кодексу України та обставинам справи. Таким чином, апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Судом першої інстанції на основі об`єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи та правильно застосовано норми матеріального права. Недоліків, які призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального судочинства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, та впливають на суть ухваленого рішення під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не встановлено. Таким чином, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд повно і всебічно перевіривши обставини справи, дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову у відповідності з нормами матеріального права та з дотриманням норм процесуального права. Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Ухвалене судом рішення відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, підстав для його скасування за доводами апеляційних скарг не вбачається. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 28 жовтня 2024 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України. Повне судове рішення виготовлено 28.01.2025 року. Судді: