Постанова 4812 № 484/1310/25

10.07.25 22-ц/812/1161/25 Провадження № 22-ц/812/1161/25 Головуючий суду першої інстанції Коваленко Н.А. Суддя-доповідач апеляційного суду Царюк Л.М. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 08 липня 2025 року м. Миколаїв Справа № 484/1310/25 Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: головуючого Царюк Л.М., суддів Базовкіної Т.М., Яворської Ж.М., при секретарі судового засідання Горенко Ю.В., без участі учасників справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» на заочне рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 25 квітня 2025 року, повне судове рішення складено 25 квітня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Коваленка Н.А., в залі судового засідання в м. Первомайськ, за позовом Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором у порядку спадкування, В С Т А Н О В И В: 27 лютого 2025 року Акціонерне товариство «Креді Агріколь Банк» (далі АТ «Креді Агріколь Банк», Банк) звернулось до суду з позовом ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позов мотивований тим, що 30липня 2021 року між АТ «Креді Агріколь Банк» та ОСОБА_2 був укладений договір про надання банківських послуг № 10/1064828, заява про надання банківської послуги «кредитна картка» (надалі - Договір). Відповідно до умов Договору, позивач надав Позичальнику кредит у сумі 9 000 грн. Банком зобов`язання за договором виконано, що підтверджується платіжною інструкцією від 30 липня 2021 року № 38041238-1. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 16 жовтня 2023 року серії НОМЕР_1 , актовий запис № 863. 14 грудня 2023 року позивач звернувся до Першої первомайської державної нотаріальної контори з претензією до спадкоємців померлої ОСОБА_2 . Станом на 15 жовтня 2023 року загальна сума заборгованість складає 3016 грн 00 коп. 08 січня 2024 року, 01 липня 2024 року та 30 грудня 2024 року отримані відповіді від Першої первомайської державної нотаріальної контори, щодо претензії кредитора до боржника ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована в книгу обліку і реєстрації спадкових справ 20 грудня 2023 року за № 1631 та журнал реєстрації вхідних документів за індексовим № 1592/02-14 та долучено до матеріалів спадкової справи за № 485/2023. 18 квітня 2024 року та 10 вересня 2024 року на ім`я ОСОБА_1 направлено вимогу про сплату заборгованість, в порядку, передбаченому статтею 1281, 1282 ЦК України. Проте, зазначена претензія залишилась без вручення і була повернута позивачу з відміткою «за закінченням терміну зберігання», заборгованість залишилась непогашеною. На момент смерті позичальнику на праві власності належало майно, а саме: квартира за адресою: АДРЕСА_1 , яка відповідно увійшла у спадкову масу. Посилаючись на викладене Банк просив суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість в розмірі 3 016 грн. Заочним рішенням Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області від 25 квітня 2025 року в задоволенні позову відмовлено. Рішення суду мотивовано тим, що реєстрація відповідача та спадкодавця за однією адресою, не є безумовним доказом того, що відповідач проживав разом із померлою та є особою, яка відповідно до вимог частини 3 статті 1268 ЦК України прийняла спадщину. Оскільки положення Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не ставить місце фактичного проживання особи в залежність від місця її реєстрації. Місцем проживання особи може бути будь-яке жиле приміщення, у якому особа проживає постійно або тимчасово, яке належить цій особі на праві власності або праві користування, що визнається власником жилого приміщення. Отже, реєстрації будь-якої особи зі спадкодавцем не є безумовним підтвердженням того, що ця особа є спадкоємцем померлого. Також, матеріали справи не містять даних про підтвердження позивачем факту ухилення відповідача від прийняття спадщини чи отримання свідоцтва. З витребуваної судом копії спадкової справи № 485/2023 заведеної до майна померлої ОСОБА_2 , вбачається, що спадкова справа була заведена на підставі претензії кредитора АТ «Ідея Банк» також в ній наявні претензія кредитора АТ «Креді Агріколь Банк» та претензія кредитора АТ КБ «ПриватБанк» від 18 грудня 2023 року за № SAMDN51000098886796. Заяв про звернення спадкоємців на спадкове майно відсутні. Враховуючи, що предметом спору у цій справі є вимоги кредитора до спадкоємця про стягнення заборгованості, АТ «Креді Агріколь Банк» зобов`язано було довести ті обставини, на які воно посилалося як на підставу свої вимог, тобто подати суду докази наявності у спадкодавця майна та його вартості, чого зроблено не було. Не погодившись з рішенням суду АТ «Креді Агріколь Банк», подало апеляційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просило його скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити вимоги позову в повному обсязі. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що при підписанні кредитного договору позичальницею в Анкеті-заяві зазначено, що на праві власності їй належить майно, а саме: квартира за адресою: АДРЕСА_1 , яка відповідно увійшла у спадкову масу. Вказане спростовує висновок суду, щодо відсутності доказів про вступ відповідача у спадщину та отримання спадкового майна. В матеріалах справи відсутня заява про відмову від прийняття спадщини від ОСОБА_1 . Отже не отримання свідоцтва про право на спадщину не перешкоджає кредиторові задовольнити свої вимоги. Разом із тим, не отримання свідоцтва вказує на те, що спадкоємці ухиляються від обов`язку, встановленого статтею 1297 ЦК України. Обов`язок доведення обсягу спадкового майна та його вартості має доводити відповідач. У матеріалах справи не міститься копій свідоцтв про право власності на майно, тому що спадкоємець навмисно не отримує свідоцтва про право на спадщину. Висновки суду першої інстанції про відмову в позові з тих підстав, що позивачем не зазначено перелік спадкового майна, не надано доказів, які підтверджують, яке саме майно одержано спадкоємцями в спадщину, суперечать вимогам процесуального закону, оскільки суд безпідставно поклав обов`язок доказування наведених обставин на сторону позивача. На день розгляду справи відзиву на апеляційну скаргу від відповідача не надходило. Учасники справи в судове засідання не з`явилися, проте повідомлені апеляційним судом належним чином про дату, час і місце розгляду справи. 01 липня 2025 року через електронні засоби зв`язку від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи в режимі відео конференції з власних технічних засобів. Між тим, при намаганнях з`єднання з останнім в телефону режимі представник позивача повідомив, що перебуває в іншому судовому засіданні та вийти на зв`язок немає технічної можливості. З огляду на приписи частини 2 статті 372 ЦПК України колегія судді апеляційного суду розглянула справи без участі учасників справи. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. За приписами частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом першої інстанції та матеріалами справи встановлено, що 30 липня 2021 року між АТ «Креді Агріколь Банк» та ОСОБА_2 був укладений договір про надання банківських послуг № 10/1064828, заява про надання банківської послуги «кредитна картка». Позивач надав позичальниці кредит у сумі 9 000 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 30 липня 2021 року № 38041238-1. Відповідно до Пам`ятник клієнта за кредитним договором від 30 липня 2021 року № 10/1064828 в гарфі «Можливість рекомендацій родичів/знайомих, яким може бути цікавий готівковий кредит, позичальниця зазначила ОСОБА_1 . В анкеті-заяві на отримання зазначеного кредиту ОСОБА_2 зазначала місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 та зробила позначку, що це житло перебуває у власності з 06 червня 1995 року. За інформацією виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області від 11 березня 2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 16 жовтня 2023 року серії НОМЕР_1 , актовий запис № 863, виданого Інгульським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). 14 грудня 2023 року позивач звернувся до Першої первомайської державної нотаріальної контори з претензією до спадкоємців померлої ОСОБА_2 . Станом на 15 жовтня 2023 року загальна сума заборгованість складає 3 016 грн. 08 жовтня 2023 року позивачем отримано відповідь від Першої первомайської державної нотаріальної контори, щодо претензії кредитора до боржника ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована в книгу обліку і реєстрації спадкових справ 20 грудня 2023 року за № 1631 та журнал реєстрації вхідних документів за індексовим № 1592/02-14 та долучено до матеріалів спадкової справи за № 485/2023. При зверненні спадкоємців, їм буде повідомлено про наявність претензії. 11 червня 2024 року за вих. № 10451/1899 АТ «Креді Агріколь Банк» звернувся до Першої первомайської державної нотаріальної контори запитом щодо наявних спадкоємців ОСОБА_2 01 липня 2024 року позивачем отримано відповідь від Першої первомайської державної нотаріальної контори, щодо претензії кредитора до боржника ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована в книгу обліку і реєстрації спадкових справ 20 грудня 2023 року за № 1631 та журнал реєстрації вхідних документів за індексовим № 1592/02-14 та долучено до матеріалів спадкової справи за № 485/2023. При зверненні спадкоємців, їм буде повідомлено про наявність претензії. 11 грудня 2024 року за вих. №10451/3669 АТ «Креді Агріколь Банк» звернувся до Першої первомайської державної нотаріальної контори запитом щодо наявних спадкоємців ОСОБА_2 . 30 грудня 2024 року позивачем отримано відповідь від Першої первомайської державної нотаріальної контори, щодо претензії кредитора до боржника ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована в книгу обліку і реєстрації спадкових справ 20 грудня 2023 року за № 1631 та журнал реєстрації вхідних документів за індексовим № 1592/02-14 та долучено до матеріалів спадкової справи за № 485/2023. При зверненні спадкоємців, їм буде повідомлено про наявність претензії. 11 лютого 2025 року за вих. №10451/305 АТ «Креді Агріколь Банк» звернувся до Першої первомайської державної нотаріальної контори запитом щодо наявних спадкоємців ОСОБА_2 .. Позивачем отримано відповідь від Першої первомайської державної нотаріальної контори, щодо претензії кредитора до боржника ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована в книгу обліку і реєстрації спадкових справ 20 грудня 2023 року за № 1631 та журнал реєстрації вхідних документів за індексовим № 1592/02-14 та долучено до матеріалів спадкової справи за № 485/2023. При зверненні спадкоємців, їм буде повідомлено про наявність претензії. 18 квітня 2024 року та 10 вересня 2024 року на ім`я відповідача ОСОБА_1 направлено вимогу з вимогою сплатити заборгованість, в порядку, передбаченому статтями 1281,1282 ЦК України. Проте, зазначена претензія залишилась без вручення і була повернута Позивачу з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Перевіряючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з наступного. За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Згідно з положеннями пункту 5 частини 3 статті 2 ЦПК України однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства є диспозитивність. Відповідно до частин 1, 3 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності. Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України). Відповідно до змісту статті 526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору й вимогами ЦК України. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку, що реєстрація відповідача та спадкодавця за однією адресою, не є безумовним доказом того, що відповідач проживав разом із померлою та є особою, яка відповідно до вимог частини 3 статті 1268 ЦК України прийняла спадщину. З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду погоджується. Позивач звертаючись до ОСОБА_1 , обґрунтовував свої вимоги тим, що останній є спадкоємцем за законом після смерті боржниці за кредитним договором ОСОБА_2 . На підтвердження цих обставин позивач зазначив, що відповідач є сином померлої, місце реєстрації якого збігається з місцем реєстрації померлої, а саме в квартирі АДРЕСА_2 , а відтак є спадкоємцем боржниці за законом. За статтею 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України). Особливості правового регулювання відносин між кредитором і спадкоємцями боржника регламентуються приписами статей 1281 і 1282 ЦК України. Згідно зі статтею 1281 ЦК України спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб. Кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги. Згідно зі статтею 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі. За змістом наведених норм матеріального права задоволення вимог кредитора спадкоємцями має відбуватись у межах вартості отриманого ними у спадщину майна. У разі неотримання від спадкодавця у спадщину жодного майна особа не набуває статусу спадкоємця і, як наслідок, у неї відсутній обов`язок задовольнити вимоги кредитора померлої особи. Виникнення у спадкоємців у разі прийняття спадщини обов`язку сплатити заборгованість боржника узгоджується зі змістом статті 1218 ЦК України, яка визначає, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Вказані положення законодавства забезпечують дотримання балансу прав та інтересів усіх учасників цих правовідносин. Зокрема, спадкоємець, приймаючи спадщину, реалізує свій майновий інтерес щодо набуття у власність спадкового майна, при цьому у нього виникає обов`язок сплатити заборгованість спадкодавця, проте виключно в межах вартості отриманого у спадщину майна. У свою чергу кредитор, укладаючи договори кредитування, може бути упевненим у сплаті йому заборгованості позичальника, у разі його смерті, за рахунок спадкового майна, яке прийняли спадкоємці боржника. Такий принцип регулювання спірних правовідносин ґрунтується на засадах розумності, пропорційності і справедливості та виключає можливість необґрунтованого покладення на спадкоємців боржника обов`язку погасити борг у розмірі більшому, ніж вартість набутого ними майна, що призведе до безпідставного погіршення їх майнового стану у зв`язку з виконанням зобов`язання, стороною якого вони не є і згоди на укладення якого не надавали. Зазначений правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 27 жовтня 2021 року у справі № 552/4892/19, від 09 листопада 2022 року у справі № 295/15702/20. При вирішенні спорів про стягнення заборгованості за вимогами кредитора до спадкоємців боржника, судам для правильного вирішення справи необхідно встановлювати такі обставини: - чи пред`явлено вимогу кредитором спадкодавця до спадкоємців боржника у строки, визначені частинами другою та третьою статті 1282 ЦК України, оскільки у разі пропуску таких строків, на підставі частини четвертої статті 1281 ЦК України кредитор позбавляється права вимоги; - коло спадкоємців, які прийняли спадщину; - при дотриманні кредитором строків, визначених статтею 1282 ЦК України, та правильному визначенні кола спадкоємців, які залучені до участі у справі як відповідачі, суд встановлює дійсний розмір вимог кредитора (перевіряє розрахунок заборгованості станом на день смерті боржника, який є днем відкриття спадщини); - при доведеності та обґрунтованості вимог кредитора боржника, суду належить встановити обсяг спадкового майна та його вартість, визначивши тим самим межі відповідальності спадкоємця (спадкоємців) за боргами спадкодавця відповідно до частини 1 статті 1282 ЦК України. Відповідно до положень частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно із частинами 5 - 7 статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 2 статті 78 ЦПК України). Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Враховуючи предмет спору у справі, яка переглядається, до обов`язку позивача, як кредитора спадкодавця, належить доведення розміру заборгованості боржника на день відкриття спадщини, наявність спадкоємців боржника, дотримання строку, визначеного статтею 1282 ЦК України, і звернення з вимогою до спадкоємців боржника, а до обов`язку спадкоємця позичальника, у разі заперечення проти заявлених вимог, належить обов`язок доведення обсягу та вартості успадкованого ним майна. Таким чином, наявність спадкоємців боржника доводить позивач, звертаюсь до суду з позовом до спадкоємців. У справі, що переглядається встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований в квартирі АДРЕСА_2 . За даними анкети - заяви від 30 липня 2021 року за цією адресою проживала й боржниці, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Між тим, матеріали справи не містять доказів, що спадкодавиця на час смерті залишилася проживати у цій квартирі та її місце проживання було зареєстроване в зазначеній квартирі. Між часом заповнення анкети-заяви, на яку посилається позивач, та датою смерті боржниці пройшло більше двох років. Також матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що відповідач є сином боржниці, а відтак і спадкоємцем за законом. Суд першої інстанції зробив правильний висновок, що реєстрація разом зі спадкодавцем не є автоматичною підставою для стягнення боргів померлого. Доводи апеляційної скарги про те, що спадкоємець, який проживав разом із спадкодавцем на момент його смерті, вважається таким, що автоматично прийняв спадщину, якщо не подав заяву про відмову від неї, є неприйнятними, оскільки спадкове законодавство не містить таких приписів. За таких обставин, апеляційний суд, вважає, що АТ «Креді Агріколь Банк» при звернення до суду з позовом не довело, що відповідач ОСОБА_1 входить до кола спадкоємців після смерті боржниці ОСОБА_2 . Також колегія суддів апеляційного суду не погоджується з аргументами апеляційної скарги, що квартира АДРЕСА_2 , входить до спадкового майна після смерті боржниці з посиланням на документи банківської установи, які заповнювала боржниця при оформленні договору кредиту, а саме 30 липня 2021 року, та в електронній декларації від 06 грудня 2020 року, яка є в загальному доступі, оскільки право власності на нерухоме майно повинно існувати на час відкриття спадщини, тобто на день смерті боржниці ОСОБА_2 15 жовтня 2023 року (статті 1218, 1220 ЦК України). При цьому колегія суддів зазначає, що позивач не скористався своїми процесуальними правами та не заявляв клопотань про витребування доказів на підтвердження цих обставин. Доводи апеляційної скарги зводяться до власного тлумачення заявником норм матеріального права та доказів, що містяться в матеріалах справи, яким судом першої інстанції надана належна правова оцінка. Отже, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішення не впливають, а тому колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін. Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо відсутні підстави для його скасування. Оскаржуване судове рішення відповідає вимогам закону й підстави для його скасування відсутні. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу АТ «Креді Агріколь Банк» залишити без задоволення, а рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 25 квітня 2025 року залишити без змін. Згідно із підпунктом "в" пунктом 4 частини 1 статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається крім іншого, і з розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Оскільки в задоволенні вимог апеляційної скарги відмовлено, то підстави для розподілу судових витрат відсутні. Керуючись статтями 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» залишити без задоволення. Заочне рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 25 квітня 2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до вимог статті 389 ЦПК України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий Л.М. Царюк Судді: Т.М. Базовкіна Ж.М. Яворська Повне судове рішення складено 10 липня 2025 року.