Постанова 4806 № 299/8294/23

Справа № 299/8294/23 Закарпатський апеляційний суд П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 09.07.2025 м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд в особі судді Феєра І. С., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді справу про адміністративне правопорушення № 33/4806/47/24 за апеляційною скаргою захисника-адвоката Естінко Т. Е. на постанову судді Виноградівського районного суду Закарпатської області від 27.12.2023. Цією постановою: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , громадянин України, непрацюючий, раніше притягався до адміністративної відповідальності, зокрема постановою від 19.05.2022 за ч. 4 ст. 126 КУпАП, визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 06 (шість) місяців. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави 538 грн 80 коп. судового збору. З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 487685 від 03.12.2023 та постанови судді від 27.12.2023 вбачається, що 03.12.2023 о 10 год 50 хв ОСОБА_2 по вул. І. Франка в м. Виноградів Берегівського району, керував транспортним засобом марки «Опель Вітаро», р.н.з. НОМЕР_1 , будучи обмеженим у праві керування транспортними засобами, відповідно до постанови ДВС серії ВП № 67187637, чим порушив п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху України. В апеляційній скарзі захисник-адвокат Естінко Т. Е., посилаючись на незаконність постанови суду від 27.12.2023, порушує питання про її скасування. В обґрунтування доводів апеляційної скарги захисник вказує на відсутність у справі належних і допустимих доказів, які б свідчили про наявність в діях ОСОБА_2 порушення вимог Правил дорожнього руху України, а його вина ґрунтується на припущеннях, тому провадження в справі по притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 126 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 цього ж Кодексу, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. В матеріалах справи відсутні відомості про те, що ОСОБА_2 надсилалась постанова державного виконавця та те, що ОСОБА_2 отримував вищевказану постанову. Крім того, відповідно до довідки № 29262124.2 від 25.10.2023 у ОСОБА_2 відсутня заборгованість зі сплати аліментів і жодних застережень щодо наявності тимчасового обмеження у вказаній довідці немає. Постанова державного виконавця № 67187637 мала бути скасована державним виконавцем 25.10.2023, адже станом на 25.10.2023 заборгованість по сплаті аліментів була відсутня. Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом, усвідомлював протиправний характер своїх дій, зокрема знав про встановлене щодо нього тимчасове обмеження та ігноруючи його передбачав шкідливі наслідки і бажав або свідомо допускав їх настання. Більше того, отримавши довідку про відсутність заборгованості від 25.10.2023, ОСОБА_2 був переконаний, що з -2- його боку відсутні будь-які порушення. Звертає увагу на те, що ОСОБА_2 не був повідомлений про час та місце розгляду справи, що є грубим порушенням його прав та позбавило його можливості надати докази у підтвердження відсутності його вини та будь-яких порушень з його боку. Будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду апеляційної скарги, ОСОБА_2 та захисник-адвокат Естінко Т. Е. на розгляд справи щодо ОСОБА_2 не з`явилися, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляли, відомостей про поважність причин чергової неявки не надали. При цьому, за змістом ст. 294 КУпАП участь особи, яка притягується до відповідальності, чи захисника, в апеляційному розгляді справи, не є обов`язковою. Тому, враховуючи вимоги закону про розгляд справи в розумні строки, а також рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989 про те, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи, апеляційний суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутності ОСОБА_2 та захисника-адвоката Естінко Т. Е., що не може розцінюватись як порушення їх прав, передбачених ст. 268, 271 КУпАП. При цьому, враховується клопотання захисника про розгляд справи без її участі. Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та надані стороною захисту докази, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. За вимогами статті 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Як вбачається з положень ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Згідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів. -3- За приписами ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами. Стаття 252 КУпАП встановлює, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Оскаржувана постанова суду від 27.12.2023 вказаним нормам КУпАП не відповідає. З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 487685 від 03.12.2023 вбачається, що 03.12.2023 о 10 год 50 хв ОСОБА_2 по вул. І. Франка в м. Виноградів Берегівського району, керував транспортним засобом марки «Опель Вітаро», р.н.з. НОМЕР_1 , будучи обмеженим у праві керування транспортними засобами, відповідно до постанови ДВС серії ВП № 67187637, чим порушив п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч. 3 ст. 126 КУпАП. Як вбачається з матеріалів справи, 25.10.2021 старшим державним виконавцем Виноградівського відділу ДВС у Берегівському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управленні Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) винесено постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами відносно ОСОБА_2 . Відповідно до наданої стороною захисту довідки начальника Виноградівського відділу ДВС у Берегівському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управленні Міністерства юстиції від 25.10.2023 станом на 25.10.2023 у ОСОБА_2 була відсутня заборгованість по сплаті аліментів. З відповіді начальника Виноградівського відділу ДВС у Берегівському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управленні Міністерства юстиції від 25.10.2023 та доданих до неї матеріалів вбачається, що внаслідок подачі стягувачем ОСОБА_3 заяви про відсутність претензій по сплаті аліментів станом на 23.10.2023 щодо боржника ОСОБА_2 було видано довідку № 29265/24.2-38 від 25.10.2023 про відсутність у останнього заборгованості по сплаті аліментів. Вищевказане свідчить про те, що у зв`язку з відсутністю станом на 25.10.2023 у ОСОБА_2 заборгованості по сплаті аліментів, державний виконавець повинен був скасувати тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві керування транспортними засобами, яке було встановлено 25.10.2021. Однак, такі дії були вчинені лише 04.12.2023, що підтверджується наявною в матеріалах справи постановою старшого державного виконавця Виноградівського відділу ДВС у Берегівському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управленні Міністерства юстиції про скасування тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 04.12.2023. Частиною 3 статті 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами. -4- Пунктом 2.1 «а» Правил дорожнього руху України визначено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії Склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 3 ст. 126 КупАП, передбачає умисну форму вини, а саме особа повинна усвідомлювати, що будучи тимчасово обмеженою у праві керування транспортними засобами, умисно продовжує керувати транспортним засобом. Вищенаведені норми та обставини безумовно свідчать про те, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом, усвідомлював протиправний характер своїх дій, зокрема знав про встановлене щодо нього тимчасове обмеження та ігноруючи його передбачав шкідливі наслідки і бажав або свідомо допускав їх настання. Із цих підстав, апеляційний суд погоджується і з доводами апеляційної скарги про те, що, отримавши довідку про відсутність заборгованості від 25.10.2023, ОСОБА_2 був переконаний, що з його боку відсутні будь-які порушення. Указаних обставин суд першої інстанції не перевірив, оцінки наявним в матеріалах справи доказам не надав, що стало підставою для безпідставного притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 126 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст. 251 КУпАП, є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення. Однак, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод із урахуванням практики її застосування Європейським судом з прав людини поширюється також на справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності (Lutz v. Germany, § 182; Schmautzer v. Austria; Malige v. France). Гарантії ст. 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод включають зобов`язання суддів надавати достатні підстави для винесення рішень (H. v. Belgium (Н. проти Бельгії), § 53). Достатні підстави демонструють сторонам, що їхню справу було ретельно розглянуто. Хоча національний суд користується певним правом розсуду, обираючи аргументи і приймаючи докази, він зобов`язаний обґрунтувати свої дії підставами для винесення рішень (Suominen v. Finland (Суомінен проти Фінляндії), § 36). Відповідно до судової практики ЄСПЛ «доказування має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п. 43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey). Згідно вказаної правової позиції ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення». -5- Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій. Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи. Для дотримання стандарту доведення вини поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням. Отже, апеляційний суд приходить до висновку, що на момент керування ОСОБА_2 транспортним засобом 03.12.2023, останній не усвідомлював і не міг знати, що відносно нього діє обмеження у керуванні транспортними засобами, оскільки таке повинно було бути скасованим не пізніше 25.10.2023, тобто після погашення ним заборгованості по сплаті аліментів. Указане свідчить про те, що викладені у протоколі обставини мали місце не внаслідок дій чи бездіяльності ОСОБА_2 . На переконання апеляційного суду, при розгляді справи щодо ОСОБА_2 судом першої інстанції допущена суттєва неповнота та однобічність. При цьому, апеляційний суд звертає увагу на те, що на день прийняття Виноградівським районним судом Закарпатської області постанови від 27.12.2023 щодо ОСОБА_2 , постанова державного виконавця від 25.10.2021 про встановлення тимчасового обмеження ОСОБА_2 у праві керування транспортними засобами вже була скасована постановою державного виконавця від 04.12.2023. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що наведені обставини вказують, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад і подія адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП. Відповідно до вимог ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження по справі. Тому, на переконання апеляційного суду вказане вище свідчить про те, що, розглядаючи справу щодо ОСОБА_2 суд першої інстанції у порушення вимог передбачених ст. 245, 252, 280 КУпАП, не з`ясував усі обставини справи, не перевірив наявні у матеріалах справи докази і не надав їм належної оцінки, а розглянувши справу без участі ОСОБА_2 , належним чином не повідомивши його про час та місце її розгляду, позбавив його можливості надати докази у підтвердження відсутності вини та будь-яких порушень з його боку, у зв`язку з чим заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги й у цій частині. -6- При оцінці доводів апеляційної скарги та прийнятті судового рішення апеляційний суд бере до уваги те, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Суд не уповноважений за власною ініціативою збирати докази, на підтвердження обставин, викладених у протоколі. Відповідно до наведених норм права та позиції ЄСПЛ, викладеній у рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Карелін проти Росії» від 20.09.2016, у якій зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу. У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978, та «Коробов проти України» від 21.10.2011, Європейський суд з прав людини наголошує, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків. Винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути безумовно доведена достатніми доказами, які установлюють об`єктивну істину в справі. Згідно ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, тому суд, приймаючи рішення, виходить із встановлених та перевірених у суді доказів. За таких обставин, з точки зору достатності доказів, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять тієї сукупності доказів, яка б усунула обґрунтований сумнів щодо доведеності наявності в діянні ОСОБА_2 складу і події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, за викладених у протоколі обставин, а тому всі сумніви і припущення стосовно наявності в діях ОСОБА_2 складу і події адміністративного правопорушення повинні тлумачитись на його користь. Частина перша статті 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Пунктом 1 статті 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Аналізуючи досліджені під час апеляційного розгляду наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, апеляційний суд дійшов висновку про те, що висновки суду першої інстанції про наявність у діях ОСОБА_2 складу передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП адміністративного правопорушення, не підтверджуються зібраними у справі доказами, що у свою чергу, з огляду на вищенаведені норми та обставини, свідчить про відсутність події і складу цього адміністративного правопорушення за вказаних у протоколі обставин. Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП адміністративного правопорушення, наявними в матеріалах справи доказами не доведена, натомість спростована доказами, наданими стороною захисту, можливості збирання додаткових доказів у підтвердження факту вчинення правопорушення вичерпані, у зв`язку з чим, апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції скасуванню, а провадження в справі закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу передбаченого ч. 3 ст. 126 цього Кодексу адміністративного правопорушення. -7- Приймаючи рішення про закриття провадження у справі апеляційний суд також зазначає, що відповідно до положень Кодексу України про адміністративні правопорушення вжиття заходів по встановленню осіб, які вчинили адміністративні правопорушення на транспорті, їх огляд та огляд транспортних засобів, складання протоколів про адміністративні правопорушення, з`ясування обставин, за яких скоєно правопорушення, вилучення речей та документів (посвідчення водія та інших), покладаються на органи Національної поліції, їх територіальні підрозділи, які відповідно до ст. 19 Конституції України зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, і на яких покладено доведення винуватості особи у вчиненні того чи іншого правопорушення на транспорті з точним дотриманням положень чинних нормативно-правових актів. Апеляційний суд також бере до уваги положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; що в підтвердження висновку про доведеність вини особи у скоєнні правопорушення суд вправі посилатись лише на докази, які зібрані відповідно до чинних нормативно-правових актів України, не містять суперечностей і не є суб`єктивною думкою окремих посадових осіб і не породжують сумнівів у достовірності зазначених у них відомостей; що всі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитись на користь цієї особи. Керуючись ст. 247, 294 КУпАП, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу захисника-адвоката Естінко Т. Е. задовольнити. Постанову судді Виноградівського районного суду Закарпатської області від 27.12.2023 про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 126 КУпАП, - скасувати, а провадження у справі щодо нього на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 цього Кодексу. Постанова апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя