Постанова Дніпровський апеляційний суд № 199/3498/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/6508/25 Справа № 199/3498/24 Суддя у 1-й інстанції - ПОДОРЕЦЬ О. Б. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 липня 2025 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд у складі: Головуючого судді-доповідача Гапонова А.В. суддів Новікової Г.В., Никифоряка Л.П. за участю секретаря Гречишникової О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Індустріальний відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, - за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Жук Олена Володимирівна, на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 01 квітня 2025 року, - В С Т А Н О В И В: ІСТОРІЯ СПРАВИ 02.05.2024 року ОСОБА_1 звернулася до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа - Індустріальний відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів. Позивач просила суд, стягнути з відповідача на її користь неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у розмірі 198 448,86 грн. КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 01 квітня 2025 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Індустріальний відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів задоволено в повному обсязі. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за несплату аліментів за період з 01.04.2020 по 30.04.2024 включно в розмірі 198 448 (сто дев`яносто вісім тисяч чотириста сорок вісім) гривень 86 копійок. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ 05.05.2025 року від ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Жук Олена Володимирівна надійшла апеляційна скарга, в якій просить рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 01 квітня 2025 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що вина ОСОБА_2 , як платника аліментів, в утворенні заборгованості відсутня. АРГУМЕНТИ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ Відзив на апеляційну скаргу не надходив. В АПЕЛЯЦІЙНОМУ СУДІ 19.06.2025 року від Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшла заява про розгляд справи без їх участі. Представник ОСОБА_1 адвокат Буденко Ю.Ю. надіслав заяву про розгляд справи у їх відсутність. Від представника ОСОБА_2 адвокат Жук О.В. надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв`язку з надходженням адвокату у відпустці. Колегія суддів вважає, що заявлене клопотання не підлягає задоволенню, оскільки справа була призначена до розгляду завчасно, а представник не позбавлена можливості прийняти участь у розгляді справи в режимі відеоконференції. Учасники справи належним чином повідомлені про день та час розгляду справи (а.с.161-163), у судове засідання не з`явились, що відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Відповідно до ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи. З 14.03.2015 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який був зареєстрований Амур-Нижньодніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції, актовий запис №161 (а.с.11). Від даного шлюбу сторони мають малолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданого Амур-Нижньодніпровським районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис №832 (а.с.12). 17 березня 2020 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська видано судовий наказ №199/1381/20, яким з відповідача на користь позивача стягнуті аліменти у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з 02.03.2020 до досягнення дитиною повноліття. 22.05.2020 Індустріальним відділом державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) за заявою ОСОБА_1 було відкрито виконавче провадження №62158729 з примусового виконання судового наказу по справі №199/1381/20 від 17.03.2020, який було видано 23.03.2020 (а.с.13-14). Згідно довідки-розрахунку заборгованість по аліментам за виконавчим документом №199/1381/20 від 23.03.2020 про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у розмірі частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно на утримання ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) станом на 01.05.2023 становить 198 448,86 грн. (а.с.16). Згідно довідки-розрахунку заборгованість по аліментам за виконавчим документом №199/1381/20 від 23.03.2020 про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у розмірі частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно на утримання ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) станом на 30.11.2024 відсутня (а.с.75-76). Враховуючи, що відповідач був обізнаний про рішення суду про стягнення з нього аліментів та відкриття виконавчого провадження, знав про наявність свого батьківського обов`язку піклуватись про дитину, а також наявність в нього станом на 01.05.2023 заборгованості зі сплати аліментів в розмірі 198 448,86 грн. суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими. У справі про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів суд виходить із заборгованості за аліментами, що обчислена державним виконавцем. У справі про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів суд не перевіряє правильність розрахунку заборгованості за аліментами, оскільки предметом спору у такій справі є передбачена статтею 196 СК України відповідальність за прострочення сплати аліментів, а не передбачене статтею 195 СК України визначення заборгованості за аліментами. У разі не згоди платника аліментів із розрахунком заборгованості за аліментами, на яку нараховується неустойка (пеня), платник аліментів повинен оскаржити проведений виконавцем розрахунок у порядку Закону України «Про виконавче провадження», чи звернутися до суду з позовом щодо визначення розміру заборгованості за аліментами за спірний період. Суду не надано доказів того, що розрахунок заборгованості за аліментами за виконавчим документом №199/1381/20 від 23.03.2020 про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у розмірі частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно на утримання ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) станом на 01.05.2023, скасовано. Не надано доказів і того, що на розгляді суду знаходиться спір щодо розміру заборгованості за аліментами чи є судове рішення про те, що станом 01.05.2023 розмір заборгованості складав іншу суму, ніж 198 448,86 грн., як то вказано у розрахунку державного виконавця. У зв`язку з вищевикладеним, суд погоджується з наданим позивачем розрахунком неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів за період з 01.04.2020 по 01.04.2024, оскільки він відповідає вимогам частини 1 статті 196 СК України та практиці Верховного Суду щодо формули нарахування неустойки (пені). Враховуючи вимоги частини 1 статті 196 Сімейного кодексу України стягненню підлягає пеня за прострочення аліментів у розмірі 198 448,86 грн. Встановивши зазначені обставини суд першої інстанції цілком обґрунтовано прийшов до висновку про задоволення позовних вимог. З таким висновком погоджується й колегія суддів апеляційного суду з наступних підстав. Відповідно ч. 2 ст. 51 Конституції України, батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. У відповідності до ч.1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Розмір та вид відповідальності за прострочення сплати аліментів встановлено ч. 1 ст. 196 СК України. Так, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. Відповідно до частини 3 статті 195 СК України, розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, а у разі спору - судом. Отже, доводи апеляційної скарги не підлягають задоволенню, оскільки в апеляційній скарзі відповідач посилається на загальний розмір заборгованості, а стягнута не заборгованість, а неустойка (пеня) за прострочення сплати аліментів. При таких обставинах, апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі "Проніна проти України", N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Судом першої інстанції на основі об`єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи та правильно застосовано норми матеріального права. Недоліків, які призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального судочинства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, та впливають на суть ухваленого рішення під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не встановлено. Таким чином, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд повно і всебічно перевіривши обставини справи, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних у відповідності з нормами матеріального права та з дотриманням норм процесуального права. Згідно з ч.1 ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Ухвалене судом рішення відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Жук Олена Володимирівна залишити без задоволення. Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 01 квітня 2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України. Судді: