Постанова 4812 № 490/11828/23

09.07.25 22-ц/812/922/25 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 09 липня 2025 року м. Миколаїв справа №490/11828/23 провадження №22-ц/812/922/25 Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: головуючого Локтіонової О. В., суддів Крамаренко Т. В., Ямкової О. О., із секретарем судового засідання Біляєвою В. М., за участі: представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача АТ «Райффайзен Банк» Собчука О. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 12 березня 2025 року, повний зміст якого складено 24 березня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Гуденко О. А. у приміщенні суду у м. Миколаєві, за позовом ОСОБА_2 до приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Куліченка Дмитра Олександровича, Приватного акціонерного товариства «Промислово-страхова компанія», приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Химича Олександра Миколайовича, Акціонерного товариства «Райффайзен Банк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Державне підприємство «СЕТАМ», ОСОБА_3 , про стягнення безпідставно набутих грошових коштів та шкоди, завданої неправомірними діями приватного виконавця, В С Т А Н О В И В: Короткий зміст позовних вимог У грудні 2023 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним вище позовом, який уточнивши у листопаді 2024 року, обґрунтовував наступним. Позивач вказував, що 06 липня 2020 року ДП «СЕТАМ» були проведені електронні торги з примусової реалізації предмета іпотеки квартири АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_3 . Це відбувалося в межах зведеного виконавчого провадження №59995473, яке виконувалося приватним виконавцем виконавчого округу Миколаївської області Куліченком Д. О., в рахунок погашення заборгованості на користь АТ «Райффайзен Банк». Згідно з протоколом проведення електронних торгів №489253 від 06.07.2020 переможцем торгів був визнаний ОСОБА_2 , який виявив бажання придбати об`єкт за 484 480,00 грн. Оскільки позивачем вже був сплачений ДП «СЕТАМ» гарантійний внесок за участь у торгах у сумі 24 224,00 грн, то йому залишалося внести на розрахунковий рахунок приватного виконавця Куліченка Д. О. грошові кошти у сумі 460 256,00 грн. Вказана сума була перерахована позивачем на рахунок приватного виконавця 14 липня 2020 року. 16 липня 2020 року приватним виконавцем Куліченком Д. О. було видано акт про реалізацію предмета іпотеки. 31 липня 2020 року приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Міхняєвою А. А. видано свідоцтво №548 про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів. Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 23.12.2022 у справі №490/5608/20, залишеного без змін постановою Миколаївського апеляційного суду від 31.05.2023, визнано недійсним правочин, укладений за результатами прилюдних (електронних) торгів з реалізації квартири АДРЕСА_1 , що оформлений актом приватного виконавця Куліченка Д. О. про реалізацію предмета іпотеки від 16.07.2020 року, відповідно до якого переможцем став позивач, а також визнано недійсним свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів №548 від 31.07.2020. Підставою для прийняття такого рішення стали численні порушення норм діючого законодавства, допущені приватним виконавцем Куліченком Д. О. під час здійснення зведеного виконавчого провадження, зокрема, і передача майна на примусову реалізацію під час дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті». В порядку досудового врегулювання ситуації ДП «СЕТАМ» добровільно повернуло позивачу сплачений гарантійний внесок за участь у торгах у сумі 24 224,00 грн, однак банк повертати гроші отримані ним від приватного виконавця Куліченка Д. О. 28 липня 2020 року у сумі 415 997,15 грн відмовився. 29 травня 2023 року приватний виконавець Куліченко Д. О. зупинив свою діяльність. Після цього виконавчі провадження, які перебували у нього на виконанні, були передані приватному виконавцю виконавчого округу Київської області Крегулу І. І., а згодом приватному виконавцю виконавчого округу Миколаївської області Химичу О. М. У період здійснення діяльності приватного виконавця Куліченка Д. О. з 10.08.2019 до 09.08.2020 його цивільно-правова відповідальність перед третіми особами була застрахована у ПрАТ «Промислово-страхова компанія». Позивач зазначав, що з огляду на те, що прилюдні торги з реалізації нерухомого майна предмета іпотеки, протокол їх проведення, акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки та свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів визнані недійсними в судовому порядку, правова підстава для набуття грошових коштів у відповідачів, які безпосередньо їх отримали, або яким були перераховані кошти від реалізації нерухомого майна, відпала. Наслідком визнання результату електронних торгів недійсними є повернення сторін договору купівлі-продажу продавця і покупця до первісного стану, тобто реституція як спосіб захисту, що характерний для зобов`язальних відносин. Посилаючись на положення ст.216, 1190, 1194, 1212 ЦК України, позивач просив: 1) стягнути з АТ «Райффайзен Банк» безпідставно набуті грошові кошти у сумі 415 997,15 грн, отриманих від реалізації нерухомого майна за адресою АДРЕСА_2 ; 2) стягнути з ПрАТ «Промислово страхова компанія», приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Химича Олександра Миколайовича, приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Куліченка Дмитра Олександровича в солідарному порядку безпідставно набуті грошові кошти у сумі 44 258,85 грн, отриманих від реалізації нерухомого майна вказаного вище, а також шкоди, завданої неправомірними діями приватного виконавця; 3) розподілити судові витрати. Позиції відповідачів у суді першої інстанції Відповідач АТ «Райффайзен Банк» позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні. Банк зазначав, що у разі прийняття судового рішення про скасування (визнання недійсними) прилюдних торгів за позовом учасника таких торгів, у сторін договору купівлі-продажу, оформленого за результатами прилюдних торгів, виникають права та обов`язки щодо повернення всього, що вони одержали на виконання договору, а саме: у покупця повернути придбане майно, у продавця повернути отримані від покупця кошти. У цій справі слід встановити хто саме під час реалізації квартири на електронних торгах виступав як продавець і саме з цієї особи має бути стягнуто сплачені позивачем суми коштів за недійсним правочином. Відповідач ПрАТ «Промислово страхова компанія» позов не визнала, просила відмовити у його задоволенні. Страхова компанія вказала, що 29 липня 2019 року між нею та приватним виконавцем виконавчого округу Миколаївської області Куліченком Д. О. було укладено договір №20105 добровільного страхування відповідальності. Станом на квітень 2024 року страхувальник не звертався до страхової компанії стосовно події, що має ознаки страхового випадку, документи, передбачені договором, не надавав. Страхувальник не виконував свій обов`язок, передбачений п.2.4 договору страхування та не сплатив у повному обсязі страховий платіж, передбачений п.2.3 договору страхування (у 2020 році жодного страхового платежу не надходило). Відповідно до п.10.3 договору страхування дія договору припиняється за згодою сторін, а також у разі несплати страхувальником страхових платежів у встановлені договором строки. Оскільки приватний виконавець Куліченком Д. О. страхових платежів не сплатив, то договір страхування достроково припинив свою дію. За такого на подію, що має ознаки страхового випадку, що сталася 06 липня 2020 року, страховий захист вже не поширювався, а відтак підстави для сплати страхового відшкодування відсутні. Відповідач приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Химич О. М. також позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні. Приватний виконавець зазначав, що наказом Міністерства юстиції України №2459/7 від 08.10.2024 діяльність приватного виконавця Куліченка Д. О. припинена. Рішенням Ради приватних виконавців №74 від 27.09.2024 приватного виконавця Химича О. М. було призначено тимчасовим приватним виконавцем для здійснення заходів щодо припинення діяльності приватного виконавця Куліченка Д. О. 12 грудня 2024 року на адресу приватного виконавця Химича О. М. надійшла заява від стягувача АТ «Райффайзен Банк» про прийняття виконавчих проваджень №59995205 (11 529,32 доларів США + 921,17 грн) та №59994439 (206 431,04 грн) щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до виконання. Усі кошти, перераховані у межах зведеного виконавчого провадження №59995473, до якого входили виконавчі провадження №59995205 та №59994439, були направлені на депозитний рахунок приватного виконавця Куліченка Д. О. (460 256,00 грн кошти від реалізації майна + 41 049,71 грн основна винагорода приватного виконавця). Кошти від реалізації майна були розподілені приватним виконавцем Куліченком Д. О. 28 липня 2020 року, про що свідчить розрахунок-розподіл №59995473. Приватний виконавець Химич О. М. наголошував на тому, що він не має доступу до депозитного рахунку приватного виконавця Куліченка Д. О. Кожен приватний виконавець має індивідуальні рахунки, які ніяким чином не пов`язані з рахунками інших приватних виконавців. З огляду на зазначене, він вважав, що не є зобов`язаною особою за вимогою, заявленою позивачем. Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 12 березня 2025 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 41 049,71 грн основної винагороди приватного виконавця, отримані від реалізації нерухомого майна за адресою АДРЕСА_2 в порядку реституції. Стягнуто з АТ «Райффайзен Банк» на користь ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 415 997,15 грн безпідставно отримані від реалізації нерухомого майна за адресою АДРЕСА_2 . У задоволенні позовних вимог до ПрАТ «Промислово страхова компанія», приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Химича О. М. про стягнення безпідставно набутих грошових коштів, а також шкоди, завданої неправомірними діями приватного виконавця відмовлено. Додатковим рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 03 квітня 2025 року стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 499,75 грн судового збору та 11 250 грн витрат на професійну правничу допомогу. Стягнуто з АТ «Райффайзен Банк» на користь ОСОБА_2 4159,97 грн судового збору та 11 250 грн витрат на професійну правничу допомогу. Ухвалюючи рішення про стягнення з АТ «Райффайзен Банк» на користь ОСОБА_2 безпідставно отриманих грошових коштів у сумі 415 997,15 грн, суд першої інстанції виходив з того, що за недійсним правочином приватний виконавець Куліченко Д. О. мав би повернути позивачу отримані за договором купівлі-продажу кошти. Однак, оскільки цей приватний виконавець припинив свою діяльність, а АТ «Райффайзен Банк» безпідставно утримує отримані ним через приватного виконавця Куліченка Д. О. належні ОСОБА_2 415 997,15 грн, то саме банк повинен повернути позивачу ці кошти. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Не погодившись із рішенням суду, АТ «Райффайзен Банк» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову. Обґрунтовуючи свою апеляційну скаргу, відповідач зазначав, що у разі прийняття судового рішення про скасування (визнання недійсними) прилюдних торгів за позовом учасника таких торгів, у сторін договору купівлі-продажу, оформленого за результатами прилюдних торгів, виникають права та обов`язки щодо повернення всього, що вони одержали на виконання договору, а саме: у покупця повернути придбане майно, у продавця повернути отримані від покупця кошти. У цій справі слід було встановити хто саме під час реалізації квартири на електронних торгах виступав як продавець і саме з цієї особи має бути стягнуто сплачені позивачем суми коштів за недійсним правочином. Фактичні обставини справи 06 липня 2020 року ДП «СЕТАМ» були проведені електронні торги з примусової реалізації предмета іпотеки квартири АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_3 . Це відбувалося в межах зведеного виконавчого провадження №59995473, яке виконувалося приватним виконавцем виконавчого округу Миколаївської області Куліченком Д. О., в рахунок погашення заборгованості на користь АТ «Райффайзен Банк». Згідно з протоколом проведення електронних торгів №489253 від 06.07.2020 переможцем торгів був визнаний ОСОБА_2 , який виявив бажання придбати об`єкт за 484 480,00 грн. ОСОБА_2 вказану суму сплатив двома платежами: ДП «СЕТАМ» гарантійний внесок за участь у торгах у сумі 24 224,00 грн та на депозитний рахунок приватного виконавця Куліченка Д. О. грошові кошти у сумі 460 256,00 грн (меморіальний ордер від 14.07.2020). 16 липня 2020 року приватним виконавцем Куліченком Д. О. було видано акт про реалізацію предмета іпотеки. 31 липня 2020 року приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Міхняєвою А. А. видано свідоцтво №548 про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів. З розрахунку розподілу №59995473 від 28.07.2020, витягу з програмного забезпечення АТ «Райффайзен Банк» та платіжних доручень від 28.07.2020 випливає, що приватний виконавець Куліченко Д. О. перерахував банку в рамках зведеного виконавчого провадження №59995473 щодо стягнення боргу з ОСОБА_3 415 997,15 грн та отримав основну винагороду приватного виконавця у сумі 41 049,71 грн. Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 23.12.2022 у справі №490/5608/20, залишеного без змін постановою Миколаївського апеляційного суду від 31.05.2023, визнано недійсним правочин, укладений за результатами прилюдних (електронних) торгів з реалізації квартири АДРЕСА_1 , що оформлений актом приватного виконавця Куліченка Д. О. про реалізацію предмета іпотеки від 16.07.2020 року, відповідно до якого переможцем став ОСОБА_2 , а також визнано недійсним свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів №548 від 31.07.2020. У зв`язку з тимчасовою відсутністю приватного виконавця Куліченка Д. О. з 29 травня 2023 року до 29 лютого 2024 року його заміщав приватний виконавець виконавчого округу Київської області Крегул І. І. (т.1 а.с.154). Рішенням Ради приватних виконавців №74 від 27.09.2024 приватного виконавця Химича О. М. було призначено тимчасовим приватним виконавцем для здійснення заходів щодо припинення діяльності приватного виконавця Куліченка Д. О. Наказом Міністерства юстиції України №2459/7 від 08.10.2024 діяльність приватного виконавця Куліченка Д. О. припинена. З 2024 року виконавчі провадження №59995205 (11 529,32 доларів США + 921,17 грн) та №59994439 (206 431,04 грн) щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (боржники) та АТ «Райффайзен Банк» (стягувач) перебувають на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Химича О. М. на підставі заяви стягувача від 12 грудня 2024 року. Позиція апеляційного суду та нормативно-правове обґрунтування Згідно з нормами статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. За загальним правилом, визначеним у статях 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною другою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Захист цивільних прав це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника. Таким чином, об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес, саме вони є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. Частинами першою, другою статті 61 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України. Наказом Міністерства юстиції України №2831/5 від 29 вересня 2016 року «Про затвердження Порядку реалізації арештованого майна» (у редакції, що була чинна на момент проведення електронних торгів) (далі Порядок) визначено процедуру проведення електронних торгів з продажу арештованого майна. Відповідно до пункту 1 розділу VIІІ, розділу Х Порядку після закінчення електронних торгів (закінчення строку аукціону з урахуванням його можливого продовження) на Веб-сайті відображаються відомості про завершення електронних торгів. Не пізніше наступного робочого дня Система автоматично формує та розміщує на Веб-сайті протокол електронних торгів за лотом. На підставі копії протоколу переможець електронних торгів протягом десяти банківських днів з дня визначення його переможцем здійснює розрахунки за придбане на електронних торгах майно в такому порядку: зазначена в протоколі електронних торгів сума коштів, яка дорівнює різниці між ціною продажу придбаного лота і сумою винагороди за організацію та проведення електронних торгів за цим лотом, перераховується переможцем на рахунок відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця); сума гарантійного внеску, зарахованого на рахунок Організатора, визнається частиною оплати переможцем придбаного ним на електронних торгах майна та розподіляється Організатором відповідно до пункту 2 розділу III цього Порядку; різниця між сумою гарантійного внеску та сумою винагороди за організацію та проведення електронних торгів перераховується переможцем на рахунок Організатора у разі, якщо майно реалізовано за ціною, вищою від стартової. Виконавець зобов`язаний повідомити Організатора про перерахування переможцем електронних торгів коштів за придбане майно не пізніше наступного робочого дня з дня надходження коштів на рахунок відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) через особистий кабінет. Гарантійний внесок переможця електронних торгів зараховується до ціни продажу в рахунок сплати винагороди за організацію та проведення електронних торгів. Іншим учасникам внесена сума гарантійного внеску повертається протягом трьох робочих днів після отримання від виконавця повідомлення про повний розрахунок переможця електронних торгів за придбане майно. У разі набрання законної сили судовим рішенням щодо визнання електронних торгів недійсними гарантійний внесок підлягає поверненню переможцю електронних торгів протягом трьох робочих днів з дня надходження відповідного рішення на адресу Організатора. Після повного розрахунку переможця за придбане майно (у тому числі сплати винагороди за організацію та проведення електронних торгів) на підставі протоколу про проведення електронних торгів та платіжного документа, що підтверджує сплату додаткової винагороди за організацію та проведення електронних торгів (у випадку, якщо майно реалізувалося за ціною, вищою стартової), виконавець протягом п`яти робочих днів складає акт про проведені електронні торги. Державний виконавець додатково затверджує акт про проведені електронні торги у начальника відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Начальник відповідного відділу державної виконавчої служби має затвердити акт про проведені електронні торги не пізніше наступного робочого дня після його подання виконавцем. Приватний виконавець самостійно затверджує акт про проведені електронні торги шляхом його підписання та скріплення печаткою приватного виконавця. Підписаний та скріплений печаткою приватного виконавця або затверджений начальником відділу державної виконавчої служби акт виконавець видає або надсилає переможцеві електронних торгів не пізніше наступного робочого дня з дня його затвердження. Копія акта надсилається стягувачу, боржнику та через особистий кабінет відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) Організатору. Акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством. У випадку придбання нерухомого майна документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, є свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, яке видається нотаріусом на підставі акта про проведені електронні торги. Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає у продажу майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак, є правочином. Зазначений висновок узгоджується з положеннями статей 650, 655, частиною четвертою статті 656 ЦК України, які відносять публічні торги до договорів купівлі-продажу. Отже, відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, а тому така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, встановлених частинами першою-третьою, п`ятою, шостою статті 203 ЦК України (частина перша статті 215 ЦК України). Згідно із вимогами частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Отже, у разі прийняття судового рішення про скасування (визнання недійсними) прилюдних торгів за позовом учасника таких торгів, у сторін договору купівлі-продажу, оформленого за результатами прилюдних торгів, виникають права та обов`язки щодо повернення всього, що вони одержали на виконання договору, а саме: у покупця повернути придбане майно, у продавця повернути отримані від покупця кошти. За змістом частин першої та другої статті 216 ЦК України правовими наслідками недійсності правочину є реституція (основний наслідок) та відшкодування збитків (додатковий наслідок). Правило статті 216 ЦК України застосовується виключно до сторін правочину. Сторонами договору купівлі-продажу є покупець та продавець (стаття 655 ЦК України). Покупцем за договором купівлі-продажу майна з прилюдних торгів є переможець торгів, який отримав затверджений державним виконавцем акт, а продавцем за таким договором може бути як спеціалізована організація, що проводила торги, так і виконавча служба (приватний виконавець), від імені яких могла виступати спеціалізована організація як організатор торгів. Вирішуючи питання про те хто є продавцем за укладеним за результатами торгів договором необхідно виходити з умов договору, що укладається між органом державної виконавчої служби та спеціалізованою організацією. У випадку якщо на підставі укладеного спеціалізованою організацією з відділом державної виконавчої служби договору ця організація під час укладення на торгах договору виступає представником відділу державної виконавчої служби, то стороною такого договору, а відтак і продавцем, є орган державної виконавчої служби. Якщо ж спеціалізована організація виступає на торгах від власного імені на підставі укладеного з відділом державної виконавчої служби договору, який за своїм змістом є договором комісії, то стороною такого договору, а відтак і продавцем, є спеціалізована організація. Такий висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладено у постанові Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15, від якого Велика Палата Верховного Суду не відступала. Наслідком визнання результату прилюдних торгів, яким фактично є оформлений у вигляді протоколу про результати торгів договір купівлі-продажу, недійсним є повернення сторін договору купівлі-продажу продавця і покупця до первісного стану, тобто реституція як спосіб захисту, що характерний для зобов`язальних відносин. Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи. Відповідно до статей 76, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. За правилами статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Ухвалюючи рішення про стягнення з АТ «Райффайзен Банк» на користь ОСОБА_2 безпідставно отриманих грошових коштів у сумі 415 997,15 грн, суд першої інстанції виходив з того, що за недійсним правочином приватний виконавець Куліченко Д. О. мав би повернути позивачу отримані за договором купівлі-продажу кошти. Однак, оскільки цей приватний виконавець припинив свою діяльність, а АТ «Райффайзен Банк» безпідставно утримує отримані ним через приватного виконавця Куліченка Д. О. належні ОСОБА_2 415 997,15 грн, то саме банк повинен повернути позивачу ці кошти. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, оскільки він є законним та обґрунтованим. Досліджені докази свідчать, що АТ «Райффайзен Банк» безпідставно отримав від приватного виконавця Куліченка Д. О. належні ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 415 997,15 грн, які відмовляється повернути йому, хоча договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 визнаний недійсним. Посилання апелянта на те, що повернути вказані кошти повинен продавець квартири, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки з матеріалів справи вбачається, що приватний виконавець Куліченко Д. О. припинив свою діяльність. Оскільки саме АТ «Райффайзен Банк» утримує безпідставно отримані кошти ОСОБА_2 за результатами електронних торгів, то за обставинами цієї справи, саме банк повинен повернути вказані кошти позивачу. Суд першої інстанції повно і всебічно дослідив обставини справи, дав належну оцінку доказам у справі та дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позову ОСОБА_2 до АТ «Райффайзен Банк». Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що судове рішення в оскаржуваній частині слід залишити без змін, оскільки воно є законним та обґрунтованим. Керуючись статтями 375, 382 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» залишити без задоволення. Рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 12 березня 2025 року в оскаржуваній частині залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України, може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий О. В. Локтіонова Судді Т. В. Крамаренко О. О. Ямкова Повна постанова складена 09 липня 2025 року.